| Сторінки (3/207): | « | 1 2 3 | » |
Зробив ти крок й ввійшов в моє життя
Так самовпевнено, так радісно, так гучно!
І не відчув шаленого серцебиття,
Сказав: - "Кохаю я!" - і це так влучно.
А влучив ти в моє самотнє серце,
Воно лише затріпотіло і завмерло,
На мить спинилось, як в музичній терції,
Й мажорно й весело застукотіло.
В душі торкнувся ти струни давно,
І філігранно грав на ній, дарив лілеї.
І почуття палке, як те п'янке вино,
Дурманило в любовнім апогеї.
Тепер іду я по життю з тобою -
Історія кохання у нас одна на двох.
Повінчані на небесах судьбою*,
Благословив на щастя і на долю Бог.
13.11.2021-26.06.2024
*Судьба - розм. Те саме що доля. (* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
"Колосок... Хоча б один-єдиний колосок", —
У Бога з відчаю й надією просила,
"Нагодувати моїх голодних діточок", —
Думками мати в хатині голосила.
Знесилена у відчаї й німім безсиллі
Благає мати: "Господи, допоможи..."
В її душі, в маленькому й сухому тілі
Ще жевріє вогонь надії й доброти.
"Чому завмерли дітоньки!? Чому не плачуть!?" —
Як впала в темне забуття, не пам'ятає...
А їсти хочеться, але вона терпляче
Життя хвилини у смерті вириває...
Болить душа, сльози на очах за ті часи,
За лютий голод, що прийшов в нашу країну.
І я благаю, і ти зі мною попроси:
"Дай Боже миру, достатку Україні!"
© Svetoviya. 21.12.2021
Ілюстрація з інтернету . Дякую автору!
Мені пощастило доторкнутися і прожити певний час з людиною, яка для мене історична особистість. Це моя прабабця Марія Андріївна Левіцька,1909 року народження, яку з моєї подачі всі називали баба Маня.
Спогади з дитинства бабусиних розповідей про роки Голодоморів, надихнули на створення цього вірша.
Дякую за увагу!
Вічна пам'ять всім невинно убієнним!🙏
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021
Зійшлися дві стихії - океани,
Невипадкова зустріч двох світів.
Змагаються вони, як два титани,
На перехресті двох швидких вітрів.
Один грозить солоною водою
І хвилею омиє береги,
А другий йде піщаною ходою
І все спішить засипать навкруги.
Один титан - це океан Атланти.
Що ховає він на дні морському?
Може перли, а може діаманти?
Це не відомо зорові людському.
Другий титан Наміб - жарка пустеля.
Там тиша з горизонтом пожовтілим,
І вітер навіва бархан, мов скелю,
Підіймає піщані заметілі.
І так живуть два велетні у світі,
Вода, пісок- одвічні конкуренти.
Змагаються вночі й коли в зеніті,
Величне сонце світить континентам.
© Svetoviya(Алла Савченко) 20.09.2021
Редакція твору: 16.03.2024р
Світлина з інтернету: атлантичний океан
та пустеля Наміб. Дякую автору фото, яке
надихнуло мене на поезію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2021
Осінь - це пані мінлива та щедра,
З присмаком яблук, ароматом слив.
Полум'яною ковдрою укрила всю землю,
І густими туманами, і стіною злив.
Яскрава, журлива та романтична,
Немов би жінка у розквіті літ.
Крокує вона вся така феєрична,
І нам полишила неповторний слід.
Ошатно одягнена, у золоті вбрáння,
Натхнення поетам на усі часи.
Чоло заквітчали квіти останні,
І серце захоплює від її краси.
© Svetoviya. 14.09.2021
Ілюстрація з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021
На вулиці пахне вереснем,
І квіти осінні зір радують,
А калина багряним вогнем
Полум'яний жар літа нагадує.
Ось і жовтень прийшов на поріг,
Не на жарт розігравшись дощами.
І буяє у фарбах весь ліс,
І останні птахи відлітають.
Листопад - передвісник зими,
І все частіше морозно вранці.
А у лісі під листям гриби,
І сніжинки кружляють у танці.
І прикрашено все навкруги
І червоним, і жовтим, й зеленим.
Пані Осінь, чекай, не спіши!
Ще порадуй нас щастям шаленим.
© Svetoviya. 10.09.2021
Ілюстрація з інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021
А завтра осінь... А літо йде...
Тихенькою ходою, непоспішно,
Дарує нам останні ясні дні.
Лагідно теплом своїм й усмішкою
Всміхається нам щиро вдалині.
Насичене буянням, розмаїттям,
Спішить воно спочити в тишині*.
Натомлене одвічним довголіттям,
Зостанеться одне на самоті.
Барвисте і духмяне, швидкоплинне,
Даруючи на згадку почуття:
І радість, і кохання нескінченне,
І віру у щасливе майбуття.
А завтра осінь.... А літо йде...
© Svetoviya. 31.08.2021
*тишина - те саме, що тиша. (Словник синонімів Вусика)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021
Поезія - це сповідь і молитва,
Душа поета на усі віки.
Це відчуттів його словесна битва,
Складаються вони все у рядки.
Зробивши крок в віршовану безодню
Прекрасних рим, глибинних почуттів,
Ми поринаємо у дар Господній,
Який з пера до нас злетів.
Поезія - це відкриття нового світу,
Музика любові, що рине звідусіль.
Це скарб, мистецтво слів та заповіту,
Як пам'ять для майбутніх поколінь.
07.11.2021-21.03.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021