| Сторінки (17/1629): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Про що писати - тем багато,
От душу б Словом залатати,
Ним сповідатись мати щастя
І пити з Слів святе причастя.
Душа рятується в молитвах,
Стало життя тут полем битви,
Так часто звожу очі в небо,
Звертаюсь, Господи до Тебе.
Ти чуєш всіх, я добре знаю,
Бо ж кожен з нас бажає раю,
На жаль, лиш править сатана,
Вся совість продана, дарма.
Стоїть поет один в пустині,
Що написати зміг би, нині,
Як про біду писати Словом,
Все інше стало мов полова.
Нема пророка в цій вітчизні,
Лихо зібралось тут на тризну,
Горить вогнем душа в поета,
За злочин прагнучи вендети.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2026
Бог слухав каяття,
Кожного дня і завжди,
Бо про своє життя,
Не знала я всю правду.
Він поруч був тоді,
Коли цього й не знала,
Я в радості й біді,
Присутність відчувала.
Вела Його рука,
Мене ще від зачаття,
Хоч доля і крихка,
Господь дарує щастя.
Турбота і любов,
Що маю - все від Бога,
У слові молитов,
Завжди легка дорога.
За що мені таке,
Все думаю й гадаю,
Я знаю, що грішу,
Про прощення благаю.
І вдячна лиш Йому,
Що дав життя прожити,
Все знаю я чому,
Могла й не народитись.
Творитель Бог чудес
То ж я живу в цім світі,
Так волею небес
Народжуються діти.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2026
Зустрічаю знову осінь,
Зустрічаю!
Усі справи я на потім,
Залишаю.
Це життя як порух вітру,
Пролетіло,
Як весна була ж я юна
І любила!
А цвіла як щедре літо,
Так розкішно,
В дощову ступила осінь,
Ще маніжно.
Та в душі я ще лишилась
Молодою,
Мов стою тут я з тобою
Під вербою.
Після осені зима настане,
Біла,
Не забути як кохала
І раділа,
Хоч в душі вона лиш спогад
Залишає,
Я щаслива, що цю осінь,
Зустрічаю!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2026
Була і я в Сорочинцях на ярмарку,
Яких там тільки не стрічала див,
Сам Гоголь там по ярмарку ходив,
Ніхто не відгадав ту його загадку.
Чого там тільки люд не продавав,
Яких пісень там гості не співали,
Там кожен як умів так й торгував,
Хто що хотів, там те і купували.
Цигани, та й герої з всіх казок,
Були там хазяї та господині,
Як серце там пускалося в танок,
Тут їсти й пити все було людині.
Були розкішні шинок і корчма,
Де смакували пиво і наливки,
Була там збруя, ступа й борона,
І щедро наливали всім горілки.
Буяв там вільний український дух,
Якого більше світ ніде не знає,
Були там сотні українських рук,
Сорочинці - ви на землі є раєм!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2026
Звикають люди до війни,
Як сумно це констатувати,
Десь гинуть доньки і сини,
А вдома сум навічно в хаті.
Руїни, смерті, біль, страхи,
І "Плине кача" дні за днями,
Вже не подасть ніхто руки
Вмить посивілим тату й мамі.
Страшна сучасна ця війна,
Досягнення вбивати вміють,
Бо нелюдів цей гріх, вина,
Мільйони втратили надію.
Стоять мов привиди міста,
Навряд і хто в них жити буде,
Та в Бога істина проста:
Людьми чи станете ви, люди?
Піт, сльози, кров зітре земля,
Та хто ж й коли засіє ниви?
Анцихрист дивиться здаля,
Забув, що Бог є справедливий.
Не вічний зла страшний закон,
Прийде пора все Бог розсудить.
В Святім письмі - Армагедон,
Його вже наближають люди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2026
Звикають люди до війни,
Як сумно це констатувати,
Десь гинуть доньки і сини,
А вдома сум навічно в хаті.
Руїни, смерті, біль, страхи,
І "Плине кача" дні за днями,
Вже не подасть ніхто руки
Вмить посивілим тату й мамі.
Страшна сучасна ця війна,
Досягнення вбивати вміють,
Бо нелюдів цей гріх, вина,
Мільйони втратили надію.
Стоять мов привиди міста,
Навряд і хто в них жити буде,
Та в Бога істина проста:
Людьми чи станете ви, люди?
Піт, сльози, кров зітре земля,
Та хто ж й коли засіє ниви?
Анцихрист дивиться здаля,
Забув, що Бог є справедливий.
Не вічний зла страшний закон,
Прийде пора все Бог розсудить.
В Святім письмі - Армагедон,
Його вже наближають люди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2026
Десь поруч запрягає коней осінь,
Хоч так чарує очі неба просинь,
Ця буйність кольорів ще так чарує,
Але в душі весни чомусь бракує.
Туман лугами скатертину стелить,
У тихій радості уже жнивують села,
Калина вбралась у вінок червоний,
Ворон з лелекою переміряють поле.
Веселки луг чіпляють коромислом,
Дощі на землю падають намистом,
І швидко вже коротшають всі дні,
Десь тут мандрує осінь на коні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2026
Ну що ж, краса уже не та,
Сивіють скроні, зір не сяє
І зморшки очі обіймають,
Усе в житті цім не спроста.
Один для Всесвіту закон:
Народження - бутон і цвіт,
Де буйність кольорів та літ,
Життя і цей віддасть кордон.
Все ж прийде осінь на поріг,
Так не помітно, та підступно,
Стає в речах вже інша сутність,
В думках за вчинки і за гріх.
Зів'яне цвіт, впадуть плоди,
Безсоння сніг ляже на скроні,
Там старість простягне долоні,
Де в спогадах і снах блудив.
Цінуймо кожну мить життя,
Так щедро вручене від Бога,
Тут в кожного - своя дорога,
Жде Вічність нас чи забуття.
Який залишимо тут слід,
Так Бог судитиме за справи,
Закон єдиний світом править,
До нас і після нас - повік.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2026
Хрести нас, Боже, правдою своєю,
Бо Україна правди прагне завжди,
Божий закон, став для душі єлеєм,
Як світ цей існуватиме без правди?
Благословляй нас на життя і битви,
У боротьбі нам спокій тільки снився,
Почуй наш крик і шепіт, і молитви,
Бо кожен з нас любити в Тебе вчився.
Веди нас крізь віки, як вів до цього,
Це Ти є шлях, нам цього не забути,
Твоя правиця дасть нам Перемогу,
Ти світло правди - Перемозі бути!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2026
В поезіях сільського літа,
Де килими із трав і квітів,
Де кожну ніч чатує місяць
І зорі так натхненно світять.
Десь липень коні запрягає,
Та ранком все косу клепає,
Літо не спить, скоро жнива,
Хоч в кленів буйна голова.
Не скошені в лугах отави,
Пісні петрівські та забави,
І скоро час дзвінких весіль,
Де з короваєм хліб та сіль.
Пливуть по небі сиві хмари,
За блискавкою грім ударить,
Мережку хмарами мережить,
Веселка обрій так бентежить.
Є в літа свій сюрприз-секрет,
То з дивних кольорів букет,
То зорепади в час кохання,
Та буйні роси на світанні.
Кожна пора і мить як диво,
Тим незабутня та красива,
Хай буде мир у всьому світі,
Щоб всіх нас радувало літо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2026
Ну от, вже майже сімдесят,
Не повернеш часу назад,
Та і навіщо повертати,
Хоч є багато що згадати.
Ось, я та дівчинка маленька,
Із ситцю в квіточки сукенка,
Червоні стрічки у косах,
Попереду життєвий шлях.
Дорослою хотілось стати:
Ось, я вже юнка біля хати,
Перші захоплення й кохання,
Цвіла мов ружа на світанні.
Покликали життя дороги,
Були поразки й перемоги,
Були і радощі, і сльози,
І сонячно й гриміли грози.
Всього було на тих дорогах,
За все те дякувала Богу.
І не помітно, як на диво,
Життя вітрами пролетіло.
Весна моя промчала в літо,
Буяли там прекрасні квіти,
Я пам'ятаю все це й досі,
Та на поріг ступила Осінь.
Я її гідно теж зустріла,
Кожна пора для мене мила,
Хоч й восени буває сніг,
Волосся побілив як зміг.
Дорога поспішає в зиму,
Тепер милуюсь молодими,
Часто безсонними ночами,
Приходять спогади з вітрами.
Складаю ті думки я в клунки,
Всього життя цінні пакунки,
Над ними інколи заплачу,
Не нарікаю, Бог все бачить.
І дякую, молюсь до неба,
Я маю все, що мені треба,
Не заздрю на чуже багатство,
Гріха цураюсь й святотатства.
Не знаю скільки ще лишилось,
Я щиро вірила й любила,
Всього написано й багато,
Чи буде хтось це все читати.
Але про те я не журюся,
Що Бог дає, за все вклонюся,
Не знаю, що таке гординя,
Горда одним, що я -Людина.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2026
У долонях як диво - черешні,
Ми зустріли це літо нарешті,
Під веселкою сад та поле,
Бути разом, напевно, доля.
Як торкнуся черешень устами,
То не буде розлуки між нами,
Місяць персні дарує весільні,
У закоханих долі вже спільні.
Літо - стиглі черешні в долоні,
Як впаде білий сніг на скроні,
Пригадай, мій коханий, це літо,
Смак черешні, та щастя любити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2026
Летіли ракети, кришилося небо,
І рвалась молитва і сльози з душі,
Коли заридали над храмом дощі,
Ісусе, а вбивці приходять до Тебе?
Яким же Судом Ти осудиш їх справи,
В яку ж тоді книгу Ти впишеш життя,
Чи буде в тих вбивць у очах каяття,
Чи в їхніх серцях оселився лукавий?
Палали святині, журився Господь,
Що творять безумці на білому світі,
За справи гріховні платитимуть діти,
Питаючи в Бога:" За що нам, за що?"
Ридала земля, дим труїв Святі храми,
Знов капали сльози на землю з ікон,
Та є в цьому світі ще й Божий закон,
То ж не пануватиме завжди лукавий.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2026
Я ще згадаю літні ці дощі,
Коли зима снігами захурделить,
Волошки, маки ніжні у руці,
Туман лугами покривало стелить.
Ще пригадаю й тихо усміхнусь,
Зимовим ранком, вечором осіннім,
Грозу забути літню так боюсь,
Як в час молитви вірую в спасіння.
Так тішить душу літній зорепад,
Та зачаровує небесне, дивне коло,
Як мавка йду стежиною я в сад,
Чаклує ніч русальна все навколо.
Любов буяє й неземна краса,
Десь солов'їна пісня краєм лине,
Стоять в святій молитві небеса,
То щиро молиться до Бога Україна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2026
Якісь думки, та все не ті,
Поступки грішні чи святі,
Всі дні життя мов міражі,
Та почуття вже на межі.
В серці вогнем пече біда,
Сльоза з очей, наче вода,
Молитва: " Господи, почуй!
Всі рани в серці залікуй."
Як серце проситься в політ,
Та сходить з розуму весь світ,
На жаль, в руці не серп, а меч,
Де зрада голови там з плеч.
Спинився час - Армагедон,
Божий розтоптано закон,
Мораль забута, зло - кругом,
Отари йдуть за бараном.
Так все руйнується в житті,
Правді й брехні не по путі,
Голгофа - в кожного своя,
Є в правди лиш одне ім'я.
І топче світ дорогу в смерть,
Чи ж сатані ще мало жертв,
Як би нам, люди, зрозуміти:
Ціна життя - талант любити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2026
Минають весни, як мої роки,
Зникає врода і сивіють скроні,
І відпустила молодість долоні,
Зникає, мов за порухом руки.
Чомусь душа старіти не дає,
У юності згубилися дороги,
І не болять у неї руки й ноги,
Співає серце пісню про своє.
Я щастя ще не випила до дна,
Сама любов душі дарує крила,
Весна і літо мов на конях білих,
Осінь й зима глінтвейни подає.
Хоч дзеркало нагадує весь час:
Минає час і старість на порозі,
Та зупинити мрію я не в змозі,
І старість вдома не застане нас.
Хтось скаже: от дивачка і чудна,
Бо відцвітають найгарніші квіти,
Я старість вчу і мріяти, й любити,
Ми з нею щастя вип'ємо до дна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2026
Благаю;" Боже, зупини цей жах!
Хай від війни ніхто не помирає,
А ворог, що крокує по кістках,
Ніколи перемоги хай не має",
Чує Господь - тяжкі наші гріхи,
Але чому вмирають навіть діти,
Ми випали мов з пам'яті ріки,
Так хочеться нам жити і любити.
Чи пекло вже лише на цій землі,
Що сатана тут народив тирана,
Кровить, не заживає наша рана,
Сльози і піт кривавий по чолі.
Все ж за гріхи людей помер Ісус,
Бо правда панувати має в світі,
Загадувати я про щось боюсь,
Але хай не вмирають наші діти.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2026
Які ж стоять розкішні явори,
А які трави буйні та зелені,
Весна - таки чудове ймення!
Її благословляє Бог згори!
Громи збудили Божі небеса,
Кує зозуля, соловей щебече
І коромислом райдуги на плечі,
Як всіх чарує весняна краса!
Вклонитись Богу за це все, що є
І зрозуміти - в кожній миті щастя,
А вгамувати спрагу цим причастям,
Для цього Бог нам це життя й дає!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2026
Якби цей травень вмів писати вірші,
Звучали б в нім молитвою Слова,
Весна б всміхнулась у ранковій тиші,
Мов зазвучала б музика жива.
В них заспівали б ліс, луги, діброви,
В ній чули б голос неба і вітрів,
Захоплюючись чистим його Словом,
Місяць би зорі в танець запросив.
У кожнім Слові відчувалась ніжність,
Всі чисті та безмежні почуття,
Бо що є в світі цьому важливіше,
Де лиш Любов є джерелом життя!
І був би травень цей, поет відомий,
Ще й музикант, художник-віртуоз,
Зникають з серця і печаль і втома,
Ви чуєте? Це травень творить щось!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2026
Якби цей травень вмів писати вірші,
Звучали б в нім молитвою Слова,
Весна б всміхнулась у ранковій тиші,
Мов зазвучала б музика жива.
В них заспівали б ліс, луги, діброви,
В ній чули б голос неба і вітрів,
Захоплюючись чистим його Словом,
Місяць би зорі в танець запросив.
У кожнім Слові відчувалась ніжність,
Всі чисті та безмежні почуття,
Бо що є в світі цьому важливіше,
Де лиш Любов є джерелом життя!
І був би травень цей, поет відомий,
Ще й музикант, художник-віртуоз,
Зникають з серця і печаль і втома,
Ви чуєте? Це травень творить щось!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2026
Якби цей травень вмів писати вірші,
Звучали б в нім молитвою Слова,
Весна б всміхнулась у ранковій тиші,
Мов зазвучала б музика жива.
В них заспівали б ліс, луги, діброви,
В ній чули б голос неба і вітрів,
Захоплюючись чистим його Словом,
Місяць би зорі в танець запросив.
У кожнім Слові відчувалась ніжність,
Всі чисті та безмежні почуття,
Бо що є в світі цьому важливіше,
Де лиш Любов є джерелом життя!
І був би травень цей, поет відомий,
Ще й музикант, художник-віртуоз,
Зникають з серця і печаль і втома,
Ви чуєте? Це травень творить щось!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2026
Якби цей травень вмів писати вірші,
Звучали б в нім молитвою Слова,
Весна б всміхнулась у ранковій тиші,
Мов зазвучала б музика жива.
В них заспівали б ліс, луги, діброви,
В ній чули б голос неба і вітрів,
Захоплюючись чистим його Словом,
Місяць би зорі в танець запросив.
У кожнім Слові відчувалась ніжність,
Всі чисті та безмежні почуття,
Бо що є в світі цьому важливіше,
Де лиш Любов є джерелом життя!
І був би травень цей, поет відомий,
Ще й музикант, художник-віртуоз,
Зникають з серця і печаль і втома,
Ви чуєте? Це травень творить щось!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2026
Якби цей травень вмів писати вірші,
Звучали б в нім молитвою Слова,
Весна б всміхнулась у ранковій тиші,
Мов зазвучала б музика жива.
В них заспівали б ліс, луги, діброви,
В ній чули б голос неба і вітрів,
Захоплюючись чистим його Словом,
Місяць би зорі в танець запросив.
У кожнім Слові відчувалась ніжність,
Всі чисті та безмежні почуття,
Бо що є в світі цьому важливіше,
Де лиш Любов є джерелом життя!
І був би травень цей, поет відомий,
Ще й музикант, художник-віртуоз,
Зникають з серця і печаль і втома,
Ви чуєте? Це травень творить щось!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2026
Якби цей травень вмів писати вірші,
Звучали б в нім молитвою Слова,
Весна б всміхнулась у ранковій тиші,
Мов зазвучала б музика жива.
В них заспівали б ліс, луги, діброви,
В ній чули б голос неба і вітрів,
Захоплюючись чистим його Словом,
Місяць би зорі в танець запросив.
У кожнім Слові відчувалась ніжність,
Всі чисті та безмежні почуття,
Бо що є в світі цьому важливіше,
Де лиш Любов є джерелом життя!
І був би травень цей, поет відомий,
Ще й музикант, художник-віртуоз,
Зникають з серця і печаль і втома,
Ви чуєте? Це травень творить щось!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2026
Якби цей травень вмів писати вірші,
Звучали б в нім молитвою Слова,
Весна б всміхнулась у ранковій тиші,
Мов зазвучала б музика жива.
В них заспівали б ліс, луги, діброви,
В ній чули б голос неба і вітрів,
Захоплюючись чистим його Словом,
Місяць би зорі в танець запросив.
У кожнім Слові відчувалась ніжність,
Всі чисті та безмежні почуття,
Бо що є в світі цьому важливіше,
Де лиш Любов є джерелом життя!
І був би травень цей, поет відомий,
Ще й музикант, художник-віртуоз,
Зникають з серця і печаль і втома,
Ви чуєте? Це травень творить щось!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2026
Ця весна плаче в небі зорями,
Ні, так душі летять до Вічності,
Які йшли по дорогах з долею,
Перетнулися десь з трагічністю.
Почекай мене, доле-доленько,
На мить в щасті забутись хочу я,
Бо життя перейти не полечком,
Коли щастя до серця проситься.
Де ж були ті дороги сходжені,
Що шукали вони все по світу,
Білим снігом геть запорошені,
Чи в покосах тих посеред літа.
Не обіймеш мене ти, доленько,
Так немов би між нами стіна,
Квітнеш маком ти серед полечка,
Розлучила назавжди війна...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2026
Не нарікайте, що скупа на слово,
Бо ж ті слова живуть в моїй душі,
Я сповідаюсь вам у кожному вірші,
Шукаю в слові зерна - не полову.
Переплітаючи ті почуття в куплети,
Мов стукаю в словах до вас в серця,
Ніколи не назвусь в житті поетом,
Не одягатиму й лаврового вінця.
Я - самоучка, біль і радість в римі,
До досконалості рости ще і рости,
Та моя Муза поруч йде незримо,
Ми - дружимо й не палимо мости.
Не критикуйте, знатні корифеї,
Не претендую я на славу і на мить,
Те все пишу від щирості своєї,
Що тішить душу, або в ній болить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2026
Кінчається квітень, за вікнами сніг,
Чому ж розгулялась зимова негода,
Котрий уже рік як весна хороводить,
Вона, наче, брала на кпини нас всіх.
Метуть завірюхи, скрізь вишні та цвіт,
Цей сніг чи то цвіт обпікав нам долоні,
А ми попрощались на шумнім пероні,
Ніхто з нас і слова промовить не зміг.
Сміялась над нашим коханням весна,
Сніжинки сховали там сльози солоні,
Ти зник між людей в гомінкому вагоні,
Здавалось, лишилась на весь світ одна.
Зустрітися знову, нам доля дасть шанс,
Нам наше кохання дароване Богом,
Бо ми не просили більш в долі нічого,
Лиш снігом і цвітом вінчай небо нас!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2026
І знову розквітли вишні,
Бо знову навколо весна,
У сад молодий я вийшла,
Та жаль, я стою тут одна.
А ти десь, коханий, далеко,
Ти світиш мені між зірок,
Мені тут без тебе не легко,
Назустріч зроби хоч крок.
Не доля, війна розлучила,
Пішов ти всіх нас захищати,
Мені залишилась могила,
Як вдів поруч мене багато.
Бо щастя назавжди украли,
Зруйновані долі й родини,
За тебе так в Бога благала,
Такі ще малі донька з сином.
Над нами тримаєш ти небо,
Між зорями погляд твій є,
Ми всі пам'ятаєм про тебе,
Те ніжне кохання твоє...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2026
Весна в тюльпанах, а серце в ранах,
Душі до Бога, сумна дорога,
Весільна пісня, та не колишня,
Бо "Плине кача", то горе наше.
Синочку, сину, рідна дитино,
Сумне година, в сльозах родина,
Не смійся, враже, Господь накаже,
Сльоза безкарно в землю не ляже.
Земля у квітах, в могилах діти,
Віримо, Боже, зло переможем,
Буде ще з сонцем ясна дорога,
Як жаль, що рідні зірками в Бога.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2026
Пекли ті тридцять срібників в кишені,
Все ж поцілунком зрадити він зміг,
В саду була чомусь незвична темінь,
Христос в молитві там благав за всіх.
Хоча і знав, не змінить Бог нічого,
Все має статись як Отець звелить,
Давно для Нього вибрана дорога,
Та все ж не сумнівався ні на мить.
Він учням всім покірно вмиє ноги,
Розділить хліб з вином і їх навчить,
Візьму гріхи людські я до одного,
Щоб смерть не панувала і на мить.
Не відречемось! Всі так запевняли,
Хоча Він знав, що то лише слова,
Вони про жертву Господа не знали,
І що сторожа поруч вже була.
Що буде суд і поведуть на страту,
Що безневинно Він помре за нас,
Вмиваю руки - ті слова Пілата
Ще стануть зрозумілими повз час.
Все сталося... І відреклися друзі,
Очей Петро на Нього не підвів,
Чи буде соромно колись уже Іуді,
Спаситель того знати не хотів.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2026
Летять вони, ці Янголи до Бога,
І сльози на очах, кров на крилі,
Ще б їм ходити вдома по землі,
Але життя закінчилась дорога.
Ні, не тому, що доля в них така,
До сонця усміхалися б в них очі,
Та враз жорстока ворога рука
Послала смерті їм посеред ночі.
Утіхи їм у райських тих садах,
Вони щасливо й довго мали жити,
Звертаємось до Бога в молитвах,
Він справедливо всіх буде судити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2026
Найтяжчі дні земного тут життя,
Щира молитва та в саду, до Бога,
І на Голгофу жде страшна дорога,
За гріх людський чи буде каяття?
Всі чуда, що творив тут на землі,
Враз всі забули й повели на страту,
Ридала лиш в скорботі Божа Мати,
Лиш свята кров стікала по чолі...
О, люди. люди, хто для вас тут Бог,
Чому з гріхами всім так легко жити,
А Син так щиро вас просив любити,
Не мав би й гріх над вами перемог.
Він ніс хреста , Він падав там в путі,
На тім хресті були гріхи від людства,
Його любов пробачила відступство,
Проклавши шлях до Вічності в житті.
Ти, Боже, чи пробачиш нам цей гріх,
Що Сина Твого всі вели на плаху,
Та молиться за грішних Божа Мати,
Якби з нас кожен не грішити зміг.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2026
Душа, що Бога щиро так бажала,
Слова молитви тихо промовляла,
Весни і більш нічого не хотіла,
Бо лиш весна їй дарувала крила.
Чомусь так часто плакала, тужила,
Думки й тривоги, гартували тіло,
У небо зоряне і сонячне дивилась,
Що хвилювало із Творцем ділилась.
Колись вона піде також до Нього,
Але ще має тут пройти дорогу,
Це небо і ці зорі - через край,
Співай, хоч і крізь сльози, а співай!
А за весною буде тепле літо,
Радітиме між різнобарв'ям квітів,
А потім Осінь - в золоті дороги,
Зима снігами вкриє перелоги.
Вона не вмре, а буде вічно жити,
Не перестане мріяти й любити,
Ловитиме з ковша свою зорю,
Купаю в щасті душу тут свою.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2026
Є в моїй пам'яті хатина,
Куди ніколи не прийдуть,
Я у ній виросла з дитини,
Про неї спогади живуть...
Які ці спогади болючі,
Ще й незабутні крізь літа,
Мого дитинства дні та ночі,
Молитва снів моїх свята...
Життя назад не повернути,
Рідні, на жаль не обіймуть,
Несу лиш Богу всі спокути,
Долаю в споминах цей путь.
Звідси в життя свої дороги,
Проклала в даль через жита,
Я щиро вдячна долі й Богу,
Що десь стоїть хатина та.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2026
Наш Білий Янгол - Білих зір,
Пісенний бог - чарівний спів,
Вкраїни-неньки - вірний син,
Талант, що досягнув вершин!
Ти не співав, ти - в пісні жив,
Любив горів, кохав, творив,
Ти в пісню серце своє вклав,
За пісню ти й життя віддав.
Звучать від неба й до землі,
Світять як зорі нам в пітьмі,
Пісня не вбита ворогами,
В світлиці України-мами.
В піснях тих Білозір живий,
Талан всім нам дарує свій,
То Божий промисел такий,
Наш білий лебідь молодий.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2026
Але чомусь не прилітал́и снігурі,
Птахи, що схожі з спалахом зорі,
Їх кожен раз щороку так чекаю,
Бо світла радість серце наповняє.
Це просто щастя їх спостерігати,
Червоно-груді красені пернаті,
Сидять собі під вікнами на гілці,
Немов, зима розсипала червінці.
Вмію смачненько їх почастувати,
Щоб не забули в гості прилітати,
Вони мов звістка, що зима минає
І скоро й солов'ї десь заспівають.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2026
Між Всесвітом буяла там весна,
Вічна мережка зоряного неба,
Там я думками завжди біля тебе,
Любов не мала берегів та дна.
Де ж наша неповторна та весна,
Коли душа без крил могла літати,
Коханням вміли рани лікувати,
Звучала в серці чарівна струна.
Тепер цей спогад - радісна печаль,
Шукати винуватих нам не треба,
Знову весна - те саме вічне небо,
Чомусь нарізно тільки ми, на жаль.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2026
Як можу так несу хреста,
Як вмію, як хватає сили,
Це Бог мені дарує крила,
Та знаю, грішна - не свята.
Йду по життю як Бог дає,
Все ж Божу руку відчуваю,
І що Він поруч - я це знаю,
В Його руках життя моє.
Не нарікаю, все стерплю,
Життя моє ні чим не гірше,
Щаслива - то складаю вірші,
Нещасна - тихо сльози ллю.
Але життєве різнобарв'я,
Щораз дивує кожен день,
Мрія в душі палає жаром
В серці - мелодія з пісень.
Життя ще колосяться ниви,
Бажань ще повне джерело,
Від Бога хрест, я ним щаслива,
Мій в морі човен та весло.
Я вдячність тихо промовляю,
До Господа в простих словах,
Він про життя моє все знає,
Благословляючи мій шлях.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2026
Останній бій і твій політ у небо,
Там де весна, де линуть журавлі,
Де склав ти крила зранені свої,
Як боляче, Герою наш, без тебе.
Ти так літав! Так небо це беріг!
Від ворогів і від тривог проклятих,
Для Вічності в бою злетіти зміг,
Став Янголом, тепер повік літати.
Дощем заплаче небо до землі,
Душа до Бога - тіло в домовину,
Ти мужній Воїн, в серці й на крилі,
Носив свою любов до України.
І в пам'яті назавжди подвиг твій,
Залишиться на цій землі та в небі,
На варті, мужній соколе, наш стій,
Наша молитва вдячності для тебе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2026
Здаватись стало, що я вже не та,
Лице у зморшках, побіліли коси,
Минають роки, йдуть кудись літа,
Хоча під ноги все ті ж самі роси.
Та все ж не та, бо не стрімка хода,
Улюблені плаття висять без діла,
Так часто спогад мрії воскрешав
Та що ж ті мрії - як підводить тіло.
Невже і справді все в житті не те,
Мій соловей іншим пісні співає,
Пісні колишні - добре пам'ятаю,
Все в споминах моїх не заросте.
А інколи, ще й смуток та сльоза
І так душа без голосу голосить,
Все проминуло - вже не молода,
А моє серце так поезій просить.
Ще серце вірить як мине зима,
В озерах втопить небо очі сині,
І сивини, що в косах - вже нема,
Я в юних мріях до небес полину.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2026
І повний місяць, що назвуть кривавим,
Кривавлять скільки років й наші рани,
Коли на тронах скрізь сидять тирани,
Що у війні тільки й шукають слави.
В цім небі неспокійно - гул сирени,
Шукає смерть чиясь в ньому дорогу,
А хтось так щиро молиться до Бога,
Страшна війна - всім оголила нерви.
Десь впала зірка, мов життя згоріло,
Чи вже і там для нього місця мало,
На полі бою син гукав ще: "Мамо!"
Але душа, ввись з Ангелом летіла...
Весна змогла б полікувати рани,
І подорожники стелила їм під ноги,
Не повертаються з небесної дороги,
Ще зовсім юні, та вже сиві ветерани...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2026
Бринять безмежні небеса!
Наче землі свята оплата,
Благословенне тут життя,
Але гріхів ще так багато.
Коли покається цей світ,
А чи поклониться він Богу,
Прийде пора давати звіт
І йти від хатнього порогу.
І в цьому є життя вся суть,
Вона не завжди зрозуміла,
Міняє чорну - смуга біла,
Та зроблене не повернуть...
Навіщо ж Вічність для душі,
Коли гріхи і більш нічого,
Якби в житті не так спішив,
То б іншою була б й дорога.
Вже зрозуміло, що пора,
Землю весна в нове вдягає,
Почуйте, Бог до всіх благає,
Немає горя в мить добра.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2026
Матусю, сьогодні я ще біля тебе,
Хоча я душею давно вже на небі,
Пробач, що тебе я саму залишаю,
Матусю, ти знаєш, а смерті немає.
Я сльози гіркі, всю журбу твою бачу,
Але ж я не зміг, поступити інакше,
Свій край я пішов у боях захищати,
Я, мамо, твій син, але був ще солдатом.
Вкраїну й тебе захищав, моя ненько,
Така не легка в тебе доля, рідненька,
Пробач мені, мамо, за біль і тривогу,
Ти згадуй за мене в молитві до Бога.
Твій Воїн в небеснім тепер легіоні,
Я вітром прилину погладити скроні,
Промінням від сонця, дощами на плечі,
Зорею впаду в теплий, зоряний вечір.
Не плач, моя рідна, не зміниш нічого,
Остання, земна наша спільна дорога,
Я це твердо знаю, ти теж маєш знати,
Будь мужня і горда за Сина-солдата.
Прощай, моя нене, мій дім тепер небо,
Не плач, я благаю, тужити не треба.
Ти маєш за двох нас пройти тут дорогу,
Зустріти за нас всіх Святу Перемогу!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2026
Люди всього світу, не вбивайте землю,
Бо Господь віддав нам так її - даремно,
Не знищуйте Всесвіт, не травіть моря,
Вона дім наш спільний - Матінка-Земля.
Люди всього світу, припиніть вбивати,
За гріхи, за вбивство, буде Бог карати,
Гріх великий вбити квітку чи тварину,
Але найстрашніший - вбивати людину.
Люди всього світу, бережіть що маєте,
Бог просив любити, а ви лиш вбиваєте,
Що ми поколінням на землі залишимо,
У книгу життя те й Господь запише нам.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2026
Я буду з тобою весняної днини,
Нічого, що поруч мене ще немає,
Та серце так щиро і ніжно кохає,
Тебе я на відстані скрізь відчуваю.
Я буду з тобою, хай буря чи вітер,
Чи дощ, чи морози, чи люта зима,
В душі берегтиму я ніжності квіти,
Для нас щовесни їх плекаю сама.
Я буду з тобою, незмінно і вірно,
Як тінь поруч тебе я завжди стою,
Якщо не відчуєш присутність мою,
Я теж без кохання зникаю із тінню.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2026
Який їх шлях додому крізь війну,
Такий він як і в кожного солдата,
Ми їх чекаємо, так як чекає мати,
Як вся земля, що мріє про весну.
Вони все ж не забули цю дорогу,
Хто ж забуває свій додому шлях,
Проліт через війну і крізь тривогу,
Де не жита, лиш йдуть бої в полях.
Який солодкий дух рідного краю,
Стрічай їх рідна всіх свята земля,
В них душі наших Воїнів злітають,
Хто тілом впав десь в зранені поля.
Їх вже не спинить ні війна, ні втома,
Хай крила і зламають в тім польоті,
Вони летять - їх так чекають вдома,
Лине душа, хоч вирвали б із плоті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2026
Я так люблю життя! І ти його теж любиш!
Прекрасні почуття - ласкаві руки й губи,
Стискають телефон, де цифри наче дати,
Той гомінкий перон, несказане б сказати.
Несказані слова, печуть до болю в грудях,
Йде кругом голова, тут всі ще вірять в чудо,
Почути б мій дзвінок і подих той, що в слові,
Зробити б лише крок і вже не йти з любові.
Та все одно мовчу, все знаю про розлуку,
Про всі гіркі слова, що роз'єднали руки,
Долі, шляхи, серця - мовчки до них благаю,
Чи стрінуться вони, ніхто про це не знає...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2026
Зима, що в білому намисті,
Дуби всі - велетні глухі,
А хмари неба - пастухи,
Сніги, немов полотна чисті.
Комета в небі - долі гра,
А що таке - яскрава доля,
Кожне життя і Божа воля,
А час для дива, для добра.
В руці синиця як добро,
А журавель - то мрія-диво,
Є смак життя і ти щаслива,
У серці щастя та тепло.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2026
Моє безсоння - каяття в молитвах,
І роздуми в моїх життєвих битвах,
Моя спокута, де мій шлях до Бога,
Десь є поразка, в чомусь перемога.
Моє безсоння - чорне наче хмара,
Яскраве інколи у зоряних стожарах,
Скупане сяйвом в місячних долонях,
Снігами впало й побілило скроні.
Моє безсоння - з мріями про диво,
Де молодість в коханні так щаслива,
Де кожен дотик рук це стукіт в серці,
Де йшов за щастя бій весь час на герці.
Скільки безсоння - в келиху отрута,
Бальзам солодкий - спогад незабутній,
Моє страждання, інколи щось більше,
І ці слова, що стануть для вас віршем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2026
У дитинстві ціле літо пасла я корову,
Бо ж корова у селі, то окрема мова,
Є сметана, молоко, сироватка, масло,
Але й догляд у хліві має бути вчасно.
Подоїти, напоїти, ще й принести гички,
А якщо корівка тільна - приведе теличку,
Ой, як часто до хлівця треба заглядати,
Бо телятко ще маленьке маєш напувати.
В двері стукає весна, ластівки літають,
І на берег ми весною Лиску випускаєм,
Вибіжить вона з хліва і давай брикати,
Може взяти й утекти з лугу до теляти.
Скільки тих було пригод як корову пасла,
Бо ходила для Красулі кукурудзу красти,
Так об'їздчик налякав: "Заберу корову",
Я мала від переляку втратила дар мови.
Та пробачення благала, майже на колінах:
Кукурудзу то ж я крала - корова не винна,
Заберіть краще мене за колгоспні грати,
Бо як прийду без корови, виженуть із хати.
Рідко так, щоб без пригод з пасовища гнати,
Забіжить в чужий город - встигай доганяти,
То гедзи нас покусають, або ж сліпі мухи,
Одним словом - пасти кралю, то ціла наука.
Що про цю науку знають всі сучасні діти,
Ще тепленьке молоко корисно як пити,
Про корівок і бичків чули тільки в казці,
Я ж в тих спогадах живу, як у Божій ласці.
Хоч немає в тім селі ні корови, ні свині,
Нема там й родини - хата - сиротина,
Тільки в снах буває - ластівки літають,
Чую бабці слово:" Йду доїть корову".
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2026
Вийшов котик погуляти,
Падав з неба сніг лапатий
Був мороз, замерз у лапки,
Не було в кота ще й шапки.
Хвилювалась мама-киця,
Захворіти ж не годиться
Щось так, холодно - зима ,
Десь весни нема й нема.
В хаті є тепленька пічка,
Коти гріються всю нічку,
Як весна розтопить сніг,
Сонечко пригорне всіх.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2026
Вийшов котик погуляти,
Падав з неба сніг лапатий
Був мороз, замерз у лапки,
Не було в кота ще й шапки.
Хвилювалась мама-киця,
Захворіти ж не годиться
Щось так, холодно - зима ,
Десь весни нема й нема.
В хаті є тепленька пічка,
Коти гріються всю нічку,
Як весна розтопить сніг,
Сонечко пригорне всіх.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2026
Вертаються птахи - скоро весна,
Яка чомусь надовго заблукала,
Птаха ж таких морозів не чекала,
Як вижити, ще йде страшна війна.
Летять додому всі в таку негоду,
Щоб обійняти землю цю крильми,
Бо рідне все скрізь - воля і свобода,
Тут поруч з українськими людьми.
Важкий додому шлях полями битви,
Хтось з них життя в дорозі тій поклав,
Кожен все ж вірив і надію не втрачав,
Почути б слово української молитви.
Хоч не привітна з холодом земля,
Мороз та вітер так ламали крила,
Вела любов сюди, давала сили віра,
Тому до нас вони вертаються здаля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2026
Міжнародний олімпійський комітет дискваліфікував українського спортсмена Владислава Гераскевича напередодні першого заїзду в скелетоні.
Не вірю, що цей світ деградував,
Вже толерантний став до вбивці,
І дозволяє потиск рук чужинцю,
Який вбивав знущався, гвалтував.
І де політики і спорту тонка грань,
Від злочину до боротьби дорога,
Життів ціною шлях до перемоги,
У нашій крові шлях цей до змагань.
Очі заплющив світ - не до війни?
Чи голову в пісок сховав байдуже,
Ти, Воїне, в шоломі цім ще дужчий,
Ти - переможець! В тім нема вини!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2026
Ті липа й груша досі мені сняться,
Зо двісті літ мали вони на двох,
Їх віти наче зашкарублі пальці,
Здавалося, їх посадив сам Бог.
Так і росли як дві сусідки - поруч,
Їх стежка до криниці розділяла,
Одна меди роям все дарувала,
А друга груші в пелени скидала.
Роки минали, підростали діти,
Відходили старі кудись до Бога,
Їхнє коріння, мов старезні ноги,
Та ще гілля всіх радувало цвітом.
Як же багато прожили на світі,
Яких пісень наслухались вони,
Скількох дітей ці пригортали віти,
Скільки невісток привели сини.
Десь там вони ще, є в моїй уяві,
Можливо й ні, лиш хата-сирота,
Несу цей спогад у душі ласкаво,
Про липу й грушу, молоді літа...
Тепер у снах вертаються до мене,
Та стежка, та криниця, віття тінь,
Я пам'ять у душі ношу натхненно,
У спогадах тих - радість, сум та біль.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2026
Ти коли поверталась в село?
Запитала це якось знайома,
Як давно таке справді було,
Багатьом почуття ці відомі.
Як за душу взяли ці слова,
Пригадала село зі сльозою,
Бо ще пам'ять про нього жива,
Там стрічала я ранки з росою.
Незабутнє приходить у снах,
Що п'ю воду з своєї криниці,
Я ще лину до нього в думках,
Хоч у мріях водиці напитись.
Так болить його доля весь час,
Хто не жив в селі того не знає,
Де б не був у далеких світах,
Все одно шлях сюди повертає.
Тут найкращі місця, там пісні,
Лікували з доріг смуток- втому
І тому часто часто сниться мені,
Хоч нема вже там рідного дому.
Ще живі там дерева в саду,
Там трава споришами під ноги,
Я у снах до них стежкою йду
Та ще в спогадах дякую Богу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2026
Над прірвою чи лиш за крок,
Країна під укіс, мов як потяг,
Життя відкладено на потім,
Біля виска притиснули курок.
Живемо в холоді між смертю,
Біль в молитвах, виють сирени,
Лиш Символ Віри, мов катрени,
Життями сплачуємо жертви...
Війни ненависть ще не спита,
Одне бажання - більше крові,
Замерзлі вікна ловлять промінь,
Хоч в мріях, та діждатись літа.
Мовчки душа ковтає сльози,
Лиш стяги та могильні ями,
Світ, як в театрі бачить драму,
Під оплески й ракетні грози.
Лиш збоченці біля штурвала,
Смерть челяді лише в догоду,
Світ згине під дев'ятим валом,
Де вбивці каламутять воду.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2026
Степане! Степанку! Кричав тато в небо,
За що тебе вбили, кати ці ганебні,
Лише вісімнадцять, ще жити і жити,
Життя лиш початок - навчатись, любити.
Лиш перше кохання, так серце тріпоче,
Так ніжно коханій дивився ти в очі,
Тримались за руки, мов лебедів пара,
Той вибух смертельний і щастя не стало.
Степане! Степанку! На крик нема сили,
Не вальс вам весільний - лише дві могили,
За що вас убили, ви ж майже ще діти,
Ви вчились кохати, не бачили світу...
Не вдягнеш, Степанку, весільну сорочку,
Кохана Софійка в труні у віночку,
Навіщо вас вбили кати ці прокляті,
Не будуть батьки на весілля чекати.
Степане! Степанку! Дитинко, Софіє!
Не буде в батьків вже на щастя надії,
Чому така доля, що рідним труна,
Скалічила долі всім підла війна...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2026
Я повернусь, не сумнівайся,
Весною ніжно-тихим вітром,
Коли розквітнуть перші квіти,
Щоб із цілунками до пальців.
Я повернусь - дощем весняним,
Першим, гучним у небі громом,
Від сонця променем восковим,
Що так стомився від чекання.
Я повернуся буйним цвітом,
Травою простелюсь під ноги,
Щоб в запахах з п'янкого літа
Принести звістку Перемоги!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2026
І знову сльози, біль вбиває,
Куди б сховатись від війни,
Цей гул сирени, дрон літає,
Примарний захист, дві стіни.
Зграї ракет круками з смертю,
Летять і смерть комусь несуть,
Ми всі тут цілі - мирні жертви,
Не винні ми, як це збагнуть?
Схиліться Янголи над нами,
Хоч ваше зранене крило,
Тримайте стіни ці руками,
Собою щоб закрити скло.
Ти , Боже наш, спини ракети,
Врятуй людей своїм хрестом,
Щоб справедливості вендету,
Вершив лиш Ти своїм Судом.
Хоч ми всі грішні - твої діти,
Прости гріхи нам - не карай,
Ворог іде, щоб нас тут вбити
Щоб поневолити наш край.
Твоя є справедливість, Боже,
Свята могутність з Твоїх рук,
Нехай ця правда переможе,
Вже досить нам війни та мук.
Ми погляд зводимо до Тебе,
Ще Ангелу трубить не час,
Коли прийдеш до нас із неба,
Коли Твій Суд розсудить нас?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2026
Січе мороз, літають дрони,
Та кулі свищуть не на жарт,
Тримають хлопці оборону,
Несуть серця сталевий гарт.
Нас гартували триста років,
В голодоморах й Соловках,
По цій землі криваві кроки
З серпом і молотом в руках.
В колгоспах задарма робили,
За мітку - назву - "трудодень",
Скільки життями заплатили,
У шахтах знищених легень.
І на найтяжчих будівництвах,
Труд українських трударів,
В містах і селах виробництво,
Це кров та піт до мозолів.
Війні мільйонами сплатили,
Життями волю, та чомусь,
За це лиш тюрмами морили,
Та обкрадали Святу Русь.
Жили як в маслі комуністи,
А бідний люд їм - батраки,
І путь у нас таки тернистий,
Як з діда й прадіда шляхи.
Вже скільки років, ніби, воля,
Та тільки - "ніби" - боротьба,
Ламає той же ворог долі,
Та рветься в дім до нас орда.
Знов лиш життями українців,
Страшна ціна в новій війні,
Так підло нищать нас і ницо,
Знову земля наша в вогні.
Згиньте навіки, супостати,
Життя людини - Божий храм,
Над нами вам не панувати,
Бо ми не слуги більше вам.
Ми - Нація, в нас Віра й Мова
І Герб і Стяг наш - лише нам,
Так як було, не буде знову,
І дійсний клич: Смерть ворогам!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2026
За вікном сніг пролітає,
По сніжку коти гуляють,
Є мороз і мерзнуть лапи,
То ж покличу їх до хати.
Пригощу їх молочком,
Воно схоже із сніжком,
Бо коти куштують сніг,
Захворіють ще на грип.
Піч гаряча, тепла хатка,
А лизати сніг не варто,
Знають це дорослі й діти,
Щоб нікому не хворіти.
Кличу котиків пухнастих,
Примудрилися ще впасти,
Мокрі шубки, та дарма,
Бо на те ж вона й зима!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2026
За вікном сніг пролітає,
По сніжку коти гуляють,
Є мороз і мерзнуть лапи,
То ж покличу їх до хати.
Пригощу їх молочком,
Воно схоже із сніжком,
Бо коти коштують сніг
Захворіють ще на грип.
Піч гаряча, тепла хатка,
А лизати сніг не варто,
Знають це дорослі й діти,
Щоб нікому не хворіти.
Кличу котиків пухнастих,
Примудрилися ще впасти,
Мокрі шубки, та дарма,
Бо на те ж вона й зима!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2026
Подаруй мені квіти,
Пригадай наше літо,
Ті троянди шовкові,
Мов цілунок любові.
Ти почуй моє серце,
Що вистукує скерцо,
Глянь у очі блакитні,
Як волошки, що в житі.
Подаруй ясні зорі,
Ті, що падають в море,
Їх візьму я в долоні,
Зникнуть сльози солоні.
Подаруй мені вечір.
Обійми ніжно плечі,
Вічне щастя кохання,
Лише перше й останнє.
Подаруй мені мрію,
Ту, що серце зігріє,
Бути тільки з тобою,
Все життя молодою.
Подаруй мені диво,
Бути вічно щасливій,
Тільки разом навіки,
Серцю ніжності ліки.
Подаруй мені Вічність,
Свою вірність і ніжність,
Лиш твої сильні руки,
Вбережуть від розлуки.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2026
Зима присіла відпочити
Та стала гірко сльози лити,
Притих мороз тихо в саду,
Вода з'явилась десь в сліду.
Чиї сліди в снігу лишились,
Можливо тут весна бродила,
В снігах шукала первоцвіти,
Десь же зима сховала квіти.
Ще й вітер повівав попутній,
Лід на річках такий розкутий,
Синички, що зерно збирали,
Слідів також весни шукали.
Але озвався місяць лютий:
Яка весна тут може бути?,
Є в мене час ще для морозу,
Всю силу показати зможу!
Ще закую стежки й дороги,
Снігами вкрию перелоги,
Радіти рано в пору зимну,
Добра я маю повну скриню.
І закружляв танок з снігами,
Вітри в лісах співають гами,
Тріщить за вікнами мороз,
В зими відлига - то курйоз.
Та як не є, не довгий лютий,
Хоч він сердитий та надутий,
Встає вже сонечко весняне,
Зимова ніч коротша стане.
Там, глянь, закапає із стріхи,
І побіжать струмки для втіхи,
Вже березню весну так щиро
Птахи носитимуть на крилах.
Хоч лютий ще в правах своїх,
Шануймо зиму, вітер, сніг,
Не забуваймо що веснянки,
Співатиме котрийсь із ранків.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2026
Я ще скажу свої слова,
Які не встигла ще сказати,
Вони мов буря снігова,
Стануть на бій наче солдати.
Я їх так голосно скажу,
Щоб всі почули там, на небі,
Котрі пішли вже за межу,
Їм молитви лиш наші треба.
І будуть всі мої слова,
Летіти світом аж до Бога,
Що наша Нація жива,
Що буде наша Перемога,
Ще будуть стяги наші ввись,
Наші Герби такі величні,
Гордись Вкраїно і молись,
Непереможна в нас етнічність.
Я ще скажу про все і всім,
Хто ще не чув, нехай почує,
Героям Слава! Наче грім
В світи за нами помандрує.
Я ще скажу про все святе,
Багато маю слів, народе!
Честь і в нащадках проросте,
Слава, борці вам, за свободу!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2026
Душа моя не зачерствіла,
Хоч старість і ламає тіло,
Любов у серці все ж ще є,
Ще мрія неба дістає...
Ще слухаю пісні кохання,
Їх солов'ї співають зрання,
Зозуля все кує літа,
В душі ще грішна і свята.
Ходять по росах ноги босі,
Хоч сивиною вкриті коси,
Частіше зводжу очі в небо,
Звертаюся, Боже, до Тебе.
Так вірую у справедливість,
Чекаю щастя всім на диво,
Хоч не рахую роки й дні,
Їх Бог вділив лише мені.
В душі така ще - зовсім юна,
У серці чую диво-струни,
В осінні чи зимові ночі,
Мрію - весна загляне в очі.
Сплітаю з літ я перевесло,
Я знаю, як помру- воскресну,
Для когось житиму в словах,
Що їх пишу все по ночах.
Вони підуть кудись між люди,
Я повертатись з ними буду,
І не дарма в них душу вклала,
Я так натхненно їх писала!
Для чогось я в цей світ прийшла,
Хоча як вміла - так й жила,
Душа це щастя відчуває,
Скільки це буде, Бог лиш знає.
І хоч життя мчить на коні,
Зоря в безсоння у вікні,
Ще роси падають під ноги,
Вклоняюсь Богу за дорогу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2026
Де молодість моя, лише химерні тіні,
Дитинка- немовля і рушники весільні,
У серці образок від першого кохання,
Роблю сміливо крок, наче у роси ранні.
Всі плаття у квітках і райдугах барвистих,
На всіх світлинах я у центрі й урочисто,
Дороги по світах, як вміли так долали,
Життю так як могли екзамени здавали.
Все здобувай сама, диплом, житло і статки,
Всі друзі за столом, там жарти, сміх, колядки,
З весіль і до хрестин, бо кожен їх справляв,
Але життєвий млин роки нам петлював.
Тепер вже все не так, нема хрестин, весіль,
Де стигнув зрілий злак, врожаїться кукіль,
В зозулі й солов'я, на жаль, не наш мотив,
А ще страшна війна, зламала рештки крил.
Де ж друзі, що були веселі й так багато,
Чимале їх число не прийде вже до хати,
Замовк веселий сміх, порідшало чекання,
І зустрічі тепер - поминки й поховання.
Беру до рук альбом, світлини чорно-білі,
Де молодість стоїть у вельоні весільнім,
Такі всі молоді, "кров з молоком" вирує,
І спогад в молитвах, як же їх всіх бракує.
І думаєш - життя то - мить чи ціла Вічність,
Яким не був той шлях, він спогадами лічить,
Мінялось в ньому все - літо, зима, весна...
Хай пізня осінь жде, якби ж не ця війна...
ГАЛИНА ГРИЦИНА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2026
На щоках слід від сліз,
В небі зоряний віз,
Та ще місяця жовта підкова ,
А снігами зима накриває поля
Ніч співає землі колискову.
Стара хвіртка скрипить,
Забуваєш на мить,
На війні - життя поруч зі смертю,
Я ступаю в стежки:
Навмання, навпрошки
І пишу листи долі в конверті.
Це життя перевіє кукіль крізь літа
І посіє лиш зерна в землицю,
Бог дає це життя, доля - будні й свята,
І освячує сонце світлицю.
Перейти б цей місток,
Де до щастя лиш крок
І тримати конвертик від долі,
Бо життєві літа, наче коні летять,
Лиш душа хоче щастя і волі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2026
Я хочу як і всі під мирним небом жити,
Ростити паничі, майори, різні квіти,
Я хочу по межі, та через перелази,
І власні, не чужі молитви і прикраси.
Я хочу через луг до річки, до потічка,
В зелений ліс, де в кущ сховалися сунички,
Де в полі лише джміль, колише жовтий колос,
Церковний передзвін, то соловейка голос.
Я хочу зір з небес, багато - повні жмені,
Серед озерних плес, два лебеді в натхненні,
Як в них, щоб два крила й до виднокраю небо,
Щоб знати, що жила з тобою і для тебе.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2026
Не бачу, не чую пташок за вікном,
Зима навкруги все снігами накрила,
Куди ти, пташино, сховатись зуміла,
Що пісня твоя мені мариться сном?
З вікна виглядаю, сипнула б зерна,
Нема горобців, та й синичок нема,
Невже вас війна як людей налякала,
Почути б ваш спів, я б повісили сала.
Чекаю, всіх дуже вас, друзі пернаті,
Колись так багато під стріхою хати
Було, і піснями всіх ранком будили,
Не вірю, що вас ця війна теж убила.
Сніги та й сніги білі все поховали,
Для щастя так мало мені бракувало,
Лише без тривоги б морозна ця нічка,
І щоб за вікном чути пісню синички.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2026
Зима... Навіщо ця зима?
Коли в окопах мерзнуть діти,
Білі сніги летять над світом,
Здавалося б війни нема...
Бо так створив це світ Отець,
Він не хотів смертей та воєн,
Любові кожен з нас достоїн.
Тепер за неї йдуть на герць.
За що питають нам все це?
Кожен хотів щасливо жити,
Все ж стали сатані служити,
Ті, хто розруху й смерть несе.
Лиш Бог відбілює цей світ,
А як же злочини з гріхами,
Ми всі лягаючи до ями,
Прийдемо десь віддати звіт.
А поки тут зима й війна,
Благаємо Отця в молитві:
Боже, хай скінчиться вона,
Верни живих їх з поля битви!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2026
Зимова ніч, міцний мороз,
Сніги лягають біля хвіртки,
І двері скрипнули в одвірках,
Вмирають зорі десь всерйоз.
Та й падають в моря снігів,
Куйовдять коси заметілям,
І коні мчать, мов хмари білі,
Зникають поміж берегів.
Тут господиня лиш зима,
Вітри мандруючі парадом,
І засипає землю снігопадом,
То й ради на все це нема.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2026
Є одна правда серед правд,
Де смерть втікатиме від Націй,
Всі в пекло підуть з федерацій,
Вже на останній свій парад.
А нам історію творити ще свою,
Перелопативши, руїни і каміння,
Героїв наших зійде тут насіння,
Безслідно не загинувши в бою.
Хай допоможе і спасе нас Бог,
За правду ми стояли, та за волю,
У землю цю вросли усі до болю,
Гуртуймося до нових перемог!
Для нас нема й не буде перепон,
Тут наша Мова, Армія та Віра,
Жорстокому хребет ламали звіру,
Єдина правда і один Божий закон.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2026
В зимовий вечір впали зорі,
В це чисте, білосніжне море,
Сніжинок ніжний, тихий вальс,
І кожна мить між них для нас.
Де щастя не питай в морозу,
Від нього теж бувають сльози,
Хай в Новорічну ніч святкову,
Серця скупаються в любові.
Як тепло нам у цьому царстві,
Любов нам гріє серце й пальці,
Коханням з'єднані в нас долі,
Нема зими - весна навколо!
Нам не забути ніч святкову,
Цей щастя бал, цю мить любові,
Спинися мить, ти вже щаслива,
Летить сніжинка - справді диво!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2026
Як писати про Героя,
Що закрив усіх собою,
Він життя не пожалів,
Хоч і вмерти не спішив.
Ні, не з власної це волі,
Що таку він має долю,
Коли ворог йде до хати,
Що лишається солдату?
Боронити землю гідно,
Господу із неба видно,
Ангелів послати міг,
Та в бою Герой поліг.
Як почує звістку мама,
Що молилась за дитя,
А тепер для сина яма,
Жаль, скінчилося життя.
Не загинув син даремно,
Він закрив нас там собою,
Знищував цю силу темну,
Впав Герой на полі бою.
То ж пишайся, мамо, сином,
Пам'ятають подвиг люди,
Боронив син Україну,
Що була, є й завжди буде!
Як писати про Героя,
Що був просто українець,
Але він відважний Воїн,
Буде знищений ординець.
Не дамо ми нашу землю,
Нищити та плюндрувати,
Є в нас Ангели-Герої,
Що йдуть землю рятувати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2026
Минає знову рік,що був моїм життям,
Цей не спинити лік гріхами й каяттям...
Всі підсумки в душі зберу мов мідяки,
Стояла б на межі без дружньої руки...
Але ще маю шлях, ще в серці є мета,
Не дивлячись на вік, ще грішна і свята,
Ще маю купу мрій, збираю як зерно,
Зерна моїх надій все ж сію все одно.
До Господа молюсь, питань не задаю,
І жити не боюсь - щаслива, що люблю,
До сонця і до зір підвожу погляд свій,
Закінчується рік, Бог шлях планує мій...
І скільки ще пройду, те в Господа руках,
Крізь щастя, біль, біду, я дякую за шлях,
Спинити долі плин, ніхто не в змозі сам,
Та кожну я з хвилин - нікому не віддам.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2025
Ця мить Христового Різдва,
В душі для щастя та добра,
Ісус, ще в яслах там, на сіні,
Прийшла надія в цій дитині.
Він серед нас тут буде жити,
Мале дитя - Спаситель світу,
Ніхто не знав серед живих,
Що сам Господь є поряд них.
Минуть роки, щоб Він змужнів,
Усіх любити нас навчив,
Сам без гріха - грішних надія,
Інакше жити Він не вміє.
Але, на жаль, ми грішні люди,
Повіривши словам Іуди,
Спасителя ведем на страту,
Злочинцям так готують плаху.
Він витерпить за гріхи наші,
Випивши горя повну чашу,
Знущань, приниження і муки,
Вбиваєм цвяхи в святі руки...
І Він помре, все так і буде,
Одежину розділять люди,
До уст ще оцет піднесуть
Чи розуміють жертви суть...
Та ще сьогодні Він дитя,
Вітають ще Волхви Христа,
Попереду ще тридцять літ,
Надію має ще весь світ.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2025
Відходять друзі, ні, не помирають,
В житті чомусь так часто це буває,
І на питають:" Як життя, проблеми?"
Чому так сталось, це вже інша тема.
Відходять друзі, чи були ж ви ними,
Бо справжні друзі не стають чужими,
Яким колись відкрила серце й душу,
Тепер-ніхто, сумно признатись мушу.
Навіщо ж ви вдавали, що ви друзі,
Життя не завжди йде по білій смузі,
Буває часто чорне, десь похмуре,
Не завжди тихо, є в житті ще й бурі.
Для вірних друзів, то не перепона,
Є в дружбі ще й не писані закони,
Бо лише той в житті був тобі друг,
Якому ти потрібна без заслуг...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2025
Чи обом наснилося,
Долі дві зустрілися,
Чи було насправді так,
Чи то долі знак...?
Як могло так статися,
Серцю як признатися,
Що були мов рідні ми,
Стали враз чужі...
Пам'ять наша веснами,
В спогаді воскреслими,
Там стежками в літечко,
Згірклі полини...
Йдуть літа все межами,
В осінь обережно так,
Знову в снах вертається,
Чарівна пора...
В зиму з хуртовинами,
З лебедями линемо,
З шибки посміхається,
Квітка снігова...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2025
В твоїх піснях вся Україна,
В твоїх піснях любов жива,
Там все - мелодія й слова,
Душею до людей так лине.
Жаль, гірко плаче "Яворина,
Сльоза є в "Золоті Карпат",
Куди ти йдеш, співак і брат?
Сумна співоча вся родина.
Смереки осені не знають,
За друзів келих не підняти,
Ти сцені відслужив солдатом,
На жаль, і генії вмирають...
Скільки тих вулиць Наталі,
Кишень в труні, таки немає,
Душа, що в пісні не вмирає,
Звучить на Ангельськім крилі.
До пісні знову всіх нас клич,
Цей сон мине - і ти тут поруч,
Цей Яворини чистий голос,
Знов лине до людей навстріч.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2025
На серці пустка, так болить,
А де ж розрада хоч на мить,
Про смерті лиш одні новини,
Гинуть сини за честь країни.
Мій Боже, чи зупиниш смерті,
Які страшні й жахливі жертви,
Впадуть дощі сльозами муки,
Гинуть батьки, сини і внуки.
Враз стали вдовами дружини,
І сиротами донька з сином,
В чорній хустині сива мати,
Не дочекатись вже солдата.
Чим грішні ми на цій землі,
Що так все нищать м@z..лі,
Чи мало Господу молились,
Чи з вибором так помилились?
Чи триста літ йшли не туди,
Щоб все ж позбутися орди,
Ми - Нація, ми - українці,
Запам'ятають хай ординці!
Як в землю впадемо зерном,
Ми проростемо всім на зло,
Кати, вам тут не панувати,
Тут наша віра, мова, хата.
Тут нам живим рідні могили,
Нам Бог дає на битву силу,
Вставай на бій із нами, Боже,
Хай Твоя правда переможе!
Ми бережемо Герб, клейноди,
Мета є в серці до свободи,
Бо ж Україна - українцям!
Героям Слава! Смерть ординцям!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2025
Кришталь з криниці до відра,
Духовна щирість - мить добра,
Душа в словах всіх до небес,
Писати - то не легкий хрест.
Добро сповідувати всюди,
Щоб потім згадували люди,
Любов перетворити в Слово,
З думок провіявши полову.
Щоб жити так, як Бог велів,
Без нарікань, без зайвих слів,
Бо кожну справу видно з неба,
Ця сповідь, то - душі потреба.
Перед людьми ти вся і тут,
Писати - то не легкий труд,
Не щирість Слова - кари гірша,
Поет сповідується віршем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2025
Минає листопад, у грудня перемога,
Короткі наче мить й такі похмурі дні,
Десь мчить зима на бистрому коні,
І білим полотном застелена дорога.
З вітрами вона стрінеться в полях,
Йдуть з ними неспокійні заметілі,
Розкинуть полем скрізь сувої білі,
Як білі лебеді впадуть сніги на шлях.
Прекрасна бездоганність в чистоті,
Й людські провини вкриє пелена,
Тут ніби рай, та йде страшна війна
Чи простить Бог тяжкі гріхи ці всі?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2025
Безсонна ніч пішла десь в небуття,
І сонце встало із промінням чистим,
Я вдячна Богу що іду своїм життям,
За дні, що опадають жовтим листям.
Перебираю в спогадах й думках,
Все те, що вже змінити неможливо,
Не може бути іншим цей мій шлях,
Де я була по-справжньому щаслива.
Там я була, так як і всі - жила!
Сіяла жниво, там збирала зерна,
Мого життя та долі хоругва,
Тут не була розгорнута даремно.
На цій землі якийсь лишаю слід,
Комусь і він стає дороговказом,
Йшла як могла, наперекір і вбрід,
Не несла в душі підлості ні разу.
Не мала заздрощів, такого відчуття,
моя душа і до цих пір не знає,
Любов і щирість, світлі почуття
Я ці слова, мов квіти вам лишаю.
Не стану жалкувати про цей шлях,
Що десь я поміж інших загубилась:
Не поле перейти - прожить життя,
Я ще іду, і горда, що не збилась.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025
В ту нашу осінь нам вже не піти,
Тумани сиві, дощ поперек шляху,
Минуло все, йдемо наче на плаху,
Після кохання - сльози та хрести.
На жаль, ця осінь гріє вже не нас,
Це літо бабине не нам серця лікує,
Колись ми їй за це співали:"Алілуя!"
Чому ж нас розлучили доля й час?
Пісні коханню, їх співають вдвох,
Із серця спільна нота в небо лине,
Здається, що весна - пора єдина,
Благословляв тоді кохання Бог.
Тепер для інших квітне вже весна,
Та й осінь все не нам роздарувала,
Кохання наче в даль помандрувало,
Нехай хоч рани полікує нам вона.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025
Я там весела, молода,
Ще десь у закутку біда,
Ще мої друзі - юні дні,
Де так ще затишно мені.
У небі хмари як подушки,
Я на щоці малюю мушку,
І сивина - чиясь примара,
Кохання стріну незабаром.
На щастя ще мені чекати,
На світ як диво споглядати,
В садах квітучих як в раю я,
За мріями кудись мандрую.
Ще все попереду - я знаю:
Так часто в снах своїх літаю,
Згори стрибаю, ще росту,
Всіх істин хочу знати суть.
Складу всі іспити й уроки,
Життя оцінить перші кроки,
Чекають радість, біль і втрати,
Ще каса, де за все розплата.
Я ще весела й молода...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025
Осінь зачинила всі ворота,
Тихо хвіртка зойкнула стара,
В клопотах щоденної роботи
Зрозуміла, що їй в путь пора.
Позолота вкрила ліс навколо,
Чорнозем вже зораний давно,
В даль зелене свіже полотно,
Простелилось клаптиками поля.
Вона йде, спиняється в тумані,
Вся в сльозах, у погляді печаль,
Кидати красу цю, певно, жаль,
Залишилось днів в неї на грані.
Все тепер лиш в спогадах живе,
Бо ж по-королівські вміла жити,
Буйно квітли скрізь для неї квіти,
Та в зими щось знайдеться нове.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025
В долоні зачерпнуть блакиті,
Таку, лиш осінь припасла,
Душа щоб мала два крила
Та в небо ще могла б злетіти.
Зберу на пам'ять золото лісів,
І кришталю з роси я назбираю,
Осінній рай від краю і до краю,
Чи є такі, хто б осінь не любив?
Тут яблука, тут запашні грушки,
Гриби осінні, що ліси ховають,
Нас осінь усіх щиро пригощає
З своєї завжди щедрої руки.
Милуючись, на неземну красу,
Я дякую за кожну в ній хвилину,
Рахує осінь вже останні днини,
Та спогади про них в душі ношу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2025
А щастя - коли ти здоровий,
Якщо ті здорові, хто поруч,
У небо спрямовуєш погляд,
На подвиг за друга готовий.
А щастя - коли поруч друзі,
Які допоможуть, не зрадять,
Коли споглядав зорепади.
Що падають в трави на лузі.
А щастя - коли ніжно руки,
Пригорнуть, є погляд у очі,
Коли попри біль і розлуки,
Чекають тебе дні та ночі.
А щастя - воно зовсім поруч
Чи довго шукав ти, чи мало,
Пів світу за ним ти проходиш,
А щастя десь поруч стояло.
Тому озирнись не вагайся,
Або зупинись на хвилину,
Що знайдеться, не сумнівайся,
Ти будеш щаслива людина!
Його роздаруй іншим людям,
Не бійся, що менш його стане,
Все те, що дароване всюди,
Не зникне, не вмре, не зів'яне.
Прийде розуміння по тому,
Добро повертається згодом,
Ділись не тримай за порогом,
Твоє, знай, мандрує додому.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2025
Лікуйте душі - одкровенням,
Молитва є - розмова з Богом,
Шукайте лиш, в житті святого,
Цінуйте мить, що в сьогоденні.
Збирайте в купу все каміння,
Прийшла пора давно збирати,
Ще з діда й прадіда корінням,
Своїх щоб правнуків навчати.
І предків пам'ять не погасне,
Щоб крона в дерева міцніла,
Бо ж Націям тоді й щастило
Перемогти все зло й напасті.
Лікуйте зло в душі любов'ю,
Воно родити більш не зможе,
Окроплене сльозами й кров'ю,
Все збережіть на славу Божу.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2025
Ця героїчна мама просить Бога,
Його благає в щирих молитвАх,
"Ти поверни додому сина мого,
Один до Тебе в небо топче шлях"
Благаю, Боже, хоч одного сина,
Залиш для мене тут на цій землі,
Бо я сама в цім світі сиротина.
Вже Янгол є із кров'ю на крилі.
Не для війни ростила я солдатів,
Хотіла внуків - радість для душі,
Пішли сини цю землю захищати,
Коли прийшли ординці злі чужі.
Втирає сльози матінка-голубка,
Що з горя стала сива як зима,
Нема дзвінків і голосів не чути,
Синочку, ти живий чи вже нема?
Вже котрий день чекає сина мати,
Їй кожен звук ввижається дзвінком,
Ой, сину, сину, рідний мій солдате!
Лиш темна ніч все чує за вікном...
Молиться тихо, в мерехтінні свічки,
Гарячі сльози падають в пітьму,
Є в матерів усіх єдина звичка,
Благати миру, проклинаючи, війну.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2025
Мені ця осінь обіцяла
Яскраві барви до лиця,
Та перевершила митця,
Все золото роздарувала.
Мені ця осінь шепотіла
Чарівні, ніжні всі слова,
Я мріями весь час жила,
У вирій птахом я летіла.
Мені ця осінь ще співала,
Мелодії в словах пісень,
Була все інша кожен день,
А потім враз чужою стала.
Тепер не осінь - вже зима,
Так холодом в душі лякає,
Я в літо мріями вертаюсь,
Хоч розумію - все дарма.
Але й зимі ще посміхнуся,
Печаль в тій посмішці снує,
Хоч в зиму йде життя моє,
Живу й старіти не боюся.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025
Іду життєвим шляхом в осінь,
Крізь буревій й холодні роси,
Вже й падають сніги на коси,
Душа весни та літа просить...
Цей шлях з молитвою до Бога,
Всі молитви Він завжди чує,
За все я вдячна:" Алілуя!"
В них припадаю до Святого.
Ще моя осінь всіх пригорне
Теплом від "бабиного літа",
І сходить знов озиме жито,
І крутить Бог життєві жорна.
Дивує серце щедра осінь,
В душі не стану сумувати,
Доріг незвіданих багато,
Ступаю впевнено по росах.
Скільки пройду - відомо Богу,
Всі ці дороги і стежини,
В життєвім вузлику - нічого,
Лиш бережу звання - Людина.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2025
Магія осіннього тепла,
Заблукаю я у твою осінь,
Ти як я недавно так цвіла,
А тепер сивіють наші коси.
Ми йдемо у зиму без жалю,
В пам'яті весна і наше літо,
Я так осінь золоту люблю,
Що не варто скніти і тужити.
Заметуть дороги тут сніги,
Де грибами пригощає осінь,
Та в душі достатньо ще снаги
І весна в душі квітує й досі.
Бо ця осінь теж не назавжди,
Кожен час життя теж має пору,
Губляться десь в листі цім сліди,
А роки... Хіба про них говорять?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
Спогадом лину в те літо,
Там, де пшениця та жито,
Яблунька в тихім садочку,
Вишня вдягнула сорочку.
Тут солов'ї так співають,
В небо лелеки злітають,
Коник своє щось цвіркоче,
Голуб голубці воркоче.
Так спориші ніжать ноги,
Щоб не боялись дороги,
Небо, що впало в криницю,
Ним неможливо напитись.
Хвіртка скрипить чи співає,
Нас тут з доріг виглядає,
З світлими вікнами хата,
Що так всіх вміла чекати.
Котик дрімає під тином,
Кетяги важкі в калини,
Запах навкруг матіоли,
А навкруги видно поле.
Так зігріває цей спомин,
Димом вітає всіх комин,
І горобці тут з під стріхи,
Радість на серці та втіха.
Мить розтривожила душу,
Я зберегти в серці мушу,
Все, що вертає в ту пору:
Поле і сад, клаптик двору.
Хоч би на мить тої днини,
Там де маленька дитина,
Граюся, плачу, співаю...
Там вже нічого немає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2025
Їх повернули на рідну землю,
Лише би смерті ці не даремні,
В рідну цю землю тіла Героїв,
Життям закрили нас всіх собою.
Лишаться рідним тепер могили,
Дай, Боже, в горі терпіння й сили,
Почуй молитви, витри їх сльози,
Ці смерті в серці всім як занози.
Так "На щиті" їх рідним вертають,
Тут на колінах всіх зустрічають,
Яке ж то горе прийшло до хати,
Враз посивіли матінка з татом...
Вже до могили тепер стежина,
Не буде в домі доньки чи сина,
І без коханих вдови -дружини,
Дідки без тата - він в домовині.
Їх повертають, за ними плачуть,
Вони схід сонця вже не побачать,
І не нап'ються води з криниці,
Лиш будуть рідні за них молитись.
Нам пам'ятати цей подвиг вічно,
Шкода, що доля така трагічна,
Небо дощем за них молиться Богу,
Стяги схиляються, квіти під ноги...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2025
Переступаю знов межу,
Моїх уже прожитих років,
Роблю я в невідоме кроки
І пам'ять в серці бережу.
Як невідомість ця п'янить,
Ще моє серце тішить шлях,
Та все ж ціную кожну мить,
Де тиша храму в молитвах.
Ціную смак - життя вино,
Не оглядаючись, на біль,
Все розумію вже давно,
Минула в нас пора весіль.
Вже настає прощання час,
Каміння зібране до купи
Чи хтось колись згадає нас,
Можливо й ні. Так має бути.
Щоб не даремно час минув,
Приходили ж для чогось ми,
Хтось лиш би душу пам'янув,
Як на землі жили Людьми.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2025
Ну, що, моє життя, летиш як птиця,
На мить спинися - перевести б дух,
Ті мрії, що розбились в прах і пух,
Та є ще ті, що все таки ж збулися.
Тепер прийшла непрохана пора,
Є мрія, що зі мною скрізь і всюди,
Одною нею я живу, як і всі люди,
Щоб вороги всі щезли геть до тла.
Хто таке думав, що прийде той час,
Ми мріятимем, щоб спокійно спати,
Бажатимем лиш смерті супостатам,
Які ордою йдуть сюди вбивати нас.
Яке мінливе й дивне ж в нас життя,
Воно так мчить, не стишуючи кроків,
Нам здати б на відмінно всі уроки,
Тоді щоб з чистою душею до Творця.
Але нам тут все ж свій тримати бій,
Стирати до крові ще душу й ноги,
Благати в Бога тої легкої дороги,
Але от хрест нестиме кожен свій.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025