| Сторінки (6/527): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Зажуривсь чогось Микита:
На роботі не встигає,
Вдома ходить, як побитий,
Часто й голосно зітхає.
Тут його дружина Рая
Посадила біля себе:
-Розкажи про своє горе –
Усе знати мені треба.
Який ходиш ти, я бачу.
Поділись бідою, милий,
Бо собі я не пробачу,
Що печаль не розділила.
Коли ми вінчались в церкві,
Пам’ятаєш ті слова?
Бути в радості і в горі –
От де мудра голова!
Випадала нам розлука –
То це була спільна мука,
Народилась донька Маша,
То це була радість наша.
У житті - не тільки щастя,
І печалі буде море…
Тут нема біди в одного,
А це наше спільне горе.
Тут розчулився Микита,
Навіть десь сльозу зронив,
Подививсь на Раю ніжно
І тоді заговорив:
-Я не буду зволікати
І скажу тобі відразу,
Що коханка наша, Раю,
Завагітніла, зараза!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018
Два куми-пенсіонери
В генделику випивають,
Після третьої чарчини
Кум Василь розповідає:
-Наукових я трактатів
Уже стільки прочитав,
Що на старість дуже мудрим
Я філософом вже став.
Ось дивіться, в вас годинник,
Набігає годин стільки,
Все життя за рухом сонця
Так прямують ці дві стрілки.
Час - без краю, як до неба
Його не можна повернути,
Що було вчора - то нам треба
Все викреслити і забути.
Кум Максим тут завагався
(Ясний розум мав ще зрання),
Зрозуміти намагався
І почав із запитання:
-Ну, а тисячу тих гривень,
Як же так це може бути,
Торік позичили ви, куме,
То треба це мені забути?
-Це ж не я таке придумав,
Це каже світова наука.
Жити у суспільстві, куме,
Загадкова й складна штука.
-То повинна б вам сказати
Ця поширена наука,
Що ви, куме, не філософ,
А свиня та ще й падлюка.
І хоч ви розумний дуже,
Буду прямо вам казати,
Тисячу, учений муже,
Завтра мусите віддати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
Вирішила моя жінка
Тиждень десь перепочити,
А дітей і господарство –
Все на мене залишити.
Надивилась телевізор
(А в нас є дурні програми),
Що доводять різним людям,
Як погано всім без мами.
Тут машина підкотилась,
Мама всіх поцілувала,
Поруч з водієм вмостилась
І рукою помахала.
Скажу, друзі, стало пекло.
Що вперед у руки брати?
(З того часу кожен ранок
«Отче наш» почав читати).
За щось братись - треба вміти,
(Щоб так жити – краще вмерти).
Я не знав, що мої діти
За день можуть стільки зжерти!
Чогось стало їх до біса,
Бачу, правда, всі мої,
Хоч я був ще той гульвіса
(Може ще є десь в селі).
Пішла така дурна мода –
Вдома всіх нагодувати,
Ще й кожному треба в школу
Бутерброд приготувати.
Поки всіх дітей я зранку
В ясла, в школу розіпхав,
У хліві кнуряка клятий
Вже дві клітки розібрав.
Тут качки, індики, свині –
Верещить усе живе,
А недоєна корова
На всю вулицю реве.
На городі, бачу, марно
Прикладать якесь зусилля,
На картоплі, правда, чисто –
Жуки з’їли все бадилля.
Цілий тиждень в цьому пеклі
Я крутився, скільки міг,
Щось там здохло, щось пропало,
Не догледів, не вберіг…
Як дружині все вдавалось?
Проявити скрізь турботу,
До ладу усе зробити
І ще й бігти на роботу!
Принесу я мішок глини,
Попри балачки й повір’я
Виліплю я жінку-бюста
І поставлю на подвір’ї.
Це не Статуя Свободи
І не Батьківщина-Мати,
Але жінку-трудівницю
Буде бюст цей прославляти.
Нехай бачать усі люди
І моя дружина мила –
Цю найвищу нагороду
Вона чесно заслужила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
Дуже я люблю застілля,
І вже наче на роботу
Йду до друзів на весілля
Майже кожної суботи.
Треба там зловить букет,
Тоді заміж вийду зразу,
Бо мені уже під тридцять
(Кожна натяка зараза).
Всі конкурси і вікторини
Виграю – це не біда,
І випиваю я чарчину,
Бо дуже просить тамада.
Чесно п’ю за наречених
І майбутніх їх дітей,
За боярина і дружку,
За батьків, сватів, гостей.
І звучать численні тости,
Я від щастя просто млію…
Наречені, танці, гості –
Аж усе в очах рябіє.
Але вже в кінці весілля
Є для дівок щаслива мить:
Треба всіх тут розіпхати
І першою букет вхопить.
Тут я вже не можу пити
(Наче з виду дівка гожа),
Там не те, щоб щось ловити –
Я стояти вже не можу.
Бреду додому вся пом’ята,
Не стримую образ і зла,
Щоб не ті букети кляті –
Давно б заміжня я була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784258
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.03.2018
Сидить жінка біля столу
Сумна, повна каяття,
Бо вмовила чоловіка
З хати винести сміття.
Взяв пакет, із кухні вийшов,
(Золото – не чоловік)
За годину повернувся –
Не забуть цього повік:
Ніс роз’юшений, аж синій,
Хитається, ледь не впав,
Слід від палиці на спині
І розірваний рукав.
-Розумієш,- став казати,
Тільки вийшов за поріг –
Чорний кіт сусідки Нати
Враз дорогу перебіг.
Я ж відразу зупинився,
(Не вертатися ж до хати)
Через ліве я плече
Як годиться, став плювати.
Я в прикмети вірю свято,
Вже давно не атеїст,
Та хто ж знав, що ідуть ззаду
Два боксери й дзюдоїст.
Знаючи прийоми всякі,
Били мало, але з толком,
Відплатили, скотиняки,
За обпльовані футболки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784102
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.03.2018
До сусідів Пилип дзвонить:
(Ті якраз були на дачі)
-В вашій хаті є злодії,
Хоч вже смеркло, та я бачу,
Двоє в хату вже забрались…
Сусід з дачі аж волає:
-Виклич швидко поліцію,
А я уже виїжджаю!
Ввімкни світло і продовжуй
Там за всім дивитися,
Бо поліція в наш час
Може й запізнитися.
Добре, зараз,- Пилип каже,
Повідомлю тобі дещо:
Перед тим якраз у хату
Приїхала твоя теща.
-Тоді - стоп! Мене послухай:
Сиди тихо. Лягай спати.
І зроби усе можливе,
Щоб злодіїв не злякати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783916
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.03.2018
Прийшов Вадик до дідуся
Про життя все розпитати:
-Коли любиш дві дівчини,
Яку з них за жінку брати?
Перша дівка – дуже гарна,
Всі зовуть її Нінель,
Сорок вісім кілограмів –
Балерина і модель.
Другу дівку звати Ната.
Скажу тобі, діду, просто:
Ця розумна і багата,
Важить десь під дев’яносто.
-Як на мене – бери Нату.
Якщо твоя жінка в тілі,
Це велике в житті щастя –
Погойдатися на хвилі.
А про модель - що гадати?
Правду кажуть, а чи ні,
Що на дошках, любий внучку,
Ти належишся й в труні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018
Лежить Стьопа на дивані,
Поснідавши зрання,
А в його дружини Гані –
Сльози і зітхання.
Що сама вона все тягне,
Невже така мода,
Що у жінки крім дітей –
Кухня, хлів, городи?
Ще й ледачий чоловік
(Дав Бог дармоїда),
Всі в цьому роду такі
Із прадіда – діда.
-Що я - ледар, це ти, Ганю,
Лишнє вже загнула.
Ти бачила, як Писанка
Літака тягнула?
Різні у жінок є долі
На життєвій ниві,
Ти ж дивилася проект
«Зважені й щасливі».
Легко, думаєш, тягнути
Двадцять одну тонну?
Тобі цього не збагнути
До самого скону.
З чоловіка толку мало:
Ще й тягнути не почав –
Упирався, намагався,
І від розпачу кричав,
Обливався, бідний потом,
Наче десь у тропіках,
Бо зробили на проекті
Із нього дистрофіка.
І це ж треба – в день весілля
(Є ще дурість в нас така),
Відірватись від застілля
Й волочити літака!
Вся родина була п’яна…
Я судить беруся,
Що того аероплана
Тягла сама Руся.
Про свою нелегку долю
Не балакай більше,
Сама бачиш, що жінкам
Буває ще гірше.
А ти, Ганю, слава Богу,
Гарна і здорова,
Трішечки перепочила –
Іди рубай дрова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018
Повернувся із рибалки
Задоволений Микола:
Цього разу погуляли
Наші хлопці, як ніколи.
Вся компанія спізнала
Задоволення багато,
Була юшка і горілка,
Головне – гарні дівчата.
-Ну, і де ж там наша риба?
Жінка почала питати.
Як завжди Микола тихо
Починає белькотати,
Що на річці була хвиля,
Їм ніяк не пощастило…
Було кілька коропів –
Та їх всіх водою змило.
Жінка далі дістає:
-Брешеш, аж мені противно!
У рибалці вашій є
Щось хоч трохи позитивне?
Тут Микола аж засяяв,
Відказать не забарився:
-Позитивне вже є те,
Що ніхто з нас не втопився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783306
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.03.2018
Петро в РАЦСі аж хитався,
(Бо не їв нічого зрання),
Ледве уже дочекався,
Щоб іти до ресторану.
Перед входом там навіщось
Постелили рушника,
Тамада щось говорила,
Щоб була в руці рука…
І що він і його Нінка –
Стали чоловік і жінка,
Ділити будуть щастя й біди…
А зараз можна вже обідать.
За рушник той зачепився,
Коли кинувсь до дверей
І на землю покотився
На виду у всіх людей.
-Це я, люди, не з добра
Полетів, аж загуло,
Бо здоров’я вже не те,
Що у парубка було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783099
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.03.2018
З відрядження Мартин їхав,
Захотілось їсти й пити.
В придорожному кафе
Вирішив перекусити.
Вмить принесла мила пані
Відбивну, пюре і квас.
Заплатив, як в ресторані:
-Ну і ціни тут у вас!
Мало того, що не дали
З двохсот гривень здачу,
Це, кажете, відбивна?
Я її чомусь не бачу.
Розміром – як п’ять копійок,
І тонка, як пластівець…
Економний у вас кухар,
В своїй справі – молодець!
Підійшла офіціантка,
Заспокоїла Мартина:
-Її будете жувати
Щонайменше дві години.
І для чого говорити
Всякі різні пакості?
Розмір – тут не головне,
Справа вся у якості!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782878
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.03.2018
Стало нудно у селі
Борисові жити,
То приїхав до Одеси
Трохи відпочити.
Перехожих він почав
Про житло питати,
Щоб не дорого і близько
Кімнату найняти.
-Так, щоб було зовсім поряд,-
Пояснював Боря,-
Щоб з кімнати в самих плавках
Зразу йти до моря.
Тут на щастя підвернулась
Одеситка Ціля,
Від радості стрепенулась
І взялась за діло:
-Таки добре мати справу
З вихідцем з народу,
Обіцяю для вас бути
Ще й екскурсоводом.
Покажу вам всі лимани
І театри, і кіно,
Найдорожчі ресторани,
Ще й місцеве казино.
Всі прогулянки по місту –
Від мене дарунок,
Покатаємось на яхті
(Це за ваш рахунок).
Якщо в мене ви наймете –
Вам не буде горя:
Будете ходити в плавках
Не тільки до моря!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018
Ранок звично починався
У консерваторії,
Різні звуки долинали
Із аудиторії.
Там співали вокалісти
З народним фольклором,
Перегукуючись поруч
Із камерним хором.
Якась група розбирала
Арії й кантати,
А сопрано намагалось
Верхнє до узяти.
Грали справно скрипалі
Складні етюди й гами,
(Хто не думав головою –
Той працював руками).
Враз роздався голос дивний
(Три октави було мало),
Чоловіче це сопрано
Цілий хор перекричало.
Тут професор стрепенувся
І різко голову підняв:
-Тихо, друзі! Яке щастя!
Та це ж те, що я шукав!
Це настільки ідеально,
Нам потрібний цей артист,
Для опери - геніально
Вже сформований соліст.
Який тембр! А сила звуку!
Готова ораторія.
Піду потисну йому руку
Від консерваторії.
Вибіг в коридор професор
І на голос побіг вниз,
Якусь арію мугикав,
Зачепився за карниз.
-Ви не чули, так протяжно
Гарний голос тут співав?
Поки я добіг до місця –
Він замовк і десь пропав.
-До цих звуків ми вже звикли,-
Прибиральниця сказала,
-Це сантехніку на ногу
Важка раковина впала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782707
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.03.2018
Вибрався ще зранку Жора
З кумом провести дозвілля.
(Перебрав добряче вчора
В своїх друзів на весіллі).
Кум сидить сумний, зітхає,
Демонструє своє горе:
-Бачте, куме, на три тижні
Їде Олечка на море.
Кума приїхала від мами,
Усмішка сяє на лиці,
Ретельно в сумки й чемодани
Пакує сукні й спідниці.
-Ніч не спав, не стулив ока,
Буде так тут одиноко,
Бо для мене ця розлука –
Це біда і справжня мука.
Вийшли в двір. Тут Жора каже:
-Перестань ти побиватись,
І з великою любов’ю
Допоміг би їй зібратись.
-Та ти що, її не знаєш?
Для мене - щастя ця розлука.
Як побачить мою радість,
То не виїде, зміюка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018
Семінар проводив в ВУЗі
Професор сексології.
Було куди цікавіше,
Ніж на біології.
Вчений тут наводив цифри
І різну статистику,
Що у сексі дещо схоже
На реальну містику.
Що є жінки - мазохістки,
Їм еротики замало!
То цілує, а то раптом
Батогом вас відшмагала.
Є такі, що відкидають
Надбання усякі цінні,
В перевагу виставляють
Методи нетрадиційні.
Говорив він цілу пару
Про жіночу поведінку,
Не природним всяким штучкам
Негативну дав оцінку.
-Може в вас є побажання,
Щось не ясно в тексті тім?
Тоді ставте запитання –
Я охоче відповім.
В юних тут питань багато
(Далеко ще до старості),
Що і як? Коли і скільки?
За всіх сказав староста:
-Дякуємо, професоре,
За прекрасний цей урок.
Нас цікавлять телефони
І адреси тих жінок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018
Учителька заплакана
Мала вид нещасний:
-В нашім класі - трагедія,
Пропав журнал класний.
І я впевнена, Андрію,
Твоїх рук нечиста справа.
Знайте, діти, що це злочин,
Це не жарти, й не забава.
-Не такий він уже й класний,
Щоб так побиватись,-
Сказав Андрій, устаючи,
-Нащо хвилюватись?
Із пропажі ви зробили
Випадок нещасний,
Ви «Плейбоя» прочитайте –
Ото журнал класний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782301
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.03.2018
До лікаря на прийом
Прийшла пишна дама,
Аналізи показала
Й запитала прямо:
-Мені вже за п’ятдесят,
Це вже не шістнадцять,
То чи зможу я прожити
Ще так років з двадцять?
Лікар каже: Розкажіть,
Алкоголь вживаєте?
-Та ніколи, як же можна!
-То, може, гуляєте?
Потайки від чоловіка
Коханця не маєте?
А на пиво й цигарки
Самі заробляєте?
-Та про таке мені навіть
Подумати сором!
Усе життя керувала
Я дитячим хором,
Я не вірю в забобони,
Маю серце золоте,
В мене є свої закони:
Сім’я й робота – це святе.
-А не пробували ви
Стриптизом зайнятися,
Чи партнерами в інтимі
Інколи мінятися?
Хоч раз на рік дозволити
Курортний роман…
Дама зблідла: -Що ви, що ви,
Не соромно вам?
Лікар каже: -Не хочете
Такої мороки,
То тоді навіщо жити
Вам ще двадцять років?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018
З учорашньої ще днини
(Давно такого не було)
На парковці всі машини
Білим снігом замело.
Стоїть суцільна кучугура,
Неначе справжняя гора,
Біля якої вже зібралась
Непосидюча дітвора.
З лопатами вовтузяться
У кучугурах мужики,
Скрізь - сопіння і бурчання,
Подекуди і матюки.
Краяв серце біль і відчай,
І крик старого водія:
-Відкопав уже четверту,
Й бачте - знову не моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018
Передачу «Ревізор»
Дививсь Микола вчора,
Проявить себе задумав
В ролі ревізора.
Знайшов в шафі рукавички
(Ті, що для городу),
Халат вдягнув і шапочку,
Яка вийшла з моди.
Жінка Настя розкладала
На столі провізію,
Коли раптом ввірвалася
На кухню ревізія.
-Коли витяжку ти мила?
Минув тиждень як-не-як,
Чом каструлю не накрила,
У якій лежить буряк?
В холодильнику в продукти
Тикав своїм пальцем:
-Чого стікера немає
На банці із смальцем?
Чого в тебе лежать поряд
Молоко і голубці,
Сир чому тут біля м’яса,
Та ще й тісто на млинці?
І тоді у праву руку
Черпак взяла Настя:
-А тепер за ревізором
Я влаштую страсті!
Не питайте, чим скінчилась
Перевірка кухні.
Були крики, істерика
І розбиті кухлі.
Ледве втрапив наш Микола
У кухонні двері.
Цього вечора ліг спати
Коля без вечері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782120
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.03.2018
Три подруги вихвалялись
Як рік Новий зустрічали,
У фантазіях змагались
І захоплено пищали.
-Я стрибала з парашутом,-
Каже радісно Орися.
Було страшно, але круто –
Ти летиш, неначе птиця…
Я,- продовжила Зоряна,-
На Мальдіви полетіла,
Там на пляжі засмагала,
Свого принца я зустріла.
-Ти чого мовчиш, Ірино,
Де тебе в цю ніч носило?
Доповзти додому рано
Не було вже, певне, сили?
-Та на кухні разом з вами,
За столом ми втрьох сиділи,
Ви пили і щось курили,
А я тільки салат їла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781915
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.03.2018
Шевченкову «Катерину»
Віка прочитала:
-За що ж, Катре, так доленька
Тебе покарала?
Розмірковує над твором
Заплакана Віка:
-А де ж його зараз візьмеш
Того чоловіка?
Ти один раз залетіла,
Що не говори,
А у мене з того дива
Байстрюків аж три.
Тобі, Катре, хоч трапився
Путній чоловік,
Гарно клявся, обіцявся
Не забуть повік.
З Московщини, іноземець,
Та ще й офіцер,
Бравий москаль у погонах,
Не те, що тепер…
В мене перший був падлюка,
А хвалився – меломан!
Другий бомж і алкоголік,
Третій – наркоман.
Дякую тобі, Тарасе,
За поему, як урок,
За покриток заступився
Великий пророк.
Бо ця істина відома
На усі віки:
Доки в світі буде жінка -
Будуть байстрюки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781914
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.03.2018
Наш Петро голодний зранку,
Випить надурняк охочий,
Іде до кума Василя –
Нібито провідать хоче.
Жінки в Польщу подалися,
Для сім’ї десь заробляють,
Ну, а Петро з Василем
Як не п’ють, то так гуляють.
Василь вже порізав сало,
Знайшов у банці огірки,
Хоч закуски було мало-
Пляшка, основне, й чарки.
Василь каже: «Непогано
Нам у світі цьому жити.
І це щастя – з вами, куме,
Чарку чи дві пропустити».
Петро собі наливає:
-В мене якраз навпаки,
То ви, куме, пропускайте,
А я вип’ю залюбки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781716
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.03.2018
Зародився план, ідея
У дружини в голові,
Що повинні бути в спальні
Всякі ігри рольові.
-Ти придумай якийсь образ,
Тихо підійди до ліжка,
Розкажи, що ти за птиця,
Погладь ніжно мої ніжки…
-Зрозумів,- і з тим я вийшов,
Побув трохи на дивані,
Зайшов у спальню, як веліли:
-Дієтолог я ваш, пані.
Раптом тут в моєї киці
Полізли очі аж на лоба
Та стали хижі, як в тигриці,
Враз заревла, як та худоба.
Підскочила, як на пружині
(Скінчилося життя тут мирне):
-В мені ти бачиш не дружину,
А лише корову жирну!
Він, бачте, лікар-дієтолог,
Не лицар і не масажист,
І не султан, не косметолог,
Тиран, мучитель, шантажист!
Як більмо тобі на оці
Мої зайві кілограми.
Все. Я завтра забираюсь
І їду на село до мами!
Бо тебе вже не хвилює
Все моє прекрасне тіло!
І не встиг я зоглядітись,
Як на мене полетіли:
Важка праска, креми, гелі,
Ваза, лампа і стілець,
Пудри, туші і гантелі,
Думав я – мені кінець.
Дивлюсь на руку перебиту,
Синяк вже око все закрив,
І серце плаче вже розбите…
Я висновок такий зробив:
-Кохайтесь, друзі, по- простому,
Нащо вам методи нові?
То ж обминайте, чоловіки,
Ці всякі ігри рольові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
На базарі баба Настя
Сир і яйця продала,
Поки обійшла аптеки –
Вже й автобуса нема.
Вирушає баба пішки,
Хоч далеко до села.
-Як же болять мої ніжки,-
Свою пісню затягла.
Аж тут ззаду - мотоциклик,
Називається він «Ява»,
За кермом якийсь хлопчина,
А за ним сусідський Слава.
Зупинила: «Візьміть, діти,
Не покиньте в полі бабу…»
-Та куди вже вас подіти,
Причепіться якось ззаду.
Настя хутко примостилась,
Хлопців міцно обняла,
Заревів маленький транспорт –
Тільки курява знялась.
Тут дорожній страж порядку
Вигулькнув з кущів зненацька,
З своїм жезлом на дорогу
Він виходить гордо й хвацько.
Хлопці - газу, і повз нього
З ревом, свистом пролетіли.
-Зупиніться! Зупиніться!
До них ззаду долетіло.
-Та нехай вас грім скарає
І поб’є нечиста сила!
Клята баба спідницею
Усі номери закрила!
Два жевжики й стара баба,
Що із них тепер узяти?
Та по цій дорозі в ямах
Їх мені не наздогнати…
Баба каже: -Хоче їхать!
Куди ж тебе, дядьку, впхати?
Він думає – баба всіх вас
Зможе разом обійняти.
Освідчений, при погонах,
Зразу видно – не з села,
Десь-то в справах забігався,
Що й маршрутка утекла.
Голосує, бідолашний,
На дорозі без обіду.
Як же мені пощастило:
Він стоїть там, а я їду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018
Після чергової сварки
(Часто так трапляється)
У суді Микола й Рита
Врешті розлучаються.
Дає покази Микола:
(Перед цим поклявся суду,
Що не збреше він ніколи,
Правду тут казати буде).
-Ваша честь, моя дружина
Зовсім стала вже пропаща,
Це п’яниця, наркоманка,
І до того - ще й гуляща!
Скільки років, а не вміє
Ні спекти, ані зварити,
В ліжку - не горить, а тліє,
(Навіть сором говорити).
А учора ось з’явилась
Перед самим уже ранком –
Добре, що за дім згадала
Після ночі на світанку.
-Боже мій, яка неправда!-
Підскочила Маргарита,-
Ваша честь, я тільки правду
В суді буду говорити.
Я прийшла додому рано,
Бо була в сусідки Лери:
Цілу ніч ремонт робили,
Удвох клеїли шпалери.
Все нутро кипить в Миколи,
Аж червоні стали вуха:
-Запишіть у протоколі,
Що вона іще й брехуха!
Бо насправді тої ночі
Я був у сусідки Лери.
Ми там клеїли, це правда,
Тільки зовсім не шпалери.
Не гуляє десь ночами
Чесна і порядна Лера,
Бо вона приймає вдома
Усіх своїх кавалерів.
В бій вступає Маргарита:
-Бреше і не червоніє,
Що п’яниця я невмита
І до того - ще й повія!
Ваша честь, ночами пес цей
Часто вдома не буває,
Сам, падлюка, десь гуляє
І на тиждень пропадає!
Суддя зважував, вагався,
Щось у тексті виправляв,
Усміхався, дивувався,
Потім рішення сказав:
-Хоч ви пара ідеальна,
Інтереси у вас спільні,
З цього дня - це не формально:
Ви розлучені і вільні.
На правах сусідів добрих
Можете іти до Лери,
Випивати, розважатись
І втрьох клеїти шпалери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781546
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.03.2018
Кожен день бабуся Дуся
Однаково починає –
Дорослу онучку Люсю
Все на розум наставляє:
-Пора тобі, дитиночко,
Свою пару вже шукати,
Перескочило за тридцять –
Скільки можна вже чекати?
Усе їздиш по Єгиптах
І гуляєш по Мальдівах,
А того не помічаєш,
Що ти уже стара діва!
Дівка морщилась, зітхала,
Ще спросоння позіхала,
Як закінчила бабуся,
То тоді сказала Люся:
-Є у шоу «МастерШеф»
Гарний хлопець Браво Ектор,
Заміж я за нього хочу
І готуюсь до проекту.
Вивчила заморську кухню,
Холодець вмію зварити,
Хоч для мене головне –
Колумбійця обкрутити.
-Бачу, дівко, ти в круїзах
Увесь розум розгубила.
Схаменись, опам’ятайся!
Ти життя не знаєш, мила…
Та цей Ектор вже посивів,
Нежонатий досі ходить,
Бо спекти, а чи зварити
Йому ж ніхто не догодить!
Зроби соус з кока-коли,
Запечи йому вужа,
Не так стала біля столу,
Не того взяла ножа,
Не смачні качині шиї,
Де жовтки, а де білки…
Швидко полетять в помиї
Твої страви й тарілки.
То кальмара він захоче,
То якесь тірамісу,
В тебе забере, дитино,
І здоров’я, і красу.
Нерви буде всім мотати,
Бо до кінця своїх днів
Буде з радістю ковтати
Змій, жабів і тарганів.
Ти повинна врахувати
Ще одну важливу фішку:
За їхніми законами
Який буде він у ліжку?
Ти з цим Ектором щаслива
Не будеш ніде й ніколи.
Шукай нашого Максима,
Василя, Петра, Миколу…
Цьому звариш вареників,
Чи колись якусь галушку –
На руках носити буде
За борщ, кашу і за юшку.
Шукай, Люсю, чоловіка –
Тільки хлопа – українця,
Будеш з ним завжди здорова,
Й буде щастя - аж по вінця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781366
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.03.2018
В автобусі «Київ – Умань»
Пасажири - пани й пані
По місцях порозсідались,
І зайшов уже останній.
Знайшов місце біля пані,
Враз квиток їй показав,
Що гуляв десь на хрестинах
Їй навіщось розказав.
І коли автобус рушив -
Чоловіка сон зморив:
-Відпочити трішки мушу,-
Так сусідці пояснив.
На плече їй похилився,
Далі - вже на груди впав,
Та з огидою штовхнула,
Бідний аж на ноги встав.
Перед цим вона волала:
-Подивіться сюди, люди,
Цей п’яниця безсоромний
Вклався вже мені на груди!
-Я ж вас, дамочка, не знаю,
Вас я зовсім не люблю…
Випадково нахилився,
Я ж нічого не роблю!
Ззаду баба з цікавістю
За оцим спостерігала,
Тож звернулась до мужчини
І поважно розказала:
-Є такий в людей закон,
Не мені уже вас вчити:
Якщо, дядечку, вже вклались –
Тоді треба щось робити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018