Катерина Собова

Знову двійка

В    п’ятикласника    Матвійка
Додалося    враз    мороки:
Вдома    всівся,    щоб    зробити
З    української    уроки.

Учень    думав    аж    до    ночі,
Вже    й    не    тямив,    хотів    спати…
Як    професії    жіночі
По    сучасному    писати?

В    школі    дівчинка    -    школярка,
А    на    фермі    -    там    доярка,  
В    інституті    -    інститутка,
Секретар    -    то    секретутка.

Якщо    в    класі    учениці,
То    учать    їх    вчителиці…
Щось    не    так.    Митець    -    мисткиня.
Жінка  –  вчитель?    Вчителиня!

Ось    павук    -    то    павучиха,
А    як    завуч?    Завучиха,
(Вона    -    мамина    свекруха),
А    директор?    Директруха.

Шиє    швачка,    всякий    знає,
Прибирає    санітарка,
В    брата    хімію    читає,
Як    же    правильно?    Хімарка!

В    мами    теж    немає    клепки,  
Бо    не    може    підказати:
Нардепиня,    чи    нардепка?
Як    же    вірно    написати?

Там    сидять    професорині
В    Міністерстві,    як    на    дачі,
Тих    проєктів    наробили,
Що    школярик    ледь    не    плаче.

Бо    вже    збило    з    пантелику
Слово    те    «політикиня»,  
Помилку    зробив    велику,
Написав:    «Вони    всі    -    свині!»

-Накрутили    таке    в    мові,
А    ти,    хлопче,    розбирайся!
Навіть    тато    вже    не    каже:
-Йди    на    вулицю,    пограйся…

Бідні    діти    не    встигають,
Нових    правил    ще    не    знають,
І    не    дивно,    що    Матвійку
Вліплять    знову    жирну    двійку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846072
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.08.2019

Есемески

Молода    дружина    Віка
Допит    зразу    влаштувала  –
Есемески    чоловіка
В    телефоні    прочитала.

-Це    мене    вже    не    колише,
Що    прийшов    ти    аж    під    ранок,
Тут    сантехнік    тобі    пише,
Що    без    тебе    так    погано!

-Ти,    Вікусю,    не    печалься,
Золота    моя    комашко,
Це    -    сантехнік,    дядьо    Вася,
Ми    з    ним    граємо    у    шашки.

-А    ось    далі:    -«Не    залишиш?
Дуже    гарно    ми    кохались…»
І    чого    Василь    цей    пише:
«Ми    з    тобою    вже    догрались»?

Читай    далі,    ось    любуйся,
Це    для    тебе    справжнє    горе:
«Чоловік    приїде    завтра,
Ми    поїдемо    на    море!.

-Твої    речі,-    кричить    Віка,-
За    дверима,    он    валіза!
Так    турнула    чоловіка,  
Що    й    до    хвіртки    не    долізе.

Він    сидить,    як    пес    побитий,
З    чемоданом    біля    хати,
А    тому,    що    не    навчився
Есемески    видаляти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845593
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.08.2019

Знайшов вихiд

Лікар    Яну    у    рецепті
Не    забувся    прописати:
«Чистої    води    два    літри
За    день    треба    випивати».

-Я    вже    пробував,  не    можу
Рідину    насильно    пхати,,,
Гаркнув    лікар:    -Ви    повинні
Самі    вихід    тут    шукати!

Через    місяць    Ян    приходить:
-Лікарю,    вдалось    з    водою,
Бо    цей    спосіб    не    підводить
І    я    справився    з    собою.

Звечора    стакан    горілки
Одним    залпом    випиваю,
Заїдаю    оселедцем
І    відразу    спать    лягаю.

А    вже    зранку    організм    мій
Сам    цю    воду    вимагає:
До    півдня    моя    утроба
Цих    два    літри    поглинає.

Метод    вірний    і    надійний,
Тут    нема    вже    що    казати,
Можете    тепер    всім    хворим
У    рецепт    його    писати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845078
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.08.2019

Дитяча дискусiя

Після    танцю    в    дитсадочку
Діти    пісню    ще    співали,
Потім    грались    у    пісочку
І    серйозно    розмовляли:

-А    кого    ти    більше    любиш?-
Запитав    Яшко    Аглаю,-
Санта    Клауса    живого,
Чи    святого    Миколая?

-Дід    Мороз    нічим    не    гірший,-
Заперечила    Яринка,-
Подарунки    в    нього    більші  –
Він    кладе    їх    під    ялинку.

-Ти,    Яринко,    ще    дитина,-
П’ятирічна    каже    Рая,-
Бо    святого    Валентина
Я    найбільше    поважаю.

Запитай    он    у    Маринки  –
Мене    панною    всі    звали
І    найкращі    валентинки
Всі    мені    подарували!

-А    мені  –  не    так    важливо,
Головне,-    пищить    Дарунька,-
Щоб    це    був    мужик    хороший
І    приносив    подарунки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844592
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.08.2019

Часник

-Куме,    вичитав    в    газеті,
Що    часник    оберігає
Від    диявола    і    чорта,
Бо    цілющу    силу    має.

У    Свят-вечір    йому    дяка  –
Всі    кладуть    під    скатертину,
Щоб    кікімора    ніяка
Не    зайшла    до    вас    в    хатину.

-Мабуть,    правда    ваша,    куме,
(Вчора    я    переконався)
Дві    голівки    часнику    з’їв
І    в    маршрутку    ледве    впхався,

Там    народу    -    рідна    нене!
А    жінки,    як    показились:
Всі      шарахались    від    мене
І    до    виходу    тулились.

Бо    були    вони    всі    відьми,
Тепер    ясно    мені    стало:
Часник    виявив    цю    нечисть  –
І    так    кожну    калатало!

Невеличка    часничина,
Як    рентгеном    просвітила:
Сатанинську    всю    личину
У    жіноцтві    враз    відкрила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844076
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.08.2019

Термо

Люся    -    краля    на    базарі,
За    прилавком    -    королева!
Розбирається    в    товарах,
І    торгує    в    місті    Лева.

-Як    тобі    все    удається?  –
Чоловік    питає    вдома,-
Все    так    швидко    продається,
Не    долає    тебе    втома…

-На    базарі    хист    потрібний,
(Не    тваринницька    це    ферма)
До    шкарпеток    і    білизни
Додаю    я    слово    «Термо».

Труси,    майка,    рукавички  –
Треба    слово    це    ліпити,
Це    ввійшло    у    мене    в    звичку
(Всі    ми    хочем    їсти    й    пити).

Я    не    просто    спекулянтка,
Бо    торгую,    наче    граюсь:
Жінка    творча,    з    інтелектом,
І    постійно    розвиваюсь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843682
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.08.2019

Методика лiкування

Ян    і    Віктор    -    давні    друзі,
Вже    обом    -    по    сорок    вісім,
Дерево    рубали    зранку,
Спочить    сіли    на    узліссі.

Ян    поскаржився:    -  Раніше
Бігав    я    на    дискотеку,  
А    тепер    стежину    топчу
До    лікарні    і    в    аптеку.

Від    безсоння    п’ю    я    ліки,
Результат    -    велика    дулька,
Бо    в    аптеці    в    Вероніки
Всі    підроблені    пігулки.

-Ні,    неправда,-      Віктор    каже,-
Ось    купив    я    валер’янку:
На    стакан    горілки    -    крапля,
І    як    мертвий    сплю    до    ранку.

Не    потрібна    тобі    буде
Клізма    чи    гаряча    грілка:
Від    усіх    хвороб    врятує
Валер’янка    і    горілка.

Медицина    -    вічне    диво,
Вмій    її    перехитрити:
Не    важливо,    які    ліки,
Головне    тут    -    як    їх    пити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843016
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.07.2019

Доля Робiнзона

Після    фільму    у    Марата
(Хлопчика    цікавить    все),
То    ж    питання    всі    до    тата
В    голові    своїй    несе:

-Тату,    бідний    Робінзончик,
Працював    там    день    при    дні,
До    людей,    як    повернувся  –
Оженився    він,    чи    ні?

-Оженився,-    зітхнув    тато,-
З    корабля    тільки    зійшов  –
На    біду    свою,    Марате,
Якусь    Мері    враз    знайшов.

І    посипались    напасті…
То    йому    тоді    дійшло:
Двадцять    вісім    років    щастя
Там    на    острові    було!

Незалежний    був    там    Крузо,
Час    від    часу    щось    робив,
Грів    на    сонці    своє    пузо,
П’ятниця    йому    годив…

Нещасливий    Робінзончик  –
Доля    випала    така,
Бо    на    суші    жінка    й    теща
Заклювали    мужика!

-Я    придумав,-    Марат    каже,-
Якщо    там    і    справді    рай,
Як    тебе    пиляє    мама  –
Ти    на    острів    утікай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842512
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.07.2019

Спiдниця

Молодиця    Текля    з    ночі
Всіх    на    вулиці    збудила,
Залишилась    одна    хата  –
То    уже    в    вікно    гатила:

-Кумонько,    рятуйте!    В    мене
Вдома    пекло    і    розруха!
Так    раптово,    без    хвороби
Переставилась    свекруха!

Скільки    клопоту!    І    треба
Все    зробити,    як    годиться…
То    ж    на    похорон    позичте
Вашу      чорную    спідницю.

Через    сорок    днів    кумася:
-Чи    покійниця    не    сниться?
Хай    там    з    миром    спочиває…
То    віддайте    вже    спідницю!

-Кумонько,    яку    спідницю?
Та    Ви    що,    хіба    не    знали?
То    ж    у    ній,    хай    люди    скажуть,
Ми    свекруху    поховали!

Я    в    роботі    закрутилась,
(Там    баби    покійну    мили)
Вчасно    всі    не    подивились,
Як      сердешну    нарядили…

Ви    вже    вибачте,    кумасю,
(Аж    сльозу    зронила    Текля)
Що    невинна    одежина
Буде    з    бабою    у    пеклі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841950
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.07.2019

Дитяча мудрiсть

Віта    донечку    Ірусю
З    дитсадочка    забирає.
-От    щаслива    ви    матуся,-
Вихователька    зітхає.

А    я    бідна,    нещаслива,
Як    билина    біля    тину:
Ні    сім’ї,    ані    дитини  –
Моя    доля    пройшла    мимо.

Це    зурочила    сусідка.
Все    пороблено,    я    знаю!
Хоч    і    бачу    її    рідко,
Але    наслідки    вже    маю.

Може    чакри    всі    закрились…
Завтра    десь    після    обіду
(Вже    з    роботи    відпросилась)  –
До    ворожки    ще    поїду.

Мама    Віта    співчувала,
Головою    все    кивала,
А    Іруся,    взувши    туфлі,
Виховательці    сказала:

-Ви    не    стійте    біля    тину,
Про    ворожку    забувайте:
Щоб    була    у    Вас    дитина  –
Мужика    собі    шукайте!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841438
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.07.2019

Сiмейка

Прийшов    тато    із    роботи,
Всіх    до    себе    пригортає,
Вдома    -    радісні    турботи,
Бо    сім’ю    чудову    має:

Дві    доньки    і    два    синочки,
Та    дружина,    як    те    сонце,
Біля    діток,    як    та    квочка,
Мужа    жде    біля    віконця.

Усі    діти    -    дошкільнята:
Все    вони    бажають    знати,  
Сперечаються    завзято,
Хочуть    всім    допомагати…

Обійняв    татусь    матусю,
Потім    став    ще    й    цілувати,
А    найстаршенька    Маруся
Раптом    стала    їх    повчати:

-От    знайшли,    де    цілуватись,
Адже    в    нас    одна      кімната!
Перестаньте    ви    кохатись    -
Нас    і    так    уже    багато!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840903
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.07.2019

Животик

Якось    в    мами    запитала
П’ятирічна      доця    Ната:
-Чому,    мамо,    твій    животик
Став    так    швидко    виростати?

-Це    кавунчика    я    з’їла,
А    були    там    насінини,
Тепер    вони    проростають  –
Черево    росте    щоднини.

-Що    ти,    мамо,    це    дурниці!
У    людей    так    не    буває.
Це    ж    не    казка    про    царицю,
Навіть    діти    про    це    знають:

Щоб    кавун    у    пузі    виріс?
Та    такого    буть    не    може!
Ця    велика    гарбузяка
На    вагітність    дуже    схожа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840457
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.06.2019

Стриптиз

Бабі    Гані    -    дев’яносто  .
Телевізор    подивилась,
Тоді    враженнями    просто  
Із    сусідкою    ділилась:

-Бачу    -    ресторан    старенький:
Труби    стелю    підпирають,
І    народ    там    теж    бідненький,
Всі    вечеряють,    гуляють…

Раптом    дівчина    виходить
(Бог    забрав    у    неї    розум),
До    труби    тої    підходить
І    стає    у    різні    пози.

Музиканти    собі    грають,
Люди    їсти    перестали
І    на      бідну    цю      дитину
Очі    всі    повитріщали.

Ту    трубу    вона    хапала,
Чи    то    біль    став    дошкуляти  –
Привселюдно    раптом    стала
Одяг    на    собі    зривати.

Потім    на    трубу    полізла,
Там    крутилась,      роздягалась…
Ви    повірте:    за    хвилину
У    самих    трусах    зосталась!

А    як    злізла,    чоловіки
Навіть    в  чергу    усі    стали,
(Співчували,    бо    каліка)
Гроші    всі    її    давали.

Люди    ці    були    сердешні,
Хто    чим    міг    -    допомагали.
Гаманець    вона    згубила,
То    в    труси    ці    гроші    пхали.

В    ресторані    добровільно,
Хоч    самі    і    не    багаті,
Дали    поміч    божевільній  –
Хай    і    в    неї    буде    свято.

Є    в    людей    ще      стільки    горя,-
Аж    зітхнула    баба    Ганя,-
А    я    плакала    ще    вчора,
Що    мені    одній    погано!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839935
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.06.2019

Помста

Осінь.    Холодно    і    мокро.
Дощ    періщить,    а    Одарка
Несе    пенсію    на    хутір
(У    селі    вона    -    поштарка).

Ця    дорога    до    тих    Балок
Часто    вже    Одарці    снилась:
Всі    там    вимерли    селяни  -
Одна    баба    залишилась.

Вже    Палажці    дев’яносто,
І    здоров’ячка    не    має…
Жити    тут    самій    не    просто,  
То    ж    поштарку    виглядає.

-Ви    безсовісні,    Палажко!
Краще    б    нам    було    не    знатись!
Та    хіба    Вам      справді    важко
У    село    вже    перебратись?

Витрясли    Ви    з    мене    душу,
Бо    живете    без    народу:
Кожен    місяць    до    Вас    мушу
Добиратися    в    негоду.

Стала    баба,    руки    в    боки,
Не    страшна    її    погода
(Не    сварилась    вже    півроку,
А    тут    є    така    нагода):        

-Будеш    ти    сюди    ходити
Кожен    тиждень,    я    сказала!
Я    пів    пенсії    потрачу      -
Зараз    випишу    журнала.

Ти    затіяла    цю    сварку,              
То    тримай    від    мене    здачу:
Я    назло    тобі,    Одарко,  
Ще    й    газету    передплачу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839441
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.06.2019

Париж

За    столом    уже    п’яненькі
Кум    Микола    і    кум    Вова
Враз    про    назви    міст    тихенько
Завели    чомусь    розмову:

-Ось    наш    Львів    -    то    місто    Лева,
Київ    названий    в    честь    Кия,
Є    Варшава    і    Женева,
Миколаїв,    Коломия…

А    цікаво    буде    знати:
За    яким    таким    законом
Називали    своє    місто
Оті    люди    за    кордоном?

-Була    колись    дівка    Галя,
Познайомилась    з    французом,
Хоч    месьє    уже    був    лисим,
Мав    кругленьке    жирне    пузо  –

Галю    це    не    зупинило:
Як    на    панщині    робити
(Був    тут    світ    уже    не    милий)
Краще    буде    -    з    дідом    жити!

Шмаття    в    клунок    спакувала,
А    обом    щось    треба    жерти,
То    взяла    з    собою    сала,
Щоб    із    голоду    не    вмерти.

Прибули    в    якесь    містечко.
Наша    Галя    так    зраділа!
Вже    й    вечеря    недалечко    -
Треба    братися    за    діло.

Хоч    там    страви    і    хороші,  
Але    ж    знайте    нашу    бабу:
Ні    за    які    вона    гроші
Там    не    буде    їсти    жабу.

На    столі    розклала    сало,
Чоловіку    в    руки    тиче:
-Ти    поріж    його,-      казала,-
Нас    воно    до    столу    кличе.

Це    «поріж»    уже    французи
Дуже    часто      промовляли,
То    Париж    оце    містечко
У    честь    сала    і    назвали!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838832
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.06.2019

Шкiльнi проблеми

-Бачиш,    Олю,    наш    синочок
Виправляється    потроху,
А    ти    кажеш,    мої    речі,
Наче    об    стіну    горохом.

Час    не    витрачає    марно,
Став    уже    уроки    вчити,
Як    за    кожен    вчинок    гарний
Стали    ми    йому    платити.

Сотню    -    за    дванадцять    балів,
За    одинадцять    -    півсотні,
Заохочувати    стали:
Десять    балів    -    туфлі    модні.

-Наш    Богданчик    вдався    в    мене,
Має    розум,-    каже    Оля,-
А    щоб    був,    як    ти,    Семене,
То    сидів    би    вічно    в    школі.

То    ж    прийшло    йому    до    тями,
Що    не    все    таке    пропаще:
Ділиться    з    учителями  –
Та    й    пішли    оцінки    кращі.

Ще,    щоб    ти,    як    справжній    тато,
Став    мільйони    заробляти,
То    Богданчик    з    своїм    хистом
Медалістом    міг    би    стати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838296
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.06.2019

Секс

Дивиться    школярка    Міла
Передачу    сексуальну,
Від    захоплення    аж    мліла  –
Тема    дуже    актуальна.

Прабабуся    теж    дивилась:
-Господи,    що    витворяють!
Ці    дівиці    безсоромні
Зовсім    розуму    не    мають.

Захисти    їх,    святий    Боже,
Від    розпусти    й    того    блуду,
Хіба    треба    це    робити,
Щоб    плювалися    вслід    люди?

-Розкажіть    мені,    бабусю,
Як    раніше    розважались?
Де    знайшли    свого    дідуся,
І    як    сексом    ви    займались?

-Таких    гулянок,    як      зараз,
Люба    внучко,    ми    не    знали,
День    при    дні    всі    у    колгоспі,
Дуже    тяжко    працювали.

З    твоїм    прадідом    у    клуні
Від      свекрухи    украдались:
Свитки    скинемо    і    чуні,
І    тихесенько    кохались.

Там    не    треба    всього    вміти,
Всі    любились,    хто    як    може…
Кожен    рік    родились    діти,
А    щоб    секс    -    то    боронь,    Боже!

Не    було    тортів    і    кексів,
Та    була    в    моралі    сила:
Без    ніякого    я    сексу
Десять    діток    народила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837663
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.06.2019

Грiшницi

-Піду,    мамо,    я    у    церкву,-
Каже    зранку    донька      Майя,-
Причащатись,    сповідатись,
Бо      гріхів    доволі    маю.

-У    нас    батюшка    слабенький,
Візьми,    доню,    валідолу,
Бо    почує,    що    ти    кажеш  –
Так    і    гепнеться    додолу.

Я    торік    як    сповідалась,
Він    за    серце    аж    хапався,
А    щоб    я    за    все    призналась  –
На    той    світ    вже    б    перебрався.

Ми    з    тобою,    доню,    пара,
Маємо    гріхів    немало,
Ще    попового      інфаркту
Тільки    нам    не    вистачало!

Ще    загнеться,    не    дай,    Боже,
То    куди    вже    правду    діти?
Сповідь    тут    не    допоможе  –
В    пеклі    будемо    сидіти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836977
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.05.2019

Кашель

Так    замучив    мене    кашель  –
День    і    ніч    бухикаю,
Дихати    я    вже    не    можу,
І    у    грудях    штрикає.

Що    не    пробував    -    все    марно:
Всі    пігулки    перепив,
Для    аптеки    -    це    все    гарно,
Бо    й    мікстури    закупив.

Та    в    житті    є    і    хороше,
Вірний    вихід    я    знайшов:
Взяв    з    собою    усі    гроші  –
До    цілительки    пішов.

Бабця    чемно    розказала
(От    розумна    голова),
Правда,    гроші    всі    забрала,
Бо    це    рідкісна    трава.

В    чому    зілля    заварити
(Це    важливо    -    як    і    де),
До    схід    сонця    зранку    пити,
І    хвороба    відійде.

Думав    я,    що    через    кашель
Стану    вже    калікою,
А    тепер,    як    зілля    вип’ю  –
Цілий    день    хіхікаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836401
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.05.2019

Невдале сватання

Вже    підтоптаний    Микола
(Шістдесят    недавно    справив)
Пішов    свататись    до    Олі  –
Був    серйозний    у    цій    справі.

Олі    -    сорок.    Молодиця
При    здоров’ї,    пишнотіла,
Має    хату,    вівці,    птицю,
І    вже    рік,    як    овдовіла.

-Будь    моєю,-    каже    Коля,
Кожен    день    в    нас    буде    свято,
Переваги    маю,    Олю  ,  -
В    мене    мудрості    багато.

Жінка    каже:    -  І    це    ж    треба!
Тільки    є    одна    зараза:
Мудрість    ця    прийшла    до    тебе
З    імпотенцією    разом.

Навіть    діти    знають    в    школі  –
Тебе    гнала    жінка    й    теща…
Тут,    крім    розуму,    Миколо,
Мені    треба    іще    дещо!

Йде    жених    у    свою    хату:
-От    примхлива    молодиця!
Де    ж    тобі    те    «дещо»    взяти?
Воно    мені    тільки    сниться…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836069
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.05.2019

На уроцi

Вчителька    розповідала
Про    сільське    тваринне    царство,
Як    там    люди    із    любов’ю
Доглядають      господарство:
-А    худоба    чує    й    бачить,
І    цінує    цю    роботу,
Вам    завжди    добром    відплатить
За    всю    ласку    і    турботу.

Кожен    день    корівка    вдячна
Молоком    всіх    пригощає,
Бо    господар    її    смачно
І    годує,    й    напуває.

Тут    відмінниця    Маруся
Чемно    руку    підіймає
(У    селі    була    в    бабусі,
І    в    цій    справі    дещо    знає):

-Добровільно    всі    рогаті
І    не    думають    давати:
Молоко    в    кози    й    корови
Треба    силою    забрати.

Качці,    гусці,    чи    індику
Довго    не    дають    прожити,
Господиня    птицю    любить,
Якщо    нею    стіл    накритий.

І    господар    докладає
У    хліві    зусиль    немало,
Бо    в    кабанчикові    бачить
Ковбасу,    биточки  ,    сало…

В    курки    яйця    забирає,
Їй    не    платить    -    все    задаром,
На    ягняток    поглядає  –
Шашлик    буде    незабаром.

Стало    ясно    навіть    свиням:
Якщо    зняти    з    людей    маску,
То    навіщо    цим    тваринам
Ця      любов    фальшива      й    ласка?

Вчителька    в    своєму    плані
Все    чудово    розписала,
А    ця    капосна    Маруся
Отакий    урок    зірвала!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835581
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.05.2019

Цiлющi лiки

-Лікарю,    я    так    Вам    вдячний,-
Сяяв    з    радості    Данило,
Хоч    повівся    необачно,
Ваші    ліки    -    справжнє    диво!

-Дуже    радий,-    лікар    каже,-
Результати    позитивні,
Так    у    чому    ж    їхня    сила?
Це    для    мене    навіть    дивно…

-Прийшла    якось    моя    тітка,
Без    ноги    вона    -    каліка,
І    самотня,    і    бездітна,
А    хвороб    -    то    вже    без    ліку!

Я    для    неї    -    замість    сина,
Найрідніший    в      цілім    світі,
Спадкоємець    я    єдиний  ,
Написала    в    заповіті.

Поки    смажив    я    яєчню,
Про    здоров’я      щось    базікав,
Бідолашна    і    сердешна
Випила    ці    Ваші    ліки.

Каже:    -Зразу    легко    стало,
Перестало    все    боліти…
Вчора    тьотю    поховали,
А    мені    судилось    жити!

Лікар    каже:    -Препарат    цей
Має    безліч    тут    загадок:
Декому    дає    здоров’я,
А    комусь    квартиру    в    спадок.

І    хоч    звикли    ми    казати  –
Медицина    вже    пропаща,
Про    ці    ліки    закордонні
У    нас    відгуки    найкращі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2019

Життя-буття

Захворіла.    Світ    немилий.
Ледве    дибаю    в    аптеку.
(Це    мені    іще    під    силу,
Слава    Богу    -    недалеко).

Мамо    рідна,    а    там    ціни…
Тут    уже    не    треба    жерти,
Лікуватись    -    відпадає,
Вигідніше    буде    вмерти.

По    дорозі    завернула
У    салончик    ритуальний,
Щоб    прикинути      всі      кошти
На    обряди    поминальні.

У    салоні    молодичка
Чемно    все    пропонувала,
Коли    суму    всю    назвала  –
В    мене    серце    ледь    не    стало..!

Я    це    все    підрахувала
І    послала    смерть    далеко,
Вдома    гроші    всі    зібрала  –
З    радістю    іду    в    аптеку!    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834533
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.05.2019

В нiчному клубi

Підійшла    до    кума    Миті
З    допитом    кума    Марійка:
-Ви    подряпані,    побиті,
Це    аварія,    чи    бійка?

-Із    дружиною    зустрілись
Ми    в    нічному    клубі    вчора.
Зразу    страсті    розгорілись
(Це    підтвердить    друг    мій    Жора).

Жінка    знала,    що    я    зранку
У    відрядження    поїхав,
(Я    її    сказав    цю    байку),
А    сам    враз    знайшов    утіху.

Хто    б    подумав,    що    я    Марту
Можу    тут    вночі    зустріти?
Ну,    не    сходяться    ці    карти,
Адже    в    нас    маленькі    діти!

Німа    сцена      для    всіх      стала,
Як    у    тому    «Ревізорі»,
І    дружина      показала,
Дії    всі    свої    прозорі.

Рукопашна    зав’язалась,
Крик,    істерика,    удари,
Всі    у    клубі      позбігались
І    знімали    нашу    пару.

Аж    під    ранок    помирились,
Де    вже    правду    цю    подіти:
Погуляли,    показились,
І    згадали    -    вдома    ж    діти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833890
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.04.2019

Сюрприз

Обіймала    й    цілувала
Скрізь    Русланчика    Агата,
Загадково    так    сказала:
-Скоро    ти    вже    станеш    татом!

Раптом    зблід    татусь    майбутній,
Чомусь    гикавка    напала,
Хотів    вимовить    щось    путнє  –
Зразу    мову    відібрало.

-Це    від    щастя,    так    буває,-
Заспокоїла      Агата,-
Бо    я    знала,    що    ця    звістка
Справжнім    буде    тобі    святом.

Вірю,    що    такі    сюрпризи
Тобі  ,  навіть  ,  і    не    снились,
Твоє    радісне    серденько
На    хвилину    зупинилось.

І    в    цю    мить    тобі,    коханий,
Нехай    заздрять    усі    люди,
Опиши    життя    щасливе,
Яке    в    тебе    далі    буде!

-Далі      я    прийду    додому,
Жінка    гляне    гнівно    в    очі,
Дасть    по    пиці,    запитає,
Де    я    лазив    до    півночі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833688
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.04.2019

Трудiвниця

Місто.    Вулиця.    Все    звично:
Транспорт,    люди,    клумби,    квіти…
І    патруль    тут    поліцейський
Непорядок    запримітив:

Йде    назустріч    явно    п’яна
Розфарбована    дівиця,
Страж    порядку    -    враз    до    неї,
І    представивсь,    як    годиться:

-  Хто    Ви,    звідки,    мила    пані?
Документи?    Як    Вас    звати?
І    куди    в    такому    стані
Ви    хотіли    прямувати?

Правда,    видно,    що    Вам    важко
І    стояти,    й    говорити,
Тож    негайно    йдіть    додому,
Постарайтесь    відпочити!

-Це    у    вас    все,    як    годиться,
Вихідні    є    у    суботу,
А    я    -    чесна    трудівниця,
Йду    на    трасу,    на    роботу.

А    ви    чините    свавілля
(Дуже    всі    багато    знають),
Відійдіть,    дорогу    дайте,
Мене      люди    там    чекають!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833649
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.04.2019

Чоловіки

Давні    подруги    зібрались
На    Масницю    в    Вероніки,
У    житті    в    них      добре        склалось    -
Кожна    має    чоловіка.

-Мій    Іван    -    це    переможець,-
З    гордістю    сказала    Люда,-
На    роботі,    в    господарстві,
Як    сказав    -    отак    і    буде!

-Так    не    можу    вам    сказати
Тут    про    свого    я    Семена,-
Повела    розмову    Ната,-
Підкаблучник    він    у    мене.

-Мого    знаєте    Марата,-
Тут    не    втрималася    Ліда,-
Вже    -    в    державнім    апараті,
Завжди    перший,    бо    він    -    лідер!

Аліментника    я    маю,-
Враз    зітхнула    Вероніка,-
Наробив    дітей    по    світі,  
Будемо    платить    довіку.

Валя    каже:    -А    мій    Гарик
Дуже    добрий,    м’якотілий,
І    тому    зі    мною    в    парі
Має    статус      -    потерпілий.

То    ж,    дівчаточка,    давайте
Вип’ємо    за    них  ,  хороших,
Щоби    вірно    нас    кохали,
Щоб    водилися    в    нас    гроші.

І    як    вчила    моя    ненька:
-Чоловік    -    важлива    птиця,
Хоч    кривий,    сліпий,      дурненький    -
В    господарстві    знадобиться!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833375
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.04.2019

Синяк

Свою    подругу    Марину
Стріла    Зоя    ненароком:
-Ти,    напевно,    заміж    вийшла,
Що    такий    синяк    під    оком?

-Ще    не    вийшла,    але    скоро,
Вірю,    буде    в    нас    весілля.
Не    кохання    -    ціле    горе,
Доведе    до    божевілля!

-Схаменися,-    каже    Зоя,-
Ти    не    вір    йому,    Марино,
Бо    натішиться    тобою,
Погуляє    і    покине.

-Він    щодня    до    мене    ходить,
І    клянеться,    що    кохає,
А    синяк    цей    всім    доводить  –
Наміри    серйозні    має!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832788
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.04.2019

Мрiя збулася

В    школі    гарний    учень    Вася
Космонавтом    мріяв    стати,
Часто    в    небо    задивлявся  –
Так    хотілося    літати!

Виріс    хлопчик,    одружився,
Наче    тут    складалось    вдало,
Але    думка    про    польоти
Все    його    не    покидала.

Мудрістю    не    відрізнявся,
Як    і    більшість    -    мав    коханку,
На    горищі    розважався
Із    Марусею    до    ранку.

Чоловік    прийшов    Марії:
Дочекався    свого    Вася  –
І,    нарешті,    його    мрія
Політати    все  ж    збулася!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832197
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.04.2019

Кругообiг води в природi

Вчитель    каже:    -У    довкіллі
Є    цікаві    в    нас    уроки,
Ми    у  вивченні    природи
Робимо    помітні    кроки.

Опади    ідуть    в    нас    рясно:
Дощ,    чи    сніг  -    завжди    у  моді.
Хто    на    прикладі    пояснить
Кругообіг    у    природі?

-Я!  –  схопився    першим    Вася,-
Вчора      ясна    була    днина,
Тато    гарно    так    старався    -
Зранку    мив    свою    машину.

Вся    волога    піднялася,
З  неї    хмара    утворилась,
А    під    вечір    вся    ця    маса,
Мов    з    відра    на    землю    лилась.

 -Тепер,    діти,    поміркуйте
І    скажіть,    а    хто    з    вас    знає,
Як    же    він,    цей    кругообіг,
На    життя    людей    впливає?

-Я    скажу!    -  продовжив    Вася,-
Дощ    впливає,    та    ще    й    дуже!
Тато    довго    матюкався
В    своїй      «Ниві»      у    калюжі.

Це    була    страшна    картина:
Було    видно    всім    відразу,
Бо    задрипана    машина
Тата    довела    до    сказу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831720
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.04.2019

Курортний роман

На    курорті    у    Одесі
Слюсар    із    села    Данило
Покохав    блондинку    Лесю,
І    тут    враз    їх    закрутило…

У    любовному    романі
Вже    літав    щасливий    Даня:
Поцілунки    на    лимані,
Страсті    звечора    до    рання!

Радісна    була    і    Леся,
Така    лагідна    і    мила,
Бо    жила    вона    в    Одесі,
Простаків    з    села    ловила.

Через    тиждень    вже    Данило
Раптом    дуже    зажурився,
І    став    світ    йому    не    милий,
Їсти    й    пити    розучився.

Леся    зразу:    -Ти    голодний
І    сердитий,    мій    хороший…
-Бо    на    тебе,    таку    стерву,
Я    потратив    усі    гроші!

Цілував    тобі    я    ручки
І    водив    до    ресторану,
Купив    сукню    і    обручку,
А    ти    вже    з    якимось    паном!

-Бачиш,    милий,    -  каже    Леся,-
Що    живу    я    без    зарплати,
Поки    тут    сезон    курортний,
Так    я    мушу    заробляти.

Це    у    мене    така    звичка
(І,    як    бачиш,    непогана),-
Цьомнула    Данила    в  личко
І    пішла    на    зустріч    з    паном.

В    роздумах    тепер    Данило,
І    хоч    спогади    хороші,
Ліпить    байку    для    дружини,
Де    поділися    всі    гроші?

Мусить    так    переконати,
Щоб    не    трапилось    відмови,
Гривні    встигла    переслати
Хоч    би    на    квиток    додому!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831032
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.03.2019

Найкращий подарунок

Кум    Петро    і    кум    Микола,
Як    на    диво,    стрілись    знову,
І    за    келихами    пива
Почали    таку    розмову:

-Восьме    березня    на    носі,
Я    не    знаю,    що    й    казати,
Бо    гадаю    іще    й    досі    -
Жінці    що    подарувати?

-Не    поріть    гарячку,    куме,
Ця    проблема    в    нас    одвічна,
Тут    не    треба    довго    думать,
Будем    міркувать    логічно:

Нашу    жінку    що    хвилює?
-Ну…    щоб    був    порядок    в    хаті…
-Куме,    ні!    Лякають    жінку
Зморшки    й    ноги    волохаті!

Чув    я    від    сусідки    Цілі  –
Вже    чогось    так    повелося,
Що    в    жінок    по    всьому    тілі
Скрізь    небажане    волосся.

І    це    ж    треба    -    на    гоління
Скільки    часу    витрачати!
Всі    місця    ті    потаємні…
Навіть    соромно    казати.

Жінка    -    це    таке    створіння,
Що    вже    хочеться    кричати,
Крем    і    леза    для    гоління  –
Ось    для    неї      справжнє    свято!
Вашій    Галі    й    моїй    Насті  –
Бритви    вищого    ґатунку,
Будуть    сяяти    від    щастя
Від    такого    подарунку!

В    магазин    ходімо    зразу,
(Бігти    треба    нам    щосили),
Щоб    жінки,    такі    зарази,
Цей    товар    не    розкупили!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830347
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.03.2019

Перед весiллям

-Ой,    Богданчику,    вже    завтра
Буде    свято!    В    нас  –  весілля!-
Щебетала    у    суботу
Наречена    файна    -    Міля.

-Тобі,    милий,    кожен    вечір
Тільки    голову    морочу:
У    своїх    гріхах    минулих
Я    тобі    признатись    хочу.

-Ти    ж    призналась    позавчора,
Ми    це    все    обговорили,
Що    було    -    для    нас    не    горе,
І    цю    тему    вже    закрили.

-Ти    учора  ,  як    на    лихо,  
Був    в    відрядженні,    Богдане,
З    цього    приводу    у    мене
Вже    з’явились    нові    дані.

Була    віддана    роботі:
Тут    ні    сіло,    ані    впало  –
Я    незчулась,    як    з    Ашотом
Ненароком    переспала.

Щоб    ніколи    ти    не    думав,
Де    собака    та    зарита  –
Просто    знай,    що    я    для    тебе
Завжди    чесна    і    відкрита!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829732
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.03.2019

Травма

Молода    красуня    Маня
Має    клопоти    вже    зрання,
То  ж,    відклавши    всю    роботу,
Йде    у    відділ    страхування.

Розказала    своє    горе:
-В    мене    травма    (я    так    каюсь),
Не    на    гульках,    не    на    морі  –
На    роботі    все    це    сталось!

Співробітниця    поважна
(Жіночка    привітна,    мила)
Все    це    слухала    уважно,  
Тоді    Мані    пояснила:

-Ви    повинні    описати
У    заяві    все    детально:
Виробництво,    травма,    дата,
І    це    все    -    документально.

Чи    є    виписка    з    лікарні?
Де    діагноз?      (У    нас    -    звітність).
-Документи    в    мене    гарні,
Ось    діагноз:    це    -    вагітність.

Травмував    мій    шеф    щоденно
(крім    неділі    і    суботи),
Тож    нехай    агентство    платить,
Бо    було    це    на    роботі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829071
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.03.2019

Море

Йде    додому    тато    з    сином
(Вані    вже    чотири    роки),
Тато    випити    встиг    пива,
А    дитині,    звісно    -    соку.

-Я    чув,    тату,    -    каже    Ванька,-
Як    казала    тьотя    Ніна,
Що    тобі    сьогодні    зранку
Уже    море    по    коліна.  

 А    яке    це    воно    -    море,
Тату,    можеш    розказати?
Мама    каже    -    неслухняних
Воно      може    покарати.

-Цілий    день    пливеш,    синочку,
Голова    пече    від    жару,
Все    -    вода,    а    по    дорозі
Ні    генделика,    ні    бару.

Нема    в    морі    того    дива:
Хвилі,    небо,    а    там    хмари…
Цілий    день,      а    ти    без    пива    -
Більшої    немає    кари!

Правду    каже    наша    мама,
Щоб    не    сталося    в    нас    горя,
Хто    дурний,    хай    туди    їде,
А    нам    добре    і    без    моря!          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828515
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.03.2019

Врятувала

Діда    привезли    в    лікарню  –
Опіки    на    грудях    має.
Лікар    все    оглянув    гарно:
-Як    це    сталося?  -    питає.

-Трішки    випив    (дві    чарчини),
Запалив    тоді    цигарку,
Думаю,    перепочину,
І    заснув,    бо    після    чарки.

Чую,    щось    пече    у    грудях,
Тут    я    став    уже    кричати,
А    це    тліла    вже    сорочка  –
Баба    стала    рятувати.

Лікар    каже:    -    Тут    серйозно:
Все    в    синцях,    усе    побите…
Які    ще    були    курйози?
Чого    ребра    перебиті?

-Я    ж    кажу,    що    моя    баба
З    переляку    голосила,
Тоді    кинулась    до    мене
І    лопатою    гасила.

Так    гамселила    щосили,
Що    і    ребра    поламала,
Та    до    смерті    ж    не    забила,
А    життя    порятувала!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827800
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.03.2019

Бiдний Толик

У    відрядження    частенько
Відправлявся    Анатолій,
І    дружина    дивувалась,
Бо    працює    він    у    школі.

То    йому    на    курси    треба,
То    чогось    якась    нарада,
Пропадав    до    ранку    в    школі,
Де    ночами    йде    педрада.
А    це    в    область    знов    поїхав,
На    якісь    там    семінари…
Тут    дзвінок    -    дружина    дзвонить:
-Вже    закінчилися    пари?

-Так,    кохана,    уже    вечір,  
Я    в    готелі    засинаю,
В    нас    насичена    програма,
Я    стомився,    не    встигаю…

І    почув    жахливе    Толик:
-Я    теж    в    цьому    ресторані,
Бачиш,    он    в    куточку    столик
(Я    замовила    зарані).

Тобі    навіть    не    присниться,
Що    я    так    це    не    залишу:
І    тебе,    й    твою    дівицю
Я    швиденько    заколишу!

Було    весело    в    той    вечір
У    престижнім    ресторані:
Всі    з    захопленням    дивились,
Як    шляхетні    бились    пані.

Страви,    патли    і    бокали
Розлітались    на    всі    боки…
Як    же    Толику    хотілось
Швидше    в    школу    -    на    уроки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827126
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.02.2019

Куля

Розійшлася    не    на    диво
Молода    дружина    Таня:
-Признавайся,    пес    брехливий,
З    ким    ти    був    у    ресторані?

За    тобою    слідкувати
Найняла    я    детектива,
Так    що,    годі    вже    брехати,
Що    пив    з    друзями    десь    пиво.

Не    біжиш    ти    до    спортзали,
Щоб    тягати    там    гантелі,
Зато    часто    зустрічали
Тебе    з    дівкою    в    готелі!

-Ти    послухай    мене,  люба,
Поклянуся    сонцем,    небом,
Бачить    Бог    і    знають    люди  –
Кулею    летів    до    тебе!

Щодо    цього    виду    зброї
Є    теорії    в    нас    модні:
Куля    -    це    підступна    штука,
Зрикошетила    сьогодні.

І    не    треба    мені    тикать
Раз    за    разом    аж    дві    дулі,
Я    не    винен,    що    так    часто
Так    підводять    оці    кулі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826752
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.02.2019

В дитсадочку

Баба    Ганя    додаткові
Клопоти    щоденні    має,
Бо    під    вечір    з    дитсадочка
Свого    внука    забирає.

По    дорозі    розпитає:
-Не    порвав,    бува,    сорочку?
Що    робили    і    що    їли,
І    чи    топлять    в    дитсадочку?

-Ні,    бабусю,    нас    не    топлять,
Тільки    ставлять    у    куточок…
Кажуть,    в    нас    батьки    дебіли,
Що    ведуть    у    дитсадочок.

Бо    нормальні    -    няню    мають
(Тихий    голос,    ніжні    руки),
І    їх    діточки    не    знають
Виховательки  –  зміюки.

І    на    мене    теж    кричала:
-Як    ти    в    світі    будеш    жити?
Твої    батьки    тільки    вміють
Вилупків    таких    робити!

Батько    -    що    із    нього    взяти?
Мати    -    корчить    з    себе    пані,
А    як    гроші    сюди    здати,
То    вони    завжди    останні!

Себе    внуку    присвятити
Від    сьогодні    до    останку
Вирішила    баба    Ганя:
Чим    вона    не    гувернантка?

Всіх    бабусь    вже    залучала
Піклуватись    про    онуків,
Щоб    лишились      без    роботи
Виховательки  –  зміюки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826146
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.02.2019

Мiля

Мама    научала    Мілю
Честь    свою    оберігати,
Аж    до    самого    весілля
Лишнього    не    дозволяти:

-Грицько    -    парубок    хороший,
Він    у    всьому    тобі    годить,
Заробляє    добрі    гроші
І    за    ручку    тебе    водить.

-Та    це    я    його    тримаю!
Ви    не    знаєте    ще    Гриця:
Як    відпущу,    -    воно,    падло,
Зразу    лізе    під    спідницю!

Щось    у    пазусі    шукає,
І    рукою    там    лоскоче,
То    за    задницю    щипає,
(Я    то    знаю,      що    він    хоче)!

Так    що,    мамо,    чим    скоріше
Треба    нам    робить    весілля,
Бо    ще    день    -    і    вже    нечесна
 Буде    твоя    доця    Міля.

Дуже    робиться    приємно,
Як    Грицько    мене    лоскоче,
І    тримать    його    за    руку
Я    й    сама    уже    не      хочу!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825502
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.02.2019

Балуванi хлопцi

Дарочка    в    парку    гуляє,
Непогано    їй    живеться…
Хлопець    підійшов,    питає:
-В    Вас    цигарки    не    знайдеться?

Глянула,    не    хлопець    -    казка:
Мускули,    в    руках    гітара:
-Та    для    Вас    -    завжди,    будь    ласка,
Імпортні,    беріть    ось    пару.

Пропоную    крім    цигарки
Розім’яти    свої    кості,
Є    коньяк    -    найвища    марка,
То    ж    запрошую    у    гості.

Вам    вечерю    обіцяю  –
Як    в    найкращім    ресторані,  
Під    гітару    заспіваю
Усі    твори    свої    ранні.

Буде    музика    з    свічками,
І    інтим    я    гарантую,
Подарую    Вам    кохання,
Приголублю    й    поцілую…

Чорний    день,    що    тут    казати,
Втік,    падлюка,-    каже    Дарка,-
Це    уже    сьогодні    п’ятий,
Що    й    забувся    за    цигарку.

Пропоную    жити    вільно,
Називаю    його    -    «милий»,
А    вони    -    козли    дебільні,
Це    ніяк    не    оцінили!

Хлопці    балувані    стали
(Все    єство    її    кричало),
Підкажіть    же,    добрі    люди,
Як    же    дівці    жити    далі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2019

Подружнi обов`язки

Музикант    Михайло    Львович
Керував    дитячим    хором,
Потім    вивчивсь    в    інституті
І    ведучим    став    актором.

В    обласному    грав    театрі
Головні    й    важливі    ролі,
Від’їжджав    на    ціле    літо
З    колективом    на    гастролі.

Оженивсь    Михайло    рано.
Молода    дружина    Іра
Працювала    в    ресторані
(Була      донею    банкіра).

Міша    так    кохав    дружину,
І    наліво    десь    не    лазив,
Кожен  день    дзвонив    Ірині,
Іноді  по    два,    три    рази:

-Все    для    тебе    я    стараюсь,
Тож    працюю    без    обіду,
А    обов’язки    подружні
Компенсую,    як    приїду.

В    ліжку    я    захоплюсь    грою,
Тут    немає    що    казати:
Я    в    боргу    перед    тобою  –
Буду    чесно    відробляти.

-Не    хвилюйся    так,    коханий,
Будеш    все    робити    в      міру,
І    обідай    в    ресторані,-
Щебетала    в    трубку    Іра.

Поки    ти    на    своїй    сцені
 Розпинаєшся    щосили,
Ми    твої    борги    подружні
Вже    з    сусідом    погасили!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824211
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.02.2019

Категорії жiнок

Кум    Петро    і    кум    Гаврило
Вдома    сіли    випивати,
(Жінки    в    церкву    подалися,
Бо    був    Спас  –  велике    свято).

Кум    Петро,      (а    пили    в    нього)
Був    господар,    все    старався,
І    дружина    -    господиня,
Нею    дуже    він    пишався!

-Дослідив    я    вчора,    куме,
(Моя    думка    незалежна):
Кожна    жінка    в    нас    займає
Категорію    належну.

Є    в    нас    відьми    і    чаклунки,
І    потворні    є    на    вроду  –
Отакі-то    скрізь    дарунки
Ще    підносить    нам    природа.

Випили    по    чарці,    другій,
Тут    Петро    почав    розмову:
-Що    таке    -    порядна    жінка?
В    відповідь    Гаврило    мовить:

-Така    -    перша    в    співах,    танцях,
Це,    як    у    Миколи    Нінка:
Має    Колю    і    коханця  –
Оце    й    є    порядна    жінка!

-Що    Ви,    куме,    це    -    повія,
Безтурботна    і    весела,
Як    Кирилова    Марія  -
Обслуговує    всі    села.

Це    вже    лихо,    справжнє    горе,
Нащо    в    хаті    це    ледащо?
Бідний    мучиться    Кирило,
Така    жінка  -    є    пропаща.

І    що    Нінка,    що    Марія,
Я    різниці    тут    не    бачу…
-Зачекайте,    є    нюанси,
Я    Вам    зараз    розтлумачу:

-Як    тоді    таку    назвати,
Як,    приміром,    моя    Віка:
Чесна,    вірна,    тільки    має
Лиш    одного    чоловіка?

Тут    Гаврило    усміхнувся,
Підморгнув    ще    й    правим    оком:
-Таку    жінку    називають
В    нас    -    самотня    й    одинока,

Небагато    в    Віки    щастя:
Кухня,    Ви,    в    хліві    скотина…
В    мене    теж    самотня    Настя,
Бо    я    в    неї,    як    дитина.

А    ще    є    жінки-вампіри,
І    мегери,    й      мазохістки,
Є,    що    брешуть    через    міру,
Є    шахрайки    й    вертихвістки.

В    кожного    -    свої    проблеми,  
Є    над    чим    тут    міркувати…
Жаль,    дружини    ввійшли    в      хату  –
І    закінчились    дебати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823328
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.01.2019

Збереглася

Галя    -    жінка    безтурботна,
Зайвих    клопотів    не    має,
У    трюмо    серед    кімнати
Себе    пильно    розглядає:

-  Дівка    я    була    негарна
І    дурна    була    -    не    мудра,
Гроші    витрачала    марно
На    помади    всякі    й    пудри.

Та    вони    не    рятували
Це    лице    моє    потворне,
Наче    я    трусила    сажу  –
Було    завжди    якесь    чорне.

Ніс    у    мене    -    баклажаном
(Дуже    часто    був    він    синій),
І    від    мене    всі    тікали  –
Обминали    навіть    свині.

Чогось    в    мене    росли    вуса
І    була    широка    спина,
Я    в    штани    як    уберуся  –
Була    схожа    на    мужчину.

Голос    грубий    -    ціле    горе,
Йшла    до    клубу    -    як    на    плаху…
В    темноті    як    зарегочу,
То    тікали      всі    від    страху.

-  Чуєш,    Петре,    я    змінилась?
Стали    зморшки    більші    зрання…
(Чоловіку    набридала
Вона    часто    цим    питанням).

Тоді    Петя    обізвався:
-  Що    ти,    цим    не    переймайся,
Навіть    через    тридцять      років
Ти    чудово    збереглася!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822669
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.01.2019

Шпалери

-  Мамо,    заміж    я    виходжу,-
Рано    Лерочка    сказала,-
Навіть    вже    подружнє    ложе
Я    для    нас    облаштувала.

Гіві    -    класний,    просто    мачо,
У    шашличній    він    працює,
Не    п’є    пива,    тільки    чачу,
І    найкраще    брейк    танцює.

В    міру    стриманий,    поважний,
В    нас    кохання    -    до    безтями,
Тихий,    лагідний,    уважний,
І    в    науці    добре    тямить.

Дуже,    мамо,    я    щаслива,
В    цьому    ти    не    сумнівайся,
Ти    побачиш,    Гіві    -    диво,
І    мені    такий    дістався!

Мама    слухала,    зітхала,
І    промовила    до    Лери:
-Запроси    його    на    вечір
І    поклейте    вдвох    шпалери.

І    під    час    роботи    пильно
Придивись,    моя    дитино,    
То    відкриється    для    тебе
Зовсім    інша    вже    картина:

Ти    побачиш    -      зразу    стане
Він    сердитий,    як    собака,
Серед    ночі    Гіві    буде
І    падлюка,    й    скотиняка,

Грубіян,    козел    дебільний,
Хам,    бездара    і    ледащо,
Проклинати    його    будеш
І    життя    своє    пропаще.

Ця    стосується    наука
Всіх    дівок,    не    тільки    Лери:
Щоб    заміжжя    удалося  –
То    поклейте    вдвох    шпалери!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822025
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.01.2019

Мiстика

Молодий    хлопчина    Ваня
Був    засліплений    коханням:
Знав,    що    тільки    його    Настя
Принесе    у    хату    щастя.

Закохався    -    одружився,
І    побачив    -    помилився.
Стала    Насточка    ревнива,
І    сварлива,    і    лінива.

Все    Івану    дорікала:
-Краще    б    я    тебе    не    знала!
Пригадай    знайомство    наше:
В    парку    я    і    друг    мій    Паша,

Раптом    грім,    страшенна    злива
(Отаке    буває    диво),
Паша    втік    із    переляку,
А    я    мокра,    як    собака

Залишилась    біля    дуба,
Цокотіли    в    мене    зуби,
Навіть    тіло    все    здригалось  –
Дуже    блискавки    боялась.

Десь    раптово    ти    узявся,
Кажеш    -    зразу    закохався…
Така    зустріч    була    наша,
Жаль,    що    не    вернувся    Паша.

-Я    не    вірив,-    Ваня    каже,-
Що    природа    все    підкаже:
Мене    небо    рятувало,
Знаки    ясно    подавало!

Блискавка    стріляла    з    хмари,
Щоб    не    були    ми    у    парі,
Вітром    з    ніг    мене    збивало
І    до    тебе    не    пускало.

Сипав    град,    як    горошини,
В    колесі    -    пробита    шина,
Злива    страху    додавала,
Хіба    цього    було    мало?

Поховалися    всі    звірі…
Тепер    в    містику    я    вірю,
І    яка    в  жінок    порода  –
Все    підкаже    вам    природа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821435
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.01.2019

Застуда

Зима    справу    свою    знає,
З    снігом    тут    не    забарилась,
І    як    часто    це    буває  –
Я    добряче    застудилась.

Бачу,    зовсім    кепська    справа.
Йти    в    аптеку    -    а    де    гроші?
Тут    я    зразу    пригадала
Метод    вірний      і    хороший.

Це    -    картопля    у    мундирах:  
Відварити,    розім’яти,  
Тоді    ковдрою    накритись  -
Пару    треба    цю    вдихати.

Розпочала    процедуру,
Бачу,    щось    не    вистачає…
Так    нашкодить    можна    здуру,
Невже    розуму    немає?

То    ж    взяла    під    ковдру    сала,
Хліба,    шинку,    огірочків,
Коньяку    маленьку    пляшку
Й    маринованих    грибочків.

Дві    години    смакувала,
Хочте    вірте,    хочте    -    ні,
Рано    я    здорова    стала,
Враз    розвиднилось    мені.

Тут    народна    медицина
Поборола    усе    лихо,
Бо    моя    реформа    краща,  
Як    в    тієї    Супрунихи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820804
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.01.2019

Макарони

Син    Петренків,    старший    Митя
Молоду    дружину    Нату
У    село    своє    забите
Привіз    мамі    показати.

Неньку    зразу    попередив,
Тільки    як    ввійшли    у    хату:
-Ната    з    кухнею    не    дружить
І    не    вміє    готувати.

-То    не    страшно,    нехай    вчиться,
В    неї    не    спаде    корона,
Поки    видою    корову  –
Нехай    зварить    макарони.

Була    зла    на    сина    мама:
Все    б    сама    наготувала,
Кулінарні    всі    таланти
Тут    невістці    показала    б.

А    то,    на    тобі    -    приперлись!
На    біду    і    хліб    скінчився.
Враз    зненацька    в    хату    вдерлись,
Як    же    тут    не    будеш    злиться?

Поки    поралась    свекруха,
Митя    й    Ната    аж    упріли,
Але    скоро,    за    годину
Вже    й    вечеряти    всі    сіли.

-Як    Вам,    мамо,    наша    страва?-
Син    у    вічі    заглядає,-
Як    для    нас    -    важка    це    справа,
Ната    досвіду    не    має.

Зла    Петренчиха    сопіла,
В    мисці    страву    колупала,
Хоч    сама    не    все    уміла,
Та    невістці    так    сказала:

-Та    вони,    ці    макарони,
Наче    кажуть    на    всю    хату:
-Ні      в    тарілці,    ні    в    каструлі
Нас    ніяк    не    роз’єднати.

Наче    люди    на    Майдані,
Що    не    раз    там    голосили:
-Всі    тримаймося    тут    разом,  
Тільки    в    цьому    наша    сила!

Тепер    всім    свекруха    каже,
Іноді    і    сльози    ронить:
-Сюди    діти    вже    не    їдуть…
А    все    винні    макарони!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2019

Чесна секретарка

Була    чесна    дівка    Міла  -
Ще    не    зналася    з    коханням,
І    брехати    теж    не    вміла
(Було    гарне    виховання).

Молода,    струнка,    вродлива,
Виявить    до    всіх    турботу,
То    ж    не    було    того    дива  –
 Взяли    зразу    на    роботу.

Лев    Ісакович    -    начальник,
Міла    -    в    нього    секретарка,
І    хоч    шеф    людина    груба  –
Фірма    ця    тримає    марку.

Міла    зранку    вже    у    шефа:
(Не    питає:    «Як    Вам    спалось?»)
-Тут    до    Вас    стоїть    вже    черга,
Ще    з    учора    записались.

-Може    вони    в    інший    офіс?
(Відірвавсь    від    Інтернету)
-Ні,    до    Вас,    бо    всі    питають:
-Цей    козел    у    кабінеті?

Вчора    всі    вони    кричали,
Аж    доходило    до    сварки:
-Коли    буде    ця    скотина?-
Доповіла    секретарка.

Тоді    шефу    пояснила:
-Співробітники    всі    знають:
Бараном,    козлом,    придурком
Тільки    Вас    так    називають.  

Хоч    би    хто    сказав,    чи    мовив:
-Лев    Ісакович    у    себе?
Тільки    й    чуєш:    -Тут    падлюка?
Та    йому    в    тюрму    вже    треба!

Так    начальника    вже    зранку
Секретарка    здивувала,
З    цього    дня      ця    чесна    Міла
Тут    уже    не    працювала.

Дівці    думать    не    завадить:
Щоб    приносить    гроші    в    хату    -
Треба      вміти    шефа    гладить,
А    де    треба    -    то    й    збрехати.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819784
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.01.2019

Лебедине озеро

Баба    Зіна    торби    склала
(До    продуктів    діти    ласі),
Доньку    й    зятя    ощасливить
Зранку    в    Київ    подалася.

Качка,    курка,    ось    яєчка,
Все    домашнє,  що    й    казати!
Сир,  сметана,    пиріжечки  –
Любить    внучка    смакувати.

Зять    із    радості    десь    дівся,
Поки    все    розпакували    -
Із    квитками    він    з’явився
І    сказав    до    тещі-мами:

-Відпочинете    в    нас,    мамо,
Та    із    внучкою    підете
(Це    культурна    в    нас    програма)
У    казковий    світ    балету.

Це    -  Чайковський!    Фантастично!
Музика    зі    сцени    лине…
Зачароване    й    незвичне
Озеро    це    лебедине.

Баба    з    внучкою    в    театрі.
Йде    вистава,    так    все    гарно…
Роздивилась    люстри,    крісла
(Час    не    витратила    марно).

За    вечерею    із    дітьми
Баба    враженням    ділилась:
-В    світі    казки    побувала,
Та    мені    таке    й    не    снилось!

Таке    озеро    велике    -
Лебедів    тих    назліталось,
І    великі,    і    маленькі,
Де    їх    тільки    і    набралось!

Так    загадили    всю    сцену,
(Там    ходить    не    можна    ниньки),
Щоб    нікуди    не    вступити    -
То    всі    бігали    навшпиньки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819491
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.12.2018

Слідство

Слідчий    Валентин    Петрович
Любив    дуже    свою    справу,
Весь    роботі    віддавався,
Знав    усі    закони    й    право.

Вдома    жінка,    донька    Маня
Всім    на    радість    підростала,
На    якесь    там    виховання
Сили    тут    не    вистачало.

Та    на    днях    (було    це    свято)
Слідчий    вдома    залишився,
Часу    вільного    багато    -
Він    до    Мані    придивився.

Гарна    дівка    -    вся    у    нього:
Чорні    брови,    носик,    ротик…
-А    де    талія    в    нас    ділась?
І    до    чого    цей    животик?

Тут    Петрович    стрепенувся,
Наче    під    холодним    душем:
-Бачу,    скоро    дідом    стану…
Батько    -    хто?    Я    знати    мушу!

Маня    мило    усміхнулась:
-Дуже    вдячна    за    турботу,
Ось    підозрюваних    список,
Далі    -    вже    твоя    робота.

Ти    вже    з    досвідом,    татусю,-
Каже    з    гордістю    Маруся,-
Без    твоєї    допомоги
Я    сама    не    розберуся!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818880
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.12.2018

Іскра

Надивився    мій    Микола
Фільмів    тих      американських,
Став    лінивий,    як    ніколи,
Десь    взялись    манери    панські:

Смокче    содову    і    віскі
(Я    до    цього    геть    не    звикла),
В    ліжку    став    уже    ніякий,
Іскра    в    нього,    бачте,    зникла!

Я    взяла    електрошокер
(Треба    ж    дійсно    щось    робити)
І    до    Колі    враз    приклала,
Щоб    цю    іскру    відновити.

Тепер    ось    сиджу,    чекаю,
Поки    він    прийде    до  тями…
Буде    іскра,    добре  знаю
Я    без    всякої    реклами,

Де    торочать    про    Віагру,  
Камасутру,    різні    трави…
Знаю,    що    електрошокер
Більш    надійний    у    цій    справі.

Вже    ворушиться    Микола,
Бачу,    довго    буде    жити,
Як    не    з’явиться    ця    іскра    -
Доведеться    повторити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818247
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.12.2018

Сiно

У    суд    скарги    полетіли
На    старезну    бабу    Ніну,
Що    та    в    себе    на    подвір’ї
Запалила      купу    сіна.

В    суді    бабі    пояснили:
-Така    дія    є    злочинна,
І    за    вчинення    пожежі
Заплатити    штраф    повинна.

Відстояти    честь    і    право
Гордо    встала    баба    Ніна:
-Ваша    честь,    це    було    лихо,
А    не    просто    купа    сіна.

Там    завжди    росла    капуста,
Потім    я    там    склала    сіно,
Так    з’явився    дім    розпусти
На    подвір’ї    в    баби    Ніни.

Хто    там    тільки    не    виводивсь!
І    таке    там    виробляли,
Що    моє    те    бідне    сіно
Разом    з    ними    теж    стогнало.

І    я    зовсім    не    палійка,
Ви    мені    скажіть    ще    «Браво!»,
Я    спалила    цю    борделю  –
На    це    маю    повне    право.

І    як    чесна    громадянка
Посаджу    там    знов    капусту,
За    це    випишіть    подяку,  
Що    закрила    дім    розпусти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817586
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.12.2018

Брехливий тато

Хлопчик    Вітя    каже    мамі:
-Тато    наш      -  не    молодець,
Мене    вчив    казати    правду,
А    сам    -    той    ще    брехунець!

Набрехав    він    тьоті    Ірі
(Двері    он    її    навпроти,
Як    тебе    не    було    вдома    -
Тато    їй    приносив    шпроти).

Намолов    наш    чесний    тато,
Що    тут    поруч,    недалечко,
Десь    живе    корова    в    нього,
Ще    є    курка    і    овечка.

Він    казав    учора    Ірі:
-Ти    -    модель,    повинна    знати,
Що    з    коровою    моєю
Тут    тебе    не    порівняти.

Моя    курка    -    геть    без    мозку,
Синя,    наче    не    прилавку,
Вся    обскубана    й    облізла
І    холодна,    наче    Мавка.

Тьотя    Іра    так    сміялась,
(Тато    їй    приносив    гречку)
І    сказав,    що    лягла    спати
Десь    його    дурна    овечка.

Отак    тато    забрехався,
Та    нехай    він    міру    знає,
Бо    таких    тварин    і    близько
У    квартирі    в    нас    немає.

Вдома    ввечері    сьогодні
(Татові    таке    й    не    сниться),
Що    зустріне    його    курка
Дуже    схожа    на    тигрицю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018

ДОРОГІ ОДНОКЛУБНИКИ!

Я    повертаюсь    у    нашу    велику,    талановиту    сім’ю.    17    жовтня  нещасний    випадок    відсторонив    мене    від    творчості    (з    чоловіком    різали    дрова,    електропилка    ланцюгом    розтрощила    ліве    око    і    все    навколо    нього).    Далі    -    обласна    лікарня,      операції,    життя,  схоже    на    пекло,  і    звикання    до    нових    умов    існування.  Трагедії    я    в    цьому    не    бачу,    вдячна    Богу,    що    залишив    руки,    ноги,    одне    око,  трішечки    глузду,    а  головне    -    ця    халепа    не    відібрала    в    мене    почуття    гумору!  У    нашому    поетичному    клубі    я    знову    займу    своє    скромне    місце,    буду    насолоджуватись      вашими  творами    і  звеселяти    всіх    своїми    жартами.    Дякую    долі,    що      звела    мене    з    вами,    всіх    вас    обіймаю    і    люблю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2018

Сiмейний альбом

Дівчинка    Натуся    з    татом
Відпочинок    влаштували
І    в    сімейному    альбомі
Всі    світлини    розглядали.

Тато    з    мамою    -    туристи
(Гарно    знято    на    світлині),
Ось    із    ними    -    альпіністи
На    засніженій    вершині.

Мама    там    струнка,    тоненька,
Підкоряла    скелі    просто,
Зараз    в    гори    не    полізе  –
Важить    вже    за    дев’яносто.

Дуже    пильно    і    уважно
Роздивлялась    фото    Ната
І    в    розпліднику    приматів
Дівчинка    впізнала    тата.

Милувалась,    дивувалась,
І    до    тата    обізвалась:
-Тебе    мавпи    оточили,
А    матуся    десь    сховалась?

-Ось    же    мама,-    тато    каже,-
Ззаду    неї    став    горила,
Він    сердитий,    бо    матуся
Всю    красу    його    закрила.

Відібрала    в    нього    кашу…
-Дуже    дивно,-    каже    Ната,-
Серед    мавп    матусю    нашу
Навіть    важко    розпізнати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810725
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.10.2018

Лелека

Вклавши    спати    ляльку    Барбі,
Дівчинка    маленька    Тася
Запитала    маму    прямо:
-Звідки    я    така    взялася?  

Мама    розкриває    тему:
-Ти    була    від    нас    далеко,
І    у    дзьобику    своєму
Нам    приніс    тебе    лелека.

На    просте    таке    питання
Відповісти    донька    просить:
-Що    тоді    лелека    робить,
Як    всіх    діток  порозносить?

Мамі    тут    сказати    легко:
-Пам’ятай,    моя    дитино,
Тоді    зразу    той    лелека
Стає    схожим    на    скотину.

На    роботу    він    не    ходить,
Кличе    в    гості    куму    Ганьку,
Жлуктить    пиво    на    дивані
І    жує    свою    тараньку.

І    не    хоче    відлітати
В    теплий    край    кудись    далеко,
Йде    в    гараж,    де    вже    зібрались
Друзі    всі    його    -  лелеки.

Цілу    ніч    там    випивають,
Обговорюють    всі    теми,
А      за    діток    забувають,
То    вже    -    мамині    проблеми!    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810037
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.10.2018

Бiс в ребро

Захотів      Петро    на    старість
У    житті    усе    спізнати,
А    то    все    -    робота,    діти…
Може    варто    й    погуляти?

Вечорами    веселився
(Кума    Валя    -    недалечко),
Біс    в    ребро    йому    вселився,
Став    Петро    скакати    в    гречку.

Але    пам’ятав,    що    треба
І    сім’єю    дорожити:
Старість    вже    не    за    горами  –
Треба    ж    десь    віка    дожити!

До    дружини    підлизався
(Сковорідку    купив    нову),
Трішечки    в    коханні    клявся,
Далі    вів    таку    розмову:

-Ганю,    мила,    сказать    правду
Буду    я    тебе    просити:
Якби    я    завів    коханку,
Чи    змогла    б    мені    простити?

-Ну,    аякже,-    Ганя    каже,-
Це    побачиш    зверху,    з    неба,
Зразу    ангелом    ти    станеш!
Мертвому    прощати    треба…  

І    провідувати    буду    -
В    нас    он    цвинтар    недалечко…
Враз    позбувся      Петя    блуду,  
Не    стрибає    більше    в    гречку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809507
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.10.2018

Вся правда

Таня    виросла,    вже    в    тілі,
Дівка    враз    доросла    стала,
Правду    знати    захотіла    -
Тому    неньку    запитала:  

-Скажи,    мамо,    а    це    правда,
Чи    мені    усе    наснилось,
Що    я    в    тебе    не    за    планом  –
Випадково    получилась?

Мама    тут    зітхнула    тяжко,
Якось    гірко    так    скривилась:
-Що    мені    тобі    сказати?
Зовсім    ти    не    получилась!

Вся    вдалася    в    свого    тата  -
То    родитись    було    нащо?
І    брехлива,    й    дурнувата,
І    така,    як    він    -    ледащо.

Ти    вже    двадцять    років    маєш  –
За    роботу    не    берешся
І    до    ранку    десь    гуляєш,
В    ресторани    й    бари    прешся.

І    ніхто    тебе    задурно
Там    не    буде    напувати,
Ти    -    розпусниця    і    хвойда,
Така    точно,    як    твій    тато.

Де    той    покидьок    нещасний?
Тільки    й    знаю,  що    він    Вітя,
Таких,      як    ти,    недолугих,
Наробив    дітей    по    світі.

-А    ти,    мамо,    добра    штучка
(Я    й    не    знаю    свого    тата),
Який    їхав,    таку    й    здибав,
В    чому    ж    я    тут      винувата?

Було    б    дивним    у    цій    справі
(Мені      точно    вже    не    снилось),
Щоб    у    вас    -    такої    пари,
Щось    розумне    получилось!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2018

Капуста

Де    подітись    у    відпустку?
Я    із    милим    -    екстремали:
То    ж    до    матінки-свекрухи
У    село    Яри    помчали.

З    тої    радості    свекруха
Нас  так    щиро    зустрічала  –
За    колоду  зачепилась,  
Впала    -    ногу    вмить    зламала.

Так    старалась    показати
Всі    манери    свої    гарні,
А    так    вийшло,  що    на    місяць
Опинилась    у    лікарні.

Того    ж    дня    вже    подзвонила:
-Щоб    не    сталось    в    вас    розпусти,
Берись,    доню,    до  роботи,
Терміново    квась    капусту!

У    цій    галузі,    признаюсь,
В    мене    успіхів    -    не    густо…
Звідки    мені    було    знати,
Як    там    квасять    ту    капусту?

Тут    прибігли    консультанти  –
Всі    сусідські    молодички:
Була    кожна    тут    гарантом,
Розказала    сільські    звички.

За    знайомство    пили    зразу,
Розважались    без    упину,
І    за    цим    сільським    указом
Квасимо    вже    третю    днину.

Лежать    овочі    на    купі,
У    діжках    і    в    банках    -    пусто…
Може    завтра    вже,    нарешті,
Дійде    черга    до    капусти?    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2018

Сварлива жiнка

Починаючи    вже    зранку
Молода    дружина    Віка
Кожен    день    безперестанку
Гризла    свого    чоловіка:

-Не    так    став!    Чого    зігнувся?
Видно,    що    на    двійки    вчився…
Як    отой    індик    надувся!
Добре,    що    хоч    зранку    вмився…

І    з    якої    це    причини
В    черевики    нові    взувся?
І    чого    з    роботи    рано
Позавчора    повернувся?

Цілий    день    сидиш    в    конторі,
А    така    мала    зарплата,
Пришелепуватий    трохи    -
Весь    удався    в    свого    тата!

До    начальника    не    вмієш
З    гарними    прийти    словами,
Розуму,    як    кіт    наплакав,
Стільки    -    як    в    твоєї    мами.

Чоловік:    -Терпіти    більше
В    мене    вже    немає    сили…
А    мої    батьки    для    тебе,
Що    поганого    зробили?

Тут    вже    Віка    розійшлася:
-Ти    мене    таке    питаєш?
Бачите    -    батьки    у    нього!
Буцімто    ти    сам    не    знаєш:

Щоб    в    житті    зробить    щось    путнє    -
В    них    не    вистачило    сили,
Та    найбільша    їх    провина    -
Що    вони    ТЕБЕ    зробили!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807753
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.09.2018

Синочок

Лежить    Петя    на    дивані
(Таки    добре    натомився),
З    дискотеки    прийшов    рано,
Цілу    ніч    там    веселився.

Телефон    не    дав    заснути.
Батьки    з    дачі.    Петро    злиться:
-Що    за    люди,  уже    зранку
Їм    не    спиться    й    не    сидиться!

В    телефоні    вже    співає
Солоденький    голос    мами:
Петрику,    синочку,    як    ти?
Чи    не    скучив    вже    за    нами?

Кидай    все    і    їдь    на    дачу,
Любий    мій,    мене    ти    чуєш?
Місяць,    як    тебе    не    бачу…
Там,    напевно,    голодуєш?

-Я    бажання    твої    знаю,-
Підключився    потім    тато,-
Тут    на    тебе    вже    чекають
Шашлик,    пиво    і    дівчата!

-Я    на    це    не    поведуся,
І    мене    ви    не    займайте:
Буряки    свої    й    картоплю
Там    самі    собі    копайте.

Хлопчик    я    уже    дорослий  –
Повних    двадцять    років    маю,
За    дівчат,    шашлик    і    пиво
Я    вже      якось    сам      подбаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807224
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.09.2018

Миколинi проблеми

Парубок    Микола    здуру
Наплів    Варці,    що    кохає
І    готовий    одружитись  –
Наміри    серйозні    має.

Через    день    уже    забувся,
Що    казав    там    після    чарки,
Робив    вигляд,    що    не    знає
Дівчини    такої    Варки.

Вирішив    сидіти    вдома,
Щоб    не    стрітись    на    дорозі,
Раптом    двері    відчинились    -
Стоїть    Варка    на    порозі.

-  Перше,  ніж  пообіцяти    -
Треба    думать    головою,
І    якщо    ти    вчора    клявся,
Що    одружишся    зі    мною,    

То    сьогодні    уже    пізно
У    цій    справі    відступати,
Я    не    з    тих,    кому    ти    в    душу
Можеш    легко    наплювати!

Я    на    третій    вже    розмові
Розкусила    твою    вдачу:
Є    відсталість    розумова    -
Тут    уже    й    сліпий    побачить.

Те,    що    пикою    не    вдався    -
Воду    нам    з    лиця    не    пити.
Заїкання?    Слава    Богу!
Будеш    менше    говорити.

І    не    треба    мені    тикать
Довідку    із    психлікарні.
Що    дітей    не    можеш    мати    -
Докази    твої    тут    марні.

-Може,    досить?    -  Коля    каже,-
Скільки    можна    вже    довбати?
Те    освідчення    фальшиве,
Все,    що    можу    я    додати.

Варка    каже:    -Я    не    буду
Тебе    більше    діставати:
Будеш    лишнє    говорити,
То    я    можу    й    відспівати.

Мені    зовсім    не    потрібна
Твоя    опера    ця    мильна,
Якщо    дівка    хоче    заміж    -
Медицина    тут    безсильна!

Щоб    від    Варки    відчепитись,
Не    вникати    у    турботи,
Вже    на    другий    день    Микола
Втік    у    Польщу    на    роботу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806664
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.09.2018

Мама - воїн

П'ятирічний  Віля  з  татом
Мовчки  фільм  дивилися:
Там  індійці  щось  кричали,
Чогось  метушилися.

-  Тату,  що  воно  за  люди?
Всі  у  пір'я  вбралися,
І  фломастерами  дивно
Так  розмалювалися?

-  Це  індійське  плем'я  дике,
Бачиш,  як  гуртуються,
Розфарбовують  всі  пики  -
До  війни  готуються.

Вороги,  як  їх  побачать  -
З  переляку  впадуть  всі,
І  забудуть,  що  тримали
Лук  і  стріли  у  руці.

-  Наша  мама,-  каже  Віля,-
Воювать  збирається,
Скільки  туші  на  тих  віях,
Очі  -  аж  злипаються.

Біля  пупа,  в  бровах  кільця,
Й  в  носі  теліпаються,
Крем,  помада  на  обличчі,
Пудра  обсипається.

І  наколка  в  неї  класна,
Вибриті  виски  смішні...
Ті  індійці  -  всі  нещасні,
Не  такі  вони  й  страшні.

Наша  мама  переможе
Будь-якого  вояка,
Як  нам,  тату,  пощастило,
Що  вона  страшна  така.

У  те  плем'я  піде  в  шортах,
Їм  покаже  кулака,
Вони  крикнуть:  -  Бачим  чорта!
Дадуть  зразу  драпака!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806123
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.09.2018

На курортi

В  санаторії  -  знайомства,
Залицяння  -  без  обману,
Через  три  дні  вже  курортні  
Розвиваються  романи.

Один  зразу  кинув  оком:
За  столом  -  сусідка  гарна...
Пропонує  ненароком
Час  провести  вдвох  не  марно.

Познайомилися:  Лера,
В  бізнесі  є  перші  кроки,
Артист  цирку  він  -  Валера,
Стаж  -  уже  п'ятнадцять  років.

Розказав,  що  вже  п'ять  років
Сам  живе,  бо  розлучився,
І  хоч  вільний,  незалежний
Та  кохать  не  розучився.

Чемно  в  дверях  пропускає,
Компліменти  -  як  годиться...
Але  враз  -  куди  він  хилить
Розкусила  молодиця.

Покаталися  на  яхті
(Бий  тебе  нечиста  сила,
Каже,  гаманець  забувся)  -
То  й  за  нього  заплатила.

Потім  бреше,  що  велика
Черга  біля  банкомату
І  тому  не  зміг  сьогодні
Тут  отримати  зарплату.

Через  тиждень  наша  Лера
Бачить,  що  кіна  не  буде,
Виказала  все  Валері,
Так,  щоб  чули  усі  люди:

-  Обдурити  кожну  хочеш?
Думаєш,  що  в  цьому  здібний?
То  ти  вільний,  нежонатий,
Чи  нікому  не  потрібний?

Ти,  брехливий  голодранцю,
Сам  на  себе  будеш  злиться,
Бо  жінки  дурні  й  наївні
Вже  давно  перевелися.

Враз  представився  артистом,
Захотів  здобути  славу?
З  таким  шлюбним  аферистом
Я  не  раз  вже  мала  справу.

Я  сама  сюди  примчалась,
Щоб  не  так  відпочивати,
Як  знайти  якогось  дурня
І  до  нитки  обібрати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805564
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.09.2018

Знахiдки

В  офісі  дівчата  дружно
Справи  всі  відклали
І  секрети  всі  жіночі
Видавати  стали.

-  Прикрашає  оце  диво
Мою  праву  ручку:
Вчора  в  мене  був  коханець
І  приніс  каблучку.

Тепер  голову  ламаю,-
Пояснила  Яся,-
Як  сказати  чоловіку,
Де  вона  взялася?

-  Теж  мені,  знайшла  проблему,-
Обізвалась  Рита,
-  Ну  скажи,  що  попросила
В  мене  -  поносити.

-  І  чого  б  це  я  боялась?
Скажи,  що  купила,
Хіба  що,  не  маєш  права?-
Научала  Мила.

Зоя  каже:  -  На  думки  ці
Час  ти  тратиш  марно.
Скажи:  -  Ось  преміювали
За  роботу  гарну.

Програміст  Олег  навпроти
Чув  усю  розмову,
Тож  відклав  свою  роботу,
Вставив  мудре  слово:

-  Та  скажи,  що  на  дорозі
Ти  знайшла  каблучку,
Чоловік  ще  й  обцілує
Твою  гарну  ручку.

Моя  Іра  місяць  тому
В  парку  біля  стежки
Знайшла  просто  випадково
Золоті  сережки.

Щодо  знахідок  у  неї
Такі  пішли  злети  -
Позавчора  вже  приносить
Срібного  браслета!

А  ще  був  кулон,  намисто...
Є  десь  добрі  сили,
Тож  з  дружиною  мені
Дуже  пощастило!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805237
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.09.2018

За кавою

Дві  подруги  за  кавою  -
Віка  і  Христина,
Обговорюють  новини  
В  нашій  медицині.

-  Я  в  газеті  прочитала,-
Торочила  Віка,-
Наші  винайшли  учені
Ефективні  ліки.

Ця  мікстура  не  доводить
Людину  до  гробу,
Залишилось  до  цих  ліків
Винайти  хворобу.

Скільки  нового  відкрито,
Це  ж  не  просто  звітність,
Чого  лише  тільки  варті
Тести  на  вагітність!

Без  лікарні  і  без  черги,-
Розпиналась  Віка,-
Ощасливити  ти  можеш
Свого  чоловіка.

І  не  треба  говорити  
Тут  йому  багато:
Оці  смужечки  покажуть,
Що  він  стане  татом.

Допила  повільно  каву,
З'їла  торт  Христина,
Встала,  трохи  походила,
Розрівняла  спину:

-  Те,  що  я  вже  залетіла
І  без  теста  ясно,
Це,  без  сумніву,  стається,
І  доволі  часто.

Цього  винаходу  мало,-
Зітхнула  Христина,-
Якби  ж  воно  показало
Від  кого  дитина!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804663
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.08.2018

Коханка

Анжеліка  розгубилась,
Погляда  в  кутку  на  нішу...
Чоловік  прийшов  з  роботи
Не  як  завжди,  а  раніше.

Він  щось  хоче  пояснити,
Виправдовується  зразу,
Анжеліка  догадалась  -
Щось  приховує,  зараза.

-  По  тобі  я,  милий,  бачу,
Хочеш  розіграти  драму?
Що  за  ніжності  телячі?
Говори  відверто  й  прямо!

-  Ну...  ти  ж  знаєш,  дорогенька,
Я  не  вчитель  і  не  ректор,
В  мене  фірма  чималенька,
Я  -  поважний  там  директор.

Відбуваю  всі  наради,
І  успішний,  всім  на  диво,
Делегації  стрічаю,
Дбаю  за  корпоративи.

Мусить  бути  шеф  розкутий,
Це  не  просто  забаганка,
Зараз  так  повинно  бути...
Словом  -  в  мене  є  коханка!

-  Господи,  яка  це  радість!
Що  ж  ти  не  сказав  раніше?
А  я  завжди  так  боялась...
-  Германе,  вилазь  із  ніші!

Відсвяткуємо  всі  разом,
Бо  це  все-таки  подія,
Вип'єм  дружно  за  коханку,
Хай  вона  десь  там  зрадіє!

Завести  амури  всякі
Молодий  не  завжди  зможе,
Мати  любку  в  твоїм  віці  -
Це  уже  на  подвиг  схоже!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804335
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.08.2018

Корпоратив

Кажуть,  в  нас  в  прокуратурі
Всі  закони  знають,
А  мене  ось  -  безневинну,
По  судах  тягають.

Розкажу  все  по-порядку,
Бо  це  справжнє  диво:
Погуляли  ми  добряче
На  корпоративі.

Скільки  випила  -  не  тямлю,
Але  добре  знаю,
На  столі  я  танцювала
(Це  ще  пам'ятаю).

Далі  що  було  -  не  знаю.
Прокинулась  -  тихо...
На  столі  я  спочиваю...
А  це  що  за  лихо?

І  чого  всі  перестали,
Раптом  їсти  й  пити?
Думала  -  всі  на  балконі,
Вийшли  покурити.

Щоб  закликати  до  столу,
Стала  я  співати,
І  продовжила  свій  танець
Гола  танцювати.

Так  хіп-хопом  захопилась  -
Тут  признатись  мушу,
Що  патологоанатом
Віддав  Богу  душу.

Мені,  дівчині  порядній,
Звідки  було  знати,
Що  у  морзі  на  столику
Ніззя  танцювати?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803989
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.08.2018

Трудовик

П'ятикласники  в  майстерні
На  уроці    розглядають
Свого  вчителя  і  стенди
(Ще  нічого  тут  не  знають).

Трудовик  бурчав:  -  Найгірше
З  п'ятим  класом  починати,
Ці  придурки,  як  ті  мавпи
Тільки    вміють  щось  хапати.

-  Мене  звуть  Вадим  Петрович
(Враз  усі  затихли  діти),
Я  навчу  вас  на  уроках
Інструментом  володіти.

Ви  повинні  пам'ятати:
Чи  то  холод,  а  чи  спека  -
Зобов'язані  всі  знати
Добре  техніку  безпеки.

У  станок  не  треба  пхати
Гайку,  кнопку,  чи  монетку,
Щоб  ніхто  із  вас  не  всунув
Свого  пальця  у  розетку.

-  Дуже  дивно,-  каже  Ліза,-
Там  же  дірочка  маленька...
-  Хіба  туди  палець  влізе?  -
Запитав  відмінник  Венька.

Тут    Петрович  враз  запнувся,
Зробив  паузу  велику,
(Ці  дітиська  противнючі
Його  збили  з  пантелику).

-Боже  мій,  які  дебіли!
Нащо  ж  пальцем  колупатись?
Адже    можна  в  цьому  ділі
Простим  цвяхом  скористатись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018

Знай наших!

Старі  баби  на  подвір'ї
(Віра  і  дві  Алли)
Обговорюють  газети
Й  різні  серіали.

-  Ось  новини  прочитала
В  “Бульварі  Гордона”,
Тут  теж  люди  обминають
Всілякі  закони.

Наша  дівка  Віталіна
(Пишуть  без  обману)
Вийшла  заміж  за...  отого...
За    Джигарханяна.

-Та  ж  він  старий  і  нікчемний,
Вже  й  не  може  грати,
Подивіться  ви  на  нього:
В  натурі  -  горбатий!

-Далі  пишуть  -  обібрала
Армена  до  нитки,
Добралася  українка
До  його  калитки!

Отаке-то    женихання,
Це  не  роль  зіграти...
Хай  би  знав  -  не  завжди  добре
Молоденьку  брати.

-  Хай  не  плаче,  що  дружина
Поступила    грішно:
За  подружні  обов'язки
Вона  взяла  грішми.

Як  не  може  пень  трухнявий
В  ліжку  щось  зробити,
То,  звичайно,  доведеться
Грішми  заплатити!

Після    цього  -  розлучились,
Та  що  там  казати,
Вміють    скрізь  дівчата  наші
Гроші  заробляти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803311
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.08.2018

Секретарка

На  співбесіду  до  шефа
Прийшли    секретарки,
Бо  звільнив  учора  в  гніві
Помічницю  Дарку.

Претенденток  було  троє:
Перша  -  не  підходить.
Вона  -  явно  старувата
І  шефу  не  вгодить.

Друга  -  чорна  і  погана,
Наче  десь  із  Бірми,
Ця  вже  точно  не  годиться,
Бо  це  -  лице  фірми!

Розгляда    директор  третю  -
Усе  зло  в  нім  вмерло:
Від  шикарної  блондинки
Аж  дихання  сперло!

Отут  є  на  що  дивитись,
Та  що  тут  казати,
Цю  не  можна  упустити  -
Треба  зразу  брати!

За  такий  прекрасний  вибір
Не  осудять  люди,
Один    бюст  чого  лиш  вартий  -
Розмір  шостий  буде!

Тих  відправив,  а  блондинку
Увів  у  курс  справи:
Показав  робоче  місце,
Де  варити  каву...

Дав  завдання:  терміново
Наказ  друкувати,
І  забіг  через  годину
Щоб    його  забрати.

Секретарка  сопе  тихо,
Щось  собі  мудрує:
-  Поламався  Ваш    комп'ютер,
Зовсім  не  друкує!

-  Я  в  житті  своїм  не  бачив
Ще  такої  дури...
Приберіть  же  своє  вим'я
Із    клавіатури!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802927
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.08.2018

Папуга

Надя    в    Польщі    за    п'ять    років
Гроші    добрі    заробляла
І    в    Києві    на    Подолі
Враз    житло    собі    придбала.

Ще    купила    на    базарі
(Європейські    мала    звички)
Балакучого      папугу
У    якоїсь    там    п'янички.

У    квартирі    -    все    шикарно,
Серце    вже    палає    в    грудях:
Зараз    прийде    хлопець    гарний
І    освідчуватись    буде.

Прийде    він    не    сам    -    з    батьками
На    оглядини    до    Наді,
І    за    гарний    вибір    сина
Вони    дуже    будуть    раді.

Ось    і    гості.    Жених    зразу:
-Ти,    Надійко,      справжнє    диво...
Вніс    папуга    корективи:
-Вона    п'є    горілку    й    пиво!

Хлопець    палко:    -  Я    кохаю,
Бо    для    мене    ти    найкраща...
А    пернатий    аж    стрибає:
-Дівка    ця    уже    пропаща!

Парубок:    -  В    тобі,    Надіє,
Бачу    щирого    я    друга...
-Вона    шльондра    і    повія!  -
Надривається    папуга.

Батьки    враз    схопились    з    місця,
Розгорілися    в    них    лиця,
А    папуга    не    вгаває:  
-Непросипна    це    п'яниця!

І    жених    уже    белькоче:
-Я    не    знав    про    це,    Надійко...
А    із    клітки    птах    торочить:
-Це    брехуха    і    злодійка!

Вмить    квартира    спорожніла,  
Втік    жених    і    зникли    гості,
Дурна    птаха      верещала:
-Щоб    ти    луснула    від    злості!

Надя    ледве    не    зомліла,
Навіть    ще    не    встигла    сісти,
Крик    папуги    вивів    з    себе:
-Дур-р-ра,    дай    же    мені    їсти!

Вже    на      другий    день    Надійка
(Кому    мала    що    казати?)
На    базар    пташиний    бігла,
Щоб    тварюку    цю    продати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802629
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.08.2018

Жіноча логіка

Чоловік    бурчав    на    кухні
До    дружини    Маргарити:
-Хоч    сьогодні    постарайся
Уже    путнє    щось    зварити.

Від    капусти    з    буряками
Світу    білого    не    бачу,
Я    без    м'яса    і    сметани
Чоловічу    силу    втрачу!

Жінка    слухала    зітхання,
Мовчки    посуд    перемила,
Далі,    в    плані    харчування
Чоловіку    пояснила:

-В    телевізорі    -    он    бачиш,
Іде    гарна    передача:
Дядько    там    кролів    розводить,
Бо    живе    на    своїй    дачі.

А    з    кролицею    той    кролик
Подивись,    що    виробляє!
Цей    вухатий    їсть    травичку    -
Зовсім    м'яса    не    вживає.

Бачиш,    сила    чоловіча
Тут    від    м'яса    не    залежить.
В    тебе    в    ліжку    -    всі    хвороби:
Геморой,    ангіна,    нежить...

Ради    чого    тебе    м'ясом
Я      повинна    годувати?
До    котлет    ти    дуже    ласий,
Що    я    з    цього    буду    мати?

Так    що    скоса,    чоловіче,
Ти    на    мене    не    дивися,
Бути    схожим    на    мужчину
Он    у    кроликів    повчися!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802200
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.08.2018

Стреси

На    жіночих    модних    курсах
Фахівець    аж    розпинався,
Всім    жінкам    роздав    анкети
І    до    кожної    звертався:

-Сконцентруйте    своє    вміння
Ради    свого    інтересу:
Де    найбільше    потрясіння
Вас    доводило    до    стресу?

Всі    моменти    пригадайте,
Те,    що    вас    в    житті    дістало,
Відповідь    в    анкеті    дайте:
Що    найбільше    схвилювало?

-На    роботі    була    тиша,-
Написала    швидко    Міла,-
По    столі    пробігла    миша    -
То    я    мало    не    зомліла!

-Був    найбільший    стрес    у    мене,-
Пригадала    тут    Марічка,-
Я    на    кладці    послизнулась
І    шубовснула      у    річку.

Написала    в    графі    Тома:
-Навіть    важко    уявити,
Я    боюся    дуже    грому    -
Це    мені    -    не    пережити!

А    Світлана    усі    стреси
В    голові    перебирала,
І    найбільше    потрясіння
У    анкеті    написала:

-Позавчора    мій    коханець
(Вірила,    що    воно    путнє)
Клявся    -    ввечері    загляне,
Буде    ніч    ця    -    незабутня!

Свічки,    музика    -    все    справне,
Нову    постіль    застелила,
На    коньяк    і    всякі    страви
Всю    зарплату    я    вгатила!

Вночі    бігала    на    ганок,
Виглядать    його    стомилась,
Стрес    і    сльози    -    вже    під    ранок,
Бо    це    падло    не    з'явилось!

І    не    знає,    скотиняка,
Що    цим    жінку    можна    вбити!
Це    -    найбільше    потрясіння,  
Яке    важко    пережити!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018

Де ви, мужчини?

Галя    палко    так    кохала,
Заглядала    пильно    в    вічі,
Але    доленька    так    склалась  -
Розлучилась    уже    тричі.

Тож      у    службу    для    знайомства
Лист    відвертий    написала
І    свої    всі    побажання
У    об'яві        розказала:

-Була    замужем    три    рази:
Перший    чоловік    -    ледащо!
Другий    теж    -    така    зараза,
І    від    першого    -    не    кращий.

Щоб    нічого    не    робити  -
Перший    забавляв    казками,
За    порадами    і    грішми
Їздив    до    своєї    мами.

Другий    -    на    день    разів    десять
Дарував    і    небо,    й    зорі...
І    сказився,    як    сказала,
Щоб    поїхати    на    море!

Третій    був    -      ще    та    скотина!
Робив    вчинки    нехороші:
Скрізь    брехав    він    без    упину
І    виносив    з    дому    гроші.

Нащо    такі    кавалери?
Як    із    ними    далі    жити?
Брехуни    і    фантазери,
Як    же    їх    таких    любити?

Підберіть    для    мене    мужа,
Щоб    простий    був    і    нормальний,
Любить    буду    його    дуже,
Життя    буде    -    ідеальне.

Якщо    я    уже    беруся
Отакого    годувати,
То    щоб    в    ліжку    він    на    совість
Міг    усе      відпрацювати.

Не    біда,    якщо    нап'ється,
Чи    піде    колись    наліво,
В    мене    теж    гріхи    бувають,
Не    така    ж    я    свята    діва!

Ви    мені    вже    посприяйте!
Де    моя    та    половина?
Ось    внизу    моя    адреса.
З    нетерпінням    жду.    Галина.

Заповітні    ті    бажання
Так    у    Галі    й    не    збулися,
Бо    нормальні    всі    мужчини
Вже    давно    перевелися!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801508
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.08.2018

Хто найрозумніший

Викладач    на    біофаці:
-Чи    є    розум    у      тварини?
Хто    із    них    по    інтелекту
Стоїть    ближче    до    людини?

Студент    Ігор    всім    доводив,
Що    дельфін    багато    знає,
І    по    розвитку    своєму
Вищу    сходинку    займає.

-А    собака    більше    знає,-
Заперечила    тут    Дарка
(З    нею    вдома    проживає
Дресирована    вівчарка).

У    собаки    -    не    інстинкти,
Він    по-людському    міркує,
Знищить    ворога,    де    треба,
І    хазяїна    врятує.

Володимир    став    у    позу
І    розмахував    руками:
-Порівняти    ясний    розум
Можна    тільки    з    пацюками!

Гризуни    ці    довго    можуть
Своїм    розумом    прожити,
Бо    людині    дуже    важко
У    капкан    їх    заманити.

Хтось    доводив,    що    примати
Результати    показали...
Встала    тут    студентка    Ната,
Свою    версію    сказала:

-В    кожного    своя    є    ніша
(Це    відомо    нам    зі    школи),
Та    з    усіх    найрозумніша
Буде    самка    богомола.

Вона    знає,    що    немає
Того    справжнього    кохання,
Нареченого    вбиває
Зразу    після    парування.

І    не    треба    її    думать
(А    тут    розум    не    підводить),
Чи    прийде,    чи    вже    покинув?
Чи    до    іншої    десь    ходить?

І    живе    собі    надійно
Богомолова    самиця:
Чоловік    не    прийде    п'яний,
І    її    спокійно    спиться.

І    не    треба    її    прати
Ті    шкарпетки,    чи    футболки...
Нам,    жінкам,    ще    вчитись    треба
У    комахи  -богомолки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801149
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.07.2018

Виховання

Вже    розсердив    маму    зрання
Другокласник    -    синок    Ваня,
Тож    відклала    всю    роботу
І    взялась    за    виховання.

-Попід    вікнами    чужими
Бігаєте,    лобуряки,
М'яч    гамселите    без    міри    -
Гавкають    на    вас    собаки.

Скаржилась    уже    на    тебе
Он    сусідова    Ірина:
Вона    з    песиком    гуляла    -
М'яч    поцілив    її    в    спину!

А    кому    прийшла    ідея
Дві    яблуні    обчухрати,
І    ті    яблука    зелені
Один    в    одного    жбурляти?

І    не    треба    всій    малечі
Дурний    приклад    подавати!
Хто    навчив    сусідську    Раю
Точно    у    мішень    плювати?

Хто    з    вас    дідову    ломаку
Намагався    перебити?
А    “Діролом”    усю    лавку
Умудрився    обліпити?

Щоб    мені    перед    сусідом
Червоніть    не    довелося  -
Будеш    в    хаті    до    обіду!
В    кого    ти    таке    вдалося?

Пам'ятай    і    знай    надалі:
В    мою    косу,    любий    сину,
Кожен    твій    поганий    вчинок
Додасть    сиву    волосину.

-А    ти,    мамо,    що    творила?
Навіть    страшно    уявити!
Ти    була    -    ще    та    бандитка,
Мабуть,    всіх    хотіла    вбити!

Скільки    вчинків    непристойних
Учинить    тобі    вдалося,
Бо    у    нашої    бабусі
Посивіло    все    волосся!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800771
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.07.2018

Покаялась

Молодиця    гарна    Мілка,
(Всім    на    заздрість,    що    й    казати)
Вирішила    з    понеділка
Життя    нове    розпочати:

-Правду    люди    в    селі    кажуть,
Не    сховаєш    в    мішку    шила,
Не    з    одним    я    чоловіком
В    житті    цьому    согрішила.

Дякую    тобі    я,    Боже,
(Бо    від    тебе    не    сховатись),
Що    я    вчасно    схаменулась
І    за    розум    буду    братись.

Як    робила    моя    ненька  -
Піду      в    церкву    і    покаюсь,
Про    всі    свої    походеньки
Я    на    сповіді    признаюсь.

На    трьох    аркушах    великих
Усе    грішне    написала,
Щоб    нічого    не    забути  -
Разів    кілька    прочитала.

-Але    що    ж    тепер    виходить?
Як    його    надалі    жити?
Це    крім    свого    чоловіка
Більш    нікого    не    любити?

Бо    на    сповіді    -      це    легко
Усе    батюшці    признатись,
А    тоді    -    уже    не    можна
Більше    з    Ігорем    кохатись!

З    Мустафою    всі    стосунки
Доведеться    розірвати,
Ізю    й    Гарика    забути...
Що    я    з    цього    буду    мати?

В    житті    в    церкві    сповідатись
На    старості    встигне    кожна,
А    грішити    і    блудити    -
Тут    і    запізнитись    можна!

Старість    вже    не    за    горами,
Кому    буду    я    потрібна,
Як    я      зморшками    покриюсь
І    волосся    стане    срібне?

Швидко    аркуші    порвала:
-Бий    тебе    нечиста    сила!
Всі    гріхи,    що    назбирала,
Сама    собі    відпустила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800348
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.07.2018

Оправдався

Ніч.    Не    спить    дружина    Міла.
Що    за    доленька    така?
З    макогоном    зустрічала
Чоловіка    -      пияка.

Боже    мій,    таки    з'явився!
Алкоголік    і    ледащо,
Щоб    ти    тим    вином    вдавився,
Все    життя    твоє    пропаще!

Я    вже    звикла,  що    додому
Можеш    ти    не    доповзти...
І    це    ж    треба    -    перед    ранком
Принесли    тебе    чорти!

-Тихо,    жінко,    не    сварися,
Дійсно,    тут    кругом    чорти...
Не    один    же    я    їх    бачу,
Їх    побачила    і    ти!

А    ти    кажеш,    я    п'яниця,
І    додому    повзу    рачки,
Що    горілка    мені    сниться,
Бо    це    біла    вже    гарячка.

Я    був    з    друзями    у    шинку,
Вибачай,    дружино    мила,
Оцю    всю    нечисту    силу
Ти    у    хату    заманила!

Те    рогате,    те    хвостате,
Кожне    так    на    тебе    схоже,
Можна    тут    біди    чекати,
Тож    рятуйся,  хто    як    може.

Я    не    буду    їх    чіпати,
Тут    я    чесно    оправдався,
Я    іду    культурно    спати,
А    ти    з    ними    розправляйся!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018

Пiсля весiлля

-Доброго    здоров'я,    куме,
Й    довго    Вам    прожити,
Віддали    Нікусю    заміж  -
Можна    й    відпочити.

-Та    який    там    відпочинок!
Ви    ж    знаєте    Ніку...
Буду  людям    через    неї
Відроблять    довіку.

Скільки    коштів    ми    вгатили
Тільки    на    застілля!
Брали    ж    участь    у    проекті
“Чотири    весілля”.

Довелось    продати,    куме,
Новеньку    автівку,
Думав,    виграють    на    щастя
Весільну    путівку.

Та    ця    радість    обминула
Мою    доцю    Ніку,
Вона    там    же    влаштувала
Концерт    чоловіку.

Накаркала    тоді    сваха
(Як    в    воду    дивилась),
Бо    Нікуся    через  місяць
Уже    й    розлучилась.

А    ми    з    жінкою    дурієм,
Де    тепер    що    брати?
Позичили    двісті    тисяч  -
То    треба    ж    віддати!

Донька    добре    погуляла:
-Давай    гроші,    тату!
Та    й    повіялась    у    Київ
Женихів    шукати.

Отут,    куме,    у    індійців
Треба    нам    повчитись,
Бо    там    жінка    з    того    жиру
Не    буде    біситись.

Чоловіку    на    весіллі
Дарують    рушницю,
Не    для    того,    щоб    підстрелив
Зайця    чи    лисицю.

Жінка    там    себе    поводить,
Як    те    янголятко,
Бо    на    лоба    її    зразу
Ліплять    жирну    цятку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799608
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.07.2018

Полуничка

Баба    Ганя    в    нас    моторна,
Не    присяде    ні    на    мить,
Зранку    все      переробила,
Внука    Влада    уже    вчить:

-Двадцять    років,    хлопче,    маєш,
А    дурний,    як    отой    пень,
За    комп'ютером    бездумно
Ти    проводиш    день    у    день.

Сидиш    в    замкненому    крузі
(Хоч    немає    тут    вини),
Назбирав    дівиць    у    друзі,
Ти    ж    не    знаєш,    хто    вони?

Тобі,    може,    і    не    сниться,
Що    дівуля    отака
Може    буть    якась    п'яниця
І    шукає    простака!

-Ви    -    віджиле    покоління,
І    програма    в    вас    не    та,
Бо    Вконтакті,    чи    в    Фейсбуці
Ви,    бабусю,    -    темнота.

Просто,    вам    не      зрозуміти,
Бо    тут    техніка    складна,
В    вас    освіта    -    вісім    класів
І    така    ви    не    одна...

Ще    у    вас    є    дурна    звичка  -
Обзивати    всіх    зірок,
Там    одна    лиш    Полуничка
Варта    десятьох    дівок!

Баба    Ганя    завагалась
(Розказати    саме    час),
Тоді    Владику    призналась:
-Вибрики    бувають    в    нас.

Маєм    ми    погані    звички,
Кожна    фея    -    то    змія!
Ота    Ляля    Полуничка    -
То,    насправді,    була    я!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2018

Поганi дядi

Надя    -    дівчинка    маленька,
Може    дечого    не    знати,
Тому    вчила    її    ненька
Без    дорослих    не    гуляти.

Бо    ще    є    погані    дяді,
Що    багато    всього    знають,
Вони    п'яні    й    некультурні,
І    дівчаток    ображають.

Підросла    мала    Надійка,
Наливалось    соком    тіло,
В      школі    вчилася    на    трійки,
Вже    й    на    вулицю    кортіло...

Мама    дівчинці    торочить:    
-Будуть    дяді    приставати,
Вони,    гади,    ще    й    захочуть
Навіть    секс    пропонувати.

Обережна    будь,    дитино,
Адже    зараз    це    не    диво,
Будуть    всі    тобі    давати
Наркоту,    горілку,    пиво...

Далі    підуть    нічні    клуби,
Дискотеки    з    цигарками,
Доведуть    тебе    до    згуби,
Слухай,    доню,    тільки    маму!

Вже      розквітла    дівка    Надя,
Стала    матінку    питати:
-Де    ці    всі    погані    дяді?
Скільки    ще    мені    чекати?

Я    вже    дівчина    доросла,
Що    я    маю    вам    казати?
Йду    на    вулицю    я,    мамо,
Буду    їх    сама    шукати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798904
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.07.2018

Брак

Люди    у    селі      вже    знають:
Кожен    день    після    обіду
Мати    лає    доньку    Майю,
Так,    що    чують    всі    сусіди.

-В    кого    ти    така    вдалася,
Що    за    розум    не    взялася?
Віддали    тобі    все    краще,
А    ти    -      он    яке    ледащо!

Ні    роботи    ти    не    маєш
(В    цьому,    певне,    усі    біди),
Цілі    ночі    десь    гуляєш,
Потім    спиш    аж    до    обіду.

Он    куми    мої    казали
Й    люди    бачили    в    селі,
Як    ти    гола    танцювала
Десь    у    барі    на    столі!

Майя    каже:    -Хоч    неповну,
Дам    я    відповідь    таку:
Всі    претензії,  шановна,
Пред’явіть    виробнику.

Я    ще    можу    в    суд    подати
І    спитать    виробника,
Чом    я    вийшла    не    стандартна
І    бракована    така!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798515
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.07.2018

Заспокоїла

На    автобусній    зупинці
Тая    вії    підправляла,
Довго    стрілку    малювала,
Поки    в    око    щось    не    впало.

Звісно,    почало    сльозитись,
З    туші    потекли    потьоки,
А    тут    стало    ще    й    казитись
На    біду    і    друге    око!

Тая    сльози    витирає  –
Стала    хусточка    вже    чорна,
Аж    тут    бабця    підбігає
Дуже    жвава    і    моторна.

Таки    встигла,    слава    Богу,
Доведеться    ще    й    чекати…
Поки    вирушать    в    дорогу  –
Почала    все    оглядати:

Ще    людей    не    назбиралось,
Недалеко    хлопчик    скаче,
На    автобусній    нікого,
Тільки    дівка    якась    плаче.

Бабця    зразу    йде    ло    Таї
(Як    таке    тут    пропустити?),
Що    до    чого    -    не    питає,
Зразу    стала    говорити:

-Не    плач,    дівчино,    так    гірко,
Ще    зустрінеш    свою    долю,
Не    таке    то    щастя    -    заміж,
Нагуляйся    собі    вволю.

Я    колись,    як    дівувала
(Як    його    вже    не    крути)
Із    лиця    була    потворна,
І    страшна,    така,    як    ти.

Якщо    я      -  така    погана,
Пішла    колись    під    вінець,
То    й    для    тебе    десь    знайдеться
Може,    хоч    якийсь    вдівець!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2018

Зрозумiла

У    психолога    -    клієнтка:
-Що    маю    робити?
Із    проклятим    чоловіком
Як    надалі    жити?

Бо    розуму    як    не    мав,
Вже    й    не    буде    мати,
Ще    й    приховує    від    мене
Третину    зарплати.

Вечорами    йде    на    пиво,
Пропиває    гроші…
У    Вас    є,    казали    люди,
Методи    хороші.

То    ж    порадьте    мені    тихо
(Бо    була    я    всюди),
Як    здолати    оце    лихо
І    жити,    як    люди?

-Візьміть    аркушик    паперу,
Опишіть    все    горе
(У    сім’ї,    я    бачу    зразу,
Негативу    -    море).

Запишіть    обман,    зневагу,
І    сльозу,    й    образу,
Покладіть    все    у    конвертик
І    дійте    одразу:

Треба    все    це    негативне
Знищити,    спалити,
І    новим    життям    щасливим
Починати    жити!

-Зрозуміла.    Після    цього
Він    не    буде    жити!
А    з    листом,    що    написала,
Що    мені    робити?

І    могильна    тишина
Навкруги    повисла,
Бо    в    психолога    повільно
Щелепа    відвисла…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797838
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.07.2018

Паличка

Став    допитливий    Альоша
(Скоро    піде    в    перший    клас):
-Де    беруться    вдома    гроші?
Так    багато    їх    у    нас!

Тато    каже:    -На    це,    сину,
Є    предмет    один    хороший:
Маю    паличку    чарівну,
Це    вона    дає    нам    гроші.

Раз    махнув    -    і    є    сто    гривень,
Хоч    стою    на    однім    місці,
Ще    махну,  і    до    кишені
Покладу    ще    гривень    двісті!    

Через      день    -    хлопчина    плаче:
-Годі,    тату,  вже    брехати,
Твоя    паличка    ледача,
Я    втомився    вже    махати.

Не    дала    нам    ні    копійки,
Не    зважала    на    турботу,
Заслужила    вона    двійку
За    незроблену    роботу!

-Тут,    Альошо,    не    так    просто,
Треба    знати    ще    й    пароль,
Вчасно    ці    слова    сказати,
Тоді    будеш    ти    -    король!

Із    трьох    слів    це    заклинання
(Знає    мудра    голова),
Махну    паличкою    й    мовлю:
-Пред’явіть    ваші    права!

І    тоді    купюри    всякі
В    мій    стрибають    гаманець…
Отака,    синочку,    казка,
І    щасливий    в    ній    кінець!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797482
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.06.2018

Ручка

Жили    Костя    і    Маруся
Як    всі    люди    у    селі,
Мали      хату,    хлів,    корову
І    старенькі    «Жигулі».

Костя    -    чоловік    недбалий
(Про    це    знає    навіть    Жучка),
Вже      пів  року,    як    зламалась
В      «Жигулях»    у    дверцях    ручка.

-Прикрутити    нема    часу,
Із    ремонтом    не    зберуся,
Зараз    їду    у    майстерню,-
Костя    пояснив    Марусі.

-Костю,    милий    мій,    в    машині
Можеш    все    ремонтувати,
Тільки    я    тебе    благаю,
Оцю    ручку    не    чіпати.

Знаєш,  що  в  таку  хвилину
Може    жінка    відчувати,
Як    коханий    із    машини
Біжить    дверці    відкривати?

Всі    жінки,    які    це    бачать  –
Зразу    бісяться    від    злості:
-Чим    Маруся    за    нас    краща,
Що    так    годить    її    Костя?

Ні    фігури,    ні    освіти,
І    краси    тої    не    має,
А    він    бігає,    як    цуцик,
Її    дверці    відкриває!

Я    в    машині    -    королева,
Знає    кожна    поганючка:
Мене    панною    зробила
Зламана    у    дверцях    ручка!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018

Подарунок

Восьме      Березня    позавтра  –
Коля    має    знати,
Щось    жінкам    своїм    коханим
Треба    дарувати.

На    всі    гроші    із    зарплати
Іще    вчора    вранці
Накупив      він    подарунків
І    заніс    коханці.

А    дружині    Коля    каже:
-Буде    дуже    круто:
Ради    тебе    -    зроблю    подвиг:
Стрибну    з    парашутом!

Жінка    сяє:    -Подарунків
Вже    мені    не    треба,
Це    ж    Колюня    ради    мене
Буде    летіть    з    неба!

Враз      подругам    сповістила  –
Вони    мусять    знати:
Є  ще    справжні    чоловіки
І    вміють    кохати!

Тож    на    свято    всі    зібрались
Далеченько    в    полі,
Усі    погляди    -    на    небо,
Аж    ось    летить    Коля!

Приземлився,    жінка      скаче
(Має    повне    право),
Дружно    подруги    стрибали
І    кричали    «Браво!»

Парашут    віднесло    вітром,
Він    угору    пнеться,
А    Микола    лежить    тихо
І    не    ворухнеться.

-Піди,    синку,    подивися,
Чи    дихає    тато?
Невже    йому    так    хочеться
 На    землі    лежати?

П’ятирічний    Даня    швидко
Дістався    до    тата,
Нахилився,    обдивився
І    почав    гукати:

-Тато    дихає,-    кричить    він,-
(Так,    щоб    чула    кожна)
Тільки,    мамо,    біля    тата
Дихати    не    можна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796761
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.06.2018

Замкнуте коло

Знаю,    що    існують    відьми,
Які    роблять    відвороти,
Впевнений    -    шкідливі    звички
Неможливо    побороти.

Але    раз    мені    вдалося
Із    палінням    зав’язати!
З    радості    я    так    напився,
Що    насилу    вліз    до    хати…

Хоч    характер    маю    добрий  –
Пробудивсь    в    мені    п’яниця:
Став    вже    дуже    я    хоробрий
І    пішов    по    молодицях!

Ну,    а    там    (це    всім    відомо)
Куриво,    м’ясце,    горілка,
Розслабляюсь    (це    ж    не    вдома),
Бо    під    боком    гарна    жінка…

Люди    добрі,    ви    ніколи
Не    надійтеся    на    диво,
Бачите,    це    грішне    коло
Розірвати    неможливо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796386
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.06.2018

Невезучий

Гарно    друзі    погуляли
(Пікніки    вже    зараз    в    моді),
До    безтями    напилися
Всі    учора    на    природі.

Хто    з    ким    був    і    що    робили    -
Пригадати    намагались,
Через    силу    вірні    друзі
Один    одному    признались:

-За    ніч,    друже,    так    втомився  –
Рано    я    не    міг    устати,  
Навіть    з    жінкою    твоєю
Удалося    переспати.

-Та    я    бачив    всю    картину,
Де    там    вас    чорти    носили,
Підійти    і    щось    сказати  –
Не    було    вже    в    мене    сили.

Збунтувалося    все    тіло
(Тут    не    буду    я    брехати),
Мені    раптом    закортіло
Із    твоєю    переспати.

Скажу    правду,    дуже    довго
Я    чекав    цього    моменту!
Та    я    дуже    невезучий  –
Там    було    вже    два    клієнти.

Поза    чергою    ще    влізли
Два    районних    депутати,
Бачу    я    -    не    дочекаюсь,
Та    й    пішов    додому    спати.

Чого    я    такий    нещасний?
Як      його    у    світі    жити?
Навіть    другові    за    зраду
Не    вдається    відплатити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795937
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.06.2018

Що впало?

Мама    Юрчика    ще    зранку
Привезла    до    баби    Дусі:
Дитсадок      в    них    на    ремонті    -
То    ж    виховує    бабуся.

Бабця    казку    прочитала,
(Хоч    не    було    на    це    сили),
Разом    щось    намалювали  –
Тоді    Юру    відпустила.

Хлопчик    бігав    по    кімнатах,
З    радості    почав    стрибати,
Стільчик    в    кухні    перекинув,
І    бабуню    став    повчати:

-Не    хвилюйтеся,    бабусю,
Перестаньте    Ви    кричати,
У    Вас    стільчик    невеликий,
Його    можна    враз    підняти.

От    у    нас    -    біда    стряслася:
У    нас    тато    дострибався,
Щось    у    спальні    перекинув,
А    підняти    не    старався.

Щось    важке,    напевно,    впало,
Я    ніяк    не    можу    взнати…
-Якщо    впало,-    мама    каже,-
Це    вже    й    краном    не    підняти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795582
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.06.2018

За дружин!

Троє    друзів    розмовляли
(Всі    недавно    оженились,
Від    весіль,    і    як    гуляли    -
Гарні    спогади    лишились).

-Моя    Зоя,  -    Олег    каже,-
Не    дружина    -    просто    мрія:
І    на    кухні,    і    у    ліжку
До    пуття    зробить    все    вміє.

Усіх    хлопців    пригортала
(Не    важливо,    де    навчалась),
Зате    все    опанувала
І    тепер    мені    дісталась!

Тут    Петро    вступив    в    розмову:
-А    я    мріяв,    щоб    дружина
Розуміла    мою    мову
Й    народила    мені    сина.

Мені    з    Олечкою,    хлопці,
Пощастило,    як    нікому:
Розродилася    нормально,
Вчора    вже    забрав    додому.

Хоч    знайомі    ми    півроку
(Люди    кажуть,    що    це    мало)
Достроково    мені    двійню
Олечка    подарувала!

Прийшла    черга    до    Миколи,
Який    хоче    похвалитись,
(Хоч    казав,    що    він    ніколи
Не    наважиться    женитись):

-Щодо    вибору    дружини
В    мене    була    своя    мірка:
Серед    інших    виділялась
Молода    штангістка    Вірка.

Еталон    краси    у    мене  –
Це    моя    нова    машина,
Вибирав,  щоб    була    схожа
З      «Нивою»    моя    дружина.

Мало    жерла,    була    скромна,
З    виду    щоб    була    красива,
Обережна,    економна,
І    щоб    мала    кінські    сили!

Щоб    усе    тут    розказати    -
Не    вкладешся    у    хвилинку,
То    ж    продовжили    розмову
Наші    хлопці    вже    у    шинку.

За    своїх    дружин    хороших
(Щоб    не    влізла    тут    коханка),
Пропили    у    шинку    гроші
Й    розійшлися    перед    ранком!    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795200
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.06.2018

Щасливий кiнець

Мама    вкотре    йде    до    сина,
(Він    недавно    оженився)
Може    щось    йому    потрібно?
Бо    вночі    чогось    приснився…

-Слухай,    сину,    тільки    маму,
Дивлюся    все    в    твоє    вікно:
Ти    на    кухні    вариш    каву    -
Дружина    дивиться    кіно.

З    нею    будеш    ти    голодний:
Готувать    вона    не    вміє,
Рано    супчик    їв    холодний,
А    вона    у    ліжку    мліє!

Тут    дружинонька    з’явилась:
-Дякую    тобі,    мій    милий,
Боже,    фільм    такий    цікавий,
Головне    -    кінець    щасливий!

Чоловік    узяв    газету,
Здивувалась    навіть    мама,
Бо    написано    в    програмі:
«Непроста    сімейна    драма».

Мама    розум    свій    включила:
-В    сім’ї    сварка    -    тема    вічна,
Якщо    так,    повинно    в    фільмі
Все    закінчитись    трагічно…

Та    невістка    це    питання
Пропустила    поміж    вуха:
-Дуже    радісно    скінчилось,
Бо    померла      там    свекруха!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794839
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.06.2018

Ожеледиця

Дуже    я    люблю    природу:
Дощ    і    сонце    -    все    хвалю,
Та    з    усіх    природних    явищ  –
Ожеледицю    люблю.

Ось    коли    мені,    нарешті,
Усміхнеться    сама    доля:
Буде    у    ногах    валятись
В    мене    Петя,    а    чи    Коля!

Усе    -    вулиці,    дороги,  
На    каток    щоб    були    схожі,
Упаде    якийсь    невдаха  –
Я    швиденько    допомОжу.

Ось-ось    має    він    упасти
(Треба    тут    накинуть    оком)  –
Я    вже    гепнуся      з    ним    поряд,
(Ніби    зовсім    ненароком).

Бо    який    з    них    посковзнеться,
(Знайти    треба    цього    лося),
З    одним    навіть    (разом    впали)  –
 Полежати    удалося!

Поки    встанемо    на    ноги,
Обійматися    тут    можна,
Будем    проклинать    дороги,
(Хоч    про    інше    мислить    кожна).

Щоб    із    кимось    поєднатись  –
В    нас    тусовки    зараз    в    моді,
Кращий    спосіб    для    знайомства  –
Тільки    ожеледь    в    природі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794436
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.06.2018

Анкетування

У    психолога    на    курсах
Почались    заняття    зрання:
Фахівець    підготувався
І    провів    анкетування.

Бо    для    дальшої    роботи
Йому    треба    було    знати
Про    відносини    сімейні,
Тому    мусив    запитати:

-Що    ви    будете    робити,
(Для    жінок    було    питання)
Чоловік    не    вперше    зрадив,
І    ця    зрада    не    остання?          

Деякі    жінки    питання
Разів    кілька    прочитали,
Зважували,    прикидали,
Тоді    відповідь    писали.

Одні    пишуть:    -Це    жахливо!
Як    з    таким    надалі    жити?
Тільки    на    високій    ноті
З  таким    треба    говорити!

Інші:      -  Бігти    до    коханки,
Патли    їй    повиривати!
На    чужих    щоб    чоловіків
Перестала    зазіхати.

Половина    жінок    пише:
-Тут      не    треба    зволікати,
На    розлучення    заяву
Треба    зразу    написати!

Некрасива    відповіла:
-Треба    просто    все    забути,
Тільки    ласкою    удасться
Чоловіка    повернути.

Одна    пише:    -  Не  спішити,
І    прикласти    усі    сили,
Треба    взнати    достовірно    -
Може    все    наговорили!

Та    одна    тут    наймудріша
Навіть    думати    не    стала,
Лиш    питання    прочитала    -
Зразу    нижче    написала:

-Якщо    тільки    я    узнаю,  
Що    повівся    так    зі    мною,
Впевнена    на    сто    процентів    -
Зразу    стану    я    вдовою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794198
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.06.2018

Скупий Тимоша

Був    у    всьому    позитивний
Гарний    парубок    Тимоша,
Але    мав    скупу    натуру    -
На    дівчат    не    тратив    гроші.

Тільки    гарними    словами
Кожну    дівку    обсипав,
Не    водив    у    ресторани,
Квітів    теж    не    дарував.

Тимофій    завжди    встигає:
Встріне    дівку    симпатичну    -
То    запрошує    люб’язно
На    вечерю    романтичну…

Вже    від    нього    повтікали
Юля,    Надя,    Зоя,    Руся,
Залишилась    на    приміті
Однокласниця    Маруся.

Їй    в    коханні    Тиміш    клявся,
Говорив    прекрасні    речі,
Як    удвох    в    чудовім    місці
Проведуть    сьогодні    вечір:

-Буде    столик    невеличкий,  
Спів    пташок    тут    буде    чути,
І    освітить    це    все    свічка,    
Вечір    буде      -    незабутній!    

-Пошукай    дурних,    Тимошо,
Відповіла    тут    Маруся,
Бо    на    твій    гараж    сьогодні
Я    уже    не    поведуся!

Я    скажу    тобі    відверто,
Оте    правило    народне:
-З    милим    в    курені    кохатись,-
Зараз    вже    воно    не    модне.

Тільки    повний    недоумок
В    гаражі    запалить    свічку,
Щоб    з    таким    придурком    жити    -
Краще    кинутись    у    річку!

Треба    завтра    вже    Тимоші
В    гаражі    дещо    міняти,
Свіжу    постіль    постелити
Й    нову    дівчину    шукати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793734
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.05.2018

В автопарку

Молодий    водій    Микола
У    машинах    розбирався,
В    автопарку    недалеко
На    роботу    влаштувався.

Було    кайфу,    як    ніколи,
Добре    так    було    кататись…
Та    на    другий    день    Микола
Захотів      розрахуватись.

Водії    тут    обступили:
-Що    таке?    У    чім    причина?
План    же    виконав    учора,
І    тямущий    ти    хлопчина…

-В    мене    вчора    здали    нерви,
Це    був    справжній    апогей!
Я    б    ніколи    не    подумав,
Що    у    нас    начальник    -    гей!

Мені    соромно    признатись,
Він    до    мене    приставав:
На    виході    у    воротах    -
В    губи    враз    поцілував!

А    старий    водій    регоче:
-Звідки    чутка    ця    береться?
Шеф    багато    знати    хоче,
Та    не    все    йому    вдається.

В    губи    кожного    цілує,
Заглядає    в    кожну    шпарку,
Щоб    узнать,    яке    з    нас    падло
Із    бака    злива    солярку!    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793373
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.05.2018

Етикет

Потерпав    дурний    Микола
Скрізь    від    свого    язика:
Фрази    він    ніяк    не    зв’яже
Без      крутого    матюка.

Слів    приємних    у    запасі
В    лексиконі    не    знайшов,
І    щоб    вирішить    проблему  –
До    психолога    пішов.

А    психолог    дуже    радий
(Недаремно    гроші    взяв),
Про    культуру    спілкування
Цілу    лекцію    читав.

-Привітайтеся    з    сусідом,
Ось    зустрілись    ви  удвох…
-Цього    гада    ще    вітати?
Ідіота?    Щоб    він    здох!

-Ви    при    зустрічі    повинні
Припідняти    свій    кашкет,
І    здоров’я    побажати  -
Так    нам    каже    етикет.

Ось,    приміром,    Ви    в    лікарні:
Треба    тут    звертатись    чемно,
Добирайте    слова    гарні  –
Зробіть    лікарю    приємно.

Гінеколога    не    треба
Геть    далеко    посилати,
Зміст    один    і    той    же    буде:
-Йдіть,  лікарю,    працювати!

І      проктологу    в    палаті
Без    трьох    букв    треба    сказати:
-Із    приємними    речами
Вам    сьогодні    справу    мати.

Що    Ви    будете    робити?
(Я    на    прикладі    побачу):
Продавчиня    в    магазині
Вам    не    всю    віддала    здачу…

-В    мене    б    тоді    від    образи
Все    єство    заговорило,
Ще    не    було    тої    відьми,
Щоб    мене    так    обдурила!

-Вам,    за    нашим    етикетом,
Треба    мовить:    -Вибачай,
А    та    здача,    люба    пані,
Нехай      буде    Вам    на    чай!

Після    курсів    тих    Микола
Геть    нітрохи    не    змінився,
В    поведінці    і    в    манерах,
Правда,    дечому    навчився:
Всіх    з    поклоном    посилає,
Й    підійма    свого    кашкета:
-Як    же    добре,    що    навчили
Мене    цього    етикета!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2018

Перше побачення

Жанна,  як    і    всі    матусі,
Доброго    шукала    зятя,
Свою  донечку    Ірусю
Починає    научати.

Все    вона    розрахувала
І    продумала    зарані,
Як    відбудеться    сьогодні
Перша    зустріч    в    ресторані.

-Це    не  клоун    десь    якийсь    там,
Який    скаче    на  батуті,
Місяць    тому,  як  отримав
Він    диплом    у    інституті.

Архітектор  –  будівельник,
Спеціальність    ця    хороша:
Люди    завжди    щось    будують    -
Будеш    мати    купу  грошей!

Тобі    вже  якраз    шістнадцять    -
Це    для    дівчини    нормально,
Покажи,  що  ти  доросла,
І    поводься    ідеально.

В    ресторані    придивися,
Що    він    буде  замовляти,
Чи    в    вас  буде    хоч    щось  спільне  –
Це  повинна  врахувати.

Вночі    ледве    дочекалась
Із    побачення    Ірусю:
-Не    образив?    Не  напився?
Я    за    тебе    так    боюся!

-Що    ти,  мамо,  він    тихенький:
Якусь    гарну    сказав    фразу,
Запросив    за    крайній    столик,
Тоді    квіти  вручив  зразу.

Собі    тістечко    замовив,
Морозиво,    якийсь    чай…
Я    ж    таке    не    буду    їсти,
Тут,    як    хочеш    -    вибачай!

Я    взяла    собі    горілки    -
Закусити    чимось    мушу?
То    замовила    картоплю,
Відбивну,  салат    і    суші.

Я    -    в    свої    шістнадцять    років
З’їла      й      випила    немало,
Він    на    це    все    подивився    -
Його    гикавка    напала!

Я    ж    добряче    веселилась,
Пила    й    гуляла,    як  усі,
Кавалер    мене  додому
Відправив    ледве    на    таксі.

Та    ти,  мамо,    не    турбуйся:
Розлучились    ми,  бо    різні…
У    мої    шістнадцять  років
Заміж    вийти    -    ще  не  пізно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018