| Сторінки (6/527): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Давні подруги зібрались
На Масницю в Вероніки,
У житті в них добре склалось -
Кожна має чоловіка.
-Мій Іван - це переможець,-
З гордістю сказала Люда,-
На роботі, в господарстві,
Як сказав - отак і буде!
-Так не можу вам сказати
Тут про свого я Семена,-
Повела розмову Ната,-
Підкаблучник він у мене.
-Мого знаєте Марата,-
Тут не втрималася Ліда,-
Вже - в державнім апараті,
Завжди перший, бо він - лідер!
Аліментника я маю,-
Враз зітхнула Вероніка,-
Наробив дітей по світі,
Будемо платить довіку.
Валя каже: -А мій Гарик
Дуже добрий, м’якотілий,
І тому зі мною в парі
Має статус - потерпілий.
То ж, дівчаточка, давайте
Вип’ємо за них , хороших,
Щоби вірно нас кохали,
Щоб водилися в нас гроші.
І як вчила моя ненька:
-Чоловік - важлива птиця,
Хоч кривий, сліпий, дурненький -
В господарстві знадобиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833375
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.04.2019
Свою подругу Марину
Стріла Зоя ненароком:
-Ти, напевно, заміж вийшла,
Що такий синяк під оком?
-Ще не вийшла, але скоро,
Вірю, буде в нас весілля.
Не кохання - ціле горе,
Доведе до божевілля!
-Схаменися,- каже Зоя,-
Ти не вір йому, Марино,
Бо натішиться тобою,
Погуляє і покине.
-Він щодня до мене ходить,
І клянеться, що кохає,
А синяк цей всім доводить –
Наміри серйозні має!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832788
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.04.2019
В школі гарний учень Вася
Космонавтом мріяв стати,
Часто в небо задивлявся –
Так хотілося літати!
Виріс хлопчик, одружився,
Наче тут складалось вдало,
Але думка про польоти
Все його не покидала.
Мудрістю не відрізнявся,
Як і більшість - мав коханку,
На горищі розважався
Із Марусею до ранку.
Чоловік прийшов Марії:
Дочекався свого Вася –
І, нарешті, його мрія
Політати все ж збулася!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832197
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.04.2019
Вчитель каже: -У довкіллі
Є цікаві в нас уроки,
Ми у вивченні природи
Робимо помітні кроки.
Опади ідуть в нас рясно:
Дощ, чи сніг - завжди у моді.
Хто на прикладі пояснить
Кругообіг у природі?
-Я! – схопився першим Вася,-
Вчора ясна була днина,
Тато гарно так старався -
Зранку мив свою машину.
Вся волога піднялася,
З неї хмара утворилась,
А під вечір вся ця маса,
Мов з відра на землю лилась.
-Тепер, діти, поміркуйте
І скажіть, а хто з вас знає,
Як же він, цей кругообіг,
На життя людей впливає?
-Я скажу! - продовжив Вася,-
Дощ впливає, та ще й дуже!
Тато довго матюкався
В своїй «Ниві» у калюжі.
Це була страшна картина:
Було видно всім відразу,
Бо задрипана машина
Тата довела до сказу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831720
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.04.2019
На курорті у Одесі
Слюсар із села Данило
Покохав блондинку Лесю,
І тут враз їх закрутило…
У любовному романі
Вже літав щасливий Даня:
Поцілунки на лимані,
Страсті звечора до рання!
Радісна була і Леся,
Така лагідна і мила,
Бо жила вона в Одесі,
Простаків з села ловила.
Через тиждень вже Данило
Раптом дуже зажурився,
І став світ йому не милий,
Їсти й пити розучився.
Леся зразу: -Ти голодний
І сердитий, мій хороший…
-Бо на тебе, таку стерву,
Я потратив усі гроші!
Цілував тобі я ручки
І водив до ресторану,
Купив сукню і обручку,
А ти вже з якимось паном!
-Бачиш, милий, - каже Леся,-
Що живу я без зарплати,
Поки тут сезон курортний,
Так я мушу заробляти.
Це у мене така звичка
(І, як бачиш, непогана),-
Цьомнула Данила в личко
І пішла на зустріч з паном.
В роздумах тепер Данило,
І хоч спогади хороші,
Ліпить байку для дружини,
Де поділися всі гроші?
Мусить так переконати,
Щоб не трапилось відмови,
Гривні встигла переслати
Хоч би на квиток додому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831032
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.03.2019
Кум Петро і кум Микола,
Як на диво, стрілись знову,
І за келихами пива
Почали таку розмову:
-Восьме березня на носі,
Я не знаю, що й казати,
Бо гадаю іще й досі -
Жінці що подарувати?
-Не поріть гарячку, куме,
Ця проблема в нас одвічна,
Тут не треба довго думать,
Будем міркувать логічно:
Нашу жінку що хвилює?
-Ну… щоб був порядок в хаті…
-Куме, ні! Лякають жінку
Зморшки й ноги волохаті!
Чув я від сусідки Цілі –
Вже чогось так повелося,
Що в жінок по всьому тілі
Скрізь небажане волосся.
І це ж треба - на гоління
Скільки часу витрачати!
Всі місця ті потаємні…
Навіть соромно казати.
Жінка - це таке створіння,
Що вже хочеться кричати,
Крем і леза для гоління –
Ось для неї справжнє свято!
Вашій Галі й моїй Насті –
Бритви вищого ґатунку,
Будуть сяяти від щастя
Від такого подарунку!
В магазин ходімо зразу,
(Бігти треба нам щосили),
Щоб жінки, такі зарази,
Цей товар не розкупили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830347
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.03.2019
-Ой, Богданчику, вже завтра
Буде свято! В нас – весілля!-
Щебетала у суботу
Наречена файна - Міля.
-Тобі, милий, кожен вечір
Тільки голову морочу:
У своїх гріхах минулих
Я тобі признатись хочу.
-Ти ж призналась позавчора,
Ми це все обговорили,
Що було - для нас не горе,
І цю тему вже закрили.
-Ти учора , як на лихо,
Був в відрядженні, Богдане,
З цього приводу у мене
Вже з’явились нові дані.
Була віддана роботі:
Тут ні сіло, ані впало –
Я незчулась, як з Ашотом
Ненароком переспала.
Щоб ніколи ти не думав,
Де собака та зарита –
Просто знай, що я для тебе
Завжди чесна і відкрита!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829732
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.03.2019
Молода красуня Маня
Має клопоти вже зрання,
То ж, відклавши всю роботу,
Йде у відділ страхування.
Розказала своє горе:
-В мене травма (я так каюсь),
Не на гульках, не на морі –
На роботі все це сталось!
Співробітниця поважна
(Жіночка привітна, мила)
Все це слухала уважно,
Тоді Мані пояснила:
-Ви повинні описати
У заяві все детально:
Виробництво, травма, дата,
І це все - документально.
Чи є виписка з лікарні?
Де діагноз? (У нас - звітність).
-Документи в мене гарні,
Ось діагноз: це - вагітність.
Травмував мій шеф щоденно
(крім неділі і суботи),
Тож нехай агентство платить,
Бо було це на роботі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829071
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.03.2019
Йде додому тато з сином
(Вані вже чотири роки),
Тато випити встиг пива,
А дитині, звісно - соку.
-Я чув, тату, - каже Ванька,-
Як казала тьотя Ніна,
Що тобі сьогодні зранку
Уже море по коліна.
А яке це воно - море,
Тату, можеш розказати?
Мама каже - неслухняних
Воно може покарати.
-Цілий день пливеш, синочку,
Голова пече від жару,
Все - вода, а по дорозі
Ні генделика, ні бару.
Нема в морі того дива:
Хвилі, небо, а там хмари…
Цілий день, а ти без пива -
Більшої немає кари!
Правду каже наша мама,
Щоб не сталося в нас горя,
Хто дурний, хай туди їде,
А нам добре і без моря!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828515
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.03.2019
Діда привезли в лікарню –
Опіки на грудях має.
Лікар все оглянув гарно:
-Як це сталося? - питає.
-Трішки випив (дві чарчини),
Запалив тоді цигарку,
Думаю, перепочину,
І заснув, бо після чарки.
Чую, щось пече у грудях,
Тут я став уже кричати,
А це тліла вже сорочка –
Баба стала рятувати.
Лікар каже: - Тут серйозно:
Все в синцях, усе побите…
Які ще були курйози?
Чого ребра перебиті?
-Я ж кажу, що моя баба
З переляку голосила,
Тоді кинулась до мене
І лопатою гасила.
Так гамселила щосили,
Що і ребра поламала,
Та до смерті ж не забила,
А життя порятувала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827800
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.03.2019
У відрядження частенько
Відправлявся Анатолій,
І дружина дивувалась,
Бо працює він у школі.
То йому на курси треба,
То чогось якась нарада,
Пропадав до ранку в школі,
Де ночами йде педрада.
А це в область знов поїхав,
На якісь там семінари…
Тут дзвінок - дружина дзвонить:
-Вже закінчилися пари?
-Так, кохана, уже вечір,
Я в готелі засинаю,
В нас насичена програма,
Я стомився, не встигаю…
І почув жахливе Толик:
-Я теж в цьому ресторані,
Бачиш, он в куточку столик
(Я замовила зарані).
Тобі навіть не присниться,
Що я так це не залишу:
І тебе, й твою дівицю
Я швиденько заколишу!
Було весело в той вечір
У престижнім ресторані:
Всі з захопленням дивились,
Як шляхетні бились пані.
Страви, патли і бокали
Розлітались на всі боки…
Як же Толику хотілось
Швидше в школу - на уроки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827126
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.02.2019
Розійшлася не на диво
Молода дружина Таня:
-Признавайся, пес брехливий,
З ким ти був у ресторані?
За тобою слідкувати
Найняла я детектива,
Так що, годі вже брехати,
Що пив з друзями десь пиво.
Не біжиш ти до спортзали,
Щоб тягати там гантелі,
Зато часто зустрічали
Тебе з дівкою в готелі!
-Ти послухай мене, люба,
Поклянуся сонцем, небом,
Бачить Бог і знають люди –
Кулею летів до тебе!
Щодо цього виду зброї
Є теорії в нас модні:
Куля - це підступна штука,
Зрикошетила сьогодні.
І не треба мені тикать
Раз за разом аж дві дулі,
Я не винен, що так часто
Так підводять оці кулі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826752
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.02.2019
Баба Ганя додаткові
Клопоти щоденні має,
Бо під вечір з дитсадочка
Свого внука забирає.
По дорозі розпитає:
-Не порвав, бува, сорочку?
Що робили і що їли,
І чи топлять в дитсадочку?
-Ні, бабусю, нас не топлять,
Тільки ставлять у куточок…
Кажуть, в нас батьки дебіли,
Що ведуть у дитсадочок.
Бо нормальні - няню мають
(Тихий голос, ніжні руки),
І їх діточки не знають
Виховательки – зміюки.
І на мене теж кричала:
-Як ти в світі будеш жити?
Твої батьки тільки вміють
Вилупків таких робити!
Батько - що із нього взяти?
Мати - корчить з себе пані,
А як гроші сюди здати,
То вони завжди останні!
Себе внуку присвятити
Від сьогодні до останку
Вирішила баба Ганя:
Чим вона не гувернантка?
Всіх бабусь вже залучала
Піклуватись про онуків,
Щоб лишились без роботи
Виховательки – зміюки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826146
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.02.2019
Мама научала Мілю
Честь свою оберігати,
Аж до самого весілля
Лишнього не дозволяти:
-Грицько - парубок хороший,
Він у всьому тобі годить,
Заробляє добрі гроші
І за ручку тебе водить.
-Та це я його тримаю!
Ви не знаєте ще Гриця:
Як відпущу, - воно, падло,
Зразу лізе під спідницю!
Щось у пазусі шукає,
І рукою там лоскоче,
То за задницю щипає,
(Я то знаю, що він хоче)!
Так що, мамо, чим скоріше
Треба нам робить весілля,
Бо ще день - і вже нечесна
Буде твоя доця Міля.
Дуже робиться приємно,
Як Грицько мене лоскоче,
І тримать його за руку
Я й сама уже не хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825502
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.02.2019
Дарочка в парку гуляє,
Непогано їй живеться…
Хлопець підійшов, питає:
-В Вас цигарки не знайдеться?
Глянула, не хлопець - казка:
Мускули, в руках гітара:
-Та для Вас - завжди, будь ласка,
Імпортні, беріть ось пару.
Пропоную крім цигарки
Розім’яти свої кості,
Є коньяк - найвища марка,
То ж запрошую у гості.
Вам вечерю обіцяю –
Як в найкращім ресторані,
Під гітару заспіваю
Усі твори свої ранні.
Буде музика з свічками,
І інтим я гарантую,
Подарую Вам кохання,
Приголублю й поцілую…
Чорний день, що тут казати,
Втік, падлюка,- каже Дарка,-
Це уже сьогодні п’ятий,
Що й забувся за цигарку.
Пропоную жити вільно,
Називаю його - «милий»,
А вони - козли дебільні,
Це ніяк не оцінили!
Хлопці балувані стали
(Все єство її кричало),
Підкажіть же, добрі люди,
Як же дівці жити далі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2019
Музикант Михайло Львович
Керував дитячим хором,
Потім вивчивсь в інституті
І ведучим став актором.
В обласному грав театрі
Головні й важливі ролі,
Від’їжджав на ціле літо
З колективом на гастролі.
Оженивсь Михайло рано.
Молода дружина Іра
Працювала в ресторані
(Була донею банкіра).
Міша так кохав дружину,
І наліво десь не лазив,
Кожен день дзвонив Ірині,
Іноді по два, три рази:
-Все для тебе я стараюсь,
Тож працюю без обіду,
А обов’язки подружні
Компенсую, як приїду.
В ліжку я захоплюсь грою,
Тут немає що казати:
Я в боргу перед тобою –
Буду чесно відробляти.
-Не хвилюйся так, коханий,
Будеш все робити в міру,
І обідай в ресторані,-
Щебетала в трубку Іра.
Поки ти на своїй сцені
Розпинаєшся щосили,
Ми твої борги подружні
Вже з сусідом погасили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824211
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.02.2019
Кум Петро і кум Гаврило
Вдома сіли випивати,
(Жінки в церкву подалися,
Бо був Спас – велике свято).
Кум Петро, (а пили в нього)
Був господар, все старався,
І дружина - господиня,
Нею дуже він пишався!
-Дослідив я вчора, куме,
(Моя думка незалежна):
Кожна жінка в нас займає
Категорію належну.
Є в нас відьми і чаклунки,
І потворні є на вроду –
Отакі-то скрізь дарунки
Ще підносить нам природа.
Випили по чарці, другій,
Тут Петро почав розмову:
-Що таке - порядна жінка?
В відповідь Гаврило мовить:
-Така - перша в співах, танцях,
Це, як у Миколи Нінка:
Має Колю і коханця –
Оце й є порядна жінка!
-Що Ви, куме, це - повія,
Безтурботна і весела,
Як Кирилова Марія -
Обслуговує всі села.
Це вже лихо, справжнє горе,
Нащо в хаті це ледащо?
Бідний мучиться Кирило,
Така жінка - є пропаща.
І що Нінка, що Марія,
Я різниці тут не бачу…
-Зачекайте, є нюанси,
Я Вам зараз розтлумачу:
-Як тоді таку назвати,
Як, приміром, моя Віка:
Чесна, вірна, тільки має
Лиш одного чоловіка?
Тут Гаврило усміхнувся,
Підморгнув ще й правим оком:
-Таку жінку називають
В нас - самотня й одинока,
Небагато в Віки щастя:
Кухня, Ви, в хліві скотина…
В мене теж самотня Настя,
Бо я в неї, як дитина.
А ще є жінки-вампіри,
І мегери, й мазохістки,
Є, що брешуть через міру,
Є шахрайки й вертихвістки.
В кожного - свої проблеми,
Є над чим тут міркувати…
Жаль, дружини ввійшли в хату –
І закінчились дебати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823328
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.01.2019
Галя - жінка безтурботна,
Зайвих клопотів не має,
У трюмо серед кімнати
Себе пильно розглядає:
- Дівка я була негарна
І дурна була - не мудра,
Гроші витрачала марно
На помади всякі й пудри.
Та вони не рятували
Це лице моє потворне,
Наче я трусила сажу –
Було завжди якесь чорне.
Ніс у мене - баклажаном
(Дуже часто був він синій),
І від мене всі тікали –
Обминали навіть свині.
Чогось в мене росли вуса
І була широка спина,
Я в штани як уберуся –
Була схожа на мужчину.
Голос грубий - ціле горе,
Йшла до клубу - як на плаху…
В темноті як зарегочу,
То тікали всі від страху.
- Чуєш, Петре, я змінилась?
Стали зморшки більші зрання…
(Чоловіку набридала
Вона часто цим питанням).
Тоді Петя обізвався:
- Що ти, цим не переймайся,
Навіть через тридцять років
Ти чудово збереглася!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822669
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.01.2019
- Мамо, заміж я виходжу,-
Рано Лерочка сказала,-
Навіть вже подружнє ложе
Я для нас облаштувала.
Гіві - класний, просто мачо,
У шашличній він працює,
Не п’є пива, тільки чачу,
І найкраще брейк танцює.
В міру стриманий, поважний,
В нас кохання - до безтями,
Тихий, лагідний, уважний,
І в науці добре тямить.
Дуже, мамо, я щаслива,
В цьому ти не сумнівайся,
Ти побачиш, Гіві - диво,
І мені такий дістався!
Мама слухала, зітхала,
І промовила до Лери:
-Запроси його на вечір
І поклейте вдвох шпалери.
І під час роботи пильно
Придивись, моя дитино,
То відкриється для тебе
Зовсім інша вже картина:
Ти побачиш - зразу стане
Він сердитий, як собака,
Серед ночі Гіві буде
І падлюка, й скотиняка,
Грубіян, козел дебільний,
Хам, бездара і ледащо,
Проклинати його будеш
І життя своє пропаще.
Ця стосується наука
Всіх дівок, не тільки Лери:
Щоб заміжжя удалося –
То поклейте вдвох шпалери!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822025
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.01.2019
Молодий хлопчина Ваня
Був засліплений коханням:
Знав, що тільки його Настя
Принесе у хату щастя.
Закохався - одружився,
І побачив - помилився.
Стала Насточка ревнива,
І сварлива, і лінива.
Все Івану дорікала:
-Краще б я тебе не знала!
Пригадай знайомство наше:
В парку я і друг мій Паша,
Раптом грім, страшенна злива
(Отаке буває диво),
Паша втік із переляку,
А я мокра, як собака
Залишилась біля дуба,
Цокотіли в мене зуби,
Навіть тіло все здригалось –
Дуже блискавки боялась.
Десь раптово ти узявся,
Кажеш - зразу закохався…
Така зустріч була наша,
Жаль, що не вернувся Паша.
-Я не вірив,- Ваня каже,-
Що природа все підкаже:
Мене небо рятувало,
Знаки ясно подавало!
Блискавка стріляла з хмари,
Щоб не були ми у парі,
Вітром з ніг мене збивало
І до тебе не пускало.
Сипав град, як горошини,
В колесі - пробита шина,
Злива страху додавала,
Хіба цього було мало?
Поховалися всі звірі…
Тепер в містику я вірю,
І яка в жінок порода –
Все підкаже вам природа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821435
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.01.2019
Зима справу свою знає,
З снігом тут не забарилась,
І як часто це буває –
Я добряче застудилась.
Бачу, зовсім кепська справа.
Йти в аптеку - а де гроші?
Тут я зразу пригадала
Метод вірний і хороший.
Це - картопля у мундирах:
Відварити, розім’яти,
Тоді ковдрою накритись -
Пару треба цю вдихати.
Розпочала процедуру,
Бачу, щось не вистачає…
Так нашкодить можна здуру,
Невже розуму немає?
То ж взяла під ковдру сала,
Хліба, шинку, огірочків,
Коньяку маленьку пляшку
Й маринованих грибочків.
Дві години смакувала,
Хочте вірте, хочте - ні,
Рано я здорова стала,
Враз розвиднилось мені.
Тут народна медицина
Поборола усе лихо,
Бо моя реформа краща,
Як в тієї Супрунихи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820804
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.01.2019
Син Петренків, старший Митя
Молоду дружину Нату
У село своє забите
Привіз мамі показати.
Неньку зразу попередив,
Тільки як ввійшли у хату:
-Ната з кухнею не дружить
І не вміє готувати.
-То не страшно, нехай вчиться,
В неї не спаде корона,
Поки видою корову –
Нехай зварить макарони.
Була зла на сина мама:
Все б сама наготувала,
Кулінарні всі таланти
Тут невістці показала б.
А то, на тобі - приперлись!
На біду і хліб скінчився.
Враз зненацька в хату вдерлись,
Як же тут не будеш злиться?
Поки поралась свекруха,
Митя й Ната аж упріли,
Але скоро, за годину
Вже й вечеряти всі сіли.
-Як Вам, мамо, наша страва?-
Син у вічі заглядає,-
Як для нас - важка це справа,
Ната досвіду не має.
Зла Петренчиха сопіла,
В мисці страву колупала,
Хоч сама не все уміла,
Та невістці так сказала:
-Та вони, ці макарони,
Наче кажуть на всю хату:
-Ні в тарілці, ні в каструлі
Нас ніяк не роз’єднати.
Наче люди на Майдані,
Що не раз там голосили:
-Всі тримаймося тут разом,
Тільки в цьому наша сила!
Тепер всім свекруха каже,
Іноді і сльози ронить:
-Сюди діти вже не їдуть…
А все винні макарони!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2019
Була чесна дівка Міла -
Ще не зналася з коханням,
І брехати теж не вміла
(Було гарне виховання).
Молода, струнка, вродлива,
Виявить до всіх турботу,
То ж не було того дива –
Взяли зразу на роботу.
Лев Ісакович - начальник,
Міла - в нього секретарка,
І хоч шеф людина груба –
Фірма ця тримає марку.
Міла зранку вже у шефа:
(Не питає: «Як Вам спалось?»)
-Тут до Вас стоїть вже черга,
Ще з учора записались.
-Може вони в інший офіс?
(Відірвавсь від Інтернету)
-Ні, до Вас, бо всі питають:
-Цей козел у кабінеті?
Вчора всі вони кричали,
Аж доходило до сварки:
-Коли буде ця скотина?-
Доповіла секретарка.
Тоді шефу пояснила:
-Співробітники всі знають:
Бараном, козлом, придурком
Тільки Вас так називають.
Хоч би хто сказав, чи мовив:
-Лев Ісакович у себе?
Тільки й чуєш: -Тут падлюка?
Та йому в тюрму вже треба!
Так начальника вже зранку
Секретарка здивувала,
З цього дня ця чесна Міла
Тут уже не працювала.
Дівці думать не завадить:
Щоб приносить гроші в хату -
Треба вміти шефа гладить,
А де треба - то й збрехати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819784
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.01.2019
Баба Зіна торби склала
(До продуктів діти ласі),
Доньку й зятя ощасливить
Зранку в Київ подалася.
Качка, курка, ось яєчка,
Все домашнє, що й казати!
Сир, сметана, пиріжечки –
Любить внучка смакувати.
Зять із радості десь дівся,
Поки все розпакували -
Із квитками він з’явився
І сказав до тещі-мами:
-Відпочинете в нас, мамо,
Та із внучкою підете
(Це культурна в нас програма)
У казковий світ балету.
Це - Чайковський! Фантастично!
Музика зі сцени лине…
Зачароване й незвичне
Озеро це лебедине.
Баба з внучкою в театрі.
Йде вистава, так все гарно…
Роздивилась люстри, крісла
(Час не витратила марно).
За вечерею із дітьми
Баба враженням ділилась:
-В світі казки побувала,
Та мені таке й не снилось!
Таке озеро велике -
Лебедів тих назліталось,
І великі, і маленькі,
Де їх тільки і набралось!
Так загадили всю сцену,
(Там ходить не можна ниньки),
Щоб нікуди не вступити -
То всі бігали навшпиньки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819491
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.12.2018
Слідчий Валентин Петрович
Любив дуже свою справу,
Весь роботі віддавався,
Знав усі закони й право.
Вдома жінка, донька Маня
Всім на радість підростала,
На якесь там виховання
Сили тут не вистачало.
Та на днях (було це свято)
Слідчий вдома залишився,
Часу вільного багато -
Він до Мані придивився.
Гарна дівка - вся у нього:
Чорні брови, носик, ротик…
-А де талія в нас ділась?
І до чого цей животик?
Тут Петрович стрепенувся,
Наче під холодним душем:
-Бачу, скоро дідом стану…
Батько - хто? Я знати мушу!
Маня мило усміхнулась:
-Дуже вдячна за турботу,
Ось підозрюваних список,
Далі - вже твоя робота.
Ти вже з досвідом, татусю,-
Каже з гордістю Маруся,-
Без твоєї допомоги
Я сама не розберуся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818880
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.12.2018
Надивився мій Микола
Фільмів тих американських,
Став лінивий, як ніколи,
Десь взялись манери панські:
Смокче содову і віскі
(Я до цього геть не звикла),
В ліжку став уже ніякий,
Іскра в нього, бачте, зникла!
Я взяла електрошокер
(Треба ж дійсно щось робити)
І до Колі враз приклала,
Щоб цю іскру відновити.
Тепер ось сиджу, чекаю,
Поки він прийде до тями…
Буде іскра, добре знаю
Я без всякої реклами,
Де торочать про Віагру,
Камасутру, різні трави…
Знаю, що електрошокер
Більш надійний у цій справі.
Вже ворушиться Микола,
Бачу, довго буде жити,
Як не з’явиться ця іскра -
Доведеться повторити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818247
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.12.2018
У суд скарги полетіли
На старезну бабу Ніну,
Що та в себе на подвір’ї
Запалила купу сіна.
В суді бабі пояснили:
-Така дія є злочинна,
І за вчинення пожежі
Заплатити штраф повинна.
Відстояти честь і право
Гордо встала баба Ніна:
-Ваша честь, це було лихо,
А не просто купа сіна.
Там завжди росла капуста,
Потім я там склала сіно,
Так з’явився дім розпусти
На подвір’ї в баби Ніни.
Хто там тільки не виводивсь!
І таке там виробляли,
Що моє те бідне сіно
Разом з ними теж стогнало.
І я зовсім не палійка,
Ви мені скажіть ще «Браво!»,
Я спалила цю борделю –
На це маю повне право.
І як чесна громадянка
Посаджу там знов капусту,
За це випишіть подяку,
Що закрила дім розпусти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817586
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.12.2018
Хлопчик Вітя каже мамі:
-Тато наш - не молодець,
Мене вчив казати правду,
А сам - той ще брехунець!
Набрехав він тьоті Ірі
(Двері он її навпроти,
Як тебе не було вдома -
Тато їй приносив шпроти).
Намолов наш чесний тато,
Що тут поруч, недалечко,
Десь живе корова в нього,
Ще є курка і овечка.
Він казав учора Ірі:
-Ти - модель, повинна знати,
Що з коровою моєю
Тут тебе не порівняти.
Моя курка - геть без мозку,
Синя, наче не прилавку,
Вся обскубана й облізла
І холодна, наче Мавка.
Тьотя Іра так сміялась,
(Тато їй приносив гречку)
І сказав, що лягла спати
Десь його дурна овечка.
Отак тато забрехався,
Та нехай він міру знає,
Бо таких тварин і близько
У квартирі в нас немає.
Вдома ввечері сьогодні
(Татові таке й не сниться),
Що зустріне його курка
Дуже схожа на тигрицю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018
Я повертаюсь у нашу велику, талановиту сім’ю. 17 жовтня нещасний випадок відсторонив мене від творчості (з чоловіком різали дрова, електропилка ланцюгом розтрощила ліве око і все навколо нього). Далі - обласна лікарня, операції, життя, схоже на пекло, і звикання до нових умов існування. Трагедії я в цьому не бачу, вдячна Богу, що залишив руки, ноги, одне око, трішечки глузду, а головне - ця халепа не відібрала в мене почуття гумору! У нашому поетичному клубі я знову займу своє скромне місце, буду насолоджуватись вашими творами і звеселяти всіх своїми жартами. Дякую долі, що звела мене з вами, всіх вас обіймаю і люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2018
Дівчинка Натуся з татом
Відпочинок влаштували
І в сімейному альбомі
Всі світлини розглядали.
Тато з мамою - туристи
(Гарно знято на світлині),
Ось із ними - альпіністи
На засніженій вершині.
Мама там струнка, тоненька,
Підкоряла скелі просто,
Зараз в гори не полізе –
Важить вже за дев’яносто.
Дуже пильно і уважно
Роздивлялась фото Ната
І в розпліднику приматів
Дівчинка впізнала тата.
Милувалась, дивувалась,
І до тата обізвалась:
-Тебе мавпи оточили,
А матуся десь сховалась?
-Ось же мама,- тато каже,-
Ззаду неї став горила,
Він сердитий, бо матуся
Всю красу його закрила.
Відібрала в нього кашу…
-Дуже дивно,- каже Ната,-
Серед мавп матусю нашу
Навіть важко розпізнати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810725
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.10.2018
Вклавши спати ляльку Барбі,
Дівчинка маленька Тася
Запитала маму прямо:
-Звідки я така взялася?
Мама розкриває тему:
-Ти була від нас далеко,
І у дзьобику своєму
Нам приніс тебе лелека.
На просте таке питання
Відповісти донька просить:
-Що тоді лелека робить,
Як всіх діток порозносить?
Мамі тут сказати легко:
-Пам’ятай, моя дитино,
Тоді зразу той лелека
Стає схожим на скотину.
На роботу він не ходить,
Кличе в гості куму Ганьку,
Жлуктить пиво на дивані
І жує свою тараньку.
І не хоче відлітати
В теплий край кудись далеко,
Йде в гараж, де вже зібрались
Друзі всі його - лелеки.
Цілу ніч там випивають,
Обговорюють всі теми,
А за діток забувають,
То вже - мамині проблеми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810037
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.10.2018
Захотів Петро на старість
У житті усе спізнати,
А то все - робота, діти…
Може варто й погуляти?
Вечорами веселився
(Кума Валя - недалечко),
Біс в ребро йому вселився,
Став Петро скакати в гречку.
Але пам’ятав, що треба
І сім’єю дорожити:
Старість вже не за горами –
Треба ж десь віка дожити!
До дружини підлизався
(Сковорідку купив нову),
Трішечки в коханні клявся,
Далі вів таку розмову:
-Ганю, мила, сказать правду
Буду я тебе просити:
Якби я завів коханку,
Чи змогла б мені простити?
-Ну, аякже,- Ганя каже,-
Це побачиш зверху, з неба,
Зразу ангелом ти станеш!
Мертвому прощати треба…
І провідувати буду -
В нас он цвинтар недалечко…
Враз позбувся Петя блуду,
Не стрибає більше в гречку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809507
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.10.2018
Таня виросла, вже в тілі,
Дівка враз доросла стала,
Правду знати захотіла -
Тому неньку запитала:
-Скажи, мамо, а це правда,
Чи мені усе наснилось,
Що я в тебе не за планом –
Випадково получилась?
Мама тут зітхнула тяжко,
Якось гірко так скривилась:
-Що мені тобі сказати?
Зовсім ти не получилась!
Вся вдалася в свого тата -
То родитись було нащо?
І брехлива, й дурнувата,
І така, як він - ледащо.
Ти вже двадцять років маєш –
За роботу не берешся
І до ранку десь гуляєш,
В ресторани й бари прешся.
І ніхто тебе задурно
Там не буде напувати,
Ти - розпусниця і хвойда,
Така точно, як твій тато.
Де той покидьок нещасний?
Тільки й знаю, що він Вітя,
Таких, як ти, недолугих,
Наробив дітей по світі.
-А ти, мамо, добра штучка
(Я й не знаю свого тата),
Який їхав, таку й здибав,
В чому ж я тут винувата?
Було б дивним у цій справі
(Мені точно вже не снилось),
Щоб у вас - такої пари,
Щось розумне получилось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2018
Де подітись у відпустку?
Я із милим - екстремали:
То ж до матінки-свекрухи
У село Яри помчали.
З тої радості свекруха
Нас так щиро зустрічала –
За колоду зачепилась,
Впала - ногу вмить зламала.
Так старалась показати
Всі манери свої гарні,
А так вийшло, що на місяць
Опинилась у лікарні.
Того ж дня вже подзвонила:
-Щоб не сталось в вас розпусти,
Берись, доню, до роботи,
Терміново квась капусту!
У цій галузі, признаюсь,
В мене успіхів - не густо…
Звідки мені було знати,
Як там квасять ту капусту?
Тут прибігли консультанти –
Всі сусідські молодички:
Була кожна тут гарантом,
Розказала сільські звички.
За знайомство пили зразу,
Розважались без упину,
І за цим сільським указом
Квасимо вже третю днину.
Лежать овочі на купі,
У діжках і в банках - пусто…
Може завтра вже, нарешті,
Дійде черга до капусти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2018
Починаючи вже зранку
Молода дружина Віка
Кожен день безперестанку
Гризла свого чоловіка:
-Не так став! Чого зігнувся?
Видно, що на двійки вчився…
Як отой індик надувся!
Добре, що хоч зранку вмився…
І з якої це причини
В черевики нові взувся?
І чого з роботи рано
Позавчора повернувся?
Цілий день сидиш в конторі,
А така мала зарплата,
Пришелепуватий трохи -
Весь удався в свого тата!
До начальника не вмієш
З гарними прийти словами,
Розуму, як кіт наплакав,
Стільки - як в твоєї мами.
Чоловік: -Терпіти більше
В мене вже немає сили…
А мої батьки для тебе,
Що поганого зробили?
Тут вже Віка розійшлася:
-Ти мене таке питаєш?
Бачите - батьки у нього!
Буцімто ти сам не знаєш:
Щоб в житті зробить щось путнє -
В них не вистачило сили,
Та найбільша їх провина -
Що вони ТЕБЕ зробили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807753
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.09.2018
Лежить Петя на дивані
(Таки добре натомився),
З дискотеки прийшов рано,
Цілу ніч там веселився.
Телефон не дав заснути.
Батьки з дачі. Петро злиться:
-Що за люди, уже зранку
Їм не спиться й не сидиться!
В телефоні вже співає
Солоденький голос мами:
Петрику, синочку, як ти?
Чи не скучив вже за нами?
Кидай все і їдь на дачу,
Любий мій, мене ти чуєш?
Місяць, як тебе не бачу…
Там, напевно, голодуєш?
-Я бажання твої знаю,-
Підключився потім тато,-
Тут на тебе вже чекають
Шашлик, пиво і дівчата!
-Я на це не поведуся,
І мене ви не займайте:
Буряки свої й картоплю
Там самі собі копайте.
Хлопчик я уже дорослий –
Повних двадцять років маю,
За дівчат, шашлик і пиво
Я вже якось сам подбаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807224
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.09.2018
Парубок Микола здуру
Наплів Варці, що кохає
І готовий одружитись –
Наміри серйозні має.
Через день уже забувся,
Що казав там після чарки,
Робив вигляд, що не знає
Дівчини такої Варки.
Вирішив сидіти вдома,
Щоб не стрітись на дорозі,
Раптом двері відчинились -
Стоїть Варка на порозі.
- Перше, ніж пообіцяти -
Треба думать головою,
І якщо ти вчора клявся,
Що одружишся зі мною,
То сьогодні уже пізно
У цій справі відступати,
Я не з тих, кому ти в душу
Можеш легко наплювати!
Я на третій вже розмові
Розкусила твою вдачу:
Є відсталість розумова -
Тут уже й сліпий побачить.
Те, що пикою не вдався -
Воду нам з лиця не пити.
Заїкання? Слава Богу!
Будеш менше говорити.
І не треба мені тикать
Довідку із психлікарні.
Що дітей не можеш мати -
Докази твої тут марні.
-Може, досить? - Коля каже,-
Скільки можна вже довбати?
Те освідчення фальшиве,
Все, що можу я додати.
Варка каже: -Я не буду
Тебе більше діставати:
Будеш лишнє говорити,
То я можу й відспівати.
Мені зовсім не потрібна
Твоя опера ця мильна,
Якщо дівка хоче заміж -
Медицина тут безсильна!
Щоб від Варки відчепитись,
Не вникати у турботи,
Вже на другий день Микола
Втік у Польщу на роботу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806664
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.09.2018
П'ятирічний Віля з татом
Мовчки фільм дивилися:
Там індійці щось кричали,
Чогось метушилися.
- Тату, що воно за люди?
Всі у пір'я вбралися,
І фломастерами дивно
Так розмалювалися?
- Це індійське плем'я дике,
Бачиш, як гуртуються,
Розфарбовують всі пики -
До війни готуються.
Вороги, як їх побачать -
З переляку впадуть всі,
І забудуть, що тримали
Лук і стріли у руці.
- Наша мама,- каже Віля,-
Воювать збирається,
Скільки туші на тих віях,
Очі - аж злипаються.
Біля пупа, в бровах кільця,
Й в носі теліпаються,
Крем, помада на обличчі,
Пудра обсипається.
І наколка в неї класна,
Вибриті виски смішні...
Ті індійці - всі нещасні,
Не такі вони й страшні.
Наша мама переможе
Будь-якого вояка,
Як нам, тату, пощастило,
Що вона страшна така.
У те плем'я піде в шортах,
Їм покаже кулака,
Вони крикнуть: - Бачим чорта!
Дадуть зразу драпака!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806123
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.09.2018
В санаторії - знайомства,
Залицяння - без обману,
Через три дні вже курортні
Розвиваються романи.
Один зразу кинув оком:
За столом - сусідка гарна...
Пропонує ненароком
Час провести вдвох не марно.
Познайомилися: Лера,
В бізнесі є перші кроки,
Артист цирку він - Валера,
Стаж - уже п'ятнадцять років.
Розказав, що вже п'ять років
Сам живе, бо розлучився,
І хоч вільний, незалежний
Та кохать не розучився.
Чемно в дверях пропускає,
Компліменти - як годиться...
Але враз - куди він хилить
Розкусила молодиця.
Покаталися на яхті
(Бий тебе нечиста сила,
Каже, гаманець забувся) -
То й за нього заплатила.
Потім бреше, що велика
Черга біля банкомату
І тому не зміг сьогодні
Тут отримати зарплату.
Через тиждень наша Лера
Бачить, що кіна не буде,
Виказала все Валері,
Так, щоб чули усі люди:
- Обдурити кожну хочеш?
Думаєш, що в цьому здібний?
То ти вільний, нежонатий,
Чи нікому не потрібний?
Ти, брехливий голодранцю,
Сам на себе будеш злиться,
Бо жінки дурні й наївні
Вже давно перевелися.
Враз представився артистом,
Захотів здобути славу?
З таким шлюбним аферистом
Я не раз вже мала справу.
Я сама сюди примчалась,
Щоб не так відпочивати,
Як знайти якогось дурня
І до нитки обібрати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805564
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.09.2018
В офісі дівчата дружно
Справи всі відклали
І секрети всі жіночі
Видавати стали.
- Прикрашає оце диво
Мою праву ручку:
Вчора в мене був коханець
І приніс каблучку.
Тепер голову ламаю,-
Пояснила Яся,-
Як сказати чоловіку,
Де вона взялася?
- Теж мені, знайшла проблему,-
Обізвалась Рита,
- Ну скажи, що попросила
В мене - поносити.
- І чого б це я боялась?
Скажи, що купила,
Хіба що, не маєш права?-
Научала Мила.
Зоя каже: - На думки ці
Час ти тратиш марно.
Скажи: - Ось преміювали
За роботу гарну.
Програміст Олег навпроти
Чув усю розмову,
Тож відклав свою роботу,
Вставив мудре слово:
- Та скажи, що на дорозі
Ти знайшла каблучку,
Чоловік ще й обцілує
Твою гарну ручку.
Моя Іра місяць тому
В парку біля стежки
Знайшла просто випадково
Золоті сережки.
Щодо знахідок у неї
Такі пішли злети -
Позавчора вже приносить
Срібного браслета!
А ще був кулон, намисто...
Є десь добрі сили,
Тож з дружиною мені
Дуже пощастило!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805237
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.09.2018
Дві подруги за кавою -
Віка і Христина,
Обговорюють новини
В нашій медицині.
- Я в газеті прочитала,-
Торочила Віка,-
Наші винайшли учені
Ефективні ліки.
Ця мікстура не доводить
Людину до гробу,
Залишилось до цих ліків
Винайти хворобу.
Скільки нового відкрито,
Це ж не просто звітність,
Чого лише тільки варті
Тести на вагітність!
Без лікарні і без черги,-
Розпиналась Віка,-
Ощасливити ти можеш
Свого чоловіка.
І не треба говорити
Тут йому багато:
Оці смужечки покажуть,
Що він стане татом.
Допила повільно каву,
З'їла торт Христина,
Встала, трохи походила,
Розрівняла спину:
- Те, що я вже залетіла
І без теста ясно,
Це, без сумніву, стається,
І доволі часто.
Цього винаходу мало,-
Зітхнула Христина,-
Якби ж воно показало
Від кого дитина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804663
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.08.2018
Анжеліка розгубилась,
Погляда в кутку на нішу...
Чоловік прийшов з роботи
Не як завжди, а раніше.
Він щось хоче пояснити,
Виправдовується зразу,
Анжеліка догадалась -
Щось приховує, зараза.
- По тобі я, милий, бачу,
Хочеш розіграти драму?
Що за ніжності телячі?
Говори відверто й прямо!
- Ну... ти ж знаєш, дорогенька,
Я не вчитель і не ректор,
В мене фірма чималенька,
Я - поважний там директор.
Відбуваю всі наради,
І успішний, всім на диво,
Делегації стрічаю,
Дбаю за корпоративи.
Мусить бути шеф розкутий,
Це не просто забаганка,
Зараз так повинно бути...
Словом - в мене є коханка!
- Господи, яка це радість!
Що ж ти не сказав раніше?
А я завжди так боялась...
- Германе, вилазь із ніші!
Відсвяткуємо всі разом,
Бо це все-таки подія,
Вип'єм дружно за коханку,
Хай вона десь там зрадіє!
Завести амури всякі
Молодий не завжди зможе,
Мати любку в твоїм віці -
Це уже на подвиг схоже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804335
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.08.2018
Кажуть, в нас в прокуратурі
Всі закони знають,
А мене ось - безневинну,
По судах тягають.
Розкажу все по-порядку,
Бо це справжнє диво:
Погуляли ми добряче
На корпоративі.
Скільки випила - не тямлю,
Але добре знаю,
На столі я танцювала
(Це ще пам'ятаю).
Далі що було - не знаю.
Прокинулась - тихо...
На столі я спочиваю...
А це що за лихо?
І чого всі перестали,
Раптом їсти й пити?
Думала - всі на балконі,
Вийшли покурити.
Щоб закликати до столу,
Стала я співати,
І продовжила свій танець
Гола танцювати.
Так хіп-хопом захопилась -
Тут признатись мушу,
Що патологоанатом
Віддав Богу душу.
Мені, дівчині порядній,
Звідки було знати,
Що у морзі на столику
Ніззя танцювати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803989
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 22.08.2018
П'ятикласники в майстерні
На уроці розглядають
Свого вчителя і стенди
(Ще нічого тут не знають).
Трудовик бурчав: - Найгірше
З п'ятим класом починати,
Ці придурки, як ті мавпи
Тільки вміють щось хапати.
- Мене звуть Вадим Петрович
(Враз усі затихли діти),
Я навчу вас на уроках
Інструментом володіти.
Ви повинні пам'ятати:
Чи то холод, а чи спека -
Зобов'язані всі знати
Добре техніку безпеки.
У станок не треба пхати
Гайку, кнопку, чи монетку,
Щоб ніхто із вас не всунув
Свого пальця у розетку.
- Дуже дивно,- каже Ліза,-
Там же дірочка маленька...
- Хіба туди палець влізе? -
Запитав відмінник Венька.
Тут Петрович враз запнувся,
Зробив паузу велику,
(Ці дітиська противнючі
Його збили з пантелику).
-Боже мій, які дебіли!
Нащо ж пальцем колупатись?
Адже можна в цьому ділі
Простим цвяхом скористатись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018
Старі баби на подвір'ї
(Віра і дві Алли)
Обговорюють газети
Й різні серіали.
- Ось новини прочитала
В “Бульварі Гордона”,
Тут теж люди обминають
Всілякі закони.
Наша дівка Віталіна
(Пишуть без обману)
Вийшла заміж за... отого...
За Джигарханяна.
-Та ж він старий і нікчемний,
Вже й не може грати,
Подивіться ви на нього:
В натурі - горбатий!
-Далі пишуть - обібрала
Армена до нитки,
Добралася українка
До його калитки!
Отаке-то женихання,
Це не роль зіграти...
Хай би знав - не завжди добре
Молоденьку брати.
- Хай не плаче, що дружина
Поступила грішно:
За подружні обов'язки
Вона взяла грішми.
Як не може пень трухнявий
В ліжку щось зробити,
То, звичайно, доведеться
Грішми заплатити!
Після цього - розлучились,
Та що там казати,
Вміють скрізь дівчата наші
Гроші заробляти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803311
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.08.2018
На співбесіду до шефа
Прийшли секретарки,
Бо звільнив учора в гніві
Помічницю Дарку.
Претенденток було троє:
Перша - не підходить.
Вона - явно старувата
І шефу не вгодить.
Друга - чорна і погана,
Наче десь із Бірми,
Ця вже точно не годиться,
Бо це - лице фірми!
Розгляда директор третю -
Усе зло в нім вмерло:
Від шикарної блондинки
Аж дихання сперло!
Отут є на що дивитись,
Та що тут казати,
Цю не можна упустити -
Треба зразу брати!
За такий прекрасний вибір
Не осудять люди,
Один бюст чого лиш вартий -
Розмір шостий буде!
Тих відправив, а блондинку
Увів у курс справи:
Показав робоче місце,
Де варити каву...
Дав завдання: терміново
Наказ друкувати,
І забіг через годину
Щоб його забрати.
Секретарка сопе тихо,
Щось собі мудрує:
- Поламався Ваш комп'ютер,
Зовсім не друкує!
- Я в житті своїм не бачив
Ще такої дури...
Приберіть же своє вим'я
Із клавіатури!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802927
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.08.2018
Надя в Польщі за п'ять років
Гроші добрі заробляла
І в Києві на Подолі
Враз житло собі придбала.
Ще купила на базарі
(Європейські мала звички)
Балакучого папугу
У якоїсь там п'янички.
У квартирі - все шикарно,
Серце вже палає в грудях:
Зараз прийде хлопець гарний
І освідчуватись буде.
Прийде він не сам - з батьками
На оглядини до Наді,
І за гарний вибір сина
Вони дуже будуть раді.
Ось і гості. Жених зразу:
-Ти, Надійко, справжнє диво...
Вніс папуга корективи:
-Вона п'є горілку й пиво!
Хлопець палко: - Я кохаю,
Бо для мене ти найкраща...
А пернатий аж стрибає:
-Дівка ця уже пропаща!
Парубок: - В тобі, Надіє,
Бачу щирого я друга...
-Вона шльондра і повія! -
Надривається папуга.
Батьки враз схопились з місця,
Розгорілися в них лиця,
А папуга не вгаває:
-Непросипна це п'яниця!
І жених уже белькоче:
-Я не знав про це, Надійко...
А із клітки птах торочить:
-Це брехуха і злодійка!
Вмить квартира спорожніла,
Втік жених і зникли гості,
Дурна птаха верещала:
-Щоб ти луснула від злості!
Надя ледве не зомліла,
Навіть ще не встигла сісти,
Крик папуги вивів з себе:
-Дур-р-ра, дай же мені їсти!
Вже на другий день Надійка
(Кому мала що казати?)
На базар пташиний бігла,
Щоб тварюку цю продати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802629
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 10.08.2018
Чоловік бурчав на кухні
До дружини Маргарити:
-Хоч сьогодні постарайся
Уже путнє щось зварити.
Від капусти з буряками
Світу білого не бачу,
Я без м'яса і сметани
Чоловічу силу втрачу!
Жінка слухала зітхання,
Мовчки посуд перемила,
Далі, в плані харчування
Чоловіку пояснила:
-В телевізорі - он бачиш,
Іде гарна передача:
Дядько там кролів розводить,
Бо живе на своїй дачі.
А з кролицею той кролик
Подивись, що виробляє!
Цей вухатий їсть травичку -
Зовсім м'яса не вживає.
Бачиш, сила чоловіча
Тут від м'яса не залежить.
В тебе в ліжку - всі хвороби:
Геморой, ангіна, нежить...
Ради чого тебе м'ясом
Я повинна годувати?
До котлет ти дуже ласий,
Що я з цього буду мати?
Так що скоса, чоловіче,
Ти на мене не дивися,
Бути схожим на мужчину
Он у кроликів повчися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802200
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.08.2018
На жіночих модних курсах
Фахівець аж розпинався,
Всім жінкам роздав анкети
І до кожної звертався:
-Сконцентруйте своє вміння
Ради свого інтересу:
Де найбільше потрясіння
Вас доводило до стресу?
Всі моменти пригадайте,
Те, що вас в житті дістало,
Відповідь в анкеті дайте:
Що найбільше схвилювало?
-На роботі була тиша,-
Написала швидко Міла,-
По столі пробігла миша -
То я мало не зомліла!
-Був найбільший стрес у мене,-
Пригадала тут Марічка,-
Я на кладці послизнулась
І шубовснула у річку.
Написала в графі Тома:
-Навіть важко уявити,
Я боюся дуже грому -
Це мені - не пережити!
А Світлана усі стреси
В голові перебирала,
І найбільше потрясіння
У анкеті написала:
-Позавчора мій коханець
(Вірила, що воно путнє)
Клявся - ввечері загляне,
Буде ніч ця - незабутня!
Свічки, музика - все справне,
Нову постіль застелила,
На коньяк і всякі страви
Всю зарплату я вгатила!
Вночі бігала на ганок,
Виглядать його стомилась,
Стрес і сльози - вже під ранок,
Бо це падло не з'явилось!
І не знає, скотиняка,
Що цим жінку можна вбити!
Це - найбільше потрясіння,
Яке важко пережити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018
Галя палко так кохала,
Заглядала пильно в вічі,
Але доленька так склалась -
Розлучилась уже тричі.
Тож у службу для знайомства
Лист відвертий написала
І свої всі побажання
У об'яві розказала:
-Була замужем три рази:
Перший чоловік - ледащо!
Другий теж - така зараза,
І від першого - не кращий.
Щоб нічого не робити -
Перший забавляв казками,
За порадами і грішми
Їздив до своєї мами.
Другий - на день разів десять
Дарував і небо, й зорі...
І сказився, як сказала,
Щоб поїхати на море!
Третій був - ще та скотина!
Робив вчинки нехороші:
Скрізь брехав він без упину
І виносив з дому гроші.
Нащо такі кавалери?
Як із ними далі жити?
Брехуни і фантазери,
Як же їх таких любити?
Підберіть для мене мужа,
Щоб простий був і нормальний,
Любить буду його дуже,
Життя буде - ідеальне.
Якщо я уже беруся
Отакого годувати,
То щоб в ліжку він на совість
Міг усе відпрацювати.
Не біда, якщо нап'ється,
Чи піде колись наліво,
В мене теж гріхи бувають,
Не така ж я свята діва!
Ви мені вже посприяйте!
Де моя та половина?
Ось внизу моя адреса.
З нетерпінням жду. Галина.
Заповітні ті бажання
Так у Галі й не збулися,
Бо нормальні всі мужчини
Вже давно перевелися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801508
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.08.2018
Викладач на біофаці:
-Чи є розум у тварини?
Хто із них по інтелекту
Стоїть ближче до людини?
Студент Ігор всім доводив,
Що дельфін багато знає,
І по розвитку своєму
Вищу сходинку займає.
-А собака більше знає,-
Заперечила тут Дарка
(З нею вдома проживає
Дресирована вівчарка).
У собаки - не інстинкти,
Він по-людському міркує,
Знищить ворога, де треба,
І хазяїна врятує.
Володимир став у позу
І розмахував руками:
-Порівняти ясний розум
Можна тільки з пацюками!
Гризуни ці довго можуть
Своїм розумом прожити,
Бо людині дуже важко
У капкан їх заманити.
Хтось доводив, що примати
Результати показали...
Встала тут студентка Ната,
Свою версію сказала:
-В кожного своя є ніша
(Це відомо нам зі школи),
Та з усіх найрозумніша
Буде самка богомола.
Вона знає, що немає
Того справжнього кохання,
Нареченого вбиває
Зразу після парування.
І не треба її думать
(А тут розум не підводить),
Чи прийде, чи вже покинув?
Чи до іншої десь ходить?
І живе собі надійно
Богомолова самиця:
Чоловік не прийде п'яний,
І її спокійно спиться.
І не треба її прати
Ті шкарпетки, чи футболки...
Нам, жінкам, ще вчитись треба
У комахи -богомолки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801149
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.07.2018
Вже розсердив маму зрання
Другокласник - синок Ваня,
Тож відклала всю роботу
І взялась за виховання.
-Попід вікнами чужими
Бігаєте, лобуряки,
М'яч гамселите без міри -
Гавкають на вас собаки.
Скаржилась уже на тебе
Он сусідова Ірина:
Вона з песиком гуляла -
М'яч поцілив її в спину!
А кому прийшла ідея
Дві яблуні обчухрати,
І ті яблука зелені
Один в одного жбурляти?
І не треба всій малечі
Дурний приклад подавати!
Хто навчив сусідську Раю
Точно у мішень плювати?
Хто з вас дідову ломаку
Намагався перебити?
А “Діролом” усю лавку
Умудрився обліпити?
Щоб мені перед сусідом
Червоніть не довелося -
Будеш в хаті до обіду!
В кого ти таке вдалося?
Пам'ятай і знай надалі:
В мою косу, любий сину,
Кожен твій поганий вчинок
Додасть сиву волосину.
-А ти, мамо, що творила?
Навіть страшно уявити!
Ти була - ще та бандитка,
Мабуть, всіх хотіла вбити!
Скільки вчинків непристойних
Учинить тобі вдалося,
Бо у нашої бабусі
Посивіло все волосся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800771
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.07.2018
Молодиця гарна Мілка,
(Всім на заздрість, що й казати)
Вирішила з понеділка
Життя нове розпочати:
-Правду люди в селі кажуть,
Не сховаєш в мішку шила,
Не з одним я чоловіком
В житті цьому согрішила.
Дякую тобі я, Боже,
(Бо від тебе не сховатись),
Що я вчасно схаменулась
І за розум буду братись.
Як робила моя ненька -
Піду в церкву і покаюсь,
Про всі свої походеньки
Я на сповіді признаюсь.
На трьох аркушах великих
Усе грішне написала,
Щоб нічого не забути -
Разів кілька прочитала.
-Але що ж тепер виходить?
Як його надалі жити?
Це крім свого чоловіка
Більш нікого не любити?
Бо на сповіді - це легко
Усе батюшці признатись,
А тоді - уже не можна
Більше з Ігорем кохатись!
З Мустафою всі стосунки
Доведеться розірвати,
Ізю й Гарика забути...
Що я з цього буду мати?
В житті в церкві сповідатись
На старості встигне кожна,
А грішити і блудити -
Тут і запізнитись можна!
Старість вже не за горами,
Кому буду я потрібна,
Як я зморшками покриюсь
І волосся стане срібне?
Швидко аркуші порвала:
-Бий тебе нечиста сила!
Всі гріхи, що назбирала,
Сама собі відпустила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800348
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.07.2018
Ніч. Не спить дружина Міла.
Що за доленька така?
З макогоном зустрічала
Чоловіка - пияка.
Боже мій, таки з'явився!
Алкоголік і ледащо,
Щоб ти тим вином вдавився,
Все життя твоє пропаще!
Я вже звикла, що додому
Можеш ти не доповзти...
І це ж треба - перед ранком
Принесли тебе чорти!
-Тихо, жінко, не сварися,
Дійсно, тут кругом чорти...
Не один же я їх бачу,
Їх побачила і ти!
А ти кажеш, я п'яниця,
І додому повзу рачки,
Що горілка мені сниться,
Бо це біла вже гарячка.
Я був з друзями у шинку,
Вибачай, дружино мила,
Оцю всю нечисту силу
Ти у хату заманила!
Те рогате, те хвостате,
Кожне так на тебе схоже,
Можна тут біди чекати,
Тож рятуйся, хто як може.
Я не буду їх чіпати,
Тут я чесно оправдався,
Я іду культурно спати,
А ти з ними розправляйся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018
-Доброго здоров'я, куме,
Й довго Вам прожити,
Віддали Нікусю заміж -
Можна й відпочити.
-Та який там відпочинок!
Ви ж знаєте Ніку...
Буду людям через неї
Відроблять довіку.
Скільки коштів ми вгатили
Тільки на застілля!
Брали ж участь у проекті
“Чотири весілля”.
Довелось продати, куме,
Новеньку автівку,
Думав, виграють на щастя
Весільну путівку.
Та ця радість обминула
Мою доцю Ніку,
Вона там же влаштувала
Концерт чоловіку.
Накаркала тоді сваха
(Як в воду дивилась),
Бо Нікуся через місяць
Уже й розлучилась.
А ми з жінкою дурієм,
Де тепер що брати?
Позичили двісті тисяч -
То треба ж віддати!
Донька добре погуляла:
-Давай гроші, тату!
Та й повіялась у Київ
Женихів шукати.
Отут, куме, у індійців
Треба нам повчитись,
Бо там жінка з того жиру
Не буде біситись.
Чоловіку на весіллі
Дарують рушницю,
Не для того, щоб підстрелив
Зайця чи лисицю.
Жінка там себе поводить,
Як те янголятко,
Бо на лоба її зразу
Ліплять жирну цятку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799608
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.07.2018
Баба Ганя в нас моторна,
Не присяде ні на мить,
Зранку все переробила,
Внука Влада уже вчить:
-Двадцять років, хлопче, маєш,
А дурний, як отой пень,
За комп'ютером бездумно
Ти проводиш день у день.
Сидиш в замкненому крузі
(Хоч немає тут вини),
Назбирав дівиць у друзі,
Ти ж не знаєш, хто вони?
Тобі, може, і не сниться,
Що дівуля отака
Може буть якась п'яниця
І шукає простака!
-Ви - віджиле покоління,
І програма в вас не та,
Бо Вконтакті, чи в Фейсбуці
Ви, бабусю, - темнота.
Просто, вам не зрозуміти,
Бо тут техніка складна,
В вас освіта - вісім класів
І така ви не одна...
Ще у вас є дурна звичка -
Обзивати всіх зірок,
Там одна лиш Полуничка
Варта десятьох дівок!
Баба Ганя завагалась
(Розказати саме час),
Тоді Владику призналась:
-Вибрики бувають в нас.
Маєм ми погані звички,
Кожна фея - то змія!
Ота Ляля Полуничка -
То, насправді, була я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2018
Надя - дівчинка маленька,
Може дечого не знати,
Тому вчила її ненька
Без дорослих не гуляти.
Бо ще є погані дяді,
Що багато всього знають,
Вони п'яні й некультурні,
І дівчаток ображають.
Підросла мала Надійка,
Наливалось соком тіло,
В школі вчилася на трійки,
Вже й на вулицю кортіло...
Мама дівчинці торочить:
-Будуть дяді приставати,
Вони, гади, ще й захочуть
Навіть секс пропонувати.
Обережна будь, дитино,
Адже зараз це не диво,
Будуть всі тобі давати
Наркоту, горілку, пиво...
Далі підуть нічні клуби,
Дискотеки з цигарками,
Доведуть тебе до згуби,
Слухай, доню, тільки маму!
Вже розквітла дівка Надя,
Стала матінку питати:
-Де ці всі погані дяді?
Скільки ще мені чекати?
Я вже дівчина доросла,
Що я маю вам казати?
Йду на вулицю я, мамо,
Буду їх сама шукати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798904
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.07.2018
Люди у селі вже знають:
Кожен день після обіду
Мати лає доньку Майю,
Так, що чують всі сусіди.
-В кого ти така вдалася,
Що за розум не взялася?
Віддали тобі все краще,
А ти - он яке ледащо!
Ні роботи ти не маєш
(В цьому, певне, усі біди),
Цілі ночі десь гуляєш,
Потім спиш аж до обіду.
Он куми мої казали
Й люди бачили в селі,
Як ти гола танцювала
Десь у барі на столі!
Майя каже: -Хоч неповну,
Дам я відповідь таку:
Всі претензії, шановна,
Пред’явіть виробнику.
Я ще можу в суд подати
І спитать виробника,
Чом я вийшла не стандартна
І бракована така!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798515
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.07.2018
На автобусній зупинці
Тая вії підправляла,
Довго стрілку малювала,
Поки в око щось не впало.
Звісно, почало сльозитись,
З туші потекли потьоки,
А тут стало ще й казитись
На біду і друге око!
Тая сльози витирає –
Стала хусточка вже чорна,
Аж тут бабця підбігає
Дуже жвава і моторна.
Таки встигла, слава Богу,
Доведеться ще й чекати…
Поки вирушать в дорогу –
Почала все оглядати:
Ще людей не назбиралось,
Недалеко хлопчик скаче,
На автобусній нікого,
Тільки дівка якась плаче.
Бабця зразу йде ло Таї
(Як таке тут пропустити?),
Що до чого - не питає,
Зразу стала говорити:
-Не плач, дівчино, так гірко,
Ще зустрінеш свою долю,
Не таке то щастя - заміж,
Нагуляйся собі вволю.
Я колись, як дівувала
(Як його вже не крути)
Із лиця була потворна,
І страшна, така, як ти.
Якщо я - така погана,
Пішла колись під вінець,
То й для тебе десь знайдеться
Може, хоч якийсь вдівець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2018
У психолога - клієнтка:
-Що маю робити?
Із проклятим чоловіком
Як надалі жити?
Бо розуму як не мав,
Вже й не буде мати,
Ще й приховує від мене
Третину зарплати.
Вечорами йде на пиво,
Пропиває гроші…
У Вас є, казали люди,
Методи хороші.
То ж порадьте мені тихо
(Бо була я всюди),
Як здолати оце лихо
І жити, як люди?
-Візьміть аркушик паперу,
Опишіть все горе
(У сім’ї, я бачу зразу,
Негативу - море).
Запишіть обман, зневагу,
І сльозу, й образу,
Покладіть все у конвертик
І дійте одразу:
Треба все це негативне
Знищити, спалити,
І новим життям щасливим
Починати жити!
-Зрозуміла. Після цього
Він не буде жити!
А з листом, що написала,
Що мені робити?
І могильна тишина
Навкруги повисла,
Бо в психолога повільно
Щелепа відвисла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797838
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 02.07.2018
Став допитливий Альоша
(Скоро піде в перший клас):
-Де беруться вдома гроші?
Так багато їх у нас!
Тато каже: -На це, сину,
Є предмет один хороший:
Маю паличку чарівну,
Це вона дає нам гроші.
Раз махнув - і є сто гривень,
Хоч стою на однім місці,
Ще махну, і до кишені
Покладу ще гривень двісті!
Через день - хлопчина плаче:
-Годі, тату, вже брехати,
Твоя паличка ледача,
Я втомився вже махати.
Не дала нам ні копійки,
Не зважала на турботу,
Заслужила вона двійку
За незроблену роботу!
-Тут, Альошо, не так просто,
Треба знати ще й пароль,
Вчасно ці слова сказати,
Тоді будеш ти - король!
Із трьох слів це заклинання
(Знає мудра голова),
Махну паличкою й мовлю:
-Пред’явіть ваші права!
І тоді купюри всякі
В мій стрибають гаманець…
Отака, синочку, казка,
І щасливий в ній кінець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797482
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.06.2018
Жили Костя і Маруся
Як всі люди у селі,
Мали хату, хлів, корову
І старенькі «Жигулі».
Костя - чоловік недбалий
(Про це знає навіть Жучка),
Вже пів року, як зламалась
В «Жигулях» у дверцях ручка.
-Прикрутити нема часу,
Із ремонтом не зберуся,
Зараз їду у майстерню,-
Костя пояснив Марусі.
-Костю, милий мій, в машині
Можеш все ремонтувати,
Тільки я тебе благаю,
Оцю ручку не чіпати.
Знаєш, що в таку хвилину
Може жінка відчувати,
Як коханий із машини
Біжить дверці відкривати?
Всі жінки, які це бачать –
Зразу бісяться від злості:
-Чим Маруся за нас краща,
Що так годить її Костя?
Ні фігури, ні освіти,
І краси тої не має,
А він бігає, як цуцик,
Її дверці відкриває!
Я в машині - королева,
Знає кожна поганючка:
Мене панною зробила
Зламана у дверцях ручка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018
Восьме Березня позавтра –
Коля має знати,
Щось жінкам своїм коханим
Треба дарувати.
На всі гроші із зарплати
Іще вчора вранці
Накупив він подарунків
І заніс коханці.
А дружині Коля каже:
-Буде дуже круто:
Ради тебе - зроблю подвиг:
Стрибну з парашутом!
Жінка сяє: -Подарунків
Вже мені не треба,
Це ж Колюня ради мене
Буде летіть з неба!
Враз подругам сповістила –
Вони мусять знати:
Є ще справжні чоловіки
І вміють кохати!
Тож на свято всі зібрались
Далеченько в полі,
Усі погляди - на небо,
Аж ось летить Коля!
Приземлився, жінка скаче
(Має повне право),
Дружно подруги стрибали
І кричали «Браво!»
Парашут віднесло вітром,
Він угору пнеться,
А Микола лежить тихо
І не ворухнеться.
-Піди, синку, подивися,
Чи дихає тато?
Невже йому так хочеться
На землі лежати?
П’ятирічний Даня швидко
Дістався до тата,
Нахилився, обдивився
І почав гукати:
-Тато дихає,- кричить він,-
(Так, щоб чула кожна)
Тільки, мамо, біля тата
Дихати не можна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796761
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.06.2018
Знаю, що існують відьми,
Які роблять відвороти,
Впевнений - шкідливі звички
Неможливо побороти.
Але раз мені вдалося
Із палінням зав’язати!
З радості я так напився,
Що насилу вліз до хати…
Хоч характер маю добрий –
Пробудивсь в мені п’яниця:
Став вже дуже я хоробрий
І пішов по молодицях!
Ну, а там (це всім відомо)
Куриво, м’ясце, горілка,
Розслабляюсь (це ж не вдома),
Бо під боком гарна жінка…
Люди добрі, ви ніколи
Не надійтеся на диво,
Бачите, це грішне коло
Розірвати неможливо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796386
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.06.2018
Гарно друзі погуляли
(Пікніки вже зараз в моді),
До безтями напилися
Всі учора на природі.
Хто з ким був і що робили -
Пригадати намагались,
Через силу вірні друзі
Один одному признались:
-За ніч, друже, так втомився –
Рано я не міг устати,
Навіть з жінкою твоєю
Удалося переспати.
-Та я бачив всю картину,
Де там вас чорти носили,
Підійти і щось сказати –
Не було вже в мене сили.
Збунтувалося все тіло
(Тут не буду я брехати),
Мені раптом закортіло
Із твоєю переспати.
Скажу правду, дуже довго
Я чекав цього моменту!
Та я дуже невезучий –
Там було вже два клієнти.
Поза чергою ще влізли
Два районних депутати,
Бачу я - не дочекаюсь,
Та й пішов додому спати.
Чого я такий нещасний?
Як його у світі жити?
Навіть другові за зраду
Не вдається відплатити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795937
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.06.2018
Мама Юрчика ще зранку
Привезла до баби Дусі:
Дитсадок в них на ремонті -
То ж виховує бабуся.
Бабця казку прочитала,
(Хоч не було на це сили),
Разом щось намалювали –
Тоді Юру відпустила.
Хлопчик бігав по кімнатах,
З радості почав стрибати,
Стільчик в кухні перекинув,
І бабуню став повчати:
-Не хвилюйтеся, бабусю,
Перестаньте Ви кричати,
У Вас стільчик невеликий,
Його можна враз підняти.
От у нас - біда стряслася:
У нас тато дострибався,
Щось у спальні перекинув,
А підняти не старався.
Щось важке, напевно, впало,
Я ніяк не можу взнати…
-Якщо впало,- мама каже,-
Це вже й краном не підняти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795582
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.06.2018
Троє друзів розмовляли
(Всі недавно оженились,
Від весіль, і як гуляли -
Гарні спогади лишились).
-Моя Зоя, - Олег каже,-
Не дружина - просто мрія:
І на кухні, і у ліжку
До пуття зробить все вміє.
Усіх хлопців пригортала
(Не важливо, де навчалась),
Зате все опанувала
І тепер мені дісталась!
Тут Петро вступив в розмову:
-А я мріяв, щоб дружина
Розуміла мою мову
Й народила мені сина.
Мені з Олечкою, хлопці,
Пощастило, як нікому:
Розродилася нормально,
Вчора вже забрав додому.
Хоч знайомі ми півроку
(Люди кажуть, що це мало)
Достроково мені двійню
Олечка подарувала!
Прийшла черга до Миколи,
Який хоче похвалитись,
(Хоч казав, що він ніколи
Не наважиться женитись):
-Щодо вибору дружини
В мене була своя мірка:
Серед інших виділялась
Молода штангістка Вірка.
Еталон краси у мене –
Це моя нова машина,
Вибирав, щоб була схожа
З «Нивою» моя дружина.
Мало жерла, була скромна,
З виду щоб була красива,
Обережна, економна,
І щоб мала кінські сили!
Щоб усе тут розказати -
Не вкладешся у хвилинку,
То ж продовжили розмову
Наші хлопці вже у шинку.
За своїх дружин хороших
(Щоб не влізла тут коханка),
Пропили у шинку гроші
Й розійшлися перед ранком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795200
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 11.06.2018
Мама вкотре йде до сина,
(Він недавно оженився)
Може щось йому потрібно?
Бо вночі чогось приснився…
-Слухай, сину, тільки маму,
Дивлюся все в твоє вікно:
Ти на кухні вариш каву -
Дружина дивиться кіно.
З нею будеш ти голодний:
Готувать вона не вміє,
Рано супчик їв холодний,
А вона у ліжку мліє!
Тут дружинонька з’явилась:
-Дякую тобі, мій милий,
Боже, фільм такий цікавий,
Головне - кінець щасливий!
Чоловік узяв газету,
Здивувалась навіть мама,
Бо написано в програмі:
«Непроста сімейна драма».
Мама розум свій включила:
-В сім’ї сварка - тема вічна,
Якщо так, повинно в фільмі
Все закінчитись трагічно…
Та невістка це питання
Пропустила поміж вуха:
-Дуже радісно скінчилось,
Бо померла там свекруха!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794839
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 08.06.2018
Дуже я люблю природу:
Дощ і сонце - все хвалю,
Та з усіх природних явищ –
Ожеледицю люблю.
Ось коли мені, нарешті,
Усміхнеться сама доля:
Буде у ногах валятись
В мене Петя, а чи Коля!
Усе - вулиці, дороги,
На каток щоб були схожі,
Упаде якийсь невдаха –
Я швиденько допомОжу.
Ось-ось має він упасти
(Треба тут накинуть оком) –
Я вже гепнуся з ним поряд,
(Ніби зовсім ненароком).
Бо який з них посковзнеться,
(Знайти треба цього лося),
З одним навіть (разом впали) –
Полежати удалося!
Поки встанемо на ноги,
Обійматися тут можна,
Будем проклинать дороги,
(Хоч про інше мислить кожна).
Щоб із кимось поєднатись –
В нас тусовки зараз в моді,
Кращий спосіб для знайомства –
Тільки ожеледь в природі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794436
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.06.2018
У психолога на курсах
Почались заняття зрання:
Фахівець підготувався
І провів анкетування.
Бо для дальшої роботи
Йому треба було знати
Про відносини сімейні,
Тому мусив запитати:
-Що ви будете робити,
(Для жінок було питання)
Чоловік не вперше зрадив,
І ця зрада не остання?
Деякі жінки питання
Разів кілька прочитали,
Зважували, прикидали,
Тоді відповідь писали.
Одні пишуть: -Це жахливо!
Як з таким надалі жити?
Тільки на високій ноті
З таким треба говорити!
Інші: - Бігти до коханки,
Патли їй повиривати!
На чужих щоб чоловіків
Перестала зазіхати.
Половина жінок пише:
-Тут не треба зволікати,
На розлучення заяву
Треба зразу написати!
Некрасива відповіла:
-Треба просто все забути,
Тільки ласкою удасться
Чоловіка повернути.
Одна пише: - Не спішити,
І прикласти усі сили,
Треба взнати достовірно -
Може все наговорили!
Та одна тут наймудріша
Навіть думати не стала,
Лиш питання прочитала -
Зразу нижче написала:
-Якщо тільки я узнаю,
Що повівся так зі мною,
Впевнена на сто процентів -
Зразу стану я вдовою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794198
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.06.2018
Був у всьому позитивний
Гарний парубок Тимоша,
Але мав скупу натуру -
На дівчат не тратив гроші.
Тільки гарними словами
Кожну дівку обсипав,
Не водив у ресторани,
Квітів теж не дарував.
Тимофій завжди встигає:
Встріне дівку симпатичну -
То запрошує люб’язно
На вечерю романтичну…
Вже від нього повтікали
Юля, Надя, Зоя, Руся,
Залишилась на приміті
Однокласниця Маруся.
Їй в коханні Тиміш клявся,
Говорив прекрасні речі,
Як удвох в чудовім місці
Проведуть сьогодні вечір:
-Буде столик невеличкий,
Спів пташок тут буде чути,
І освітить це все свічка,
Вечір буде - незабутній!
-Пошукай дурних, Тимошо,
Відповіла тут Маруся,
Бо на твій гараж сьогодні
Я уже не поведуся!
Я скажу тобі відверто,
Оте правило народне:
-З милим в курені кохатись,-
Зараз вже воно не модне.
Тільки повний недоумок
В гаражі запалить свічку,
Щоб з таким придурком жити -
Краще кинутись у річку!
Треба завтра вже Тимоші
В гаражі дещо міняти,
Свіжу постіль постелити
Й нову дівчину шукати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793734
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.05.2018
Молодий водій Микола
У машинах розбирався,
В автопарку недалеко
На роботу влаштувався.
Було кайфу, як ніколи,
Добре так було кататись…
Та на другий день Микола
Захотів розрахуватись.
Водії тут обступили:
-Що таке? У чім причина?
План же виконав учора,
І тямущий ти хлопчина…
-В мене вчора здали нерви,
Це був справжній апогей!
Я б ніколи не подумав,
Що у нас начальник - гей!
Мені соромно признатись,
Він до мене приставав:
На виході у воротах -
В губи враз поцілував!
А старий водій регоче:
-Звідки чутка ця береться?
Шеф багато знати хоче,
Та не все йому вдається.
В губи кожного цілує,
Заглядає в кожну шпарку,
Щоб узнать, яке з нас падло
Із бака злива солярку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793373
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.05.2018
Потерпав дурний Микола
Скрізь від свого язика:
Фрази він ніяк не зв’яже
Без крутого матюка.
Слів приємних у запасі
В лексиконі не знайшов,
І щоб вирішить проблему –
До психолога пішов.
А психолог дуже радий
(Недаремно гроші взяв),
Про культуру спілкування
Цілу лекцію читав.
-Привітайтеся з сусідом,
Ось зустрілись ви удвох…
-Цього гада ще вітати?
Ідіота? Щоб він здох!
-Ви при зустрічі повинні
Припідняти свій кашкет,
І здоров’я побажати -
Так нам каже етикет.
Ось, приміром, Ви в лікарні:
Треба тут звертатись чемно,
Добирайте слова гарні –
Зробіть лікарю приємно.
Гінеколога не треба
Геть далеко посилати,
Зміст один і той же буде:
-Йдіть, лікарю, працювати!
І проктологу в палаті
Без трьох букв треба сказати:
-Із приємними речами
Вам сьогодні справу мати.
Що Ви будете робити?
(Я на прикладі побачу):
Продавчиня в магазині
Вам не всю віддала здачу…
-В мене б тоді від образи
Все єство заговорило,
Ще не було тої відьми,
Щоб мене так обдурила!
-Вам, за нашим етикетом,
Треба мовить: -Вибачай,
А та здача, люба пані,
Нехай буде Вам на чай!
Після курсів тих Микола
Геть нітрохи не змінився,
В поведінці і в манерах,
Правда, дечому навчився:
Всіх з поклоном посилає,
Й підійма свого кашкета:
-Як же добре, що навчили
Мене цього етикета!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2018
Жанна, як і всі матусі,
Доброго шукала зятя,
Свою донечку Ірусю
Починає научати.
Все вона розрахувала
І продумала зарані,
Як відбудеться сьогодні
Перша зустріч в ресторані.
-Це не клоун десь якийсь там,
Який скаче на батуті,
Місяць тому, як отримав
Він диплом у інституті.
Архітектор – будівельник,
Спеціальність ця хороша:
Люди завжди щось будують -
Будеш мати купу грошей!
Тобі вже якраз шістнадцять -
Це для дівчини нормально,
Покажи, що ти доросла,
І поводься ідеально.
В ресторані придивися,
Що він буде замовляти,
Чи в вас буде хоч щось спільне –
Це повинна врахувати.
Вночі ледве дочекалась
Із побачення Ірусю:
-Не образив? Не напився?
Я за тебе так боюся!
-Що ти, мамо, він тихенький:
Якусь гарну сказав фразу,
Запросив за крайній столик,
Тоді квіти вручив зразу.
Собі тістечко замовив,
Морозиво, якийсь чай…
Я ж таке не буду їсти,
Тут, як хочеш - вибачай!
Я взяла собі горілки -
Закусити чимось мушу?
То замовила картоплю,
Відбивну, салат і суші.
Я - в свої шістнадцять років
З’їла й випила немало,
Він на це все подивився -
Його гикавка напала!
Я ж добряче веселилась,
Пила й гуляла, як усі,
Кавалер мене додому
Відправив ледве на таксі.
Та ти, мамо, не турбуйся:
Розлучились ми, бо різні…
У мої шістнадцять років
Заміж вийти - ще не пізно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018
Уся світиться від щастя
Наша баба Катерина,
Бо приїхала у гості
З внуком донечка Дарина.
Надокучило малому
Усе в хаті роздивлятись,
Взяв м’яча і дві машинки
І майнув надвір погратись.
А сусідки - дві бабуні,
Стали хлопчика питати
(Одна Віра, друга Дуня -
Усе ж вони хочуть знати):
-А як звати твою маму? –
Запитала баба Віра,
Я кажу - вона Світлана,
А ось баба ця не вірить.
А Русланчик, всім на диво,
Хлопчик дуже балакучий,
Навіть те, чого не треба -
Залюбки усе озвучив.
-Мою маму звати Даша,
І так звати кицьку нашу,
Мама вдень пиляє нігті,
Варить чай і манну кашу.
Тато каже: - Вона - киця,
Її треба обминати,
А як дуже мама злиться,
То не треба зачіпати.
-А про тата, що розкажеш?-
(Веде слідство баба Дуня)
-Мама каже, що зустріла
На біду оцього дурня.
Тато наш ще та скотина!
Бо порядку він не знає:
Усі речі, як дитина
Не збере, не поскладає.
І бабуся ось казала,
Як жере, то аж упріє,
А на шубу заробити
Нашій мамі він не вміє.
Вчора мама розкричалась,
Що він не горить, а тліє,
І вночі із нею в спальні
Навіть спати - й то не вміє!
Ще бабуся говорила,
Що така в неї робота:
Годувати нас і тата -
Паразита й ідіота.
В нас із мамою одна є
Дуже гарна таємниця:
Мама завжди виглядає
Молодого дядю Гриця.
Як немає вдома тата
(Це не можна вам казати),
Дядьо Гриць тоді приходить,
А я йду надвір гуляти.
Якраз вчасно покликала
Катерина внука в хату,
Бо ще дечого багато
Міг Русланчик розказати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792068
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.05.2018
Всім Мариночка казала:
-Та хто ж із нас без гріхів?
І назло всім - відбивала
В дівчат їхніх женихів.
З кожним дівка розважалась:
-Хі-хі-хі і ха-ха-ха!
Все кохалась, цілувалась
І котилась до гріха!
Та помітила Марина -
Тільки в ліжко всі зовуть,
Кавалери, наче, й хвалять,
Тільки заміж не беруть!
-Клявся ти, що не забудеш,
Що я буду тобі сниться,
Ти ж казав, що скоро будеш
Тільки на мені жениться!
-На тобі, Марино славна,
Що я тільки не казав,
І женитися, як личить,
Може, здуру, й обіцяв.
А як зліз - вернувся розум,
Наче хтось устиг шепнуть,
Чудернацькі твої пози
Тут в могилу заженуть!
То ж, Марино, будь здорова,
Хоч цей метод не новий,
Я вже шостий, хто від тебе
Утікає, ледь живий.
Так розлучниця Марина
Розплатилась за гріхи…
До своїх дівчат вернулись
Усі блудні женихи.
Як та риба у ставочку -
Всі зірвались із гачка,
А Марина в холодочку
Сама бавить байстрючка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791746
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.05.2018
Як ніколи, вже в полудні
Притомилась баба Валя,
Та й зайшла до баби Христі
(Разом колись дівували).
-Розкажу тобі новини:
Оце йду якраз з лікарні,
Про сучасну медицину,
(Хоч новини ці й не гарні).
Заболіло в мене око -
Я ж іду до окуліста:
Там вже черга, бо набилось
Тих людей із сіл, і міста!
А там мені пояснили,
Що сюди не треба пхатись,
Є такий сімейний лікар -
То до нього записатись.
Взяти паспорт, код, і ще щось,
Заключити з ним угоду,
(Оте щось - напевно, гроші,
Де взяли дурну цю моду?)
Занесуть це все в комп’ютер,
Заведуть на тебе справу,
І тоді вже лікуватись
Будеш мати повне право.
Той сімейний обдивиться,
Де і в чому в вас потреба,
Якщо сам не тямить в цьому –
То пошле, куди вже треба.
Вже до двох займати чергу
Доведеться, що ж робити?
І сімейному, і тому
Треба буде вже платити!
-Та це ж хто таке придумав?-
Здивувалася Христина,-
Певно, його не боліла
Голова ніколи й спина…
-Одна жінка в Міністерстві -
Доктор Смерть вона зоветься,
Хоче винищити всіх нас,
Та ніяк їй не вдається!
Хоч людей в нас хворих стільки,
Не лікарня - ціле лихо…
Хай лікується в ній часто
Ота клята Супруниха!
-Не журися ти, Валюшо,-
Скалить зуби баба Христя,-
Я до лоба примотала
Ось із капустини листя,
До колін лопух приклала,
Листя хрону ще й до спини,
Навчимося виживати,
Ми без тої медицини.
Вип’єм чарку, з’їмо шкварку –
Іще скоро ми не вмремо,
Як дасть Бог, то ми з тобою
Ту Супрун переживемо!
В нас - народна медицина,
Буду прямо я казати,
І все їхнє Міністерство
Можем теж кудись послати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791460
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 13.05.2018
Хвалилася вдома жінка,
(Бо прийшла з корпоративу),
Як вітали свого шефа
Від усього колективу.
Чоловік там теж працює
(На вечірці були разом),
Трохи злився на дружину –
Випить не дала, зараза!
І ще вдома про роль жінки
Стала лекцію читати,
Як вони помилки шефа
Вміють вчасно виправляти.
-Нас мужчини поважають,
Це ж не просто якісь жарти,
Стоячи за нас всі пили -
Значить, ми чогось та й варті!
Чоловіка це дістало
(Не вдалося вволю пити),
Захотілось усю правду
Про традицію розкрити.
-Встати завжди ми хотіли
(Буду правду говорити),
Щоб ви в вухо не шипіли:
-Скотиняко, досить пити!
Вже нажлуктивсь, як свинюка,
Волочи тебе додому…
Було б тобі не женитись,
Заливатися самому!
То вже, п’ючи третю чарку,
(Поки можемо стояти)
Стараємось компліменти
Разом з тостами казати.
А жінки сидять, радіють:
-Нас шанують в колективі!
І від того просто мліють…
А не знають того дива,
Що вже на четвертій чарці
За жінок ми забуваєм,
А коньяк, горілку й пиво -
Все до себе пригортаєм.
Ця вечірка не вдалася,
Буду, жінко, я казати…
Ти вважаєш, що я п’яний?
То іди окремо спати!
А щоб ти не сумнівалась
(Тебе буду поважати),
Ці слова завжди з любов’ю
Буду, стоячи, казати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018
Не вгодив професор зранку
Молодій дружині Валі:
-Не обіймеш, не пригорнеш,
Все сидиш у тім журналі,
Бо для тебе ця наука
Є дорожчою за мене…
Як так буде, то з тобою
Я розлучуся, Семене!
-Цить, Валюшо, заспокойся,
Ввечері підеш на танці…
Тут цікава ось замітка,
От розумні ці китайці!
Де беруться у них сили
Так науку розвивати?
Прилад вже такий зробили -
Можуть всі його придбати.
Якщо станеш біля нього,
Просто будеш говорити -
То ця лампа при розмові
Буде ясно нам світити.
Валя в крик: - Тобі чим-небудь,
Аби голову забити,
Таким дурням ці китайці
Будуть всяке говорити!
-Ні, Валюшо, якби пристрій
Нам вдалось собі придбати,
Від твоєї лиш розмови
Освітили б дві кімнати.
Уяви, як це чудово,
В мене в грудях аж розквітло,
Від твоїх повчань і сварок
Не платили б ми за світло!
А як прийде твоя мама
І на мене буде злиться -
То лампочка в коридорі,
Й навіть в ліфті загориться!
Не відпустять твою маму
На заслужений спочинок
За її таку роботу
Буде вдячний весь будинок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790956
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.05.2018
Завітали рідні люди
До старої Василини:
Вийшла донька, двоє внуків
Із новенької машини.
Бабця рада, метушиться,
Діточкам налила квасу…
-Зараз, мамо, Ви збирайтесь,
Бо в нас дуже обмаль часу.
Донька зразу пояснила
Про мету візиту свого,
Дуже прямо і відверто
Перейшла до головного:
-В нас сім’я, великий бізнес,
(Всі ми хочем добре жити)
Вам не можу я уваги
Скільки треба приділити.
Мені важко - за роботу
І за Вас переживати,
Вік будете доживати
У столиці в інтернаті,
Буде в Вас своя палата,
Персонал у них хороший,
За це місце у притулку
Я вгатила стільки грошей!
Дуже добре Вам там буде,
Є сусідки по палаті,
І ми за Вас не забудем –
Будем часто приїжджати…
Внуки з радості стрибають,
(Бо ж права їхня матуся),
До старої промовляють:
-Та не плачте Ви, бабусю!
Вам самотньо там не буде,
Ось, як тільки підростемо -
Зразу ми до Вас в палату
Нашу маму привеземо.
Вам удвох там буде добре:
Гарні й чисті там палати,
Будете всі дні і ночі
В Інтернеті зависати.
То ж збирайтесь, бабо, швидше,
Ви вже тут не зволікайте,
І для нашої матусі
Зразу місце там займайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790658
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.05.2018
Зоя подругу зустріла:
Побалакали про моди,
Анжеліці розказала
Про свої нічні пригоди.
-Вчора я в нічному клубі
Погуляла, як хотіла,
Я таке там виробляла,
Навіть те, чого не вміла!
Йшла додому перед ранком,
Було страшно як-не-як,
Бо за мною в темнім парку
Не повіриш - біг маньяк!
-Який жах,- Анжела каже,-
Щоб не сталося біди,
О Господи милосердний,
І спаси і відведи!
-Ти, Анжелко, не повіриш:
Точно так маньяк сказав,
Як на мене подивився,
А тоді тікати став.
Тоді я за ним вже бігла
(Він п’ятами накивав)
Відплатити захотіла -
За що жахом обізвав?
За колоду зачепилась,
Полетіла сторчака,
Ось коліна позбивала,
Тут набила синяка…
Ходять десь живі, здорові
Отакі ось маньяки,
А я чесна і порядна
Маю від них синяки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790385
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.05.2018
На рибалці вірні друзі
(Досі дружать ще зі школи)
Швидко риби наловили -
Пощастило, як ніколи!
Юшку швидко тут зварили,
Випивка - все як годиться…
Після трапези, як завжди,
Кожен починав хвалиться:
-Оце, хлопці, я як вип’ю,-
Першим розпочав Данило,-
Заспокоїтись не можу,
Поки не дам комусь в рило.
Ну, звичайно, тут не буду
Я нікого із вас бити:
Я один, а вас то - двоє,
Зможете мене втопити!
-Я як вип’ю,- Олег каже,-
То стаю геть нікудишній,
Дуже хочу зразу спати,
Відчуваю, що скрізь лишній.
Ось і зараз - десь приляжу,
Вже злипаються повіки,
Розбудите мене, хлопці,
Бо отак засну навіки.
Вітя каже: -Після чарки,
(Кажу правду, не хвалюся)
Дуже роблюся сміливим,
Навіть чорта не боюся!
Я пішов би в саме пекло,
Я б з дияволом змагався,
А чи навіть з сатаною
І нічого б не злякався!
-Що ти мелеш? - Олег каже,-
Твою жінку хто не знає?
Та вона в своїй подобі
Усю нечисть представляє!
-Ну, щоб Таньку не злякатись…
(Тут в собі я розібрався),
До такого стану, хлопці,
Я іще не напивався!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790090
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.05.2018
Дід лікарю розказував:
-Мені вже під дев’яносто,
П’ять дружин похоронив я,
А оце беру вже шосту.
Лікар перестав писати,
Окуляри враз підняв,
Діда виміряв очима,
А тоді питати став:
-Скільки ж років нареченій?
(Якщо десь таку знайде)
-Молода і непорочна
Вже за мене не піде,
То беру я стару дівку
(Нехай робить перші кроки),
Їй якраз оце учора
Виповнилось тридцять років.
Лікар потом весь покрився:
-Вибачте, тут все непросто,
Якщо тридцять нареченій,
То Вам буде дев’яносто!
Можуть бути різні стреси,
Будуть явища побічні,
Хвилювання, тиск, кохання -
Може кінчитись трагічно!
Дід сказав: - Ну це не диво,
Я повинен Вам сказати,
Дівки в ліжку хворобливі -
В мене так померла п’ята.
Яка ця - тут я не знаю,
Не спинюся я на цьому:
Як цю, шосту, поховаю,
Сватать тоді буду сьому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
-Куди, куме, розігнались?
Бачу, ледь не плачете,
Заклопотані Ви чимось,
Що й людей не бачите?
-Ось купив три мандарини,
Кока-коли пляшку,
Поспішаю у лікарню…
-Захворіла Машка?
-Та ні, куме, в мене інша
На це є причина:
Потрапила у лікарню
Хороша людина.
Чоловік цей незнайомий
Міг піти у небуття…
Уявіть, цієї ночі -
Врятував мені життя!
-Ну, я бачив Вас у клубі,
Там на дискотеці,
То це там Ви піддалися
Такій небезпеці?
-Та ні, куме, в мене трішки
Змінилися плани:
Після танців опинився
В коханки Світлани.
А Ви ж знаєте Світлану
І її замашки,
Вже під ранок, то згадав я
Про дружину Машку.
І якраз переді мною
У квартиру нашу
Заліз злодій - грабувати,
І розбудив Машу.
-А, коханий, повернувся?
Згадав свою милу?
І дубовим макогоном
По тім’ї вгатила.
Падав, вдарився об ніжку,
Тепер він - каліка:
Нерухомо лежить в ліжку –
Кома в чоловіка.
Оце все було б зі мною,
Коли я приперся…
Ну, це щастя, що цей злодій
До квартири вдерся!
То ж несу йому гостинця,
Всім буду казати,
Що це подвиг - серед ночі
Життя врятувати!
Ще й велику нагороду
Йому вручить треба,
Бо не кожен чуже горе
Зможе взять на себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789490
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.04.2018
У банкіра доця Лера
Вередлива дуже стала:
Не такі всі кавалери –
Всі вони її дістали!
Гарик - цей носив букети,
Лера в крик: -Який ти дикий!
Це жахливо, некультурно -
Дамі принести гвоздики!
Жорику мораль читала:
-Ти - бухгалтер в мого тата,
Може б я тебе кохала,
Якби став ти депутатом.
А Тарасу заявила:
-З водіями я не знаюсь,
Не спитавши твого чину,
Познайомилася… Каюсь!
І Гогену докоряла:
-Ніс у тебе геть негарний,
Як з тобою поруч стану –
Буде виглядать вульгарно!
Аспірантові Гаврилу
В грубій формі відказала:
-Подивись на своє рило,
Он тебе свиня впізнала!
Та ви з нею чимось схожі,
Бо при будь-якій погоді
Комплімент сказать не може
І з грязюки не виходить.
І студенту Тимофію
В істериці говорила:
-Про таких навіть не мрію,
Чим ти кращий від Гаврила?
Такий злидень, як ти смієш
Отак близько підійти?
Ти відсталий, бо не вмієш
Навіть перейти на «ти».
Тимофій не розгубився
І звернувся так до Лери:
-Це освідчення від мене
І від решти кавалерів.
Не з великої любові
Всі ми кажем «Ох» і «Ах»,
Нам потрібна твоя тачка
На литовських номерах.
І шикарна та квартира,
Що татусь тобі придбав,
І гараж біля будинку
До душі усім припав.
Хоч і ти зробила губи,
Як у Лободи Світлани,
Збільшила в три рази груди
(Хочеш всіх ввести в оману)?
Ми це все не оцінили
(отакі всі барани),
І плювати ми хотіли
І на тебе, й на чини!
Всі тобі ми хором скажем:
-Не така ти, Леро, цяця,
Бо без таткового банку
Ти - як та в калюжі паця,
Яку будуть обминати
Навіть отакі студенти,
Тут - ні дати, ані взяти,
Ти не варта ані цента!
Через місяць татка зняли,
Запроторили за грати,
Тепер довго Лера буде
Кавалерів виглядати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2018
На автобусній зупинці
(Люди там усе читають)
Я в об’яві прочитала,
Що на курси набирають:
Наречених всіх навчають
До заміжжя що робити,
І як зразу по весіллі
З чоловіком треба жити.
Курси - це якраз для мене:
Через місяць (це не сниться)
Іду заміж за Семена,
Може дещо і згодиться!
Зразу гроші заплатила
(Нас зібралось там чимало),
Того ж дня уже під вечір
Тут навчання розпочали.
Розказали, що це щастя -
З чоловіком в парі жити,
Це - від Бога подарунок
І ним треба дорожити.
Максимум вділити ласки,
Грати роль, хоч ти й не рада,
Навіть розказати казку,
Як ота Шахерезада.
Йому сипать компліменти,
Хоч і там немає за що,
Всерівно хвалити треба,
Хоч воно - таке ледащо!
І ще довго торочили:
Роль відіграє білизна,
А того не врахували,
Яка в нас дороговизна!
Якщо стрінги (два шнурочки)
У дві сотні тут влетіли,
Скільки ж тоді треба грошей,
Щоб покрити усе тіло?
Кілька днів ще нас учили,
Що коханому казати,
Називати часто «милий»,
І як в очі заглядати…
Цілий тиждень присвятили,
Що в спиртному - певна доза,
І увагу приділили
У інтимі різним позам.
Тьху! Америку відкрили!
Та я втричі більше знаю,
Їм не снилось, що я в ліжку
Із Семеном виробляю!
Ще казали, що не можна
Все робити у півсили:
Як зітхати, цілувати –
Нас на практиці учили.
А в останній день зібрали
Нас в якомусь інтим-клубі,
В документі написали,
Що готові ми до шлюбу!
Мені зразу через тиждень
Після шлюбу прояснилось,
Що на курсах обдурили,
Що мені таке й не снилось…
Бо чого там не сказали,
Що з голоду можна вмерти?
Що крім сексу й поцілунків
Чоловік мій хоче жерти!
Що хвороба ця хронічна…
Щоб зі мною в ліжку спати,
Я приречена довічно
Його за це годувати?
Цілу тисячу там здерли
Так би мовить, за навчання:
Якщо я стирчу на кухні,
То до біса те кохання!
Люди добрі, всім я раджу,
Вам і вашій половинці,
Щоб ніколи не читали
Тих об’яв, що на зупинці!
Грошам вашим із тих курсів
Вже не буде вороття,
А як жити з чоловіком –
Вас навчить саме життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2018
Баба Домка грошеняток
З пенсії навідкладала,
Тож від моди не відстала
І мобілку вже придбала.
Вадик-син, невістка, внуки
У столиці проживають,
Непогано заробляють
І свою квартиру мають.
А торік придбали дачу,
І хвалилась всім Домаха,
Що купив синок машину,
Зветься вона «Євробляха».
І в селі всім розказала:
-Олігархом Вадик став,
І оту круту машину
Аж з Німеччини пригнав!
І сусіди добре знають
(Їх Домаха задовбала)
Як її всі поважають –
Внуки і невістка Алла.
А на свято - була Трійця,
До Домахи завітали
Такі ж баби - відпочити,
Всі новини розказали:
Як було сьогодні в церкві,
Як отець Василій правив,
І що Вітька Гавриленків
Варчину Марго знеславив.
Тут в Домахи на весь голос
Обізвалася мобілка.
-Внуки гучність тут включили,-
Пояснила баба Мілка.
Це, щоб всі, хто є, почули,
Як Домаху люблять діти.
Тихо! Зараз ми почуєм,
Що там будуть говорити.
-Алло, мамо,- в телефоні,-
У нас зараз обмаль часу,
Вислухати постарайтесь,
І в дорогу вже збирайтесь.
Ми всі їдемо на море,
(На руках уже путівки),
Мій водій до вас прибуде –
Буде голуба автівка.
Відвезе він вас на дачу:
Будете за всім дивитись,
По можливості (це ж літо) –
Трішки будете трудитись.
Треба все пересапати,
Прополоти всі грядки,
Помідори підв’язати,
Поливати огірки.
Консервацію закрити
(Ви вже досвід маєте),
Ми не будемо Вас вчити,
Ви все добре знаєте.
Скрізь помиєте в кімнатах,
І вазони поливайте,
Там, де рибки - не забудьте:
Корм і воду поміняйте.
І картоплю не забудьте,-
Розпиналась в трубці Алла,-
Покропити й підгорнути
(Ми її ще й не сапали).
Тут Домаха перебила:
-Не збивайте мене з мислі,
Я вам зараз скажу гарно
(В бабів щелепи відвисли).
-Чуєш, Алло, я оглухла
Вже від цього крику й гаму,
На все літо на городі
Постав раком свою маму!
Хай слухає соловейка,
Жайворонка і зозулю,
А від мене одержите
Величезну гарну дулю!
Бабам смішно: -Що, Домахо,
Люблять діти? Хай їм грець!
Ховай свою гарну дулю,
Будем їсти холодець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2018
Дівка Галя працювала
В городній бригаді,
На роботі скрізь встигала –
Батьки були раді…
Та прийшли якісь укази
(Ми до цього звикли),
Землю всю розпаювали –
І бригади зникли!
Галя в місто подалася,
Хоч доля й лукава,
Дуже швидко влаштувалась
Продавати каву.
Їй швиденько пояснили,
Щоб вставала рано,
Готувала капучино
І американо.
В невеличкому лоточку –
Все тут в шоколаді,
Працювала в холодочку,
Не те, що в бригаді.
Правда, люди вередливі,
Та дівка не плаче:
Ну, подумаєш, комусь там
Кава не гаряча!
Тим гірка, а тим солодка –
Всім не догодити,
Тут якби чим більш продати,
Грошей заробити.
Тому трішки не долила,
Не додала здачу,
Перед людьми проклинала
Роботу собачу.
Спритно напій продавала
(Ху, яка задуха!)
Раптом з черги пролунало:
-Що це? В каві - муха!
Громадяни, всі ви свідки,
Що я не брехуха,
Подивіться - в філіжанці
Ось плаває муха!
Галя слів не добирала:
-В мене усе свіже!
Ви чого розверещались,
Наче вас хтось ріже!
Та від ваших оцих криків
Ця муха оглохла,
Вона в тому капучино
Іще зранку здохла!
-Буде правильно «оглухла»,-
З черги підказали…
-В мене вуха вже попухли,
Всі грамотні стали!
Та всі разом не кричіть так,
Чи ви показились?
Як це муха може плавать,
Як вона втопилась?
І до вечора вже в Галі
Виникла турбота:
Через ту прокляту муху –
Знов шукай роботу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788378
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.04.2018
У рекламі говорили,
Що стараються для нас,
Нове диво вже створили –
Винайшли новий матрац.
Це «Дормео» - не якесь там
На пружинах, як колись!
І хвалити цей винахід
В телевізорі взялись.
Радить всім ота Руслана,
Що співала «Дикі танці»,
Також свідчить її мама,
Що у вас немає шансів
Вдома добре відпочити:
Усе тіло буде нити,
Тільки ви з оцим «Дормео»
Будете нормально жити!
А тоді сказав мужчина,
Що матрац - є лікувальний:
Перестала боліть спина
(Ну хіба це не похвально?)
Відпочивши, зразу брався
Для дружини все зробити,
І готовий уже зранку
Їй у всьому догодити.
Я ж на другий день у місто
Добиралася щосили,
Щоб матраци ці застати,
Щоб же їх не розкупили!
Продавці там позбігались:
-Гарний вибір,- всі казали,
Спритно все запакували,
Із покупкою вітали.
Я на весь оцей пакунок
Заплатила добрі гроші,
З ним не впхалась у автобус –
То привіз таксист хороший.
Зразу я матрац - на ліжко,
Нову постіль постелила…
Отепер уже я буду
І кохана, і щаслива!
Чоловік кохати буде,
Як в кіно отой Ромео,
Буде вдома все робити,
Як полежить на «Дормео».
Та якби ж я була знала,
Що нікчемна та реклама,
Бо збрехав отой мужчина,
І Руслана, й її мама!
Чоловік мій - скотиняка,
Цілу ніч хропе і спить!
Оце мені така дяка?
Тут уже душа кричить!
Бо раніше на пружинах
Не боліла його спина,
А, бувало, й без матраца,
Він справлявся, як мужчина!
Це «Дормео» доконало,
І тепер я добре знаю,
Якщо тільки йде реклама -
Телевізор - вимикаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2018
Молода невістка Варка
З свекрухою не мирилась,
Кожен день у хаті сварка,
Бо свекруха - як сказилась!
Кожен день не знає нащо
Хоче сина рятувати,
І невістку - це ледащо,
Треба вижити із хати.
-Ти - пройдисвітка й повія,-
Починає день свекруха,-
Сину зовсім ти не рівня,
Та хіба мене він слуха?
Та тебе ж бомжі й п’яниці
По всіх селах волочили,
А щоб від них відчепитись
Певне, вже не було сили?
Та на тебе глянуть гидко,
Подивись, на що ти схожа,
Он мордяка - вся червона,
Як у тому саду рожа!
Та невістка не журилась,
Звикла вже до цього Варка,
І в ранкову оперету
Перетворювалась сварка.
-Правду люди в селі кажуть:
Кривобока ви і коса,
Як ішли весною заміж –
Пузо було вище носа!
Тут ще треба розібратись:
Ваш синок - чия дитина?
Не з одним ви чоловіком
Гралися під кожним тином.
Знають вас у кожній хаті
І на кожнім повороті,
Щодня бігли до ворожок
І робили привороти.
І лише один знайшовся,
Бо він тоді добре впився:
Ви чар-зіллям напоїли,
То він здуру й оженився!
Ви забули, як Галина
Вам всі патли обірвала,
Як в хліві з її Максимом
На гарячому застала?
Тут невістка розійшлася
(Вже свекрухи було мало)
До свекора підскочила,
На весь голос верещала:
-Вас яка вкусила муха,
Що не скажете ні слова?
Розсудіть, хто з нас брехуха:
Я, чи жирна ця корова?
-За що мене й мого сина
Отак доля наказала?
Кожна з вас сказала правду
І нічого не збрехала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2018
Баби - Маня і Явдоха
У садочку посідали,
Де були і що почули
Одна одній розказали.
-Я із сином говорила
(Він живе аж у Канаді),
Скільки доброго почула
Від дітей, дружини Наді.
Хокеїст мій син Микола,
По льоду ганяє шайбу,
Ще й онуків побачила
По отому… як це… скайпу!
На край світу та Канада,
Подумати треба тільки…
Як же добре, що винайшли
Телефони ці - мобілки.
-Ой не дуже воно добре,-
Перебила баба Маня,-
Ось давай ми пригадаєм
Наше буйне дівування:
Що ми тільки виробляли…
І гуляли завжди вільно,
Не боялись, що хтось зніме
До подробиць на мобільний.
Он ти з Петром, що робила
В сіні, що біля Секлети?
Це щоб зараз, то виклали б
Вже до ранку в Інтернеті.
-А ти з Павлом на горищі
Кохалася аж до ранку!
Він тебе тоді покинув
І узяв руду Оксанку.
-А як ми в ставку купались?
Без нічого - зовсім голі!
Нам було, що показати,
Дякуючи мамі й долі.
Всі принади виставляли,
Хоч самі це добре знали,
Що у лозах, очеретах
Хлопці завжди підглядали.
А щоб в них були мобільні,
Чи оті… як їх … смартфони?
Доведи, що ти не гола
Там у тому телефоні!
-Пам’ятаєш, тебе п’яну
Аж на хутір занесло,
Це щоб зараз - на екрані
Бачило б усе село!
Он Олена согрішила,
Як була у кума Петі,
А сьогодні всі вже знають -
Прочитали в Інтернеті.
Ми грішили й не боялись
У дівоцтві тих законів,
Як же добре, що не було
В нас мобільних телефонів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787510
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.04.2018
В місті Києві в готелі
Поселились три дівиці,
Прибули всі на нараду,
Що проходила в столиці.
Познайомилися зразу,
Причастились, як годиться,
І про себе розказали
Як живеться, і з ким спиться.
Сара каже: -В мене Ізя
Ювелір, мене кохає,
Наче гномик у тій казці –
Золото охороняє.
Кожен день цілує ручки,
Проявляє скрізь турботу,
Ось ці персні і обручки –
Це усе його робота!
Гульнара своє торочить:
-Мій Хасан - це те, що хочу,
Мені завжди допоможе,
На Хоттабича він схожий.
Із ріденької борідки
Висмикне він волосину,
Подмухає - і у мене
Вже стоїть в дворі машина.
Він - як з казки, і ми разом
Щастя ділимо надвоє,
Дуже добре мені мати
Отакого ось героя.
Галя слухає, зітхає,
(От везе отим дівчатам!)
Прийшла черга, таки треба
І про свого розказати:
-Мій Іван - низький, шмаркатий,
Схожий на Телесика,
До дівчат завжди приходив
Із сусідським песиком.
-Я Іван-царевич,- каже,-
Я з тобою хочу бути!
І у ліжку, аж до ранку
Падло, не дає заснути.
А як кажу, щоб женився,
То манера тут така –
Перетворюється зразу
На Івана-дурака.
Лежачи зі мною в ліжку,
Щиро клявся там мені,
Що приїде незабаром
Сам на білому коні.
А це милий натякає,
Що не будемо ми вдвох…
І я зразу догадалась,
Що той кінь давно вже здох!
А минулого вівторка
Наступила в нас розв’язка:
Живіт росте, а принц утік -
Ось така у мене казка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2018
Познайомилася Тая
З Грицем в жовтому береті,
І як зараз це буває -
Здибалися в Інтернеті.
Ось нарешті, через місяць
У кафе вони зустрілись,
Гриць вручив Таїсі квіти,
Потім вдвох за столик всілись.
Принесли їм тортик, чаю,
Тая зразу починає:
-Я нечесних обминаю
Й тобі зразу заявляю:
-Якщо тільки у розмові
Будуть ноти брехні й фальші -
Я встаю й виходжу звідси
Тріумфальним гордим маршем!
-Та не вмію я брехати,-
Заспокоїв Грицько Таю,-
Буду правду я казати,
Тобі чесно обіцяю.
Тая впевнена і горда
У своїй тут перемозі,
Але далі все розкрилось
У такому діалозі:
-В мене ноги, як в козулі,
Переваг у них багато…
-Ну, це правда,- Гриць дівулі,-
Такі ж довгі й волохаті.
Тая далі: - В мене очі,
Як волошки - скаже кожний.
-Та зате на твоїм носі
Почепитись легко можна.
-Груди ось - без силікону,
Крім квартири маю дачу…
-Дуже дивно, де ж ті груди?
Тільки блузочку я бачу.
Тая далі: -А волосся?
Меліровка тут до діла…
-Якесь воно поскубане,
Наче його гусінь з’їла.
-День робила манікюри,
Це в салоні - дорого…
-Та з такими пазурами
Можна йти на ворога!
Тая зблідла і крутилась,
Часто ойкала, зітхала,
Із-за столу підхопилась,
На все кафе закричала:
-Отакі козли не в моді,
Бо невдячна ти скотина,
На твоїй дебільній морді
Навіть не росте щетина!
Ще ти - хам, падлюка, бидло,
Це про тебе правда вся!
Перед тим, як гордо вийти –
Дала дзвінко ляпаса.
-Що ж не так? Казав же правду!-
З болем вирвалось у Гриця,-
Це вже шоста покидає
Й кожна з них дає по пиці!
Аж тепер я зрозумів,
Дорогі мої дівчата,
Щоб ви мене покохали –
Треба завжди вам брехати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2018
Щось із бабою зробилось:
Чи то так, чи здуру,
Почала вона вивчати
Китайську культуру.
Ото цілий день товчеться,
По книжці мудрує,
Усі речі розставляє
Тільки по Фен-шую.
І для діда одягнутись
Стало ціле горе:
Зранку - шафа у кімнаті,
А вдень - в коридорі.
Тут штани свої поклав
(Стілець біля ліжка)
Та під вечір - нема штанів,
Є з фікусом діжка!
Вночі діда притиснуло
(Є така потреба),
Баба міцно вже заснула,
Дід йде куди треба.
За щось раптом зачепився
(А це було крісло)
Так упав, мало не вбився,
Щось у спину влізло…
І в старого тут не склалось
Щодо етикету,
Бо не було вже потреби
Йти до туалету…
То на голову упаде
Зеркало з полиці
То на кактуса він сяде -
Баба б’є по пиці,
Отак дід помучивсь з місяць,
Пішов у розвідку
І його (він ще нічого!)
Прийняла сусідка.
А покинута бабера
Вже майже не чує,
Сама в хаті шкандибає,
Зате ж по Фен-шую!
А старий біля сусідки
Прекрасно ночує,
Накінець-то він позбувся
Клятого Фен-шуя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786667
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.04.2018
У парку біля кіоску
Однокласниці зустрілись -
Вже дорослі Ната й Оля
(Колись разом в школі вчились).
Оля дуже здивувалась
(Вчилась в школі на п’ятірки),
Ната так перебивалась -
З одиниці та на двійки…
Оля каже: -Була, Нато,
Ти страшна і дурнувата,
Як же сталось, що тепер ти
І щаслива і багата?
В школі в тебе з вчителями
Розгорялись завжди страсті,
Бо екзамена ніколи
Не могла сама ти скласти.
Як же прикро,- каже Оля,-
Я ж відмінниця була:
Золота медаль у школі,
Два дипломи досягла!
Я думала - зустрінеться
Чоловік мені хороший,
Та кому така потрібна?
Ні роботи, ані грошей…
Ну, а Ірку пам’ятаєш?
В неї була медаль срібна,
Три дипломи, уявляєш?
Теж нікому не потрібна!
-Дякую за компліменти,-
Стримано сказала Ната,
Про життя й свою кар’єру
Почала розповідати:
-Раз зібралося нас кілька
Отаких ось дурнуватих,
У кафе пішли місцеве,
Від душі щоб погуляти…
А як випили добряче,
Тут ні сіло, ані впало –
Я пішла до Караоке,
Голосно співати стала.
Тут мужчина враз підскочив
(Чи бармен - я вже забулась),
Дав мені аж п’ятсот гривень
І сказав, щоб я заткнулась.
Таким способом я стала
Дуже добре заробляти,
Зрозуміла, що так можна
Знаменитістю враз стати!
Я у мріях не літала
Високо, аж десь у хмарах,
Завжди добрі гроші мала
В ресторанах і у барах.
Було весело і легко
Там для публіки співати,
За три роки я вже мала
Круту тачку й гарну хату.
Якщо колись хтось заїде
Бува, в барі по мармизі –
Не біда, я ще покажу
Усю себе у стриптизі!
Ноги криві й волохаті
Виручать мене щоднини,
Тут валютою заплатять,
Щоб я злізла із жердини!
Ната хитро усміхнулась,
Олю зміряла очима,
Пригадала всі образи,
І єхидно процідила:
-Крім медалі і дипломів,
Що із тебе, Олю, взяти?
А тепер ти догадалась,
Хто з нас справді дурнуватий?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2018
Вдівець Іван подумав якось:
-Таки треба ожениться…
І сусідка хоче заміж,
Бо давно уже вдовиця.
Натякнув удень Марії:
-Ввечері прийду з букетом,
Може збудуться в нас мрії –
Заспіваємо дуетом.
Вдень умився, поголився,
Поскладав на крісло клунки,
Телевізор подивився,
(Там було щось про дарунки).
В телевізорі сказали
(Здивувало це Івана),
Що найкращий подарунок –
Це японська ікебана.
Різні види показали,
На ваш вибір - майстер –клас,
Ще сказали: -Ці букети
Ощасливлять завжди вас.
Нащо тратити зарплату
На троянди і тюльпани,
Якщо можна з сухоцвітів
Скласти в банці ікебану?
Все зробив, як ті японці:
Суху гілку встромив скраю,
Чорнобривці, як те сонце,
Скляну банку прикривають.
З очерету взяв мітелку,
Деревій сухий знайшов,
Приладнав листок із клена –
До Марії з цим пішов.
Як було там - що казати?
Жених вилетів із хати,
З матюками вслід Івану
Полетіла ікебана…
Отаке – то нещасливе
Було сватання в Івана,
І розбила оте щастя
Ідіотська ікебана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2018
-Чуєш, Васю, -Галя каже,-
Ось в журналі прочитала,
Що канадці дослідили
І трактат свій написали:
Щоб до старості в мужчини
Завжди все ішло на лад –
Треба зовсім без причини
Щодня їсти шоколад.
Вася дуже здивувався
І напружив свого лоба:
-Для канадців їхня слабкість –
Дуже вже важка хвороба.
Та без них я добре знаю,
Щоб вони там не писали,
Додає здоров’я й сили
Наш часник, горілка й сало!
Іноземці - що з них взяти?
Вони ж геть не вміють пити…
Не додумались до того,
Щоб це диво дослідити.
Оті вчені не навчились
До пуття хазяйнувати,
Зразу видно, що не вміють
Гроші вдома рахувати.
Для нас - зовсім нерозумно
Гривні в шоколад гатити:
За ці кошти можна в Дарки
Всю горілку закупити.
Кидай, Галю, ті журнали,
Витирай з губів помаду,
Вип’єм чарку, з’їмо сала –
Буде все в нас в шоколаді.
В ліжку завжди дам я раду,
Ти в мені не сумнівайся,
Справлюсь я без шоколаду –
Твій до гробу вірний Вася!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785797
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.04.2018
Біля хати бродить Вітя
(Він сьогодні - без обіду),
І це ж треба, щоб нечиста
Принесла його сусіда!
Не хотілось в такім виді,
Щоб зустріли його люди:
З допомогою сусіда –
Все село сміятись буде.
-Вітю, голубе, що з вами?
Чув я крики ще до того…
Де ж це ви так постраждали?
Місця тут нема живого!
Що сказати чоловіку?
Відповідь таку він дав:
-Це через кохану жінку
Я так тяжко постраждав.
-Які нелюди в цім світі,-
З подивом сусід сказав,-
Щоб людину так побити,
Я вас зразу й не впізнав…
Вітя каже: -Так змісили,
Та їм цього було мало,
Що вся пика стала синя –
То ще й ребра поламали.
Ліву руку перебили,
(Добре, що лишилась права),
Ой, дружище, відчуваю –
Дуже кепська моя справа.
-Не дай, Боже,- сусід каже,-
До такого ось дожити,
Щоб за вірне це кохання
Отак тяжко заплатити.
Але ви хоч їх впізнали?
Часу тут не тратьте марно,
Повідомте всі канали,
Йдіть в поліцію, в лікарню!
Зітхнув Вітя: - Що доповнить?
Змушений сказати дещо:
Віддубасили по повній,
Це мої - дружина й теща…
Тепер довго я не зможу
До чужих жінок ходити –
За всі мої походеньки
Відплатили, паразити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2018
Бодя втретє оженився,
Тож не став тут зволікати,
Як вести себе на кухні –
Почав жінку научати:
-Харчування - це наука:
Треба все збалансувати,
Їсти - щастя, а не мука,
Це повинна пам’ятати.
В кожній страві - це щоденно
Перед тим, як споживати –
Треба точно і ретельно
Калорії рахувати.
Готували усе жирне
Попередні дві дружини,
Дієтологи погані,-
Так пояснював Галині.
Галя - молодиця славна,
Хоч з забитиго села,
В харчуванні і коханні
Враз порядок навела.
Покришила кріп, петрушку,
Пів старого огірка,
З буряка зварила юшку –
Це вечеря ось така.
Бодя в крик: - Де м'ясо, соки,
Яйця, сир і камбала?
Галя встала, руки в боки,
І свій виступ почала:
-Буду вірна твоїй звичці,
Пора, голубе, вже знать:
Будеш пастись на травичці –
Козли м’яса не їдять.
Може там десь украдешся,
Ковтнеш куплений біляш,
Та у мене ти забудеш
За котлетку і гуляш.
Оце бачиш - на тарілці
Калорії твої всі,
Будеш жити - не тужити
На кропиві і вівсі.
Не розмахуй тут руками,
Та дивись краще під ноги,
Бо зачепишся за двері
Й поламаєш свої роги.
Бодя звик не відкладати
(Бо вагома це причина),
Буде завтра знов шукати
Вже четвертую дружину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785159
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.03.2018
Якось я сказав дружині,
Що вона мені не пара.
Знає тільки кухню, свині,
А в науці – геть бездара.
Що не має інтелекту,
У мистецтві - недотепа,
І до повного комплекту
Ще й затуркана дурепа.
Я тоді уже подумав,
Треба тут сказати зразу,
В нещасливу я годину
Ляпнув цю невинну фразу.
Жінка висновок зробила.
Та цікаво було далі:
Розвивалися події,
Як в бразильськім серіалі.
Продала корову й свині,
І літає, як на крилах,
Замок великий на дротині
В хліві на двері почепила.
Десь комусь вона дзвонила,
Приїхали якісь люди,
Навезли апаратури,
Розставили в хаті всюди.
Хлопці – майстри на всі руки:
Пояснили, де планшети,
«Однокласники», «Фейсбуки»,
Як сидіти в Інтернеті.
За науку цю хорошу
Дякувала їм дружина,
Віддала всі наші гроші,
Що збирав на запчастини.
Щебетала моя мила
Про «Контакт» і про «Ютуб»,
Що вона уже вступила
В інтелектуальний клуб.
За продані качки й свині
Мріяв я купити скутер,
Та дружина враз придбала
Сканер, принтер і комп’ютер.
Я забув, коли їв борщ,
І які на смак котлети…
Жінка зранку і до ночі
Зависає в Інтернеті.
І до мене вже говорить
Іноземними словами…
Поряд з нею - я вже дурень
(Нехай буде це між нами).
Я вже ясно зрозумів
(Це кажу і ледь не плачу),
Вже не з’їм я голубців,
Вареників не побачу…
Боже милий і єдиний,
Маю просьбу лиш одну:
Поверни мені дружину
Ту - затуркану й дурну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784971
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.03.2018