Дружня рука

Сторінки (10/929):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Розмовляєш зі мною мовчанням

Розмовляєш  зі  мною  дощами,
А  від  посмішки  вже  не  лишилось  і  сліду,
Чи  ті  хмари  закрито  якимись  ключами,
Тисну  знову  на  газ,  та  нікуди  не  їду  …

[i]Ледь  торкаюсь  руки,  пропливаю  в  очах,
Не  мої  це  зірки,  не  палаю  в  думках,  
Облітаю  чудові  чужі  острови,
І  продовжую  далі  писати  на  Ви.[/i]

Розмовляєш  зі  мною  вітрами,
Залітаєш  у  кожен  куточок  душі,
Наблукались  чужими  містами,
Навіть  мрії  вже  стали  чужі  …

Розмовляєш  зі  мною  мовчанням,
Не  написаним  теж  все  сказала  давно,
Ти  і  перша,  і  мабуть  остання,
Вже  й  забув  де  твоє  серед  сотень  вікно  …  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025


Мені здається, у тому іншому світі

Мені  здається,  у  тому  іншому  світі
Я  б  так  радів  кожній  зустрічі  з  вами,
Відчувалося  б  тремтіння  душі  у  повітрі,
Я  б  мабуть  обіймав  вас  цими  дощами  

Я  б  з  болем,  відчаєм  повертав  вам  вечорами  вашу  руку,
Стояв  б,  вдивлявся  у  вікно  там  високо  –  високо,
А  потім  вранці,  згадуючи  …  доля  ….  мене…  таку  довгу  розлуку,
Так  ніжно  по  дружньому  цілував  би  у  щоку  …

І  любувався  б  вашим  виступом  на  сцені
Десь  там  у  якомусь  відомому  театрі
І  вгадував  би  слова  сказані  незліченні
Чи  пісні  співані  при  дотиках  сердець  і  ватрі  

Може  ви  вже  далеко  і  може  дуже  давно,
Не  повірите,  я  вами  заповнюю  порожнечу,
Ви  моя  і  мрія,  і  втрата,  найміцніше  вино,
Я  вам  дякую  за  мою  у  цю  ніжність  проспівану  втечу  …  

[i]Присутня  допомога  SUNO  у  виконанні[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025


Може ще раз …

[i]І  куди  це  ти,  друже,  ще  раз  зібрався
Може,  друже,  ще  раз  закохався,
Може  щиро  ще  раз  обійнявся,
Може  мило  тобі  хтось  ще  раз  посміхався.
[b][/b][/i]
Може,  правда  для  тебе  як  подруга  щира,
Може  гордість  губу  як  завжди  закусила,
Не  біжиш,  коли  кажуть:  туди  всі  побігли,
Не  малюєш  все  чорне  і  сіре  на  біле  …

Може  п’яний  хватаєш  за  струни  гітару
Може  втома  від  втрати  зробили  їм  пару
Стало  порожньо  там  де  ще  людно  недавно
Стало  холодно  там  де  ще  тепло  і  гарно

Ще  напишу,  ще  маю  про  що  я  писати
Чи  є  сенс?  Це  ж  мов  вогником  в  лісі  блукати
Очі  -  очі,  я  знову  вас  буду  шукати,
Щоб  словами  своїми  мов  скарб  обійняти  …  

[i]І  куди  це  ти,  друже,  ще  раз  зібрався
Може,  друже,  ще  раз  закохався,
Може  щиро  ще  раз  обійнявся,
З  тою,  що  вже  й  не  сподівався.
[b][/b][/i]

[i]Присутня  допомога  SUNO  у  виконанні[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025


Мені до тисячі залишилось сто

Будь  далеко.  А́ле  будь.
Хо́чеш,  зо́всім  мене́  забу́дь.  
Хо́чеш,  при  зу́стрічі  не  упізна́й.
Але  від  се́бе  не  відпуска́й  …

Чому́?    Я  не  зна́ю  чому́?
Ма́буть,  я  так  не  та́к  живу́.
Пі́снею  я́кось  обійму́,
І  так  перейду́  межу́  …

Там  вдалині́,  зна́ю  що.
Я  не  шука́ю  бі́льше  ключі́.
Мені́  до  ти́сячі  зали́шилось  сто
Невже́  вони́  такі  чужі́?

Не  йди́.  Я  зна́ю,  що  пі́зно.
Не  тобі́.  Пі́зно  мені́..
Та  до́сі  голова́  на  плечі́
Там.  А  тут  чужі́  …  

Цікаве  виконання  від  SUNO.
Може  колись  спробую  сам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025


Кида́ю по́гляд і́ноді наза́д

Кида́ю  по́гляд  і́ноді  наза́д,
Де  ви  мої́  зако́хані  в  гіта́ру,
У  во́гнище,  у  ві́ршів  зорепа́д,
У  го́ри  і  над  ни́ми  хма́ру  …

Рука́  доторка́ється  струн,
Так  мо́жна  ще  раз  поблука́ти,
Десь  двоє  наслу́хались  лун,
Де  б    їм  тут  удво́х  політа́ти  …

Чужі́  роздира́ють  світи́
Краду́ть  їх  у  ко́гось  і  в  се́бе,
Важли́во  своє́  вберегти́,
Впізна́ти  його  ду́же  тре́ба  …

Де  ви,  чиї  обі́йми  -  це  так  про́сто,
Так  щи́ро  ці  неска́зані  слова́,
У  ко́го  вчи́нки  зовсім  не  по  зро́сту,
І  на  плечі́  діво́ча  голова́  …

Вдивля́юсь  і́ноді  в  нові́  обли́ччя,  
Так  ненаро́ком  і  без  сум’яття́,
Вас  хто́сь  куди́сь  дале́ко  зно́ву  кли́че,
А  по́руч  вам  не  струмени́ть  життя́  …

І  так  вихо́дить,  що  вам  шко́да  часу,
Ви  біжите́,  штовха́ючи  плече́м,
Мов  проплива́єте  повз  бе́рег  шви́дко  бра́сом,
Мов  закрива́ючи  всі  пі́дступи  ключе́м  …

Рука́  доторка́ється  струн,
Так  мо́жна  ще  раз  поблука́ти,
Десь  двоє  наслу́хались  лун,
Де  б    їм  тут  удво́х  політа́ти  …

Чужі́  роздира́ють  світи́
Краду́ть  їх  у  ко́гось  і  в  се́бе,
Важли́во  своє́  вберегти́,
Впізна́ти  його  ду́же  тре́ба  …

Присутня  допомога  SUNO

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025


Візьми собі мої світи

[i]За  мотивами  "Me  before  you"[/i]
[i]Діалог  з  віршем  Mezu  Svitlana  'В  затишному  кафе  на  розі  вулиць'[/i]

яка  ж  це  ро́зкіш  так  піти́,
візьми́  собі́  мої́  світи́,
від  те́бе  не  беру́  нічо́го,
і  не  потрі́бно  мені́  сво́го  ...

за  ме́не  ти  туди́  прийди́,
де  за́пах  ка́ви,  ща́стя  жі́нки,
де  у  пові́трі  всі  відті́нки,
за  сто́ликом  ура́нці  посиди́

підся́де  хтось?  не  проганя́й,  не  тре́ба,
мо́же  це  я?  ті́льки  не  зо́всім  я  ...
то  і́нший  я,  котри́й  для  те́бе,
згадай:  тепер  ти  нічия.

Тепер  йому  глибокі  очі
Всі  ці  світи,  дотик  руки
І  ці  такі  короткі  ночі
І  що  там  ще  захочеш  ти  ...

[i]Потрібне  було  жіноче  виконання  
Тому  присутня  допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025


Нови́й влада́р усі́вся на стіле́ць

Нови́й  влада́р  усі́вся  на  стіле́ць.
Не  на  коня́,  бо  укуси́в  леда́що.
Хоч  кінь  у  то́му  ца́рстві  молоде́ць!
У  тре́нді    ду́рості  шале́ні  ха́щі.

Терпі́ти  вже  не  міг  жіно́к,  діте́й,
Коли́шню  обійма́в  в  рекла́мі,
Рядо́чок  бла́знів  в  че́рзі  до  двере́й,
Щось  там  цілу́ють  у  нестя́мі    …

Хто  придиви́всь,  звича́йний  рекети́р,
Таку  поро́ду  зна́ємо  відо́му,
Усі  чека́ють  на  поті́к  бюдже́тних  дир,
А  що  наро́д?  Зати́х,  до  всьо́го  чує  вто́му  …

Піджа́к  черво́ний,  золоти́й  ланцю́г,
Відкле́ївся  ледь  жовтува́тий  чуб,
Не  раз  банкру́т,    пога́ний  нюх,
Та  мав  на  фа́йну  ді́вку  зуб  …

Свобо́да  –  жі́нка,  що    не  лю́бить  брехуні́в,
Диви́лась  зве́рху  і  додо́му  закоси́ла,
У  цьо́му  сві́ті  вже  не  ста́ло  королі́в
Була́  ще  ді́вка,  не  забу́в,  що  ма́ла  кри́ла  …

[i]Кавер
У  пошуках  виконання
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025


Війна забрала вже три роки

Щось  там  шепо́че  тобі́  дощ,
Придба́в  за  бе́зцінь  скри́пку  ві́тер,
Само́тніх  вже  три  ро́ки  площ
Без  спо́гадів  нема́  куди́  поді́ти  …

[i]І  на́віть  кіломе́три  б’ють  на  спо́лох,
І  на́віть  за́втра,  як  всьому́  кіне́ць,
Чуже́  все,  пропаде́ш  мов  мо́рок,
Коли́  ти  снів  її    мите́ць  [/i]

Дале́ко  десь  забу́ли  про  любо́в,
Дале́ко  десь  від  зрад  схили́лись  пле́чі,
Бага́то  рі́дних  і  чужи́х  око́в,
Диви́сь,  які  важли́ві  ре́чі  

Війна́  прихо́дить  в  ко́жен  до́тик  твій,
У  ко́жен  по́гляд,  у  струни́  тремті́ння,
У  світ  ввірва́вся  глу́му  буреві́й,
Як  обійня́ти  десь  знайти́  умі́ння  …

Промі́ння  захова́лося  між  хмар,
Зато́ри  теж  напо́внюють  неспо́кій,
Мені́  не  ста́чить  вже  чужо́го  чар,
Війна́  забра́ла  вже  три  ро́ки


[i]І  на́віть  кіломе́три  б’ють  на  спо́лох  
І  на́віть  за́втра  як  всьому́  кіне́ць
Чуже́  все,  пропаде́ш  мов  мо́рок
Коли́  ти  снів  її    мите́ць  [/i]

[i]Кавер[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025


Трапляється. Вони горять …

Трапляється.  Вони  горять  …
Не  листя,  не  трава  …  а  люди
І  підозріло  так  мовчать
І  пропадають  звідусюди  …

В  повітрі  десь  висить  рука
Десь  відвернувся  хтось,  так  сталось
Десь  кривина  життя  стрімка
Десь  все  раптово  поламалось

І  що  робити?  Обернутись  і  піти?
Що  там  чиїсь  далекі  горизонти?
Що  там  чиїсь  непізнані  світи?
Ще  й  треба  вміння  на  експромти  …

Все  просто.  Ти  тут  поруч  посиди.
Ось  тут  на  лавці,  тут  багато  місця.  
Обов’язково  залиши  сліди  
Свого  такого  тихого  хотіння  …  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025


Ще прийде час, палатиме москва!

Маленькі  кроки,  
Сльози  у  очах,
Дорослі,  коли  навіть  ще  не  десять,
Немов  вага  важенна  на  плечах,
І  кілька  квіток  у  руках  …  
Важкі  по  справжньому  ті  кроки  …
Тут  вчора  росіяни  вбили  друга,
Любив  возитись  на  майданчику  з  м’ячем,
Спочатку  бігати  по  кругу,
Ледь  доторкаючи  той  м’яч  плечем,
Показуючи  трюки  другу,
Може  колись  в  Кривбас  гравцем  …  
Все  порожньо  тепер,
Дітей  не  видно  поруч,
На  лавці  гірка  квітів,
Іграшки  між  них,
Тим  квітам  вже  нема  кому  радіти,
Та  крик  не  стих  …  
Батьків  тут  двоє  
Залишилися  сидіти,
Сидітимуть  тут  мабуть  років  сто,
Бо  вже  нема  того,  кого  любити,
Для  них  було  за  сенс  всього  …  
Десь  там  дорослі  -  
Ті,  що  москалі,
І  ті,  що  наче  мудрі  європейці,
Десь  там  трампісти,    
Саудити  –  королі,  
Усякі  папи,  і  якісь  туземці  …  
Десь  моляться  якимсь  своїм  богам,  
Брешуть  про  щось  своїм  духівникам,  
Там  десь  так  само  гинуть  палестинці,
А  ці  усі  сидять  мов  на  пластинці  …  
Для  них  чужі  ці  криворізькі  діти,
Не  вміють  співчувати  і  радіти,
Їм  все  це  наче  епізод  з  кіно,
Переключив  і  вже  все  стало  сном  …  
Маленькі  кроки,  
Сльози  у  очах,
Він  виросте,
Ним  не  керує  страх.
Він  гордий  за  країну,
Що  жива,
Ще  прийде  час,
ПАЛАТИМЕ  МОСКВА!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025


У неї ці її звичайні справи (2)

Власне  виконання
Запис  на  телефон

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025


Вже звичка. Поїзд,

Власне  виконання.
Вибачте,
запис  зроблено  на  звичайний  телефон.
Текст  вірша  та  кавер  можна  знайти  нижче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025


У неї звичайні справи

У  неї  ці  її  звича́йні  спр́ави
Куди́сь  біжи́ть,  ледь  ви́мовить  приві́т
Такі́  дале́кі  ра́птом  ста́ли
Аж  посмутні́в  байду́жий  світ  

Чека́й,  хоч  мить,  я  принесу́  гіта́ру
Згада́в  слова́,  в  них  ко́жен  по́дих  твій,
Весна́  цьому́  відро́дженню  до  па́ри
Що  з  то́го,  що  на  за́втра  буреві́й  …  

Коли́сь  бага́то  так  удво́х  розповіда́ли
Ві́тер  гойда́в  вітри́ло  нам  вгорі́
Що  слу́хали,  що  десь  коли́сь  чита́ли
Про  що  мовча́ли  вечора́ми  ліхтарі́  

Коли́сь  від  мрій  так  ті́сно  у  розмо́ві
Від  спа́лахів  очей  нема́  куди́  втекти́
При  зу́стрічі  все  опові́в  кото́ві,
Що  дозволя́в  собі́  на  стос  книжо́к  лягти́  …

Усе  навкі́л  спліта́лося  рука́ми,
Думка́ми,  спле́сками  емо́цій  непрости́х
Здава́лися  близьки́ми  дивака́ми
Як  опини́лися  тепе́р  се́ред  чужи́х  …  

Чека́й,  хоч  мить,  я  принесу́  гіта́ру
Згада́в  слова́,  в  них  ко́жен  по́дих  твій,
Весна́  цьому́  відро́дженню  до  па́ри
Що  з  то́го,  що  на  за́втра  буреві́й  …  

[i]Кавер  з  допомогою  SUNO[/i]

[b]Інший  варіант  пісні[/b]

У  неї  ці  її  звича́йні  спр́ави
Куди́сь  біжи́ть,  ледь  ви́мовить  приві́т
Такі́  дале́кі  ра́птом  з  не́ю  ста́ли
Засумува́в  і  так  байду́жий  світ

[i]Чека́й,  хоч  мить,  я  принесу́  гіта́ру
Згада́в  слова́,  в  них  ко́жен  по́дих  твій,
А  мо́же  ще  де́сь  по  горня́тку  ка́ви?
Що  з  то́го,  що  на  за́втра  буреві́й  …  [/i]

Коли́сь  бага́то  так  розповіда́ли,
Ві́тер  гойда́в  вітри́лом  угорі́,
Що  слу́хали,  що  десь  коли́сь  чита́ли,
Про  що  мовча́ли  вра́нці  ліхтарі́  

[i]Чека́й,  хоч  мить,  я  принесу́  гіта́ру
Згада́в  слова́,  в  них  ко́жен  по́дих  твій,
А  мо́же,  ще  де́сь  по  горня́тку  ка́ви?
Що  з  то́го,  що  на  за́втра  буреві́й  …  [/i]

Коли́сь  від  мрій  так  ті́сно  у  розмо́ві,
Від  спа́лахів  очей  не  утекти́,
При  зу́стрічі  все  опові́в  кото́ві,
Що  так  люби́в  хова́тись  за  книжки́  …

[i]Чека́й,  хоч  мить,  я  принесу́  гіта́ру
Згада́в  слова́,  в  них  ко́жен  по́дих  твій,
А  мо́же  ще  де́сь  по  горня́тку  ка́ви?
Що  з  то́го,  що  на  за́втра  буреві́й  …  [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025


Нема стовпів, залишилось болото

Нема  стовпів,  залишилось  болото,
Десь  там  стоять  ще  рятівні  човни,
Шоковані  не  раз  стрімким  польотом,
Два  джерела  новітньої  чуми  …  

Расизм,  фашизм  мов  виповзли  зі  сховку
Рашизм  став  третім  на  чуми  розлив,
Вже  не  жартують  про  дрібну  відмовку,
Як  кожен  изм  якогось  іншого  хвалив  …

І  де  тепер  розвинутість  хвалена
Де  ті,  кому  служіння,  честь  –  закон,
Чому  у  українця  знайшлись  крила,
А  в  них  готовність  тільки  на  поклон  …

Ну  що,  Європо,  чи  ти  справді  юна,
Струнка,  красива,  в  гордості  жива,
Чи  ти  стара,  крива,  безумна,
Неначе  в  осені  суха  похилена  трава  …

Купка  пройдисвітів  краде  чужі  кордони,
Хтось  по  традиції  вже  молиться  на  них,
Уже  написано  нові  з  таких  ікони,    
Хіба  такого  ми  чекали  від  весни  …  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025


Щось там шепо́че мій друзя́ка дощ

Щось  там  шепо́че  мій  друзя́ка  дощ,
Придба́в    за  бе́зцінь  скри́пку  ві́тер,
Само́тніх  спорожні́лих  площ
Симфо́ніям  надхо́дить  час  зраді́ти  …

Коли́  вже    кіломе́три  б’ють  на  спо́лох  
Закри́ю  очі,  йду  до  те́бе  навпросте́ць
Чуже́  усе,  ти  пропаде́ш    мов  мо́рок
Так  ви́рішив  душі́  і  снів  мите́ць  

Дале́ко  десь  забу́ли  про  любо́в,
Дале́ко  десь  від  зрад  схили́лись  пле́чі,
Як  ухили́тись  від  таки́х  оков,
Поба́чити  прості́  нетлі́нні  ре́чі  

Війна  прихо́дить  в  ко́жен  до́тик  твій
У  ко́жен  по́гляд,  у  струни́  тремті́ння
У  світ  ввірва́вся    глу́му  буреві́й
Як  обійня́ти  десь  знайти́  умі́ння  …

Промі́ння  захова́лося  між  хмар
На  ву́лицях  зато́ри  рвуть  неспо́кій
Мені  не  ста́чить  вже  байду́жих  чар
Лама́ю  сті́ни  удава́нь  жорсто́ких

Коли́  вже    кіломе́три  б’ють  на  спо́лох  
Закри́ю  очі,  йду  до  те́бе  навпросте́ць
Ти  пропаде́ш  чуже́  усе  мов  мо́рок
Так  ви́рішив  душі́  і  снів  мите́ць  

[i]Присутня  допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025


Я не бу́ду шука́ти тебе́ у своє́му за́втра

Я  не  бу́ду  шука́ти  тебе́  у  своє́му  за́втра.
Ма́буть  це  неможли́во,  тому́  це  роби́ти  не  ва́рта.
Я  шука́тиму  тебе́  у  своє́му  вчо́ра.
І  ніщо́  не  зашко́дить.  Це́  не  стіна́.  Це    што́ра    …  

І  ця  пля́шка  вина́  не  зо́всім  до  ре́чі
І  ці  чиї́сь  без  се́нсу  ого́лені  пле́чі
І  ці  чиї́сь  слова́,  що  не  схо́жі  на  мрі́ї
І  ці  буде́нні  сі́рі  мов  ми́ші  поді́ї  …

Я  озира́юся  се́ред  площ  і  ву́лиць,
На́званих  сього́дні,
По  них  хо́дять  мовча́зні  лю́ди
Неймові́рно  мо́дні,
Вони́  підхо́дять,  про  щось  пита́ють,
І  йду́ть  собі́,
На  ві́дповіді  не  чека́ють.

А  на  сце́ні  тій  лише́  акто́ри.
Не  зна́ють  як  і  що,  тому  зато́ри,
Бо  це  ж  не  кіно́,  це  болю́чі  втра́ти.
І  тут  важли́во  ва́ртісне  щось  обира́ти  …  

[i]У  виконанні  використано  допомогу  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025


Закохані в звичайну незвичайність (2)

Власне  виконання
Усунення  перепадів  звуку  з  допомогою  SUNO.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025


Зустрів свою звичайну незвичайність

Закохані  в  звичайну  незвичайність,
В  про  дощ  і  ніч  підслухані  пісні,
Впадаєте  в  якусь  чергову  крайність
Шукаєте,  що  десь  лише  у    сні

Я  вам  протягую  на  потиск  руку
Я  вам  із  струн  сплету  простий  букет
Із  кимсь  зроблю  короткою  розлуку
Ви  підкажіть  лише  із  мрій  таких  куплет

Зустрів  свою  звичайну  незвичайність
І  наскладав  сторінок  сто  букет
Забув  якось  про  парність  і  непарність
Тому  короткий  пролетів  сюжет

Проблема  в  тім,  букети  ті  не  в’януть
І  ці  сторінки  роки  не  беруть
Гітарні  струни  до  розмови  тягнуть
І  руки  часом  міцно  обіймуть  …

[i]У  виконанні  присутня  допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025


За моїм вікном сніжить (2)

Власне  виконання
Текст  нижче,  дещо  змінений
Перепади  звуку  усунуто  з  допомогою  SUNO

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025


За мої́м вікно́м сніжи́ть

За  мої́м  вікно́м  сніжи́ть  
Стою́  годи́ну,  на́че  занімі́в
Десь  рі́дна  душа́  не  спи́ть
Там  за  ти́сячами  цих  снігі́в  …  

Дружу́  із  стру́нами  тепе́р
Вони  відчу́ли  на́стрій  мій
В  мале́нький  перене́сли  сквер
Де  сніг  збира́в  губа́ми  з  твої́х  вій  

Ти  де́сь  так  са́мо  торкну́лась  вікна́
Сніжи́ть,  -  повто́рюєш  мої  слова́
Я  зна́ю,  ти  така́  єди́на  -    одна́
Схили́лась  до  вікна́  голова́

Ми  за́втра  поба́чимось  зно́ву
І,  сміючи́сь,  обійме́мось  не  ра́з
І  я  не  раз  втрача́тиму  мо́ву
Від  твої́х  прости́х  і  щи́рих  фраз  

І  де  ж  ти  взя́вся  зно́ву  сніг
Це  ж  ма́ла  вже  бу́ти  і́нша  весна́
Я  ж  що́йно  забу́ти  здава́лось  зміг
Що  ти  в  цьо́му  сві́ті  така́  одна́  …  

[i]Присутня  підтримка  SUNO
Пошук  кращого  виконання[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025


Ти забу́в її́ обійня́ти

Ти  забув  її  обійняти
Вона  не  сказала  тобі  прощай
Вона  не  могла  такого  сказати
Її  руку  не  відпускай  …

Куди́сь  поспіша́ємо  ча́сто
І  гу́бимо  ча́сто  слова́
То  ж  мо́жна  у  се́бе  укра́сти
Вкраде́ш,  і  нічо́го  нема́  …  

Так,  їй  хоті́лось  літа́ти.
Хоч    де  та́м  вхопи́тись  за  щось.
Му́сить  хтось  по́руч  ста́ти.
Пря́мо  на  хма́ру  …  не  впади́  яко́сь  …

Вже  сто  ро́ків  мину́ло  
З  часу  тих  очи́ма  обі́йм
Ні  я,  ні  ти  не  забу́ли
Що  нароби́ли  мовча́нням  свої́м  …

Стоя́ти  так  ва́жко  на  хма́рі
Вона́  то  мов  ске́ля  тверди́ть
Бува́є  розм’я́кне  в  печа́лі
І  вже  ті́льки  сни́ть,  мерехти́ть  …

Куди́сь  поспіша́ємо  ча́сто
І  гу́бимо  часто  слова́
То  ж  мо́жна  у  се́бе  укра́сти
Вкраде́ш,  і  нічо́го  нема́  …  

[i]Присутня  допомога  SUNO[/i]
[i]У  пошуках  нестандартного  виконання  
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025


Та, що зустрі́лась і та́, що ні́ (2)

Власне  виконання  
Перепади  звуку  усунуто  з  допомогою  SUNO

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025


Та, що зустрілась і та, що ні

Та,  що  зустрі́лась  і  та́,  що  ні́
Що  доторка́лась  і  та́,  що  в  сні́,
Тебе́  малю́ю  слова́ми  на  склі,
Слова́  прості́,  думки́  -  складні́

Де  ти  навчи́лась  цьому́  ремеслу́
Теж  малюва́ти  слова́ми  по  склу́́
Доща́ми  во́диш  мов  пе́нзлем  свої́м
Ну  що́  ж  ти  ро́биш  із  се́рцем  мої́м  

Чита́ю  ма́буть  годи́ни  вже  дві́
Гіта́рні  стру́ни  уже  в  голові́
Вже  ско́ро  ся́ду,  складу́  на  листку́
Ось  ті́льки  знайду  гіта́ру  в  кутку́

Де  ти  навчи́лась  цьому́  ремеслу́
Теж  малюва́ти  слова́ми  по  склу́́
Доща́ми  во́диш  мов  пе́нзлем  свої́м
Ну  що́  ж  ти  ро́биш  із  се́рцем  мої́м  

Як  заспіва́ю,  підхо́пить  дощ
Куди́сь  понесе́  до  твого́  вікна́
Мину́ти  тре́ба  сто  ву́лиць  і  пло́щ
Лише́  б  не  забу́в  ти  мої́  слова́  

Де  ти  навчи́лась  цьому́  ремеслу́
Теж  малюва́ти  слова́ми  по  склу́́
Доща́ми  во́диш  мов  пе́нзлем  свої́м
Ну  що́  ж  ти  ро́биш  із  се́рцем  мої́м  

[i]Присутня  допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025


Тільки не впади десь за мить до миру (2)

Власне  виконання
Вирішив  зберегти  на  сайті,  а  то  всяке  буває
Кавер  пропонував  раніше
Перепади  звуку  усунуто  з  допомогою  SUNO

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025


Ві́тер гра́вся твоїм воло́ссям

ДР:

Ві́тер  гра́вся  твоїм  воло́ссям,
Ві́тер  гра́вся  сі́рим  плаще́м,
Тобі́  га́рно  в  о́сені  йшло́ся.
Посміха́лась  приро́да  доще́м  ...
На́віть  він  був  таки́м  деліка́тним,
Джентльме́ном,  як  не  диви́сь,
Був  акто́ром  на  ве́чір  безпла́тним,
Нагуля́всь  і  пода́вся  уви́сь  ...
І  него́же  тебе́  турбува́ти,
В  те́бе  о́сінь  -  сузі́р'я  сона́т,
Не  помо́жуть  забу́ті  цита́ти,
Час  для  сво́го,  не  час  для  цита́т.
Захворі́ю  тобо́ю  тако́ю,
Тут  і  лі́ків  таки́х  не  знайде́ш,
О́сінь  так  захопи́лась  собо́ю,
Як  чудо́во:  ти  за́втра  прийде́ш  ...

Tanita  N:

Ну  наре́шті!  Усе  ж  дочека́вся.
Не  даре́мно  її  вигляда́в.
Листопа́д  вже  у  дощ  сі́рий  вбра́вся,
листяни́й  парасо́ль  в  ру́ки  взяв.

А  вона́,  вся  в  холо́днім  тума́ні
Йшла,  зрива́ючи  ли́стя  з  дере́в...
Їі  о́чі,  такі  ним  жада́ні
По́над  по́гляд  земни́х  короле́в.

Дочека́вся!  Ще  тро́хи...  Вже  за́втра!
День,  і  ніч,  і  наста́не  ця  мить  -
Короле́ва  осі́ннього  ца́рства
У  обі́йми  його́  прилети́ть.

У  зако́хані  о́чі  погля́не,
Поцілу́нком  свої́м  оп'яни́ть,
Се́ред  о́сені  лі́то  наста́не,
Не  надо́вго,  хай  на́віть  на  ми́ть.

[i]Кавер[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025


Американський доброволець

Так  ти́хо  ра́птом  в  по́лі  ста́ло
І  ше́піт  трав  чому́сь  замо́вк
Не  чу́ти  скре́готу  мета́лу
Не  проганя́в  само́тність  вовк  …

Згада́в  собі́,  чому́  й  наві́що
Вже  тре́тю  прожива́в  війну́
Чому́  було́  в  кварти́рі  ті́сно
Завжди́  ввижа́лось,  як  засну́

З  дити́нства  кли́кали  геро́ї
Екра́нні  мов  живі́  зірки́
Арно́льди,  Джо́ни  І  Сталло́не  
Стиска́в  в  нестя́мі  кулаки́  

Афганіста́н  для  ньо́го  со́ром
Хоті́в  забу́ти  то  наві́к
Весь  світ  кричи́ть  у  спи́ну  хо́ром,
Що  ти  поки́нув,  ти  утік  

Немо́вби  зно́ву  народи́вся
У  се́бе  ві́ру  поверну́в
Та  Вашингто́н  уже  згоди́вся
І  дру́га  зно́ву  в  спи́ну  пнув  …

З  дити́нства  кли́кали  геро́ї
Екра́нні  мов  живі́  зірки́
Арно́льди,  Джо́ни  І  Сталло́не  
Стиска́в  в  нестя́мі  кулаки́  

Тепе́р  я  ма́буть  украї́нець
Го́рдий  за  се́бе  і  за  рід,
Мені́  не  ка́жуть  вже:    чужи́нець.
Поча́в  нови́й  я  родові́д  …

Каза́ли  хло́пці:  в  нас  те́  ж  са́ме.
Там  наверху́  прода́жне  все.
Та  ми  руша́ємо  степа́ми
Ковта́ючи  жорстке́  слівце́  …

[i]Кавер[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025


Клоун

[i]Вірш  публікувався  раніше  (2018  р.)
Кавер  на  власне  виконання.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025


Лише гітарні струни вас не зрадять

Лише́  гіта́рні  стру́ни  вас  не  зра́дять
Хіба́  які́сь  лади́  захо́чуть  в  ви́щий  світ
Але  туди́  на  ща́стя  не  попа́дуть
Перетисну́ти  мо́жна.  Є  таки́й  кульбі́т  

Як  ки́нулись  усі  перетиска́ти,
Не  зазвуча́в    дику́нський  інструме́нт
Така́  гіта́ра  мо́же  лиш  вола́ти:
мені́  набри́д  ваш  істори́чний  прецеде́нт    

Несу́ть  у  ду́ші  вто́му  злі  екра́ни
На  них  пості́йно  хтось  по  ко́мусь  бив
Гіта́рні  стру́ни  –  то  ж  не  бараба́ни
Це  тим,  хто  лю́бить  за́раз  чи  люби́в  …

Черго́ві  ідіо́ти  вже  на  тро́ні
Все  бі́льшає  внизу́,  хто  на  покло́н
І  зі́рочки,  що  різнокольоро́ві,
Не  рі́зні  вже,  цілу́є  кло́на  клон  …

Лише́  гіта́рні  стру́ни  вас  не  зра́дять
Вони́  перепліта́ють  все  і  вся  
Те,  що  низьке́,  вони́  не  велича́ють
Штовха́ють  пра́вду  у  людське́  життя́  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025


Вогнем вогонь придумали здолати

Велике  вогнище  -  
Така  тепер  планета.
Гасити  важко.
Та  й  нема  кому.
То  нецікаво
Для  творця  –  естета.
Незрозуміло,
Та  нема  терпцю  …  
Середнє  вогнище  –  
Духовна  порожнеча.
Бо  тут  давно  вже
В  рясу  вдягся  чорт.
Як  хтось  встряє  
Словесно  і  сердечно,
Розмови  настає
Безглуздий  розворот.
Маленький  вогник  –  
То  мала  дитина
У  неї  щирість,  прагнення  добра.
Але  дорослих  нерозумні  кпини
Їй  закривають  шлях  до  джерела.
А  ріки  сліз  -  
Слабка  то  допомога
Згасити  можуть  
Лиш  малі  вогні.
А  для  великих  –  то  не  є  загроза.
Так  наче  дощ  в  далекому  вікні  …  
Вогнем  вогонь  придумали  здолати.
Людських  вогнів  чи  вистачить  усім.
Щось  там  в  дитинстві  треба  пошукати.
Де  так  яскраво  той  вогонь  палахкотів  …  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025


Приє́мно познайо́митись, Авро́ро

Приє́мно  познайо́митись,  Авро́ро,
Для  вас  я  про́сто  Федері́к.  
Дале́ким  раптом  стало  все  навколо,
Я  б  простоя́в  тут  з  ва́ми  рік  …  

Я    вже  й  забу́в  про  все  у  цей  моме́нт.
Бо  як  ви  ди́витесь  тепе́р  у  мої  о́чі  …  
Розби́та  вся  моя  зарозумі́лість  вщент.
Я  сни́тиму  про  вас  всі  мої  но́чі  

Я  зна́ю,  ви  завжди́  доб’є́тесь  сво́го  …
От  тільки  не  мене́.  Я  -  ваш  сюже́т.
За  зу́стріч  з  ва́ми  дя́кую  я    Бо́гу    
І  пря́мо  тут  для  вас  даю  конце́рт  …

Става́йте,  про́шу,  тут  біля  роя́лю,
Проба́чте,  граю  ті́льки,  не  співа́ю,
Я  на́віть  не  торка́юсь  .  Мов  літа́єш.
Авро́ро,  ти  і  так  уже  все  зна́єш  …

А  я  тобі́  все  гра́ю  й  гра́ю,
Цей  ва́льс,  що  довжино́ю  у  життя́,
Яки́й  писа́ка  там  розповіда́є,
Що  Федері́к  Авро́ру  не  коха́є  …  

Моя  Авро́ро,  ста́ла  му́зика  тобо́ю  …
Я  майже  вічність    гра́ю    ва́льси.
І  ти  завжди  ось  тут  зі  мною    …  
Не  ма́ють  слів?    Пові́рте,  це  рома́нси  …  

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025


Яка ж ти неймовірна, Україно (2)

[i]Власне  виконання
Перепади  звуку  усунуто  
з  допомогою  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025


Яка ж ти неймові́рна, Украї́но

Яка  ж  ти  неймові́рна,  Украї́но.
Це  не  про  небеса́  ці  сині,
Не  про  жита́  чи  мовчазні́  Карпа́ти.
Це  про  люде́й,  що  на́вчені  літа́ти  …

Тебе  не  раз  вбива́ли  вже  за  пі́сню,
В  те́бе  стріля́ли  вже  не  раз  за  сло́во,
Печа́ль  гаси́ла  но́тами  осі́нню,
У  се́рці  ю́на,  в  пісня́х  сивочо́ла  …

Ка́жуть,  здава́йся,
А  ти  сміє́шся,
Ка́жуть  зігни́ся,
Ще  бі́льше  упре́шся  …

Ка́жуть,  скона́єш  -
Погані  ка́рти,
А  ти  вою́єш
Навіть  жа́ртом  …

Ви  не  змогли́  зроби́ти  нас  раба́ми
Вліза́ли  в  ду́ші  наче  павука́ми
Гарча́ли  на́че  ті  розсе́рджені  гіє́ни,
А  вам  назу́стріч  во́їв  ге́ни  …  

Ка́жуть,  здава́йся,
А  ти  сміє́шся,
Ка́жуть  зігни́ся,
Ще  бі́льше  упре́шся  …

Ка́жуть,  скона́єш  -
Погані  ка́рти,
А  ти  вою́єш
Навіть  жа́ртом  …

[i]Кавер[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025


Війна

[i]Вірш  публікувався  раніше
Власне  виконання[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2025


Коли в руках жадоба і обман

[i]Коли  в    руках  жадоба  і  обман,
Корисливість  пропихує  мармизу,
І  груба  сила,  і  для  гідності  тюрма,
Якщо  не  гнешся  ти  донизу  …

Раби  схилились  і  лепечуть  як  ягня,
Що  ті  далекі,  і  що  ті  над  головою,
А  вільні  …  притулились  до  коня
Їх  вітер  кличе  в  даль  жагучу  за  собою  

Прогнутись  ми  не  навчені  були,
І  без  майбутнього  незгодні  далі  жити,
Хтось  розмірковує,  якими  були  б  сни,
По  іншому  не  навчені  вчинити  …  

Ну  що  ж,  тепер  важливі  нам  близькі,
Ті,  що  дарують  нам  такі  потрібні  крила,
Шукає  так  до  їх  сердець  ключі
Країна,  що  свободу  понад  все  любила  …    [/i]

[i]Від  тих  вистав  оскомина  зросла,
Вже  ясно,  що  обман  ховається  в  сутінні,
Країна  наша  наче  щит  від  зла,
Снують  навколо  підневільні  тіні  ...[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025


За пів секунди до миру

Тільки  не  впади  десь  за  мить  до  миру
Вчасно  ухились,  навіть  некрасиво
Щоб  ти  тут  звичайний  виник  на  порозі
І  щоб  це  було  вранці  на  морозі

За  пів  секунди  до  миру
За  міліметри  до  дому
Ти  увійдеш  в  квартиру
Де  ми  ставили  кому  

Обіймеш  несміливо
Наче  вперше  між  нами
Неважливо  нам  більше
Що  шепочеш  губами

Тільки  дочекайся,  щоб  раділа  щиро.
Стільки  років  довго.  Маю  я  причину.
З  дому  мов  лелека  не  летів  у  вирій,
Не  дивились  очі  з  осудом  у  спину  …

За  пів  секунди  до  миру
За  міліметри  до  дому
Ти  увійдеш  в  квартиру
Де  ми  ставимо  кому  

Обіймеш  несміливо
Наче  вперше  між  нами
Неважливо  нам  більше
Що  шепочеш  губами

[i]Кавер[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025


Я майже утопився в одній з твоїх пісень

Лиш  погляд,  що  вартий  мільйонів  віршів.
У  серці  затори  від  тисяч  пісень.
Вона  героїня  романів  і  снів.
І  ніч  –  її  влада,  і  день  –  її  день  …

[i]Я  майже  утопився  в  одній  з  твоїх  пісень,
Яскраво  засвітився  похмурий  сірий  день,
Я  тепло  одягнувся  в  тепло  твоїх  очей,
Не  знаю  що  робити  із  холодом  пустель  ...[/i]

Буває,  вона  повертається  знову,
З  черговим  знайомцем  цілується  словом.
Обійме  думками,  і  поглядом  тішить.
І  вже  чоловік  чи  злетить,  чи  насмішить.

Не  світлом,  буває,  а  ніжністю  світить,
Теплом  обігріє,  але  не  засліпить.
Палає,  згорає,  страшенно  сумує,
Шепочеш,  змовкаєш?  Вона  все  почує.

Вона  просто  зірка.  З  людськими  очима.
З  людськими  руками,  губами,  плечима.
Так  склалось.  Можливо,  втомилися  крила.  
І  ось  привітатись  в  вікно  залетіла.  

[i]Я  майже  утопився  в  одній  з  твоїх  пісень,
Яскраво  засвітився  похмурий  сірий  день,
Я  тепло  одягнувся  в  тепло  твоїх  очей,
Не  знаю  що  робити  із  холодом  пустель  ...[/i]

[i]Кавер  зроблено  з  допомогою  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025


Гада́й цига́ночко, гада́й

Гада́й  цига́ночко,  гада́й,
Де  ж  ти  така́  взяла́ся,
В  чо́рних  оча́х  весь  рі́дний  край
Та  ще  й  обійняла́ся  …  

Я  ду́мав,  що  твій  рід  пропа́в,
Шука́й  мов  ві́тру  в  по́лі,
Але  як  го́лос  зазвуча́в,
Мов  пта́шка  десь  на  во́лі  …

Ти  ка́жеш,  там  де  я  ступа́в,
Мені́  вже  йти  не  мо́жна,
Ти  ка́жеш,  що  я  там  пропа́в,
Здола́ють  вра́жі  жо́рна  …

Я  б  тут    з  тобо́ю  ще  стоя́в,
Та  хло́пці  вже  гука́ють.
Коли́сь  тут  табір  теж  бува́в.  
Діди́  ще  пам’ятають  

І  ци́ган  пісню  там  співа́в  
На  ра́дість  вояко́ві,
А  той  під  пісню  танцюва́в
У  су́тіні  бузко́вій  …  

Каза́в  йому́:  воста́ннє  це
І  той  йому́  пові́рив,
Нахитрував,  забрав  усе,
Не  знав  в  цій  справи  міри

Ти  ка́жеш,  що  не  поверну́сь
Накри́ють  жо́вто-си́нім
Я  над  гада́ннями  смію́сь
Кра́ще  станцю́ю  ни́ні  

[i]Використано  допомогу  SUNO[/i].  [i]Кавер.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025


Давай розмалюємо людей

[i]Власне  виконання
Текст  вірша  публікувався  раніше[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025


Сього́дні почина́лася війна́

Сього́дні  почина́лася  війна́
Здрига́лось  все  від  ви́бухів  десь  по́руч
Зіщу́лилась  від  ро́зпачу  зима́
Летя́ть  раке́ти  десь  право́руч  …

Летя́ть  раке́ти  десь  ліво́руч  
Як  захисти́ти  тих  хто  по́руч
Там  дру́зі,  може  там  стіна́
Чи  це  для  нас  лише́  війна́  

В  ті  пе́рші  миті  так  важли́во
Щоб  так  спокі́йно,  не  крикли́во
Любо́в  у  се́рці  щоб  ожила́
Коли́  ще  так  потрі́бні  кри́ла  …

Стоя́ли  по́руч  ті,  що  нам  брати́,
Дале́кі  рі́дні  …  Мчать  від  них  листи́
Який  там  спо́кій.  Друг  уже  пішо́в.
Десь  там  дале́ко  ка́пає  ще  кров  …

Софі́я.  Ки́їв.  Крик  світі́в,  столі́ть.  
Блага́ють,  найрідні́ше  захисті́ть.  
Черні́гів,  Су́ми.  То  ж  все  рі́дний  дім.
І  наш  Херсо́н  стої́ть  у  до́мі  тім.  

Це  не  забу́ти.  Ша́на  на  віки́.
Як  врятува́ли  зно́ву  ма́тір  козаки́.
Пройди́світи  з  ціло́го  сві́ту  за  столо́м.  
Хоті́ли  поділи́тися  бабло́м    …  

Так  ві́риться.  Що  че́сть  та  не  мине́.
Наро́джена  в  бою  не  промайне́.
А  бу́де  го́рдо  над  Дніпро́м  цвісти́
Краї́на,  котру́  ба́чив  в  мрі́ях  Ти́  …  

Варіант  пісні

Сього́дні  почина́лася  війна́
Здрига́лось  все  від  ви́бухів  десь  по́руч
Зіщу́лилась  від  ро́зпачу  зима́
Летя́ть  раке́ти  десь  право́руч  …

[i]Летя́ть  раке́ти  десь  ліво́руч  
Як  захисти́ти  тих  хто  по́руч
Там  дру́зі,  може  там  стіна́
Чи  це  для  нас  лише́  війна́  [/i]

В  ті  пе́рші  миті  так  важли́во
Щоб  так  спокі́йно,  не  крикли́во
Любо́в  у  се́рці    ожила́
Коли́  ще  так  потрі́бні  кри́ла  …

[i]Летя́ть  раке́ти  десь  ліво́руч  
Як  захисти́ти  тих  хто  по́руч
Там  дру́зі,  може  там  стіна́
Чи  це  для  нас  лише́  війна́  
[/i]
Стоя́ли  по́руч  ті,  що  нам  брати́,
Дале́кі  рі́дні  …  Мчать  від  них  листи́
Який  там  спо́кій.  Друг  уже  пішо́в.
Десь  там  дале́ко  ка́пає  ще  кров  …

[i]Летя́ть  раке́ти  десь  ліво́руч  
Як  захисти́ти  тих  хто  по́руч
Там  дру́зі,  може  там  стіна́
Чи  це  для  нас  лише́  війна́  
[/i]
Так  ві́риться.  Що  че́сть  та  не  мине́.
Наро́джена  в  бою  не  промайне́.
А  бу́де  го́рдо  над  Дніпро́м  цвісти́
Краї́на,  котру́  ба́чив  в  мрі́ях  Ти́  …  

[i]Летя́ть  раке́ти  десь  ліво́руч  
Як  захисти́ти  тих  хто  по́руч
Там  дру́зі,  може  там  стіна́
Чи  це  для  нас  лише́  війна́  
[/i]

[i]Присутня  допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025


Який той Львів любити?

А  хто  мені́  сказа́ти  ма́є  пра́во,
Який  я  ма́ю  Львів  люби́ти?!
Мі́сто,  що  ти́хо-ти́хо  засина́є,
Невже  оце  таке  байду́жо-си́те?!

Чому́  мені́  це  має  хто́сь  сказа́ти,
Яким  для  ме́не  має  бу́ти  Льві́в?!
Я  бу́ду  сам  ФАНТАЗУВА́ТИ,
Я  мі́сто  сам  своє́  поба́чити  посмі́в  …

Не  цей  благе́нький  рестора́нний,
Нічни́м  життя́м  такий  само́тній,
Засму́чений  від  справ  бана́льних,
Що  мерехти́ть  у  мі́сячній  безо́дні  …

Дворі́в  стари́х  ледь  чу́тне  да́внє  е́хо,
Обли́ч  із  ка́меню,  що  ожива́ють  уночі́,
Який  водно́час  бли́зько  і  дале́ко  …
З  конце́ртів  йду́ть  додому  «багачі́»  …

У  ньо́му  му́зика  звучи́ть  з  усі́х  сторі́н,
І  про́сиш  в  Ле́бедів  ува́ги  на  хвили́нку:
Я  вам  вірша́  тихе́нько  розпові́м,
Ось  тут    в  тіні́  цього́  буди́нку  …

Не  бли́ск,  не  га́мір  і  не  ле́сть  крикли́ва,
А  ти́хий  го́лос,  силуе́т  столі́ть,
Не  ро́зкіш  кра́дена,    зрадли́ва.
Ви  в  мі́сто  зно́ву  му́зику  впусті́ть  …

[i]Присутня  допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025


За руку (2)

Доро́слі  не  хо́дять  за  ру́ку?
Ну  що  тим  доро́слим  розлу́ка.
Хіба́  вони́  -  зно́ву  як  діти?
За  ру́ку  -  це  тре́ба  умі́ти.

В  діте́й  все  відве́рто  і  про́сто,
Обра́за  мине́  за  хвили́ну.
В  доро́слих  –  обі́́йми  і  то́сти,
І  ча́сто  усе  це  вітри́нно  …

Як  ру́ки  ці  хто́сь  розрива́є,
Спино́ю  до  ни́х  поверни́ся.
Чому́сь  як  від  рук  утіка́єш?
Якщо́  поспіша́єш?    Насни́ся  …

В  обі́ймах  трима́ю  Вам  ру́ку.
Це  скарб,  подару́нок  для  ме́не,
Здається,  що  на́че  на  сце́ні
Серде́чну  вивча́ю  нау́ку    …

Доро́слі  теж  хо́дять  за  ру́ку.
Болю́ча  доро́слим  розлу́ка.
Бува́є,  стаю́ть  на́че  ді́ти.
Ну  як  цьо́му  не  пораді́ти?!

[i]Присутня  допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2025


Війна. Ти ж обійми, хто Ми.

Ну  що  ж,  війна́.  Мов  без  кінця́.
Горя́ть  думки́.  Горя́ть  серця́.
Куди́  ж  від  не́ї  утекти́.
Усю́ди  біль.  Її  сліди́.

Бажа́ння  по́тиску  руки́.
Рі́дних  обі́́йм,  тепла́  ноче́й.
Дале́кі  дру́зі  мов  зірки́.
Диви́сь.  Тут  океа́н  оче́й.

Набі́глий  ро́зпач  мов  тума́н,
Що  закрива́є  все  своє́,
Шука́єш  між  таки́х  містя́н
Близьке́  і  схо́же,  не  чуже́.

Війна́.  Швиде́нько  обійми́,
Для  те́бе  хто  потра́пив  в  Ми́.
Війна́.  Знахо́дь  завжди́  слова́,
Що  захища́ють  від  пітьми́.

І  мов  воста́ннє  все  роби́.
У  ба́рвах  до́тику  руки́.
Нема́є  слів,  то  обійми́.
Для  те́бе  хто  потра́пив  в  Ми́.

Не  так  ти  все  коли́сь  це  ба́чив.
І  не  проси́  ніщо́  взамі́н.
Тебе́  хтось  в  ща́сті  не  позна́чив.
Ти  там,  не  тре́ба  навздогі́н.

Війна́.  Важли́ве  все  в  оча́х.
Любо́в,  байду́жість,  на́віть  страх.
Недо́вго  до  кінця́  зими.
Бо  за́вжди  по́руч  ті,  хто  Ми́.  

Присутня  допомога  SUNO

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025


Коли́ спокі́йно, ле́гко на душі́

Коли́  спокі́йно,  ле́гко  на  душі́
І  де́сь  пропа́ла  ві́чна,  впе́рта  вто́ма,
І  за́мість  діало́гів  пи́шуться  вірші́,
І  зо́всім  щи́ро  відчува́єш:  вдо́ма  ...

Крапли́ни  ні́жності  немо́в  терпки́м  вино́м
Ото́чують  мале́сеньку  розмо́ву,
Неска́зане  заве́ршується  сном,
По́гляд  оче́й  собі́  про  що́сь  промо́вить    ...

Нема́є  бі́льшого  за  це  тепло́  тепла́,
Про  все́  на  сві́ті  у  прості́й  розмо́ві,
Десь  по́руч  кві́ткою  несмі́ло  зацвіла́,
Рука́  в  руки́  навча́лася  любо́ві  ...  

Прибі́г,  захе́кався  чемню́щий  пе́рший  сніг,
Тобі́  раді́ємо,  ти  на́че  друг  спізні́лий,
Та  ра́птом  сти́шив  свій  шале́ний  біг,
Теж  з  чо́гось  трі́шки  на́че  захмелі́лий  ...  

Коли́  спокі́йно,  ле́гко  на  душі́
І  де́сь  пропа́ла  ві́чна,  впе́рта  вто́ма,
І  за́мість  діало́гів  пи́шуться  вірші́,
І  зо́всім  щи́ро  відчува́єш:  вдо́ма  ...

Присутня  допомога  SUNO

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2025


Пізна́в наре́шті украї́нець

Ось  так  тепе́р,  "слабки́й  чужи́нець",  -
Пізна́в  наре́шті  украї́нець,
Що  гі́дність,  си́ла  в  тих  живу́ть,
Хто  з  честю  йме́ння  це  несу́ть  …

Ото́й  прода́в,  ото́й  зляка́вся,
Ото́й  тихе́сенько  схова́вся,
У  цім  така́  вели́ка  суть,
Їх  йме́ння  з  че́стю  не  назву́ть  …

Імпе́рії  зійшли́сь  в  цілу́нку,
Проти́вно  це,  така́  журба́,
Хова́ють  в  кенгуря́чу  су́мку
Свого́  зрадли́вого  ножа́  …

І  ненаси́тність,  і  знева́га,
І  ще  яка́сь  старе́зна  ка́рга,
А  украї́нець  лиш  сміє́ться.
То  його́  край.  Він  не  здає́ться.  

А  украї́нець  на́че  ске́ля.
Упе́рся,  злий,  і  так  стої́ть.
То  рі́дний  дім,  а  не  пусте́ля,
То  пра́пор  го́рдо  майори́ть  

Прода́ли,  що  ж,  така  приро́да
Того  дале́кого  наро́ду,
В  сідло́,  шаблю́ку  в  ру́ки  взя́ти  
І  зно́ву  во́рога  руба́ти

Стоя́ть  фронти́,  стоять  форте́ці,
І  один  о́дному  ряту́ють  пле́чі,
Щось  там  дрібне́  за  горизо́нтом
Хай  обійма́ється  хоч  з  чо́ртом  …  

І  ненаси́тність,  і  знева́га,
І  ще  яка́сь  старе́зна  ка́рга,
А  украї́нець  лиш  сміє́ться.
То  його́  край.  Він  не  здає́ться.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2025


Я знаю, якби раптом впав

Я  зна́ю,  ти  не  побіжи́ш,
Ти  будеш  по́руч  в  час  важки́й,
Ти  мов  той  сто́вп  в  пітьмі́  стої́ш,
На  ме́не  і  на  се́бе  злий  …

Я  зна́ю,  якби́  ра́птом  впав,
Потя́гнеш  ми́лю  на  спині́,
Лиши́,  без  ша́нсів,  -  хтось  крича́в,
На  це  ти  ска́жеш  про́сто:  НІ́  …  

Я  не  фана́т  гіта́рних  струн,
Сумні́  усі́  твої́  пісні́,
І  від  пробле́м  слабки́й  бігу́н,
Та  ще  й  у  ці́  зимо́ві  дні  …

Чому́  ж  сього́дні  ти  упа́в,
Це  ж  ти́  мене́  завжди́  спаса́в,
Тепе́р  мені́  тебе́  нести́,
Писа́тиму  твої́м  листи́  …

Так  на́че  ти  їх  всі  писа́в,
Ти  ж  їх  вірша́ми  виклада́в,
Ну  як  тепе́р  думки́  твої́
Складу́  в  кара́кулі  свої́  …  

Ну  о́сь  наре́шті  написа́в,
Віз  злості  увісні́  крича́в,
Чому  ж  рані́ше  не  проси́в,
Щоб  ти  мене́  вірша́ми  вчив  …  

[i]власне  виконання[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025


Чому не зводиш з мене ти очей (2)

Чому́  не  зво́диш  з  ме́не  ти  оче́й?
Я  не  таки́й,  як  ти  собі́  це  уявля́ла.
Чому́  не  забира́єш  рук  з  моїх  плече́й?
Що  ба́чиш?  Що  рані́ше  в  них  не  поміча́ла?

Згорі́в,  змілі́в,  уве́сь  наві́к  пропа́в,
З  душі́  своє́ї  розтопи́в  всю  кри́гу,
З  твоє́ї  всі  крапли́нки  позбира́в,
Розкри́в,  горта́ю  на́че  кни́гу  ...

Тобі  б  втекти́,  та  по́руч  ти  стої́ш.
І́нше  життя́  так  ва́бить  кольора́ми.
А  ось  зі  мно́ю  пропаде́ш,  згори́ш.
Що  ти  шука́єш  уночі́  вуста́ми?

Із  вуст  в  вуста́  думки́  немо́в  ріка́,
Їх  зупини́ти  вже  ніхто́  не  в  змо́зі,
Я  не  таки́й,  і  ти  вже  не  така́,
Ми  мов  птахи́  на  сві́ту  огоро́жі.

Чому  не  зво́диш  з  ме́не  ти  оче́й,
Своє  тепло́  кладе́ш  в  холо́дні  ру́ки,
Зігну́вся  світ  від  по́пелу  рече́й,
І  ті́льки  поїзді́в  дале́кі  пересту́ки  ...  

[i]Присутня  допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025


Що робить нас казковими умить

що  робить  нас  блаженно  примітивних
яскравими,  казковими  умить?
багатство  слів,  сплетіння  нот  осінніх,
бажання  цілувати  тих,  хто  спить  ...
і  поцілунком  тим  щоразу  відкривати
комусь  яскравий  неповторний  світ,
і  кожен  раз  у  відповідь  чекати
чийсь  рідний  і  усміхнений  привіт  ...
it's  time  for  us  не  слухають  по  разу,
сплетінням  нот  все  сховано  навколо,
буває,  до  всього  лише  відраза,
і  б'ється  в  кригу  остогидле  соло  ...
десь  заблукала  та  твоя  людина,
зі  стежки  збилась,  може  й  ти  заснув,
і  єдність  та  глибинна  і  клітинна
може  й  жива?  послухай.  вже  почув  ...

Присутня  допомога  SUNO

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2025


Повсідались на хмарі такі юні діди

Повсіда́лись  на  хма́рі
Такі́  ю́ні  діди́,
Ще  вітри́  їм  гойда́ють
Чо́рні  й  сві́тлі  чуби́,
Сті́льки  ро́ків  мину́ло,
Як  на  Не́бо  пішли́,
Упійма́ли  їх  ку́лі
Від  госте́й  із  москви́.  

Як  вони́  там  крича́ли,
Коли́  Ки́їв  не  впа́в,
Коли́  Су́ми  встоя́ли,
І  Херсо́н  наш  встоя́в.
Коли́  дро́ни  леті́ли
На  моско́вські  хати́,
Ма́ло  що  не  злеті́ли  
Із  тих  хма́р  у  ставки́  …
Коли́  та́нки  погна́ли
У  росі́йські  степи́
Діди́  пі́сню  співа́ли
Про  коза́цькі  чуби́.

Діди́  пі́сню  співа́ли
Аж  внизу́  горі́в  степ
Москалі́  утіка́ли
Бо  то  гімн,  а  не  ре́п
Бря́нськ,  Сама́ра  пала́ють
У  вогні́  вже  Кузба́с
Діди́  вже  налива́ють,
Їм  вже  ви́пити  час.

Вже  Євро́па  відчу́ла,
Що  коза́цтво  живе́
Спи́ни  вже  розігну́ла
Ду́хом  ще  оживе́
При́йдуть  ні́мець  з  францу́зом
Плі́ч-о-плі́ч  з  козако́м
І  не  бу́де  вже  глу́му
Над  німе́цьким  ставко́м  …*

Як  вони́  там  крича́ли,
Коли́  Ки́їв  не  впа́в,
Коли́  Су́ми  встоя́ли,
І  Херсо́н  наш  встоя́в.
Коли́  дро́ни  леті́ли
На  моско́вські  хати́,
Ма́ло  що  не  злеті́ли  
Із  тих  хма́р  у  ставки́  …
Коли́  та́нки  погна́ли
У  росі́йські  степи́
Діди́  пі́сню  співа́ли
Про  коза́цькі  чуби́.

[i]*  натяк  на  Мюнхенську  змову
Присутня  допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2025


Щоб так за руку, не за стіною (2)

Сиджу́  і  мрі́ю  про  день  з  тобо́ю.
Щоб  так,  за  ру́ку,  не  за  стіно́ю.
Щоб  обійня́ти  тебе  руко́ю,
Щоб  захова́ти  тебе  собо́ю  …

Від  того  ві́тру,  від  того  су́му,
Від  пересу́дів,  людсько́го  глу́му,
Не  озира́тись  на  чиї́сь  кпи́ни,
Люди́на  пра́гне  в  обі́йми  люди́ни.

Щоб  непомі́тно,  хоч  ненаро́ком,
Щоб  одни́м  по́дихом,  щоб  одним  кро́ком,
Не  озира́тись  на  сві́ту  сті́ни,
На  тих,  що  схо́жі  тепе́р  на  маши́ни  …

Сиджу́  і  мрі́ю  про  ніч  з  тобо́ю,
Щоб  мі́цно-мі́цно  і  ду́же  ні́жно,
І  ко́жним  ру́хом  чи  же́стом  гово́рю,
Побу́дь  зі  мно́ю,  ще  зо́всім  не  пі́зно  …

А  десь  зліта́ють  у  не́бо  маши́ни,
І  ми  незда́тні  на  дитя́чі  обра́зи,
І  хочуть  любо́ві  навіть  кліти́ни,
І  зо́всім  щи́рі  думки́  і  фра́зи  …

Десь  на  руї́нах  штучного  сві́ту,
Ми  зо́всім  не  дві  віртуа́льні  люди́ни,
Губа́ми  до  губ  прості́  приві́ти,
Ми  ж  лю́ди.  Не  про́сто  які́сь  маши́ни  …

[i]Присутня  допомога  SUNO  [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025


Мене не знаєш

Я  бачу,  як  ти  парком  поспішаєш
Заговорити  б.  Де  знайду  відвагу.
Мене  не  знаєш,  зовсім  ти  мене  не  знаєш.
Таку  пекучу  маю  в    серці  спрагу.

Стоїш,  схилилась,  поруч  друг  твій  вірний
Пробач  цей  дощ,  цей  сум  вечірній
Мене  не  знаєш,  зовсім  ти  мене  не  знаєш.
Я  накидаю  мрій,  а  ти  краплинки  позбираєш.

Я  б  може  вверх  злетів,  кудись  туди  над  хмари,
Як  це  оповідають  жартома  мольфари.
Мене  не  знаєш,  зовсім  ти  мене  не  знаєш
Прошу.  Побудь.  Лелекою  злітаєш.  

Сходинку  за  сходинкою  долаєш
І  обіймаєш,  поглядом,    очима  
Мене  не  знаєш,  зовсім  ти  мене  не  знаєш
Я  серце  віддаю.  А  ти  стоїш  плечима  …  

Я  б  вітром  став,  та  вітру  ти  не  любиш,
Сонцем  не  можу,  бо  це  шлях  до  згуби,
Мене  ти  бачиш,  розумієш,  знаєш,
Побудь  ще  трохи.  Прошу.  Ти  щезаєш.  

[i]Допомога  SUNO[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025


І чому́ я тепе́р розмовля́ю з кота́ми

І  чому́  я  тепе́р  розмовля́ю  з  кота́ми  
Зазира́ю  у  ві́чі  соба́ці  чужі́й
Омива́ю  неспо́кій  чужи́ми  двора́ми  
Сповіда́юсь  тума́нам  в  нестя́мі  свої́й    

Чому́  сі́рий  ти  зно́ву  поби́вся  з  вуха́тим  
Чому́  чо́рний  ти  зно́ву  голо́дний  нявчи́ш
Ви  ж  коти́.  Чому́  пре́тесь  між  лю́ди  літа́ти  
І  вліта́єте  по́тім  голово́ю  в  стовпи́  

Так  злочи́нно  кида́ю  я  по́гляд  в  мину́ле
Так  недба́ло  зану́рюю  спо́гад  в  вино́  
І  байду́же,  чи  де́сь  там  у  згра́ях  почу́ли  
Чи  це  про́сто  немо́в  нова́  роль  у  кіно́

Вирина́ю  мов  тінь  де́сь  в  майбу́тнє  мину́ле  
Во́вком  кли́чу  на  по́міч  своє́  і  чуже́  
Це  опи́шуть  коли́сь  особли́ві  аку́ли  
Здивува́в.  Спра́вді  так.  Та  невже́  ....

На́що  зно́ву  хапа́ю  за  стру́ни  гіта́ру  
Опира́ється  мов  найживі́ша  з  живи́х  
Їй  пісні́  ці  тепе́р  видаю́ться  за  ка́ру  
Не  встига́є  впізна́ти  де  ви́дих,  де  вди́х

Все  тому́,  що  цей  світ  ста́в  над  мі́ру  пиха́тим
Все  тому́,  ста́ло  до́бре  наха́бним  і  зли́м  
Тут  не  вмі́ють  люби́ти,  тут  не  вмі́ють  літа́ти  
Відбери́,  полама́й,  щоб  здава́тись  крути́м  

Чому́  сі́рий  ти  зно́ву  поби́вся  з  вуха́тим  
Чому́  чо́рний  ти  зно́ву  голо́дний  нявчи́ш
Ви  ж  коти́.  Чому́  пре́тесь  між  лю́ди  літа́ти  
І  вліта́єте  по́тім  голово́ю  в  стовпи́  

[i]Кавер  на  власне  виконання[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025


Приціл

У  ни́х  забра́ли  дім.  
Жорсто́кий  горизо́нт.
Чужа́к  живе́  у  нім.
Насни́вся  вра́нці  сон.
І  ті́шиться  ве́сь  час,
Що  про́сто  за  ніщо́
Забра́в  у  ко́гось  дім
Так  метраже́м  за  сто́  …

Ти  во́рога  в  приці́л
Ува́жно  так  шука́й,
Бо  це  Дніпро́,  не  Ніл,
Бо  пропаде́  твій  край  …  

Коли́сь  це  все  було́
Таки́м  був  ці́лий  Льві́в
Зросі́йщене  хамло́
Зроби́ло  з  мі́ста  хлів  …
Врива́лося  у  ні́ч
Диви́лось  як  живу́ть
Да́лі  звича́йна  річ  -  
На  пі́вніч  всіх  жену́ть
Тепе́р  звича́йна  річ  -  
Не  зга́дують  уже́
Се́ред  смерте́й  і  свіч
Моско́вські  всі  кліше́  …

Бага́тий  го́рдий  світ
На  то  все  до́вго  зри́ть
Йому́  не  до  болі́т  
Його́  це  не  боли́ть  

Поду́малося  враз
Ті,  що  наві́ки  там
Їм  що,  спини́вся  час  
З  життя́  -  суці́льний  хлам  …
Дити́нство  на́че  жах,
І  ю́ність  під  матю́к,
І  все  життя́  лиш  страх:
Як  жи́ти  між  гадю́к  …

Ти  во́рога  в  приці́л
Ува́жно  так  шука́й,
Бо  це  Дніпро́,  не  Ніл,
Бо  пропаде́  твій  край  …  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025


Я ВАМ, мої друзі (2)

Я  ВАМ,  мої  друзі,  сьогодні  напишу  листа́.
Лист  буде  вірше́м,  бо  ця    форма  для  мене  проста.
Так  краще  добра́тись  до  схо́ваних  щи́рих  думо́к.
Думки  –  це  болю́че.  Не  ви́сиплеш  їх  на  пісо́к.  

Сьогодні  мов  свя́то.  Мені  подзвонив  Олексі́й.
Так,  справ  так  багато,  та  каже:  трима́ємо  стрій.
Разом  пригада́лось,  як  в  те́мряві  ночі  брели́.
Колись  усе  скла́лось.  Важливо,  що  це  були  ми.

Сьогодні  річниця,  як  Чміль  наш  на  землю  упа́в.
Сучасним  не  був  і  минулим  до  ни́ні  не  став.  
Казав,  що  я  вільний,  а  ви,  хто  зігнувся  –  раби,
Тепер  без  дета́лей,  без  су́ті,  та  в  бронзі  сліди  …

[i]Коротка  версія
Вокал  -  ДР
Гітара  -  ДР
Електрогітара  -  допомога  SUNO[/i]



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025


Очі сумної собаки

Не  ляка́є  поро́жнє  мі́сто,  
Неви́димий  я,  неви́дима  ти,
І  ба́йдуже:  що  там  зі  сві́тло,м
Іди,  якщо  хо́чеш  іти  …

Не  ляка́є  поро́жнє  мі́сто,
Бо  воно́  не  поро́жнє  на́ми,
Зно́ву  ся́ду  за  стіл  урочи́сто,
Щоб  писа́ти  тобі́  вірша́ми  …

Осмілі́ли  птахи́,  
безпардо́нні  коти́,
А  ще  очі  сумно́ї  соба́ки,
Яка  куди́сь  хоті́ла  б  піти́  …

І  ти  там  десь  у  четве́ртому  вікні́,
Подзвони́ти  чи  просто  пройти́,
Я  зна́ю:  ти  ска́жеш  ні,
Хоч  тобі́  б  ду́же  хотілось  піти́  …

Не  ляка́є  поро́жнє  мі́сто,
Ляка́ють  наля́кані  о́чі,
Ляка́ють,  хто  нічо́го  не  хо́че,
Кому́    зо́всім  не  ті́сно  …

Але  ти  не  здає́шся,
Я  це  точно  зна́ю,
Із  себе  само́ї  сміє́шся,
Я  на  зу́стріч  з  тобо́ю    чека́ю  …

А  по́ки  писа́тиму  ві́рші,
Закида́тиму  все́світ  думка́ми,
Це  не  кра́ще,  але  й  не  гі́рше,
Ніж  гамсе́лити  кулака́ми  …

Не  ляка́є  поро́жнє  мі́сто,
Бо  воно́  не  поро́жнє  на́ми,
Зно́ву  ся́ду  за  стіл  урочи́сто,
Щоб  писа́ти  тобі́  вірша́ми  …

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025


Я зно́ву о́сінь свою́ го́лосно покли́чу

Я  зно́ву  о́сінь  свою́  го́лосно  покли́чу,
Прийди́,  в  думка́х,  не  про́шу  в  те́бе  бі́льше,
Я  ба́чу  о́бриси  твого́  обли́ччя,
Мені́  потрі́бні  ду́же  твої́  ві́рші  

Мені́  потрі́бен  твій  стари́й  роя́ль,
Твої́  такі́  чарі́вні  ди́во  -  ва́льси,
І  дру́жня  не  гірка́  моя́  печа́ль,
Коли́  дощі́  виспі́вують  рома́нси  

І  зно́ву  по́дих  молодо́ї  жі́нки
Ні,  не  в  рока́х  її  тут  зо́всім  спра́ва,
У  цих  оча́х,  що  вирина́ють  мов  нізві́дки,
Що  омива́ють  їх  дощі́  лука́ві  …

А  по́тім  ра́птом  зно́ву  засмію́ться,
Бо  в  го́сті  завіта́в  листо́к  осі́нній,
Йому́  завжди́  такі́  пісні́  вдаю́ться,
Та  ще  й  ці  небеса́  яскра́во  –  си́ні  

Я  зно́ву  о́сінь  свою́  го́лосно  покли́чу,
Прийди́,  в  думка́х,  не  про́шу  в  те́бе  бі́льше,
Я  ба́чу  о́бриси  твого́  обли́ччя,
Мені́  потрі́бні  ду́же  твої́  ві́рші  

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025


Якби ви знали, як додому хочу

Якби́  ви  зна́ли,  
Як  додо́му  хо́чу
До  ти́хих  ву́лиць,
До  буде́нних  днів.
Ви́  б  не  пита́ли
Чого́  так  бурко́чу,
Що  розмину́лись
Ми  коли́сь  у  сні.

Війна́  забра́ла  
Сті́льки  мо́го  ча́су
Емо́цій,  мрій,
Браті́в  мої́х  життя́.
Бода́й  пропа́ла,
Вже  дола́ю  тра́су,
Трима́ю  стрій,
Та  до́брі  відчуття́.

Додо́му  за́втра
Ві́рю,  бра́ття,  ві́рю
Вже  уявля́ю  
Як  дружи́ну  обійму́
Як  десь  у  по́лі  
Запала́є  ва́тра
Вас,  дру́зі
Всіх  на  ва́тру  цю  візьму́

Ось  на  гвіздку́
Виси́ть  моя  гіта́ра
Мабу́ть  око́пна
Не  приду́мав  ще  ім’я́
Такі́й  гіта́рі  
До́бра  ва́тра  па́ра
А  ще  вели́ка
І  міцна́  сім’я́

Якби́  ви  зна́ли,  
Як  додо́му  хо́чу
До  ти́хих  ву́лиць,
До  буде́нних  днів.
Ви́  б  не  пита́ли
Чого́  так  бурко́чу,
Що  розмину́лись
Ми  коли́сь  у  сні.

[i]Формування  композиції  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025


Весна

Як  де́сь  собі  коли́сь  ходи́в  весно́ю,
Весна́  тоді́  ще  і́ншою  була́,
Захо́плений  жіно́чою  красо́ю,
Що  та  весна́  з  собо́ю  принесла́  ….  

І  так  верті́в  своє́ю  голово́ю,
Що  став  для  ко́гось  спра́вжнім  дивако́м,
Та  ра́птом  весь  захо́плений  тобо́ю  
Не  ве́рчусь  більше.  Став  й  стою́  стовпо́м  …  

Душа́  слова́  в  ув'я́зненні  трима́є,
Не  відпуска́є  із  поло́ну  у  полі́т,
Вона́  ж  ніко́ли  й  ні  за  що́  не  взна́є,
Який  із  не́ю  цей  чудо́вий  світ  …

Вже  поверну́лась,  вже  не  поміча́є,
Її  думки́  –  найда́льші  із  орбі́т,
Вона́  ж  від  те́бе  і́ншого  чека́є  -
Не  по́гляду  з-пі́д  вересне́вих  віт  …

Ось  зва́жився  і  ви́бухнув  слова́ми,
Чи  ж  наляка́в  аж  трі́шки  ту  весну́,
Вона́  сміє́ться  по́глядом,  вуста́ми,
Ти  перейшо́в  страшну́  свою́  межу́  …

Яке  ж  то  ди́во  тво́риться  весно́ю,
Які  слова́,  рядки́  немо́в  пісні́,  
Мої  світа́нки  зачаро́вані  тобо́ю,
Мої  думки́  -  пала́ючі  вогні́  …

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025


На пле́чі опуска́ється рука́

Тебе́  не  ба́чив  ці́лу  «ві́чність»,
Та  що  та́м  ві́чність  …  кі́лька  днів,
Зима́́  згада́ла  враз  про  сні́жність.
Наба́вила  неспо́кою  мені́  …

На  пле́чі  опуска́ється  рука́.
Так  ні́жно.  Мов  листок  зліта́є  з  кле́на.
Шість  струн  на  мі́сці.  Ти  така́  близька́.
Тепло́.  Зима́  –  це  ті́льки  сце́на  …

В  гіта́ри  залиши́лись  три  струни́,
Та  й  ті  розстро́юються  ма́ло  не  щоми́ті.
Наві́яв  сніг  такі́  ж,  як  він,  білю́щі  сни.
Лише́  думки́  летя́ть  вітра́ми  в  жи́ті  …

Не  зна́ю  ко́льору  твої́х  оче́й.
Ти  їх  від  ме́не  до́бре  захова́ла.
Щоб  в  сві́тлі  днів,  в  пітьмі́  ноче́й
Ніхто́  не  ба́чив,  що  кого́сь  коха́ла  …

Вже  ті́льки  дві.  Мело́дія  проста́,
Фанта́зія  -  дражли́ва  і  звабли́ва.
Напи́шу  кра́ще  я  свого́  листа́  -
Мело́дію  дощу́.  Не  ме́нш  чутли́ву    …

На  пле́чі  опуска́ється  рука́.
Так  ні́жно.  Мов  листок  зліта́є  з  кле́на.
Шість  струн  на  мі́сці.  Ти  така́  близька́.
Тепло́.  Зима́  –  це  ті́льки  сце́на  …

[i]музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025


Так леге́нько по стру́нах вдаря́ю

Зно́ву  в  ру́ки  візьму́  гіта́ру
Так  нена́че  її́  обійму́
Так  нена́че  які́сь  в  не́ї  ча́ри
У  яких  я  пості́йно  живу́  …

Набира́ю  просте́нькі  ако́рди
Па́льцям  бо́лісно,  вре́дна  вона́
Де  блука́в  ти  так  до́вго,  міло́рде
Не  потрі́бною  ви́дно  була́

Так  леге́нько  по  стру́нах  вдаря́ю,
А  вона́  на́че  з  бо́лем  кричи́ть
Я  на  те́бе  вже  ча́су  не  ма́ю
Удає́  наче  вто́млена  спи́ть

Я  буке́том  старе́ньких  мело́дій
На́че  спро́бував  мир  досягти́,
А  вона  розкрича́лась,  що  зло́дій,  
Вимага́ла  нега́йно  лягти́

Мо́же  за́втра  попро́бую  зно́ву?
Мо́же  з  на́строєм  буде  вона́?
Розпочне́мо  свою́  ми  розмо́ву.
Вона  ти́ха.  Не  бу́де  гучна́.    

Зно́ву  в  ру́ки  візьму́  гіта́ру
Так  нена́че  її́  обійму́
Так  нена́че  які́сь  в  не́ї  ча́ри
У  яких  я  пості́йно  живу́  …

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025


Мені дуже так треба

Пробач  мені,  мамо,  колись  обіцяв  
Що  всю  цю  війну  буду  збоку  стояти
Згадалось,  так  міцно  колись  обійняв,
Пішовши  не  більше  на  рік  у  солдати

Пробачте,  малеча,  що  гру  не  дограв
Що  десь  запропали  мої  руки  й  плечі,
Що  в  грі  вас  веселій  я  не  упіймав,
І  ще  за  дрібні,  та  важливі  всі  речі

Пробачте  і  друзі,  не  сядемо  вже
Разом  із  гітарою,  тою  на  плечі,
Я  вже  не  співатиму,  військо  чуже
Залізло  у  хату,  тепер  не  до  речі  …

Дивлюся  у  небо,  лелеки  летять,
Дурненькі,  втікайте,  тут  скрізь  небезпека,
Але  ж  прилітають,  гніздечка  мостять,
Додому  так  хочуть  попасти  здалека  

Дивлюся,  хоч  очі  щось  вже  застеля,
Немає  вже  сили  дивитись  у  небо,
А  ще  голоси  якісь  чути  здаля
Мені  б  ще  назад.  Мені  дуже  так  треба  …  

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025


Я Осінь. А ти хто? Назвися (2)

Я  зна́ю,  за́втра  у  ме́не  зно́ву  свя́то.  
Ні  в  ко́го  нема́є  сті́льки  святко́вих  днів.
Моє  свято  –  стояти...  Тебе́  чека́ти.
Це  важливі́ше  буде́нності  слі́в  та  сні́в.  
Десь  у  вікні  не  замовка́тиме  роя́ль.
Ти  зачіпа́тимеш  мене  плаще́м  із  ли́стя.
Десь  доще́м  пробігатиме  радість  і  печа́ль.
І  ра́птом:  я  О́сінь.  А  ти  хто́?  Назви́ся  ….

Я  вдивлятимусь  дале́ко  –  дале́ко.  
Я  зна́ю,  зві́дки  і  куди́  йти́меш  ти.  
Я  ви́вчив  ко́жен  кущ,  бері́зку,  смере́ку.
Я  бе́з  зу́стрічі  звідси  не  змо́жу  нікуди  піти́  …  

Що    ж  робить  вітер  з  твоїм  волоссям?
А  він  дивак  ...  радіє  то́му,  що  й  ти́.
Мені́  на  мить  чому́сь  на́че  здало́ся:
Йому  обра́зливо.  Вона  не  поміча́є  його́  ходи́  …

Десь  у  вікні  не  замовка́тиме  роя́ль.
Ти  зачіпа́тимеш  мене  плаще́м,  зро́бленим  з  листя.
Десь  доще́м  пробігатиме  радість  і  трі́шки  печа́ль.
І  ра́птом:  я  О́сінь.  А  ти  хто́?  Назви́ся  ….

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025


Вітер та осінь

Чарі́вна  о́сене,  тебе́  завжди́  пита́ють,
Де  коха́ний  чи  коха́на  блука́ють?
А  я  тебе́  візьму́  і  запита́ю,
А  ти  сама́  коха́ння  ма́єш?
Що  ти  щоро́ку  відчува́єш,
Як  хто́сь  вірші́  тобі́  чита́є,
Твої  дере́ва  обійма́є,
Ти  ж  цьо́го,  мо́же,  не  бажа́єш?!
Мо́же,  це  все  лише́  для  ньо́го,
Кого́сь  окре́мого,  чужо́го,
Що  він  тебе́  не  поміча́є,
Бо  лиш  за  ве́сною  зітха́є  …
А  мо́же  ти  так  до́вго  зи́му  не  впуска́єш,
Бо  так  його́  з  оста́нніх  сил  гука́єш,
Пла́чеш  доща́ми,  гро́зами  рида́єш,
Де  ж  він  літа́є  ...  Ти  ж  так  його  чека́єш!  …
Півде́нний  ві́тер.    Ма́буть,  так  він  зве́ться,
Він  мо́же  й  хо́че,  та  йому́  це  не  вдає́ться,
Він  ра́птом  всу́переч  зако́нам  всім  приро́ди,
Лети́ть  до  те́бе  і  дола́є  перешко́ди  …
Споча́тку  він  з  тобо́ю  гра́ється,  танцю́є,
Любу́ється  тобо́ю,  тако́ю  чарівно́ю,
А  по́тім  ма́йже  го́лу  він  до́вго  обійма́є,
Тепло́  усе  втрача́є  і  …  вмира́є  …

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025


Я буду чекати

Я  збенте́жений  твої́ми  рука́ми,  твої́ми  губа́ми,  твоє́ю  весно́ю.
Я  не  зна́ю,  що  ро́биться  з  на́ми,  із  ци́ми  доща́ми,  з  тобо́ю  тако́ю.
Закрива́ю  поро́жнє,  хай  гра́ється  на́ми  Весна́,  що  захо́плена  ті́льки  собо́ю  …
Залиша́ючи  нам  крає́чок  від  не́ба,  дорі́жку  у  па́рку  і  дотик  руко́ю  …  

Я  збенте́жений,  вра́жений,  і́нший,  яки́м  не  бува́в  я  ніко́ли,
Така  впе́внена  і  говірка́,  на́че  з  ві́рша,  ти  так  ве́ртишся,  до́ле,
Скі́льки  цві́ту  напа́дало  пря́мо  із  не́ба  на  ру́ки,  на  ого́лені  пле́чі,
Як  бага́то  його́  …  Ніко́ли  не  було́  так  бага́то  і  насті́льки  доре́чі  …  

Така́  ди́вна  весна́  цьогорі́ч.  Ми  ув'я́знені.  Ті́льки  вона́  і  насті́льки  сміли́ва.
Сті́льки  ко́льору.  Зо́всім  відве́рті  слова́.  І  інти́мність  твоя́  надчутли́ва.  
Така́  ди́вна.  Ти  на́че  і  є.  Тебе́  на́че  нема́є.  Як  ж  тебе́  ось  таку́  наздогна́ти?!
Так,  ти  жі́нка.  Чутли́ва.  Й  така́  неймові́рно  легка́.    Ля́чно  аж  обійня́ти?!

Як  же  мо́жна  про  це́  не  писа́ти?!  І  не  ви́класти  но́тами    все  підвіко́ння  і  двір?!
Не  стара́йся,  бо  дощ  не  впійма́ти.  Він  шуми́ть:    не  прийде́?  Ти  не  ві́р  …
Я  весні́  свої́й  бу́ду  писа́ти.  Це  ж  так  про́сто  не  ста́ти  чужи́м  між  чужи́х  протирі́ч.
Вона́  знає,  я  бу́ду  чека́ти.  З  не́ю  ми  не  чужі́.  День  за  днем.  Без  журби́.  Ніч  у  ніч.      

[i]музичне  прочитання  вірша  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025


Куточок старого Львова

Куто́чок  старо́го  Льво́ва,
Не  помі́чений,  не  «рято́ваний»,
Тут  ти́ша  така́  чудо́ва,
І  час  ніки́м  не  похо́ваний  …
І  сті́ни  на́че  ди́хають,  
І  дере́ва  на́че  гово́рять,
Це  там  дале́ко  вони́  викри́кують,
Це  там  дале́ко  дзво́ни  дзво́нять  …
А  тут  мину́ле  немо́в  врива́ється,
Летя́ть  каре́ти  назу́стріч  по́двигам,
І  но́ти  про  що́сь  спереча́ються,
І  ува́га  мале́ньким  сто́ликам  …
І  карти́ни  самі́  малю́ються,
І  му́зика  живе́  і  всміха́ється,  
І  при  зу́стрічі  коха́ні  цілу́ються,
Все  живе́,  а  не  намага́ється  …
Але  й  ту́т  щось  вітри́нне,  наду́мане,
Розумі́ю,  що  ка́зка  кінча́ється,
І  за  ци́ми  дороги́ми  парфу́мами
За́пах  во́єн  нестри́мно  врива́ється  …
Лиш  ці  сті́ни  напо́внені  спо́коєм,
Лиш  ці  сті́ни  пітьмі́  опира́ються,
І  я  ба́чу,  це  тому́,  що  збо́ку  я,
А  збо́ку  все  неспра́вжнє,    ввижа́ється  …
Це  кому́сь  так  було́  подаро́вано
Чу́ти  мі́сто  у  його́  спо́кої,
Ща́стям  ві́чності  світ  ціло́вано,
Мі́сто  га́сне  в  німо́му  до́корі  …  

[i][i]Музичний  супровід  із  залученням  ШІ[/i]
Подаровано  другові  студентських  років  до  дня  народження  [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025


Він холодний

Не  торка́йся  щоко́ю  до  ка́меню,
Він  холо́дний  і  він  не  живе́,
Він  можли́во  і  чи́мось  напо́єний,
Але  це  щось  чуже́,  не  твоє́  …  
Ти  ж  до  ньо́го  так  щі́льно  тули́лася,
Вже  тремти́ш  від  неста́чі  тепла́,
Потім  впа́ла,  злягла́,  зажури́лася,
Бо  іна́кше  яка  ж  ти  весна́  …
По́тім  і́нша  прийшла́,  не  стрима́лася,
Обійма́ла  всім  ті́лом  свої́м,
Розпали́лася,  закоха́лася
І  згорі́ла  мов  втра́чений  дім  …
Гля́ньте,  па́нночка,  посміха́ється,
Вся  у  кві́тах,  у  бли́скітках  мрій,
Та  і  гра́ється,  і  коха́ється,
Зачаро́вує  всіх  з-по́під  вій  …  
Як  вона́  із  тим  ві́тром  крути́лася,
Не  боя́лась  осуду́  навкі́л,
Аж  старши́на  на  неї  озли́лася,
Встанови́ли  суди́лища  стіл  …
Відібра́ли  у  неї  всі  зрі́лості,
Зде́рли  з  неї  усе,  що  змогли́,
Не  доби́лись  від  неї  покі́рності,
Залиши́лась  в  поло́ні  журби́  …
Відроди́лась,  хоч  ста́ла  вся  бі́лою  …
Не  забу́ла  любо́вних  утіх,
Хоч  була́  ще  тако́ю  ж  краси́вою,
Та  чому́сь  не  луна́в  бі́льше  сміх  …  
По́тім  зно́ву  ця  зу́стріч  із  ка́менем,
Оживи́ти  не  мо́же  нічи́м,
І  за  що  ми  з  тобо́ю  пока́рані,
Хо́чу  ста́ти  я  ті́лом  твої́м  …  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025


Простий звичайний чоловік

Таки́й  прости́й  звича́йний  чолові́к,
Таки́х  ходи́ло  тут  мабу́ть  нема́ло  ти́сяч,
Швиде́нько  за  шкільни́й  втекли́  порі́г,
Так  ва́жко  ось  таки́м  в  житті́  знайти́ся  …

Дава́ли  ра́ду,  десь  знайшли́  любо́в,
Щасли́ві  ми́ті  –  ді́ти  підроста́ють,
Все  бі́гло  так,  кричи́ш  рока́м  аго́в,
Вони́  ува́ги  на  ті  кри́ки  не  зверта́ють  

І  ось  війна́,  хоч  вже  захма́рний  вік,
І  обійма́ють  ру́ки  автома́ти,
І  ось  таки́й  звича́йний  чолові́к,
Мов  за́ново  навча́ється  стріля́ти    …

Скрути́в  цига́рку,  сів  собі́  в  кутку́,
Немо́в  й  нема́  чого́сь  ось  так  згада́ти,
Дружи́на,  ді́ти,  вну́ки  в  дитсадку́,
І  ось  як  всі  пішо́в  тепе́р  в  солда́ти  

Оста́нній  бій,  патро́нів  вже  нема́,
Десь  там  дале́ко  всій  добра́  роди́ні
Оста́ння  ви́крутка,  а  ще  його́  слова
Смерть  москаля́м  і  Сла́ва  Украї́ні!  

[i]Музичний  супровід  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025


Один стіл

У  дру́зів  завжди́  на  усі́х  оди́н  стіл.
Все  до́бре  й  пога́не  мине́ться.
Трапля́ється,  тре́ба  зроби́ти  пробі́л.
Покли́ч  і  твій  друг  озирне́ться.

Споча́тку  згада́ємо,  як  все  було́,
Кого́  вже  нема́є  між  на́ми.
Незго́дам,  буде́нності,  су́му  назло́
Раді́єм  стари́ми  пісня́ми  ...

Що  ми  такі́  є.  Що  єдна́ються  ду́ші.
Покли́чуть,  прихо́диш.  Ти  зна́єш,  що  му́сиш.
Мале́нького  сві́ту  вели́ка  душа́,
Розмо́ва  вірша́ми  і  ке́лих  вина́.

І  десь  там  у  мі́сті,  де  га́снуть  вогні́,
Прийду́ть  за  потре́би  всі  дру́зі  твої́  …
Приду́мані  то́сти,  згада́лись  пісні́.
Бо  так  про́сто  тре́ба.  В  ці  но́чі  чи  дні  …

Поро́жні  стільці́.  Там  ніхто́  не  сіда́є.
Про  них  жартома́  хоча́  б  раз  хтось  згада́є.  
І  стру́ни  гіта́ри  хтось  пе́ребирає.
Своїми  слова́ми  своє  щось  зігра́є  …

Як  ду́же  не  спи́ться,  сіда́й  до  розмо́ви.
Їм  може  щось  сни́ться.  Тут  тво́ї  промо́ви  …
Але  що  роби́ти.  Гіта́ру  на  пле́чі.
На  ве́чір    усі  найпотрі́бніші  ре́чі  …

І  десь  там  у  мі́сті,  де  га́снуть  вогні́,
Прийду́ть  за  потре́би  всі  дру́зі  твої́  …
Приду́мані  то́сти,  згада́лись  пісні́.
Бо  так  про́сто  тре́ба.  В  ці  но́чі  чи  дні  …  

[i]Музичний  супровід  ід  залученням  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2025


Спогад на потім

І  на́віть,  якщо  я  піду́,
Порва́вши  усі  свої  стру́ни,
Знесилений,  може,    впаду́,
Почу́єш  пісе́нь  мої́х  лу́ни  …

Ослі́пну  чи  ста́ну  глухи́м,
Засну́  і  не  ска́жу  буди́ти,
Ніколи  не  ста́ну  чужи́м
Іна́кше  не  вмі́ю  я  жи́ти  …

І  на́віть  якщо  моя  тінь
Буде  за  тобо́ю  ходи́ти,
Вона  се́ред  цих  потрясі́нь
Неви́дима  вміє  люби́ти  …

Як  на́віть  сліпий  буреві́й
Захоче  тебе  захопи́ти,
Хтось  кри́кне  йому́:  ти  не  смій
І  па́льцем  таку  зачепи́ти  …

Зате́рте  забу́те  ім’я
Зрина́тиме  зно́ву  і  зно́ву.
Завжди́  бу́деш  ти  й  бу́ду  я
Така  цьо́го  сві́ту  осно́ва  …

У  цьому  нема́є  кінця,
Для  цьо́го  нема́́є  поча́тку,
Для  цього  дали́  нам  серця́,
І  цю  на  віки́  фотока́ртку  ...  

І  на́віть,  якщо  я  піду́,
Порва́вши  усі  свої  стру́ни,
Знесилений,  може,    впаду́,
Почу́єш  пісе́нь  мої́х  лу́ни  …

Музичний  супровід  з  допомогою  ШІ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2025


Я знову слухаю тебе, Шопен (2)

Я  знову  слухаю  тебе,  Шопен,
Ця  музика  твоя  -  якась  безмежна.
Немає  слів,  не  чути  в  ній  імен,
Вона  така  відверта  вся,  необережна  

Кудись  лечу  далеко,  аж  за  край  …
Наздожени  мене,  прошу́,  впізнай,
Осіннім  вальсом  все  наповнено  й  дощем,
Під  ним  стоїть  любов  з  моїм  плащем  

Мабуть  тому,  що  в  мені  теж  живе  любов,
Як  та,  яка  тебе  так  надихала,
В  мені  ти  свого  слухача  знайшов  …
Так  як  і  ти  скажу:  якби  ти  знала  …

Якби  ти  знала,  Як  чудово  уночі,
Коли  зірки  –  думок  і  мрій  вивідачі,
Ти  б  мене  мабуть  тут  внизу  не  упізнала
Ти  б  мене  тут  внизу  не  упізнала

Якби  ти  знала,  як  в  осінньому  дощі
Нас  небеса  наповнюють  любов’ю,
З-за  хмар  летять  крилаті  посланці
Втішаються  своєю  роллю  ...

Кудись  лечу  далеко,  аж  за  край  …
Наздожени  мене,  прошу́,  впізнай,
Осіннім  вальсом  все  наповнено  й  дощем,
Під  ним  стоїть  любов  з  моїм  плащем

[i]Музичний  супровід  з  допомогою  ШІ[/i]
[i]Кінцеві  акорди  є  відображенням  
початку  воєнних  дій  ...  [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025


Ну що ж. Зізнатись собі мушу.

Ну  що  ж.  Зізнатись  собі  мушу.
Любив,  люблю  і  то  на  вічно.
Не  можу  обманути  душу
Хоч  каже,  це  уже  не  смішно  …

Що  з  того,  як  мене  тоді  немає
Я  знаю,  там  мене  вже  не  чекають,
Я  крила  свої  мов  у  сумку  поскладаю
Вона  ж  мені  їх  знову  розпускає  ….  

Та  як  ж  так  можна,  стільки  літ  минуло,
Забула  б  вже  людина  кожна,
А  бач,  щось  серце  не  забуло,
Того,  чого  йому  не  можна  

Вже  б  знову  мчав    до  краю  світу
Чекай,  а  чи  ще  є  на  то    все  сили
Може,  в  весни  позичив  б    цвіту
Може  б  у  вітра  позичив  крила  

Скажи  собі  її  забути
Невже  твій  розум  то  минуле
Але  ж  душа  не  хоче  чути
Може,  вона  мене  забула  …

Що  з  того,  як  мене  тоді  немає
Я  знаю,  там  мене  вже  не  чекають,
Я  крила  свої  мов  у  сумку  поскладаю
Вона  ж  мені  їх  знову  витягає  ….  

[i]Музичний  супровід  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025


Я хочу, щоб була щасливою країна

По  вулицях  блукають  зрячі  і  незрячі,
У  кожного  терпіння  може  і  не  старчить,
У  скрипці  скрипаля  хтось  знак  якийсь  побачить,
А  хтось  від  сходу  сонця  від  радості  заплаче  …

Я  хочу,  щоб  була  щасливою  країна,
І  щоб  це  іноді  залежало  від  мене,
Я  хочу  щастя  для  своєї  доньки  й  сина,
Ще  вигнати  нещирих  блазнів  геть  зі  сцени  …

Я  хочу  мати  завжди  трохи  сили,
Щоб  захищати  все  розумне  і  красиве,
Я  хочу,  щоб  батьків  моїх  хватило
Побачити  багато.  Навіть,  коли  уже  волосся  сиве.

Я  хочу,  щоб,  кого  люблю,  любила,
Її  душа  мені  мов  лампочка  світила,
Я  хочу,  щоб  весна  мої  думки  зігріла,
Щоб  та  весна  всього  багато  захотіла.

Ніжність,  добро  і  до  дітей  терплячість.
Ніхто  і  ні  за  що  нікому  не  віддячить,
За-віщо.  В  цьому  світі  це  все  нагорода.
А  хто  не  знає,    то  така  його  природа  …

По  вулицях  блукають  зрячі  і  незрячі,
У  кожного  терпіння  може  і  не  стачить,
У  скрипці  скрипаля  хтось  знак  якийсь  побачить,
А  хтось  від  сходу  сонця  від  радості  заплаче  …

[i]Моєму  товаришеві  М.  присвячую[/i]
[i]Музичний  супровід  із  залученням  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2025


Я бачив Вас востаннє

Я  бачив  Вас  востаннє
Ось  тут,  на  цьому  пероні
І  Ви  уся  у  чеканні
Оперлись  на  ці  крила  бетонні

Кудись  вдивляєтесь  у  далеч
Хтось  скоро  прибуде  важливий
І  наче  хмари  повільніші  стали
Ви  сумували  так  серйозно  й  мило  …

Я  не  хотів  той  сум  Ваш  турбувати  
Колись  мені  довелось  так  чекати
Чарівні  миті,  щоб  нарешті  обійняти
Щоб  хтось  сказав:  а  можна  поруч  з  вами  стати

І  ти  тоді  мов  щастям  вибухаєш
До  сліз,  до  зламу,  як  це  все  важливо
Ти  не  кажи,  я  сам  усе  це  знаю
Це  все  так  тихо,  зовсім  не  крикливо

Я  бачив  Вас  востаннє
Ось  тут,  на  цьому  пероні
І  Ви  уся  у  чеканні
Оперлись  на  ці  крила  бетонні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2025


Пи́шу пісні́ всім тим, кого люблю́

Пи́шу  пісні́  всім  тим,  кого  люблю́
І  ма́буть  так  по  спра́вжньому  живу́
Проба́чте,  може  заборо́нне  доторка́ю
Я  не  вгриза́юсь,  я  вас  обійма́ю  …

Пи́шу  пісні  і  так  оповіда́ю,
Як  ваші  кри́ла  усе  сі́ре  обпліта́ють
Як  ваші  ду́ші  ваші  зо́рі  досяга́ють
Як  ваші  мрії  по́руч  десь  літа́ють  

Пи́шу  слова́,  що  мов  промі́ння  і  вітри́,
Які  нічо́го  не  боя́ться,  скрізь  літа́ють,
Стаю́ть  живи́ми  мрі́ї  і  думки́,
Які  важли́ве  ду́же  познача́ють  

Я  обійма́ю  вас  крізь  сум’яття́  дорі́г,
Я  обійма́ю  вас  крізь  ці  буре́мні  ро́ки,
У  мене  вдя́чність  вам  за  ваші  сльози,  сміх
За  ваші  по́дихи  ,  а  ще  за  ваші  кро́ки  …  

Пи́шу  пісні́  всім  тим,  кого  люблю́
І  ма́буть  так  по  спра́вжньому  живу́
Проба́чте,  може  заборо́нне  доторка́ю
Я  не  вгриза́юсь,  я  вас  обійма́ю  …

[i]Музичний  супровід  із  залученням  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025


Лелекою стати

Не  можна  було  із  нею  жити
Можна  було  лише  любити
Не  можна  було  її  обіймати
Залишилось  лелекою  стати

Проміння  давно  усе  в  долонях
Дощі,  вітрисько  і  навіть  сонях,
Стру́ни  душі,  долонь  і  серця
Навіть  очей  глибокі  озерця  …

Вона  біжить.  Я  не  озираюсь
Я  тут  в  цьому  мареві  снів  залишаюсь
Я  тут,  де  мене  ніхто  не  чекає
Я  тут,    де    в  душі  обпікаюсь  

Розкинула  руки.  Злітаєш.  
Мене  ти    уже  не  чекаєш.
Літатиму  там  десь  високо  над  тобою
Ти  кличеш:  лелеко!  Кивну  головою  …

Не  можна  було  із  нею  жити
Можна  було  лише  любити
Не  можна  було  її  обіймати
Мені  залишилось  лелекою  стати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025


Я думав, що трясе тебе на нервах

Я  думав,  що  трясе  тебе  на  нервах.
У  тебе  спокій.  Бою  ще  немає.
Немов  у  школі  така  жадана  перерва
Немов  урок,  і  хтось  дзвінка  чекає  

Чому  раніше  ми  такі  суворі,
І  розкидаємо  на  щось  дрібне  хвилини,
Немов  живемо  у  вузькому  коридорі
Та  ж  мало  часу  є  і  так  в  людини

Я  думав,  скажеш  щось  таке  важливе.
Я  думав,  ти  спішитимеш  сказати.
А  ти  все  жарти.  Щось  принишкли  ниви.
І  як  дерева  на  них  втомлені  солдати.

Увесь  в  болоті.  Жінка  що  б  сказала.
Порвав  весь  одяг.  Скажуть    скнара.  
І  знову  курю.  Важко  так  кидалось.
Ну  що  ж,    життя  так  склалось.

Чому  раніше  ми  такі  суворі,
І  роздаємо  на  дрібне  хвилини,
Немов  живемо  у  вузькому  коридорі
Та  ж  мало  часу  є  і  так  в  людини

[i]Музичний  супровід  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025


Стоя́ть у обі́ймах дво́є

Стоя́ть  у  обі́ймах  дво́є
Прожи́то  вже  так  бага́то
Та  сті́льки  між  ни́ми  любо́ві
Нема́  де  побли́зу  ста́ти  

Вже  бій  розгори́ться  ско́ро
Трима́йся,  я  про́шу  ду́же
Щоб  та,  що  стої́ть  на  ві́трі
Тебе  дочека́лась,  дру́же

Війна́  їх  навпі́л  розрива́є
Стоя́ть  так  уже́  годи́ни
Війна́  про  коха́ю  не  зна́є
Коха́нню  пока́зує  спи́ни

І  слів  у  них  бі́льше  нема́є
Мовча́ння  зави́сло  в  пові́трі  
Вона́:  ти  поверне́шся,  зна́ю
Він  ка́же:  стої́ш  на  ві́трі  

Вже  бій  розгори́ться  ско́ро
Трима́йся,  я  про́шу  ду́же
Щоб  та,  що  стої́ть  на  ві́трі
Тебе  дочека́лась,  дру́же

[i]Музичний  супровід  із  залученням  ШІ[/i]
[i]Для  моїх  рідних  Т.  та  Н.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025


Коли́ пла́чуть чоловіки́

Коли́  пла́чуть  чоловіки́,
Так  ва́жко  стоя́ти  по́руч,
Це  значи́ть,  що  га́снуть  жінки́,
Летя́ть  в  небеса́  уго́ру  …

Ще  пла́чуть  чоловіки́,  
Коли  у  діте́й  пробле́ми,
Чи  друг  обійма́є  зірки́
Яко́го  топта́ли  нікче́ми

Чи  со́ромно  їм  за  сльо́зи
Та  ма́буть  їм  про́сто  байду́жі
Ці  стри́мані  згідно  до́зи
Що  ті́льки  здаю́ться  ду́жі

Вже  вко́тре  у  це́нтрі  мі́ста
Шере́нги  стоя́ть  як  ва́рта
І  чо́рні  обли́ччя  ста́ли
Нема́є  від  сме́рті  га́рту  

Несу́ть  і  несу́ть  уби́тих
Хто  че́сті  вписа́в  сторі́нку
І  ті́льки  байду́жі  та  си́ті
Плюю́ться  на  ту  сльози́нку  

Чи  со́ромно  їм  за  сльо́зи
Та  ма́буть  їм  про́сто  байду́жі
Ці  стри́мані  згі́дно  до́зи
Що  ті́льки  здаю́ться  ду́жі

[i]Музичний  супровід  створено  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025


Осенелюб (2)

Мину́в  вже  гру́день,  вона́  ще  зі  мно́ю,
Свої́м  тепло́м  і  ні́жністю  німо́ю,
Свої́м  безме́жним  кольоро́вим  мо́рем,
Яскра́вим  за́втра,  неймові́рним  вчо́ра  …

Ніхто  її  таку    не  перемо́же,  
Чарі́вна  ва́рта  ста́ла  на  сторо́жі,
Жовтогаря́чим  весели́ть  вогне́м,
Руба́є  хо́лод  со́нячним  мече́м  ….

«Іди  вже,  по́друго,  бо  це  уже́  за  край,
Свою  любо́в  з  собо́ю  забира́й,
Я  бу́ду  холодом  безсо́вісним  незря́чим,
І  ті́льки  се́рце  збережу́  своє́  гаря́чим  …»

Дівча  мале́ньке  бі́ле  у  куто́чку
Хова́ється  в  таку́  ж  бі́лу  соро́чку,
Бої́ться  зга́снути  від  всіх  цих  кольорі́в,
А  тут  ще  й  ві́тер  те́плий  налеті́в  …

На  по́міч  кли́че,  я  ж  її  не  чу́ю,
Я  о́сінь  до́сі  в  по́лум’ї  малю́ю,
Чудо́ва  жі́нка,  як  такі́й  засну́ти,
Бої́ться  втра́тити,  бої́ться  все  забу́ти  …

«Іди  вже,  по́друго,  бо  це  уже́  за  край,
Свою  любо́в  з  собо́ю  забира́й,
Я  бу́ду  холодом  безсо́вісним  незря́чим,
І  ті́льки  се́рце  збережу́  своє́  гаря́чим  …»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025


Вже зви́чка. По́їзд. Ди́вишся в вікно́.

Вже  зви́чка.  По́їзд.  Ди́вишся  в  вікно́.
Я  ще  не  зна́ю,  як  тебе́  назва́ти.  
Акторами  немо́в  ста́ли    кіно́.  
До  Ки́єва  всю  ніч  нам  розмовля́ти.

[i]Про  щось  слова́ми,  а  про  щось  очи́ма.  
І  я  продо́вжую  в  оча́х  твої́х  чита́́ти.
Ми  не  бува́ємо  за  пра́вило  прости́ми,
І  як  ті  скла́днощі  тоді  в  житті́  склада́ти[/i]

А  де  збира́єтесь  ви  з  дру́зями  разом
Найбі́льш  улю́блене  для  цьо́го  мі́сце
Зустрі́немось  ,  там  бли́зько  за  мосто́м
Коли́сь  пізні́ше  ...  .  Коли́сь  пізні́ше.  

[i]Про  щось  слова́ми,  а  про  щось  очи́ма.  
І  я  продо́вжую  в  оча́х  твої́х  чита́́ти.
Ми  не  бува́ємо  за  пра́вило  прости́ми,
І  як  ті  скла́днощі  тоді  в  житті́  склада́ти[/i]

Ти  зна́єш,  десь  у  то́му  і́ншому  житті́  …
Ми  ви́йдемо  і  на́шим  бу́де  по́руч.
Я  мов  живу́  тепе́р  у  цьому  відчутті́  
Ми  по́руч.    Ти  ліво́руч,  я  право́руч.  

Я  знаю  то́чно.  Я  запам’ята́ю.
Цю  ніч.  Цей  по́їзд.  Як  з  тобо́ю  розмовля́ю.
Вже  ра́нок  …  вже  зупи́нка  …  стільки  жа́лю,
Я  це  коли́сь  з  гіта́рою  зігра́ю  ...  

[i]Про  щось  слова́ми,  а  про  щось  очи́ма.  
І  я  продо́вжую  в  оча́х  твої́х  чита́́ти.
Ми  не  бува́ємо  за  пра́вило  прости́ми,
І  як  ті  скла́днощі  тоді  в  житті́  склада́ти[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025


Скільки всього має зійтися

Скільки  всього  має  зійтися.
Щоб  дотик  рук,  не  розійтися.
Щоб  дотик  душ,  і  то  навічно
Це  так  нелогічно  …  

[i]Я  б  знову  -  знову  на  край  світу
Щоб  хоч  і  миті,  з  тобою  бути
Щоб  шепіт  імені  твого  чути
Від  мого  вітру[/i]

Розкинувши  руки,  летиш  у  небо
Я  не  відводжу  очей  від  тебе
Це  нерозумно,  це  нелогічно
Це  магічно  ..  

Я  впізнаю,  пропали  роки
Цілую  очі,  цілую  щоки,
Складаю  з  імені  твого  сторінки
До  останньої  клітинки

[i]Я  знову-знову    на  край  світу
Щоб  хоч  і  миті,  з  тобою  бути
Щоб  шепіт  імені  твого  чути
Від  твого  вітру[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2025


З дощем

Ти  стої́ш  під  доще́м.
Він  тебе́  на́че  мрі́ї  твої́  обпліта́є.  
Зачіпа́є  плече́,  потає́мне  в  душі́  зачіпа́є.
[i]
Дощ  як  зми́є  це  все,
Ти  тоді  полети́ш.  Десь  до  іншого  ра́ю.  
Приліта́й.  Я  чека́ю.  [/i]

Він  тебе  так  пече́.  
Не  спіши́ш.  Не  біжи́ш.  Ти  чека́єш.
Ні  не  цьо́го  чужо́го  трамва́ю.

Ти  чекає́ш,  що  дощ  цей  стече́.
Зми́є  все.  З  ти́хих  ву́лиць,  з  буди́нків,  із  ле́бедів  там  наверху́,
Що  їх  хтось  там  трима́є.  

Зазира́є  куди́сь  упере́д  чи  воста́ннє.  
Десь  туди  де  байду́же,  чуже́,  не  потрі́бне  плече́.
Ти  ж  чека́єш.  

[i]Дощ  як  зми́є  це  все,
Ти  тоді́  полети́ш.  Десь  до  і́ншого  ра́ю.  
Приліта́й.  Я  чекаю.[/i]  

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2025


Переверну́в весь світ зара́ди те́бе

Переверну́в  весь  світ  зара́ди  те́бе.  
Мені  лиш  трі́шки  не  хвати́ло  сил.  
За  со́тні  миль  я  мчав  куди́сь  до  те́бе.
Дарма́,  що  не  було́  у  мене́  кри́л  …

[i]Диви́вся  я  на  те́бе  й  любува́вся,
Ти  на́че  спа́лах  се́ред  но́чі  дня
Я  по́ки  міг  у  світ  таки́й  вгриза́вся,
Мені  вже  й  мі́сяць  видавався  за  коня́[/i]

Та    ра́птом  мене́  ста́ло  забага́то
Безглу́здя  це  -    щоб  зі́рку  упійма́ти,
Між  на́ми  ви́росли  мовча́ння  ске́лі,  гра́ти,
Я  вже  не  міг  ті  гра́ти  полама́ти  

Стою  внизу́,  вдивля́юся  у  не́бо,
Тебе  я  бачу,  та  мені  туди  не  тре́ба,
Я  мабуть  трі́шки  вже  зніве́чений  журбо́ю,
Як  стану  я  таки́й  перед  тобо́ю  …  

[i]Диви́вся  я  на  те́бе  й  любува́вся,
Ти  на́че  спа́лах  се́ред  но́чі  дня
Я  по́ки  міг  у  світ  таки́й  вгриза́вся,
Мені  вже  й  мі́сяць  видавався  за  коня́[/i]

[i]Музичний  супровід  із  застосуванням  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2025


Ти, вра́же, ду́маєш, що мо́жеш нас зляка́ти

[i]Українським  воїнам  на  Курщині!!![/i]

Ти,  вра́же,  ду́маєш,  що  мо́жеш  нас  зляка́ти,
Ти,  вра́же,  ду́маєш,  хтось  бу́де  утіка́ти,
Чу́єш,  навчи́лись  ми  крі́зь  но́чі  вже  літа́ти,
Чу́єш,  трясу́ться  вже  твої́  тамбо́вські  ха́ти

[i]Ти,  вра́же,  ду́маєш,  що  мо́жеш  відібра́ти
Ці    вечори́,  ці  ра́нки  і  ці  ха́ти,
Наші  глибо́кі  не́бом  вкри́ті  но́чі,
Такі  глиб́окі  лиш  для  нас  діво́чі  о́чі  [/i]

Тут,  вра́же,  ти  страше́нно  помили́вся,
Ти,  вра́же,  ще  таки́й  не  народи́вся,
Щоб  міг  це  в  нас  ти  та  й  собі́  забра́ти.
Стріля́ють  пра́ведні  у  ніч  гарма́ти  …

Бо  не  навчи́вся,  вра́же,  ти  люби́ти,
А  цьо́му  нас  на́віть  не  треба  вчи́ти,
Тому  не  замовка́тимуть  гарма́ти,
Щоб  вдо́ма  ді́ти  в  мирі  могли́  спа́ти  …  

[i]Ти,  вра́же,  ду́маєш,  що  мо́жеш  відібра́ти
Ці    вечори́,  ці  ра́нки  і  ці  ха́ти,
Наші  глибо́кі  не́бом  вкри́ті  но́чі,
Такі  глиб́окі  лиш  для  нас  діво́чі  о́чі  [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2025


Писав щоденник олівець (2)

Вона́  і  Він.  Від  бі́дності  й  війни́,
Байду́жості,  що  затопи́ла  все.
Втіка́ли  у  свої́  соло́дкі  сни,
Що  там  за  мо́рем  не  чуже́  …

Та  ще  й  дитя́  у  ма́ми  в  животі́́
Теж  того  раю  хо́че  на  землі,
Не  спра́вжнього,  хоча́  б  на  одну́  мить,
Щоб  жи́ти,  мрі́яти,  люби́ть  …

[i]Вона́  усе  це  малюва́ла,
А  він  опи́сував  вірше́м,
Диви́лась,  мрі́яла,  коха́ла,
Він  накрива́в  її  плаще́м  …[/i]

Хоч  мо́ре  –  це  добро́,  не  зло,
Не  ду́же  при́язним  було́,
Весь  о́дяг  на  шмаття́  порва́ло,
То  хоч  життя́  не  відібра́ло  …

А  да́лі  та́бір,  крик,  знева́га,
Жену́ть  куди́сь  немо́в  ове́ць,
Та  ще  була́  душі́  насна́га,
Писа́в  щоде́нник  оліве́ць  …

[i]Вона́  усе  це  малюва́ла,
А  він  опи́сував  вірше́м,
Диви́лась,  мрі́яла,  коха́ла,
Він  накрива́в  її  плаще́м  …[/i]

Вона  і  Він  стоя́ть  за  ру́ку,
У  ній  там  десь  уже́  їх  син,
І  подару́нок  їм  розлу́ка,
За  дріт  піде́  лиш  він  оди́н  …

Вона  ж  зара́зним  чи́мось  хво́ра
І  ці́нності  у  ній  нема́,
Не  ва́рті  дорогі́  уко́ли
Цього́  мізе́рного  життя́  ...

[i]Вона  усе  це  малюва́ла,
А  він  опи́сував  вірше́м,
Диви́лась,  мрі́яла,  коха́ла,
Він  накрива́в  її  плаще́м  …[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025


Але якщо ти захочеш раптом (2)

Ти  ма́буть  пів  сві́ту  мене́  само́го,
Я  ма́буть  пів  сві́ту  тебе́  само́ї,
Кі́лька  мікро́нів  довжеле́зної  доро́ги,
Ми  ма́буть  трі́шки  оди́н  о́дного  геро́ї  …
На́віть  якщо  неймові́рно  дале́ко,
Хоч  наспра́вді  бли́зько  й  сміли́во,
Кри́ла  пози́чу,  попро́шу  леле́ку,
Ста́ну  вітри́ськом,  доще́м  брехли́вим  …
Мо́же  так  ду́же  себе́  я  му́чу,
Мо́же  тобі́  вже  зі  мно́ю  ті́сно,
Мо́же  ту  хма́ру  свою́  летю́чу,
Так  зустріча́ю  нена́че  пі́сню  …
Але  якщо́  ти  захо́чеш  ра́птом,
Щоб  за́мість  хма́ри  світи́ло  со́нце,
Я  її  про́сто  доща́ми  ви́тру,
Бу́ду  лиш  дру́гом  і  охоро́нцем.
Але  якщо́  ти  захо́чеш  ра́птом
Зі  мно́ю  по  не́бу  цьо́му  леті́ти,
Я  ста́ну  для  те́бе  звича́йним  пта́хом,
Що  крил  не  бу́де  свої́х  жалі́ти  …  
Але  якщо  ти  захо́чеш  ра́птом
Зе́млю  нога́ми  усю́  сходи́ти,
Тобі́  мені́  лиш  кивну́ти  ва́рто,
Бу́ду  тебе́  я  не́ю  носи́ти  …
Але  якщо́  ти  захо́чеш  ра́птом
Поки́нути  о́сінь  і  ста́ти  весно́ю,
Я  обійду́ся  холо́дним  жа́ртом.
Спра́вді  бува́є.  Зали́шусь  собо́ю.  

[i]Музичний  супровід  створено  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025


Солдатські дружини

Оба́біч  доро́ги  стоя́ли  дружи́ни
Повз  них  проліта́ли  безду́шні  маши́ни
Вони  зустріча́ли  того́,  хто  верта́вся
У  а́нгельські  кри́ла  чому́сь  загорта́вся  …

Їх  про́мені  со́нця  вже  ста́ли  листа́ми
Їх  по́дихи  ві́тру  вже  ста́ли  сльоза́ми  
Бува́є,  нерву́ють  вони́  без  причи́ни
Бува́є,  пекучі  секу́нди  й  хвили́ни  

Навко́ло  в  мовча́нні  збира́лися  лю́ди
Ті,  що  найживі́ші,  такі́  є  усю́ди
І  їх  пригорта́ли  до  се́бе  мов  ві́тер
Хита́ли  голі́вками  в  по́лі  їм  кві́ти  

Оба́біч  доро́ги  стоя́ли  дружи́ни
Повз  них  проліта́ли  безду́шні  маши́ни,
Дале́ко  у  по́лі  їх  чу́ють  солда́ти
Для  них  їм  і  жити,  а  не  помира́ти  …  

Над  ни́ми  розго́рнуті  а́нгельські  кри́ла
У  кри́лах  тих  схо́вана  слава  і  си́ла,
Вітри́  відбира́ють  воро́жу  насна́гу,
І  ви́соко  в  не́бі  геро́ї  і  стя́ги  …

[i]музичний  супровід  з  допомогою  ШІ  [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2025


Може, там зовсім нічого немає

Ти  така  кла́вішна,  така́  екра́нна,
Ти  не  реа́льна,  ти  віртуа́льна,
По́махом  рук  ро́блю  ве́сну  зимо́ю,
Спа́лахом  ду́мки  вже  по́руч  з  тобо́ю

[i]А  що  б  тут  ста́лось,  якби́  була́  спра́вжня,
Що  якби́  мить  була́  на́ша  оста́ння,
До́тиком  губ  ро́блю  зи́му  весно́ю
До́тиком  рук  шалені́ю  тобо́ю[/i]

Зно́ву  за  кла́віші,  зно́ву  ці  стрі́лки
Враз  поміня́в  всі  на  пла́тті  відті́нки
Зно́ву  за  кла́віші,  по́смішка  зно́ву,
Схо́чу,  почну́  ту,  що  хо́чу  розмо́ву  …

Кла́віш  нема́,  ти  за  зви́чай  суму́єш
Мо́ї  слова́  пропуска́єш,  не  чу́єш,
Я  обійма́ю,  мене́  відхиля́єш,
Мо́же  ти  ска́жеш,  що  вже  не  коха́єш  

Ні,  знову  ти́сну  і  ти́сну  на  стрі́лку,
Зро́блю  із  те́бе  непи́сану  зі́рку,
Що  там  всере́дині,  я  не  пита́ю,
Мо́же,  там  зо́всім  нічо́го  нема́є  

Ні,  геть  заки́ну  ці  фантазува́ння,
Що  як  ми  спра́вді  в  цім  світі  оста́нні,
Пі́ду  обі́йму,  в  цілу́нку  схилю́ся,
Ска́жеш:  запі́зно?  А  я  не  бою́ся  …  

[i]А  що  б  тут  ста́лось,  якби́  була́  спра́вжня,
Що  якби́  мить  була́  на́ша  оста́ння,
До́тиком  губ  ро́блю  зи́му  весно́ю
До́тиком  рук  шалені́ю  тобо́ю[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2025


Є зовсім різні, а таких більше нема (2)

Є  зо́всім  рі́зні,  а  таки́х  більше  нема́,
Щоб  я  у  них  пропа́в  чи  утопи́вся,
Щоб  я  від  них  ожи́в  чи  народи́вся,
Щоб  з  них  вина́  вірші́в  твого́  напи́вся  …

Є  зо́всім  рі́зні,  а  таки́х  більше  нема́,
Щоб  я  на  них  і  в  де́нь,  і  в  ніч  моли́вся,
Щоб  мені́  світ  нови́й  у  них  відкри́вся,
Щоб  я  в  них  заблука́в  і  не  жури́вся  …

Є  зо́всім  різні,  а  таки́х  бі́́льше  нема́.
Від  себе  не  чека́в  курйо́зності  ціє́ї,
Розповіда́ю  про  серйо́зне  жартома́.
Любо́ві  не  бува́є  на  цім  сві́ті  нічиє́ї  ...

Є  зовсім  різні,  а  таких  бі́льше  нема́.
Ви  мов  безме́жний  світ,  бува́є,  і  тюрма́
Соло́дкого  ув'язнення  миттєвого  такого.
В'яжі́ть  та  обійма́йте  в’я́зня  сво́го  …

Є  зовсім  рі́зні,  а  таки́х  бі́льше  нема́.
У  вас  і  сві́тло  дня,  у  вас  темря́ва  но́чі.
Ви  все  ще  ду́маєте,  що  ви  ті́льки  очі?!
Вона  неви́дима.  Ця  інша  сторона́  ....    

[i]Музичний  супровід  створено  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025


Він так насипав, обійняти захотів (2)

Я  забира́ю  сніг  з  оче́й  твоїх  і  брів,
Він  так  наси́пав,  обійня́ти  захоті́в,
А  я  ревну́ю,  проганя́ю  хитруна́,
І  щось  тихе́сенько  піді́грує  струна́  …

Я  то́пчу  сніг:  ну  що  ж  ти  зно́ву  нароби́в,
Я  тут  писа́в,  а  ти  байду́же  насніжи́в,
Тепер  не  зна́йду  вже  старі́  свої  слова́,
Тут  на  снігу́  любо́в  моя  коли́сь  була́.

Не  збулося,  тепер  сніжи́,  сніжи,  сніжи́,
Цю  зиму  наче  скарб  наш  збережи́.
Як  треба  струн,  то  є  такі  в  душі́,
Як  треба  лун,  то  випа́дуть  дощі́  ...

Я  забира́ю  сніг  з  оче́й  твоїх  і  брів,
Він  так  наси́пав,  обійня́ти  захоті́в,
А  я  ревну́ю,  проганя́ю  хитруна́,
І  щось  тихе́сенько  піді́грує  струна́  …

[i]Музичний  супровід  створено  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025


Театр як нагорода за любов (2)

Зако́ханий  у  ві́денські  розва́ги,
Хова́ючись  за  ба́тьківські  звитя́ги,
Чекаєш  на  дару́нки  щедрі  до́лі,
Втіша́єшся  від  розбиша́ки  -  во́лі  …

А  по́тім  поверта́єшся  до  Льво́ва  -
Який  так  ва́бить  го́ре  -  музика́нтів,
В  поло́ні  мрій  і  чарівного  сло́ва
Сміятись  над  хале́пою  тала́нтів  …

У  ньому  зустріча́єш  ти  Софі́ю  -
Таку  прекра́сну,  ду́малося,  мрі́ю.
Пережива́єш.  Їй  всього  п’ятна́дцять  років.
Заради  неї  короле́ву  ста́виш  збо́ку  …

Вона  з  тобо́ю.  Ти  уже  літа́єш.
Фанта́зіями  ду́́шу  й  серце  кра́єш  …
Останні  фо́ринти  мов  ві́тер  проліта́ють.
І  ро́ки  ...  ро́ки  теж  потро́хи  утіка́ють  …

Вона  не  ви́терпить.  Такі́  життя  сюже́ти.
Втече́.  Полю́бить  по́льського  поета.
Це  не  найгі́рше.  Десь  їй  буде  кра́ще.  
Життя  сонети.  Не  назве́ш  іна́кше.  

І  що  ж  ти  зро́биш,  пане  Станісла́ве?
І  як  здолаєш  цю  свою  гірку́  несла́ву?
А  я  не  зда́мся,  я  вклоню́ся  Мельпоме́ні,
Слова́  зі  сце́ни  полетя́ть  в  світ  незліче́нні  …

В  моїм  театрі  гра́ють  пе́ршою  виста́ву
Того́,  кому  нада́ла  ти,  Софі́є,  перева́гу.
"Ти  ду́маєш,  що  отруї́ла  гра́фську  кров?
Диви́ся,  тут  на  сце́ні  оживе́  любо́в  …

Вона  з  тобо́ю.  Ти  уже  літа́єш.
Фанта́зіями  ду́́шу  й  серце  кра́єш  …
Останні  фо́ринти  мов  ві́тер  проліта́ють.
І  ро́ки  ...  ро́ки  теж  потро́хи  утіка́ють  …

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025


Я щасливий чоловік

Я  щасли́вий  чолові́к,
Бо  писала  мені  вірші́,
Та,  що  сві́титься  її  сміх.
Я  щасли́вий  чолові́к,  
Тому  що  трима́ла  мою  ру́ку,
Та,  чий  завжди́  дитя́чий  вік  ...  

І  навіть  коли  мина́тиме  лік,
І  я  озирну́ся  наза́д,
Бачиш:    щасли́вий  чолові́к,
Без  особли́вих  прина́д

Я  щасливи́й  чолові́к,
Бо  став  доро́слим  мій  син,
Такий  упе́внений  його  біг.
І  ба́йдуже  за  добро  до  кпин.

Я  щасли́вий,  бо  наговори́в  
На  ці́лий  світ  океа́н  слів,
У  де́рева  немає  сті́льки  віт,
Запале́них    мною  вогні́в.

Я  щасли́вий,  бо  дру́зів  мої́х
Вого́нь  не  бої́ться  ноче́й,
І  я  за́вжди  се́ред  свої́х,
Хоч  багатьо́х  нема  вже  плече́й

[i]Музичне  прочитання  частини  вірша  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025


КАЛИНА, що на полотні

[i]калина,  що  на  полотні,
і  чорна  нитка  мов  коріння,
земля  під  небом  у  вогні,
самотність  місячна  вечірня  ...
у  цю  чарівність  на  землі
ввірвалась  лють  земель  прокля́тих,
там  де  негідники  царі
втішаються  на  розіп'ятих,
там  де  дитина  без  добра,
де  дівчина  не  зна  любові,
ота  уся  чужа  мара
ввірвалась  в  мрії  кольорові  ...
недовго  вже,  ще  тільки  крок,
тріщить  збудоване  з  нічого,
вже  світло  видно  із  дірок,
зникне  навік  і  Слава  Богу![/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025


Я дякую за дотики до серця

Я  дя́кую  за  до́тики  до  се́рця.
Ма́буть,  Вам  зараз  не  до  цих  подя́к.  
Суму́ють  очі  у  дощі́  немо́в  озе́рця,
Над  ни́ми  проліта́  само́тній  птах.
Торка́є  кри́лами  ледь-ледь  глибо́ку  во́ду.
Потім  зліта́є  стрі́мко  в  небеса́.  
Я  дякую  вам  за  чарі́вність,  вро́ду,
А  ще  за  ту,  що  неземна́  краса́.
А  ще  за  ту  тепер  дале́ку  ске́лю,
Де  я  провів  найкра́щі  свої  дні,
За  ске́лею  там  було  так  пусте́льно.
І  рі́зні  ми.  Весе́лі  і  сумні́.
Я  дя́кую  за  до́тики  до  се́рця,
За  по́штовхи  у  спи́ну  зо́всім  в  жарт,
За  жарти  що  бували  де́що  з  пе́рцем,
За  душ  людськи́х  до  зло́го  ду́жий  гарт  …
Я  дя́кую  за  ці  мале́нькі  ру́ки,
Що  поміща́лись  на  доло́ні  всі  разо́м,
І  за  недо́вгі  та  стрімкі́  розлу́ки,
Коли  невдо́взі  усі  ра́зом  за  столо́м  …  

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025


А мо́же я Гренла́ндію куплю́

А  мо́же  я  Гренла́ндію  куплю́,
Чи  заберу́,  де  схо́дяться  дві  си́ні,
Чи  у  Канади  заберу́  ріллю́,
А  може  …  тяжко  ви́брати  люди́ні  …
А  може  прожену́  усіх,  хто  Біл,
А  чи  переназву́  усіх,  хто  Джи́ні,
Я  в  моїх  мріях  майже  Бе́нні  Гілл,
У  мене  плани  просто  охвіге́нні  …  
Зустрі́тись  треба  із  боло́тним  чим  хутчі́ш,
Ми  з  ним  немо́в  два  близнюки́  нівро́ку,
Двіжу́ха  наша  всім  припа́де  до  душі́,
А  ні,  то  поляка́ю  косоо́ких  …
Стара  бабу́ля  тягне  знов  кори́то*,
Старо́го  діда  лу́пить  макогі́н,
Вища́ть  у  за́хваті  вже  ідіо́ти  –  бо́ти,
А  Украї́ні  як  до  не́ба  до  колі́н  …
Да́нський  прем’єр  немов  відо́мий  Га́млет,
Схопи́всь  за  го́лову,  тре  на́тівський  кашке́т,
І  не  один  попав  в  біду  парля́мент,
А  Во́вка  Пу́тін  ухопи́в  льорне́т  …
Воно  б  і  жарт,  але  дурна́  бабу́ля
Сподо́балась.  Зросла́  у  е́ро  –  снах,
І  не  один  без  О́ксфорда  сину́ля,
Шука́є  ща́стя  у  чужи́х  світа́х  …  

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]
*  [i]натяк  на  відому  казку  про  діда,  бабу,  корито  та  золоту  рибку.
У  ролі  рибки  виступає  американський  народ.  
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2025


Я б так хотів тут залиши́тись з вами

[i]Тим,  кого  з  нами  вже  нема[/i]

Я  б  так  хотів  тут  залиши́тись  з  вами,
Мене  щось  відібра́ло  в  ва́шого  життя,
Руками  вашими  і  вашими  словами,
Передаю  свої  вам  почуття́  …  
Були  для  мене  завжди  ви  весно́ю,
Запав  у  душу  той  вишне́вий  цвіт,
В  якому  мов  пото́нув  я  з  тобою,
Як  заверті́вся  тоді  цілий  світ  …  
За  нею  літо,  океан  емоцій,
Я  не  встигав  за  вашими  думка́ми,
І  теплі,  вкриті  зорепа́дом  ночі,
І  вмиті  о́бриси  шале́ними  дощами.
А  потім  осінь.  Побіжу  за  вами,
У  цьому  листі,  в  цьому  вітрі,  вирі,
Тепер  не  розкажу́  словами,
Я  почува́вся  зіркою  в  ефірі  …
Зима.  Я  прошу.  Поморо́зь  хоч  трохи.
Щоб  щоки  побіліли  розпашілі,
А  ще  щоб  тут  по  білому  дороги,
Щоб  тут  і  завтра  ангелята  мої  милі  …
Тепер  без  мене?  Ні  …  Я  буду  поруч.  
Хоч  не  сидітиму,  як  зручно  це  людині.
Хитатиму  ліворуч  чи  праворуч
Хмаринки  ваші  у  небесній  сині  …  

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2025


Десь так тихе́нько гомони́ть гіта́ра

Десь  так  тихе́нько  гомони́ть  гіта́ра,
Десь  обража́ється  на  хма́рність  саксофо́н,
Ну  хто  сказа́в,  що  саксофо́н  гіта́рі  па́ра?
Поча́всь  яки́йсь  стрімки́й  антицикло́н  …

Вона  і  стру́нами,  і  ви́гинами  тіла  
До  нього  пригорта́  усю  печа́ль,
А  він  куди́сь  уверх,  ледь  руки  відпусти́ла,
Обде́р  їй  на  бока́х  усю́  ема́ль  …

Ще  й  лю́бить  сам,  не  лю́бить  ра́зом  з  нею,
У  нього  со́ло  –  такий  стиль  життя,
І  не  рідни́ться  він  з  гіта́рною  душе́ю,
І  не  спліта́ється  в  гіта́рних  почуття́х  …  

Стоя́ло  по́руч  вже  старе́ньке  піані́но,
Кли́че  гітару  вдвох  зігра́ти  від  душі,
Можна  весня́но,  можна  вду́мливо  осі́нньо,
Зігра́ємо  разом  в  одні́м  дощі́  …  

Вона  не  хо́че.  Їй  ото́й  висо́кий,
Такий  краси́вий  небуде́нний  саксофо́н
Хай  навіть  біля  нього  вона  збо́ку
Звучи́ть  із  мрі́ями  про  ща́стя  в  унісо́н  

[i][i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]
На  жаль  проблему  русизмів  вирішити  не  вдалося.  [/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025


Такі в небеса́х не горя́ть

Чому  ж  ти  згорі́ла.  Ти  ж  зі́рка.  Такі  в  небеса́х  не  горя́ть.  
Ти  мо́же  аж  на́дто  люби́ла.    Такі́  мов  на  кри́лах  летя́ть.
Ти  мо́же  самотня  у  па́рку.  Там  ві́тер  на  о́сінь  чека́в.
А  може  хтось  ку́рить  цига́рку.  Во́станнє  про  тебе  мовча́в.  

А  мо́же  хтось  дуже  важли́вий  тобі́  все  в  листі́  написа́в.
І  пісню  чудо́ву  слова́ми  у  му́зику    по́спіхом  склав.
А  потім  пішо́в.  Оберну́вся.  Ні  він  нікуди́  не  втіка́в.
Його  в  тебе  мі́сяць  осі́нній  усу́переч  во́лі  забра́в.  

Сиди́ш  в  тому  парку  і  пла́чеш,  де  він  тобі  ві́рші  чита́в.
Ти  на́віть  можли́во  не  ба́чиш  -  він  тут  зо́всім  по́руч  стоя́в.  
І  знову  читав  тобі  вірші.  І  знову  рапто́во  мовча́в.
То  вітер  наші́птував  злі́сно,  що  він  його  до́лю  вже  склав.  

Ти  завтра  вихо́диш  на  сце́ну.  Ти  будеш  співа́ти  пісні́.
Одна  з  них  та  са́ма,  оста́ння,  що  не  загуби́́лась  в  листі.  
Та  пісня  про  ве́чір,  про  о́сінь,  про  стру́ни,  що  рву́ться  в  руці́,
Ти  тільки  дода́ла  для  ри́ми,  що  в  часу  порвались  кінці́  …    

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025


В цілому місті лиш одне вікно

В  цілому  місті  лиш  одне  вікно  -  
Хтось  не  забув  про  місячну  гірлянду,
Поснули  інші,    і  щасливі  сном,
Прогнали  мрій  далеких  канонаду  …  

Потріскують  дрова  в  старій  печі,
І  двійко  діток  закрутилося  у  ковдру,
Від  щастя  заховаю  ці  ключі,
Не  скажу  й  слова  злого  про  погоду.

В  цілому  місті  лиш  одне  вікно,
На  ньому  Миколай  і  ангелята,
І  ти  вже  знаєш  на  всі  сто,  яке  добро,
І  як  його  між  люди  розпізнати    …  

Кожні  обійми  мов  останні  у  житті,
І  привітання  наче  на  глибоку  осінь,
І  все  застило  в  цьому  відчутті,
Було  учора,  залишилось  досі  …  

На  вікнах  вже  немає  більше  скла,
Сніг  щедро  вкрив  усю  долівку,
Сюди  вже  докотилася  війна,
І  так  в  цілому  місті  під  копірку  …  

У  тихий  рай  вривається  війна
І  відбирає  навіть  найдорожче,
Чому  у  цьому  світі  стільки  зла,
Вже  навіть  вітер  у  дрота́х  шепоче

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025


Я лиш чекаю, щоб ви знову написали

«Я  лиш  чека́ю,  щоб  ви  зно́ву  написа́ли,  
як  дощ  змива́є  сум  з  німи́х  облич»,
А  я  його  в  доло́ні  обійма́ю,
Ти  там  все  змив,  а  це  мені  пози́ч  …

Я  вже  й  забув,  як  я  слова́ми  обійма́ю,
Я  вже  й  забув,    мене  куди́сь  покли́ч,
Туди  де  вітер  у  вірша́х  зітха́є,
І  гу́биться  серед  чужи́х  облич  …

Я  вже  й  забув  про  ці  шале́ні  кра́пки,
Про  коми,  що  наспра́вді  у  кінці́,
І  про  кінці́,  які  лише  поча́тки,
Які  ж  то  чари  у  людські́й  руці́  …

А  може  дочека́юся  у  про́зі,
Немає  може  щастя  у  вірші́,
Там  десь  сиді́тиму  з  тобою  на  поро́зі  
Трима́тиму  тебе́  всю  на  руці́  …  

[i]Музичне  прочитання  з  допомогою  ШІ[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2024


Сум на Різдво

Сум  на  Різдво́.  
Хоч  ми  усі  чека́ли
Його  вогнів,
Його  в  душі  тепла́.  
Десь  поруч  з  мі́стом
Вибухи  луна́ли,
Як  біля  столу
Вся  зібра́лася  сім’я.
От  тільки  залиши́лось  пустува́ти
Самотнє  крісло  тут  у  пра́вому  кутку́,
А  у  сусідів  вже  нема  кому  сіда́ти,
Нема  і  хати.  
Тільки  я́блуня  в  саду  …  
Приходять  діти.
Кажуть  гроші  да́ти.
І  не  ховають  гроші  у  штани́
Ті  гроші  їм,
Щоб  тата  рятува́ти
Там  де  заме́рзле  небо  й
Бур’яни́  …  
Десь  завтра  на  верте́п  усі  чекають,
Раніше  так  собі,  
Веселий  персона́ж,
Тепер  у  чо́рта  всі
Із  за́палом  кида́ють,
Шкода́.
Проба́ч.
За  той  лихий  акторський  стаж  …
Там  в  небі  а́нгели  
Справжні́сінькі  літа́ють.
Збивають  те,  що  знов  летить  до  нас.
А  на  вертеп  батьки  внизу  чекають,
Щоб  геть  прогнати  той  недобрий  час  …  

[i]Музична  композиція  із  залученням  ШІ
Поєднання  веселого  з  сумним  є  свідомим[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2024