Ти більше не приносиш мені свято
і я вже більше не твоя свята.
Здається це якраз отой початок
такого неминучого кінця.
Нас ще тримають купи невидимки
колишніх почуттів, що проросли
углиб до ядер кожної клітинки
і прикипіли краплею роси.
Так важко відпускать тебе.Так сумно.
Глибини спогадів не змить водою з крана.
Минулось свято... мабуть нерозумно
у будній день чекать його так само.
