Любов, дарована мені
тобою, – ніби одкровення,
неначе вічний гімн весні,
немов небес благословення!
У серці пісня проросла,
і мрії зорями воскресли,
і назавжди переплела
нас доля срібним перевеслом!
Душа за обрії вела
я так давно тебе чекала:
без тебе ніби й не жила,
з тобою й вічності замало!..