Я адресована тобі в один кінець
Листом із сухоцвітами духмяними.
Прийми листа, хай запашний чебрець
Торкнеться серця нотками ледь п'яними.
Читай мене. Я в кожнім слові тут
Під кольоровими пелюстками сховалася.
Був непростим листа того маршрут:
Знаходився, губився, розкривався...
Терпів негоду, переадресацію,
Надмірний сонця ультрафіолет.
В нім ледве відчувалася пульсація,
Коли він врешті відшукав тебе.
І барви ожили, чітким став почерк
У слів, що під дощами розтеклись.
Той лист тобі. Він твій, якщо захочеш
На самоті відкрить його колись.
Посипляться тобі до ніг пелюстки,
Запахне терпко тьмяний сухоцвіт...
Коли довкола лиш колюча пустка,
Під серцем у кишені цілий світ...
Згадай про нього, як захочеш сонця,
Його проміння розбуди в собі!
Я, як реакція хімічно незворотна,
Бо адресована в один кінець - тобі!
11.04.24
