Застигло сонце в пору обідню,
година дня іспанської сієсти,
вулиці пусті,людей не видно,
сон і дрімота місто ніжно пестять...
Зачинені у місті перукарні,
в кав'ярнях оселилась тиша,
лиш переливи ,десь, звучать, гітарні,
зринають ехом до узвишшя...
І хто повірить у таку реальність,
у нас, де йде війна на сході?
Одна планета, різна,тільки, дальність,
тут грім обідом верховодить...
Лунає грізно люта канонада,
панічний страх десь завмирає,
гітари чується сумна бравада:
"Герой ніколи не вмирає..."
