Осінь
Птахи у вирій відлітають,
І клич їх чутно в небесах.
Немов мелодію співають
На ледь помітних голосах.
І вабить сонячне проміння,
За обрій землю зігріва.
І дай же сили та терпіння,
Збагнути ці прості дива.
Де зорі сяють у безодні
І місяць молодий - шаман
І знову ранки прохолодні,
Малює за вікном туман.
І осінь в лісі заблукала,
Вдягнулась в барви золоті.
Зозуля мабуть накувала,
Зустріти зиму в самоті.
© Віктор Білоус
|
