tatapoli: Доброго дня, Даринко!
Висловлюю свою подяку!Рада знайомству!
Мене можете звати просто Таня.
Потроху знайомлюся з Вашою творчістю, яка імпонує мені своєю самобутністю, оригінальністю. Удачі Вам!
З повагою до Вас, Таня.
03.06.2010 - 09:09
Борода: Заплакані очі,
Розбиті надії
І серце не хоче
Вернуть собі мрію.
Не хоче, не вірить
Словам і розрадам -
Глибоко засіла
Батьківськая зрада.
Та зрада, що матір
Її погубила.
Як можна не плакать
Знайти в собі сили?
Єдиний - коханий
Її розуміє,
Не лізе з словами,
Обніме, жаліє.
В хустинку, що чорна
Утре гіркі сльози,
Як змерзла - пригорне,
Устать допоможе.
Спасибі, мій милий,
Прости, що від болю
Скривилися губи,
Хитнулася воля.
Я знайду, коханий,
Ту іскорку вдяки,
Не змучу чеканням,
Не буду більш плакать.
Я сильна, я вмію
Боротися з лихом,
Віддати зумію
Коханням великим.
Щасливими будем,
Клянуся - ніколи
Вже терен не буде
Мішати любові!
Дивись - як веселка
Стає над рікою!
А в річці-люстерку -
Ми разом, обоє!
03.06.2010 - 23:50
ви мене все дивуєте та дивуєте) спасибі величезне за таку підтримку) ваша віра дає мені сили боротися) дякую)
Ігор Рубцов: Вітаю, Дарино! Побачив нове ім"я, почитав. Що ж? Тримайте журналістську марку. Імпонує погляд на деякі речі. Наприклад, можу стверити, що я теж націоналіст, тобто, відданий своїй країні, мові і т. ін., і до того, маю глибоку повагу до всіх націй. Над віршами треба працювати і працювати. Я, наприклад, писати почав тільки рік тому. А до того 40 років вчився. Запрошую, доречі, на свої сторінки. Бажаю успіхів! Пишіть вірші.
03.06.2010 - 23:49
Спасибі величезне! Приємно все це чути! Так, дійсно треба багато працювати. Я сама почала писати не так давно і чудово знаю, що у мене добряче шкутильгає рима. Припадає на обидві лапки Але всеодно намагаюся написати щось путнє. А те, як мені це вдається чи ні. - це вже так, деталі. З часом прийде! Вам теж успіхів! Спасибі за відгук!
