Ана Пест: Може, і схожі ми,Вітре, з тобою -
Линем за хмари, у небо!..
Рими шукаємо лише такої,
Щоб закохати у себе.
Тільки я в чомусь спізнилась напевно,
Чи це талант мій кульгає.
Я відсьогодні лише полонена
Віршів, що вітер здіймає.
В чомусь ми схожі, скажу, безумовно:
То у словах є, у вчинках.
Тільки відмінність знайшла випадково:
Ти є чоловік, я - жінка.
Маліночко, - розчулили мене!
така гарнюща, світла анімашка!
Як буде тяжко і життя сумне -
вертатимусь сюди, чарівна пташко!
11.09.2010 - 16:25
gala.vita: Якимось вітром мене занесло у світлицю високу, світлу,теплу і духм"яну.
А на порозі м"якенька вмивається киця,
приваблює чай і м"ятний пряник.
я б скуштувала дещо з цього,
та без хазяїна не можу трогать...
Хоч у котів бувають алергени,
та гени до реакції стійкі!
Спасибі Насті - думає про мене:
щоб ранки були Добрі і легкі!
27.06.2010 - 09:16
Нава Таля: о, то Ви зовсім недавно в тутешніх місцях? Що ж, довгої, легкої і цікавої подорожі
27.06.2010 - 11:51
О, мавко дивна на імення Таля,
Заходили до мене Ви, чекали,
Цікавої путі мені бажали,
а я не встиг зустріти ніжну кралю!
Усе одно - спасибі Вам за те,
що несетЕ у Клуб ТАКІ ТВОРІННЯ:
читаємо ми їх з благоговінням:
то серце затерпає, то цвіте!
26.06.2010 - 23:15
Аглая Малая: Щож, вітер, бачу справ у Вас багато,
Та всеж, мені на вушко розкажіть,
Які на дотик хмари, що над хатой,
В польоті краще чи складніше жить?
26.06.2010 - 23:29
Аглаєчко, залежить З КИМ літати:
буває так, що хмари понад хатою -
холодні, наливаються свинцем...
Із Вами мені легко і привітно,
волошки-хмари бавляться із Вітром,
вливаючи у серце світлий щем.
25.06.2010 - 21:21
Аглая Малая: Шановний вітере, як вам вдається так
Встигати всюди, відчувати всіх.
Схопити головне, і у віршах
Вмить віддзеркалити і сум, і жаль, і сміх?
Ваш кожен коментар - то справжній твір.
Він свіжий, влучний, як вино іскристий.
Слова віршовані підносят нас до зір,
Та м'якість трав дарують шовковистих.
25.06.2010 - 22:45
Так соромно, Аглає, признаватись
(а раптом прочитає хтось іще), -
не всюди я встигав реєструватись,
не лив у клубних конкурсах дощем:
"Поете, ти попав" чи , може, "Пушкєн
на самум дьєлє тоже чілувьєк"!
Сиджу у Клубі тихо, як звірюшка
читаю і смакую чебурек.
А загалом - то я простий писака,
котрий дорвався, врешті, до пера.
Малаєчко, Вам за візита - ДЯКА!
Пробачте, та відкланятись пора.
У віршах всіх гостей своїх купаєте,
Винагороджуєте кожен відгук, кожен знак.
Натхнення з чистоти душі черпаєте,
В красі поезії Вітер-романтик знає смак.
Пірнули в творчу хвилю з головою
Занурили читачок в цю словесну гру.
Тепер й мої рядки бурхливою рікою
Лягли в цей літній день на вашу тут стіну...
25.06.2010 - 22:56
Невже це знову Ви?!
Впаду у кому!!!!
Грайлива панна, послана з небес,
ходила у вітальні мого дому!
Троянда у руці - така знайома,
а на обличчі - усмішка зникома:
у JPG портрет її воскрес!
Горджуся!
О, тепер я справжній Крез!