Д З В О Н А Р:
"шукати прагну добру жінку
та ідеалу не знайти..."
Пошук це основа кожного живого індивідума: щастя, успіху, кохання, удачі, істини... А ідіальних не буває, бо це робота для обох. Не тільки робота, а і бажання...
Як говорить скульптор - шедевр, це коли береш гранітну глибу і відсікаєш все лишнє...
Заходьте!
Д З В О Н А Р: Спасибі, що Ви відчули ці нюанси...
(Пишу \"спасибі, а не \"дякую\",бо воно означає - спаси тебе Бог. В Карпатах до цього часу говорять - \"спаси тебе Біг\". А дякую - це подачка дяку, який написав якусь просьбу... Бо коли Володимир Великий ввів християнство на Руссі, то мало хто знав церковну-словянську абетку...)
Іду читати Ваші вірші...
Д З В О Н А Р: Написав пояснення слова \"марець\" з вікіпедії бо відчуваю, що багатьом воно незрозуміле. А якщо точніше то воно походить з древньоіранської мови...
Д З В О Н А Р: Народжуємося всі ми з божествено чистими очима, а потім всіх нас кидають в ці пекельні жорна і починаються ці безконечні війни (і кроваві, і фінансові): за наш світогляд, за наші душі, за нашу працю і піт, і кров, і... І як це закінчиться для нас, наших дітей і внуків наших... Надії, надії... Як Л. Українка говорила - \"Без надії спрдіваюсь...\"
А рима в вірші не помішала б...
Д З В О Н А Р: Дякую за коментар, а то багато не знають, що сказати... Отака в них глибина поетичної думки...
А цікаве вітання мабуть тим, як і історія винекнення цього торжества. Винекло ж бо воно трохи комічно та людям завжди потрібне свято, бо воно скрашає будні... Іду читати Ваші вірші...
Д З В О Н А Р: Шість років пройшло від цього коментаря (в свій час я його не побачив), а зараз це тройне здивування стало пророчим... Бо стоїть людство перед порогом... І стоїть питання - відкрити двері і зробити крок в безконечність, чи повернутись на 180 градусів, завернути рукави і навести порядок у власному домі...
Д З В О Н А Р: Написав Вам розлогий коментар, але пропало світло і коментар теж...
Вірш Ваш більше подібний на віршоване оповідання, як вечір переходить в ніч... В віршах бажано більше емоцій!..
Д З В О Н А Р: Ах любов, ах любов - стежка по стоячій воді... Дуже ємні слова, це про любов...
Вірш трохи горбатий, але якось можна спасти:
Любов єдина,.. БО ішої нема...
І не БІЙСЯ ВІД НЕЇ РАХУНКІВ.
Вона бажає ЩАСТЯ Й добра
І НЕ ШКОДУЙ СВОЇХ ПОЦІЛУНКІВ.
ДЛЯ ЩАСТЯ ЦЕЙ ДЕНЬ НАСТАНЕ МАБУТЬ,
Бо молодим ТИ БІЛЬШЕ НЕ БУДЕШ...
Люби - ПРО ВСЕ НА СВІТІ забудь
І ВОНА ТЕЖ ЗРОЗУМІЄ, ЩО ЛЮБИШ.
Натхнення!
Д З В О Н А Р: То ж наші далекі предки побігли, за тридцять срібняків, на службу до Орди. Там змішались з угрофінами і вийшов агресивний когломерат, який завжди хотів бути величним, як Візантія... І з давніх віків завжди хотіли бути "братами", як Каїн і Авель...
Д З В О Н А Р: Гарно Ви говорите, та тільки не все так просто. З небесами не посперечаєтесь. Хто зна як там сприймуть Ваш твір. Багато що говорить, що слова мають вагу. Адже по-науковому слово це програма, прграма дій... В церковному - молитви, гімни, псалми. В побуті - самонавіювання, гіпноз...
Д З В О Н А Р: Ох... і нехороший цей Ваш вірш... Ви, що помирати зібрались!?. Ви почитайте на моїй сторінці некрологи про померлих наших поетів. В них на рік чи два раніше зявлялись подібні вірші... Я прошу пробачення за те, що написав. Не знаю чи можна щось зробити, щоб запобігти,.. але факти впера річ... Висновки робіть самі. Ще раз прошу пробачення...
14.03.2023 - 19:29
Та ні, це білет не в один кінець: я ж написав:
принесу в своїх руках й віддам людям. Так, що
повернення гарантоване
Дякую Вам за такий коментар. Хай щастить!
Д З В О Н А Р: Складно стало з коментарями на сайті, часто щось пропускаєш...
А щоб ми пили,.. так вони того і хочуть. Всі магазини завалені спіртним... А що п\'яному потрібно?.. Ще сто грам... і їм повна свобода!.. А нам -
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
І сіяють жінки ніби квіти