Хай нині замовкнуть всі лорди,
Коли із світом говорить поет...
Бо в серці лунають акорди -
Слова,.. як іскри з небесних комет.
Лиш Бог зна,.. що твориться в серці,
Коли істина креше там іскри...
В незримому тому люстерці,
Де небесні танцюють регістри...
Напевне так треба у світі,
Щоб слово Правда стало кристалом,..
Бо правда сьогодні в лахмітті,.. -
Наша совість зіткнулась з "металом".
Люди згубили розум і ціль,
Їх цікавлять лиш влада та гроші.
В їхніх душах буяє лиш цвіль -
Атомна смерть в гнилім макінтоші...
P. S.
А до страшної прірви лиш крок,
Де пропадуть всі гроші... і наші мрії.
Та людство не вчить вічний урок...
... От і сохнуть від жаху наші надії...
Шість років пройшло від цього коментаря (в свій час я його не побачив), а зараз це тройне здивування стало пророчим... Бо стоїть людство перед порогом... І стоїть питання - відкрити двері і зробити крок в безконечність, чи повернутись на 180 градусів, завернути рукави і навести порядок у власному домі...
Істина проста-"і було першим Слово, і Слово те було -Бог",тобто, про що людина говорить, те й має, і на жаль цю істину осягнули маніпулятори, не дай Боже Їхнім головам впасти в старечий маразм.
Ой не проста ця Істина - вона багатограна до безконечності... І людина ніяк не може, чи не в силі, її збагнути. Для цого й придумала Слово - хоч якусь програму для освоєння Істини... Та важко дається ця наука, бо під одним словом кожний розуміє своє, як той хто говорить, так і той хто слухає... Отож одинакові слова народжують різні думки... Єдине, що спасає людство, то логіка. І якщо ламається цей механізм, то вже біда...
Тож за світлий розум та надію!..
Заходьте!
Щось в світі твориться не зрозуміле і трагічне, ніби в людства відняло розум... Так і проситься порівняння - 1812р. - 1914р. - 2016р... Невже історія нічого не вчить... Лише надією живем, що розум все таки переможе, але в це важко віриться, бо світом правлять гроші та авантюризм...
Сподівання, то ж бо (захотілось відродити це старине слово) надія часто заводять нас в ілюзію, або в трагедію... Але людству треба якось жити...
Заходьте...
людство вперто губить свій шлях..того,хто сіє хаос і спустошення,не стримують ні слова поетів,ні слова Біблії...а кожен зокрема-тільки маленька крапля...проте,що є океан,якщо не сукупність крапель?...Ви тут праві,Дзвонарю
Наталю, я з Вами погоджуюсь на всі 150%. Та ми не гості на цій планеті і не можуть якісь групки диктувати умови життя на Землі та штовхати планету в беззодню... А якщо все остальне людство пасивно сприймає їхні умови співіснування, то воно теж є в певній мірі співучасниками цього злочину,.. бо перетвориться планета в пустиню, якими є Венера або Марс...
Хіба ми всі цього достойні!?. Тут кожного голос важний!
Спасибі Вам за Вашу позицію!
Спасибі, Надіє за розуміння!..
Бо людство в усі часи наступає на одні і ті ж граблі. В усій історії воно славить і славить диктаторів та завойовників, детально вивчає всі війни, військові конфлікти... і вся наша історія залита кровю... Були спочатку окремі війни, а потім уже світові... Колись, після 1-ї Світової, була створена Ліга Націй, щоб запобігти наступним війнам, але при її "плідній" роботі відбулась 2-а Світова. Для бородьби за мир створили Організацію Об'єднаних Націй, а вона теж повторює роботу Ліги Націй... І людство знову котиться в нову світову... Можливо останню... Хоча ми називаєм себе "Гомо сапієнс" - людина розумна,.. та щось не похоже на дійсність... І слів немає на це... То кому ж піднімати цю проблему, як не майстрам слова!?. То ж не будьте поети байдужими. Хай кожне ваше слово задіне струну відповідальності кожної людини за майбутню долю нашої планети...