Наташа Бруснікіна: Єлю, вірш - як повнометражний фільм: за кожним словом стоїть картина. А ще він мені, як Прусту - мадленка, настільки емоційно-насичений, що враження від прочитання таке, ніби їсиш соковитий фрукт, і сік злизуєш з пальців і рук, так і з віршем: читаю і вертаюсь на кожній фразі, щоб ще раз "посмакувати"
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
