One of many...: Эх, Наташа... Точки - только точки
Запятые - капли на бумаге,
нам бы - в дождь, перемахнув овраги,
Сучьим детям, сыновьям да дочкам.
нам бы - в ночь, да только крЕпки звенья,
Кованы на совесть кузнецами,
Острыми колючими шипами
Захлестнул ошейник суч ье племя
One of many...: І знову вдячний А знаєте... От чомусь захотілося про це написати - я не для похвали пишу, не заради неї, не заради лайків. коментів. прочитань. Нащо ж тоді? Не знаю... А живу нащо? Теж не знаю. А хто знає, навіщо він живе? Думаємо. що знаємо, а насправді?
One of many...: Я розбив Вам серце? Чи аж три? У Вас три серця? О, ні, я не розбиваю серця, я стромляю в них ножі і повільно там провертаю. В серця? Не лише. Я мотаю нутрощі на леза, я підлий і холоднокровний кат із злою посмішкою.
Дякую Вам за коментар
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
