DVI: Дуже дякую за цей твір.
Я пройшов через великі страждання.
Вже згасла Зірка...щоб світити знов
В серцях усіх і пам’яті архівах
Вона світиться і буде світитись в моїх віршах,в турнірах проведених в її память,в серцях акробатів,які одержали медалі з їїзображенням,в книжці виданій про неї,в спогадах всіх хто її знав.
Пробачте,але цей вірш визвав в мене сльози і згадку про мою рідненьку дружину.
DVI: Валентинко! Я теж пропрацювавши все життя і не був в Луврі і Ермітажі, але мені дуже приємно, коли хтось зайде до мене в гості на сторінку "Артерії любові Бога"
DVI: Оксаночко! Я щиро вдячний, що Ви відвідали сторінку з спогадами.
Зайдіть на сторінку \"Артерії любові Бога\".
В память про мою рідненьку дружину відбувся турнір з гімнастики,діти нагороджувались медалями з образом моєї рідної дружини.
Скоро вийде з друку книжка \"Хмаринко моя неповторна\" повністю про її життя на 260 сторінок.
DVI: Іринко! Цей монолог написаний про мене.Багато років я в великій тузі.
Кожен день я зустрічаюсь з своєю рідненькою дружиною на сторінці "Артерії любові Бога" Обираю в обране.
DVI: Хто сказав, що не можна.Можна все,щоб було гарно написано про любов. Гарного Вам початку.Пишіть.
Зайдіть:http://old.dyvensvit.org/articles/10113.html
DVI: Дуже гарний вірш! Дякую за цей вірш. Оцінюю на "5".
Любовь - странное, редкое чувство,
Чуть похоже на удары тока,
Чуть похоже на приступ удушья,
Будто тонешь в глубоком потоке.
Я після першої зустрічі,коли будуча дружина подала руку,і сказала "Я ВІРА", все говорив по тілу пройшло 380 вольт.Ми прожили 47 років,пропрацювали разом 40 років.Я прожив в земному раю. ЗАЙДІТЬ ДО МЕНЕ.
DVI: Ганночко! Дякую за щирі слова. Я все зроблю,щоб зберегти в памяті людей все про цю унікальну жіночку,як я все говорив \"ЖІНОЧКА ВІД БОГА.\" Проведені змагання в память Віри Дяченко,скоро вийде з друку книга \"Хмаринко моя неповторна\" 254 сторінки,вірші про неї були нагороджені медаллю \"Симпатії жюрі\" в м. Харкові на конкурсі.З друку в мене вже є 5 альманахів з моїми віршами.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
