Ліза Май: Цікавий віршик!!!Такий сумний, і справді тісно дуже буває, незнаєш, що дальше робити, як жити, коли ти зовсім про інше думаєш, аніж багато людей суєтливих, а так хочеться миру і тиші! Хочеться прохолоди, просвітку, а все більше замічаєш тінь і біль і ненависть і біль, і хочеться писати і писати про зло і добро, так, щоб люди зрозуміли, хто такий Ісус!!!Люблю тебе, родсвінна душа моя...
Ліза Май: А ціль життя, то є любов,
Утіха, всім живим у Бозі, знов і знов,
Любов до Бога, до людей,
То безкінченна пісня із пісней!...
Люблю твої вірші Тан Ко!!!