Во-первых "уверены". А во-вторых, могу ответить анекдотом:
- Запомни, сынок: умный человек всегда во всем сомневается. Только полный идиот может быть в чем-то абсолютно уверен.
- Ты в этом уверен, папа?
- Абсолютно!
natali.voly: То Ви здалися? Значить – не боєць… Зачинені вірші в шухляді – мертві. Кричіть, звертайтесь до сердець, щоб марними не були наші жертви! (виправте: "Вірші я пишу не для вас! на "вірші пишу я не для вас" - не буде збою в римі) З повагою до автора.
29.11.2014 - 23:07
Ну..отут трошки не згоден. Виходить злиття пишуя, яке на слух не дуже. А щодо першого. Шафа - як символ тієї душі, де храняться найважливіші речі, які не відбере ніхто.
natali.voly: Я вірю Вам, бо, і мені болить... Не знаю, чи загояться ці рани. Одне пораджу - не мовчіть! Вам набагато легше стане. І це, на жаль, ще не кінець, не та війна, яка ще буде. Гартуйте серце, як боєць, щоб захистити все, що любе!
22.11.2014 - 11:26
Спасибо, natali.voly. Болит у всех... И раны эти вряд ли затянутся. Уж очень глубоки и болючи. И - да - самая страшная война, в самом деле, ждёт нас впереди. И никто не знает, кто в ней победит. Да и кто бы не победил, цена, заплаченная за эту победу окажется страшно велика. Дай Боже, чтобы наши потомки оказались умнее и человечнее нас, допустивших то, что сейчас творится.
natali.voly: Я вибачаюсь, що трохи втрутилася зі своєю порадою, але відчуваю Ваш душевний стан, коли писали вірш. І, як раз для того, щоб не дати деяким "митцям" позловтішатися над незначною, технічною помилкою, я вказала на неї. І ще одне - не прибідняйтеся ніколи, пишайтеся, що Ви Поет! Аматор? То ідіть до школи, як ні - то будьте тим, хто є!
natali.voly: Ми потопаємо в крові, бо Україна є - безбожна! Хто розум має в голові, того затуркати не можна, не залякати, не зламати! То ж треба тільки розум мати!