Іванюк Ірина: Правдива радість для мене чути такі слова, Анночко! Дякую щиро! І, звісно ж ,- взаємно! (маю зараз труднощі з часом; заходжу на стторінку, коли є що написати, - напишу,- і бігом до справ. Сподіваюсь, що це незабаром зміниться в кращий бік...)
Іванюк Ірина: Щиро вдячна, Анно!Це просто дуже світлий і сильний спогад, тому такою малою я змогла запам\"ятати цей особливий момент, тим паче, що дідуся незабаром не стало.
Іванюк Ірина: На острові ліщини
Витешу собі костур
Бородатого схимника,
Вирізьблю на нім знаки
Огамом – письмом забутим Чудово, Шоне!!!
І нехай ті банші бояться схимника і тікають собі з того острова!
Іванюк Ірина: Аромати сушеного листя і дійсно особливо-пречудові! Але це ,- коротка мить в природі... Коли листя починає опадати, але ще не зів\"яло. І,дійсно, тільки цілющий чай нагадує про силу аромату!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую за такі слова!