Олег Кокосенко: Я хочу втекти від життя десь у небо - хто заважає? що заважає? - думаю духу не вистачає
28.10.2015 - 10:11
Продублюю свою відповідь ще раз і до цього вашого запису:
Невдалий комент. Як і ваші інші. Не читаєте ви вірші. Ви на них просто дивитесь, як на набір букв. Таке враження, що ви очима вишукуєте якесь речення у вірші просто для того, щоб перекрутити його смисл і написати що-небудь негативне. А у суть вірша в цілому не вникаєте.
Олег Кокосенко: дихать й жить уже не сила - чого чекаєм?
28.10.2015 - 10:09
Невдалий комент. Як і ваші інші. Не читаєте ви вірші. Ви на них просто дивитесь, як на набір букв. Таке враження, що ви очима вишукуєте якесь речення у вірші просто для того, щоб перекрутити його смисл і написати що-небудь негативне. А у суть вірша в цілому не вникаєте.
Олег Кокосенко: \"Мій Києве, пишу, хоч ти й не мій.
Я б не писала, і писать не мушу\" - багато протирічь уже не в першому творі
28.10.2015 - 08:51
"Мій" - це тому, що столиця моєї рідної України. А "не мій" - в тому плані, що це не є моє рідне місто , в якому я народилась. Однак, це пояснення не для вас, а для інших читців, котрих, можливо, зацікавить подібне питання.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
крик души
