Доля тче не для нас
килими
Назавжди розлучилися ми
Вже не буде ніколи
чарівноїказки.
Я замерзла а ти не зігрів
Був холодно-байдужий
твій дім,
на вікні мертві квіти,
в душі - порожнеча...
=======
Сумно, сумно аж за край...
Але як гарно пишете! Дякую Вам, Ліоліно)
03.04.2012 - 08:46
Дуже дякую, Аеліта, за Ваш вірш - доповнення і за коментар. Рада Вас бачити.
так,я розумію чому ви хочете щось там змінити..ПОДАЛІ як на мене звучало б краще...я цілком згідна з вами, проте сам сенс у цьому ІТИ..тобто навіть якщо немає сил то повзучи на колінах,ти продовжуватимеш іти..ти зможеш.На цьому саме я хотіла наголосити)
Але дякую за вашу увагу і пораду)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
<br />
<br />
***<br />
<br />
<br />
прийду до тебе знову уночі<br />
у сукні з місячного сяйва, милий<br />
і до світанку ніби дві свічі<br />
згоратимем від почуттів, щасливі…<br />
<br />
***</td></tr><tr><td bgcolor=#FFFFFF align=center valign=top>01.04.2012 - 23:19</td><td bgcolor=#FFFFFF><img border=0 align=middle src=img/answ.gif width=19 height=21> <span class=answ>як красиво!!! <img src=){kind=small}
