laura1: Вірш сподобався. Добре, що є люди, які люблять тварин і піклуються про них. Інакше їм було б зовсім сутужно. Нас з дитинства привчають до м\'яса і ми його вживаємо, не задумуючись, що їмо трупи. Не задумуємося про муки цих тварин, які мають померти і нічого їх не врятує.Та з цим важко боротися. Але ж без хутра можна обійтися? І шкіра штучна вже гарної якості є. Її вже роблять з грибів. І без тестування хімічних речовин на тваринах можна обійтися, бо існують інші тести, хоч вони і дорожчі. Те, що людина робить з тваринами, то - жах! Коли я прочитала про те, як знущаються на звірофермах, в мене стався серцевий напад. Тоді я написала вірш \"Життя на звірофермі\". Якщо буде бажання, прочитайте.http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818385
laura1: Дякую Вам пані, що прочитали! На жаль, вірші на таку тему не дуже і читають. Але я все одно намагаюсь допомогти таким чином волонтерам в прилаштуванні собак і котів.
laura1: Дякую Вам, пані Ганно, за коментар! От завжди задаю собі питання, якщо Господь забрав наші гріхи, то чому ж люди такі злі? Я вірю, що існують вищі сили. Не просто вірю, але і знаю. Думаю, що все набагато складніше.
laura1: Знаєте, пані Катерино, мені здається, що зараз перемагає зло. Люди всі знервовані, злі. Я не маю на увазі короновірус. Взагалі. Постійна боротьба за виживання. Особливо, в країнах третього світу. Меншість принижує і обдирає народ. Від цього ненависть, злоба, заздрість. І не все залежить від нас. Дещо так. Але не все.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
