Даному полагіатству, я не дивуюсь - воно мене дратує - тим більше, я знаю, що зараз відповідальні редактори (редакції) перепровірають такі речі через інтеренет і відхиляють книжки.
Мене дивує інше - це всеодно, що вкрасти в когось сукню і її носити - яке відцього задоволення, та й чуже натхнення не вкрадеш, а своє при цьому згасає і може перетворитися в попелище.
Головне задоволення отримує автор не заримувати слова, а від стану самого натхнення - чи не так?
Як говорять - Бог судія - він розсудить.
А з Вашою піснею прикро вийшло - Ви б могли дати її друге життя в Україні, тим більше, що вона надрукована була в такому виданні.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Приємно,що завітали до мене! 
