Олена Ганько: Спасибо! Этот стих написан под впечатлением просмотра одного сериала, он не только о серийном убийце, но и про \"нетипичные\" отношения, которые долгое время все еще близки мне)
Олена Ганько: Цілісно ще нічого не бачу, про збірку серйозно ще не думала) Ти?
Так, потребують, бо вони були завжди, є,будуть, і в них є щось таке надлюдське.
Олена Ганько: Дякую) Я теж думала про назву, до речі. Звісно, звістка прагне послідовників, але щасливі фінали не популярні в культурі. Мовчання - це вже про фізичну смерть.
Олена Ганько: Привіт) Ти гарно висловилася про вірші. В мене нема однакового їм означення. Іноді це та мить вічності, а іноді це рефлексія навіть на побутове життя. Що для тебе вірш?