андрон: особливо мишка смачна коли за компютером їсти , жирна, ароматна, коти це люблять. А мій Іван Іванович, той що на селі, балуваний, відмовляється від кітікету і магазинного молока, має гідність.
26.12.2013 - 11:40
а на комп'ютері - ще смачніша!
Мій Кузьма Михайлович (в нього тато, дійсно Михайло) теж вереда ще той! Та і дворові коти іноді теж хвоста задирають : молоко холодне не п'ють лише тепле і з пінкою.
андрон: І все це від пиятики, лінощів, безалаберності, малограмотності і пихатості, зарозумілості і боязні втратити награбоване, захоплене. Як тут без урода з двома головами. Без царя, що тримає всю цю несуразність, як в зоні, Росія розпадеться за тиждень.
26.12.2013 - 05:22
Все так, як є зараз завжди не буде. Вірю в зміни на краще. Дякую. ЖК.
андрон: Вічні теми. Добро, виваженість, пробачення, смирення звичайно перемагають зло, але на шляху до цього ой як багато добра гине. Агресію не переможеш смиренням, бо інакше рабство, а воно ще більший гріх ніж винищення зла будь-якою ціною.
андрон: Вікно, чи просто скло,
не принципово.
Погода львівська
і тому дощі-дощі.
Кімната восьмикуттям,
крапель змова
і їх відлуння
у поетки на душі.
Діагноз вірний
в потічка́х на шибці -
мрійливість, одинокість
і іще -
непевна тінь
на трафаретній стінці
то без, то знов
на білому коні.
Чому ж, чому ж,
такі вологі очі?
І звідки позліта́лися
жалі́?
Запе́рли юнь
у безутішні ночі
І серце відірва́ли
від землі.
Це березень -
вогки́й предвісник долі,
штурмує задзерка́лля,
стукоти́ть
в ледь стиглі пе́рса,
ри́ми, підвіко́ння.
Змива́ нату́жно
непосту́пну чорнобі́ль.
І хто ж це їй зарадить?
І коли?
Не Муза же її розрада?
Правда?
Пррравда, пррравда -
воро́ни мрії
дівчини розносять
завме́рлим липам,
і полям безликим,
провулкам диким
і антенам п"яним.
А ген-ген,
на миршавому узліссі
сьогодні сталось диво -
вродився пролісок
із сліз її весняних.
21.12.2013 - 22:32
Дякую, гарний твір. І сльози даремно не пропали - обожнюю проліски!
андрон: мені здається не в прапорі справа, а в прапороносцях, особливо тих, які носять його виключно з користі чи посади.
21.12.2013 - 11:46
символи - це інформація, яка сприймається підсвідомістю - тому... жовто-синій "варіант" - наша підсвідомість сприймає як інформацію про розвиток і процвітання - сонце над землею - нехай у синьому небі...))) але Сонце! яке символізує Бога (у Слові...)
а синій над жовтим - це матеріальне над духовним... земне5 над небесним... я про те, що внутрішній світ кожної людини має бути жовто-синім - тобто ДУХОВНО-ПРИРОДНИМ, а не навпаки...
врешті - Космос (чи Вселенна, Всесвіт) "розмовляє" символами... тому - наші перевернуті прапори - це інформація для Космосу... помилкова інформація... перевернута... тому це важливо... для того, хто переймається символікою...)))
дякую Вам за візит і відгук...
андрон: Ваш поетичний талант підкреслив праведність майдану, і особливо народної месниці - Руслани.
Звитя́жне і́м’я, порохна́вий дух,
Мізе́рія захла́нного іу́ди.
Його́, і ста́до підкаблучних мух,
І йо́лки, супроводжували всю́ди:
То у вінку́ на го́лову впаду́ть,
То сві́ту на гане́бну сла́ву
дітей поби́тих під гілки́ вкладу́ть,
То з-за зубі́в вискакують лука́во.
В обійми брав завжди ворожий тиск,
Рубав і пра́ведне корі́ння.
Сподо́бив він на чі́льне мі́сце - зиск,
Свобо́ду ж - не низьке́ терпі́ння.
Не кланявся ні пра́вді, ні волхва́м,
А бив твердим чоло́м, в стіну́ облу́ди.
Він Бога, з грішми, у мішку трима́в,
Щоб той не зми́лувавсь на люди.
.......
Коли, злеті́вши, ти знева́жиш люд,
зіпре́шся на чужи́х в важку хвили́ну -
зігне́ться ма́ти, сплю́не Божий суд,
і ти згори́ш, до со́того колі́на.
андрон: Яке православ"я, одні панятія
.............
Не кланявся ні пра́вді, ні волхва́м,
А бив твердим чоло́м, в стіну́ облу́ди.
Він Бога, з грішми, у мішку трима́в,
Щоб той не зми́лувавсь на люди.
.......
Коли, злеті́вши, ти знева́жиш люд,
зіпре́шся на чужи́х в важку хвили́ну -
зігне́ться ма́ти, сплю́не Божий суд,
і ти згори́ш, до со́того колі́на.
андрон: Не терпіння, а повагу до щирої, нелукавої, нецинічної, неагресивної людини. Хоча для того хто не здатний на це, через свою вроджену пихатість, то і терпіння підійде, воно також здатне лікувати зло, але має негативну сторону, може накопичившись вистрелити.
17.12.2013 - 23:18
Вистрілює лише тоді коли як Ви кажете,хтось змушує себе терпіти. А взагалі то коли говориться про терпіння то мається на увазі та ж сама любов. Причому і до ближнього і до дальнього. Хоча це можна й по різному розглядати. В залежності навіть від настрою. Приємно було поспілкуватися.
андрон: Пора вже св"яткувати Різдво 25-го грудня, росіяни ж св"яткують Новий рік 1 січня, як вся Європа. І нам українцям пора забути про 14 січня, а то ходимо щедруємо, а воно очі вилупить на тебе, "богомільний ленінець", не розуміє. І що то за народ такий - куди не потрапить все обсере, обплює і пальцем тиче - "уроди неправославні", ні щоби порадіти, підтримати, яке там - купу щівого поносу на голову, і сморід на всю округу, щоб знали - цилівізація з підмосков"я привалила, буде вчити св"ятих хреститися.
17.12.2013 - 19:15
Ви знаєте, Андрію, (думаю що то Ваше імя справжнє)я взагалі не вірю в бога, і мені воно якось всерівно хто як дотримується релігійних традицій. Хай віруючі з цим розбираються, а я вже буду якось пристосовуватися і звичай но ж і до столу подам і з-за столу не встану, коли до мене з щирим серцем.
Звичайно ж у нас на Україні традиції дуже викорінилися, а зараз коли кожна релігія полює на парафіян, долучаючи кожна до свого храму, люди погублені. Сваряться. Пройде час і все стане на свої місця. Кожен оприділиться і буде ходити туди куди йому заманеться. Головне мати один до одного терпіння.
андрон: Ніхто не відбере тих вечорів, які ткали поетичний талант, душевність і духовність. Щоби вони сіяли Вам знову і знову "розвітренокрилими жаринками".
16.12.2013 - 14:43
Дякую, Андрію, мені дуже приємно читати Ваш відгук!