Если вам в руки попадется эта книжица, очень рекомендую полюбопытствовать. Она очень глубокая, добрая и при этом... забавная, я бы сказал. За кажущейся наивностью автора кроется нечто вечное и очень настоящее.
У суфіїв є поняття - "втрачене слово", що має на увазі "слово творіння"у тонких полях,котре матеріалізується потім у певний феномен. Ви у цьому вірші, схоже, добралися до цього СЛОВА.
03.10.2012 - 09:59
Так, з маленької. Тобто звертання відбувається не до Бога, а до людини. У ведичному тексті (Tat tvam asi) йдеться саме про тотожність людської й божественної природи.
Щодо СЛОВА, то навряд чи дібрався... Скоріше відчув себе Його часткою -- гребінцем тієї Хвилі.