Дякую, Ларисо! Він мене саме тим і зачарував - тонко-казковими образами. Завжди рада твоїм порадам!
(і як ти встигаєш стільки всього - і писати, і перекладати, і аналізувати вірші друзів? Натхнення тобі!)
І тобі, люба моя! Цей вірш - дарунок всім дорогим мені людям. Хай в наших душах буде така ж витончена ніжність, як в цьому вірші!
(а перекладати планую багато, буду публікувати тут, бо на ПМ ще боюся )
Згодна з тобою і з Луцюком - я знаю цю вимогу. Просто в цьому вірші я відійшла від неї свідомо, тому що й сам вірш не має строгої конструкції.
Чесно кажучи, мене найбільше хвилювала відсутність рими в першому стовпчику: ніжності не римується з неминучого. В мене навіть було кілька різних варіантів, де я намагалася обійти цю відсутність: заримувати за тою ж схемою, що і в другому стовпчику. Але врешті вирішила залишитися на менш вдалому але емоційно ближчому до оригіналу цьому варіанті.
Знаєте, нам усім необхідні свідки нашого життя, хтось їх постійно змінює, хтось обирає надовго, часом на усе життя - пару, друзів....у Новому році Вам бажаю, щоб довкола Вас були люди, які б засвідчили Щастя і злагоду у вашому житті)))
Гордости там конечно нет.
Я пытался заглянуть на проблему с другой стороны. Сколько существует наркомания - столько же и мнение о ней, которое не менялось за всё время. И хочу заметить, что МНЕНИЕ - тоже не состоятельно. Можно со стороны - считать это слабостью, можно обходить мимо, можно ловить их и лишать свободы... Я могу фактически привести сотню доводов почему эти подходы помогают размножиться наркомании. Понимаете? ПОМОГАЮТ РАЗМНОЖИТЬСЯ.
Механизм Закона прост - впустить наркотик - заработать на продаже - а потом ловить употребляющих. Гляньте, как выгодно! Это же - вечный двигатель, который так долго пытались изобрести.
Разумеется, что герой рассказа - в природе вряд ли существует. Как и Раскольников Достоевского. Но убийцы - ЕСТЬ и они не каятся...Наркоманы - ЕСТЬ и они среди нас.
Благодарен Вам за то, что остаётесь не безразличны ко всему этому. Спасибо!