Аліна Ємельяненко: Лелека -це птах, який давно став символом України. Повернення лелек з далеких теплих країв оповіщає про приход весіннього тепла, а отже пробудження життя на землі. В цьому творі описується не лише повернення птахів лелек у свої гніздівлі, а й порівнюється символ птаха-лелеки, як українців, які були змушені залишити свої будинки на рідній землі та роз\'їхалися світом, але які, як лелеки з весною, повернуться додому та прийде відродження на нашій землі. Сонце у вірші виступає , як символ надії та життя. Нехай відроджується та процвітає наша Ненечка Україна під мирним небом.
💙💛
А лелеки повертаються додому…
Не журись, Вкраїнонько моя!
Зійде сонце й з крил ізніме втому,
З попелу відродиться земля!
Віримо в перемогу та життя під мирним небом.
Аліна Ємельяненко: Дякую Вам за коментар.
Писала і сльози блищали на очах. Вже не знаєш до поки буде рватись серце на шматки від того, що відбувається на рідній землі.
Боже, убережи кожну дитину на нашій землі, аби серце материнське палало від щастя, а не болю.
Аліна Ємельяненко: Дякую Вам, пані Ксеніє, за Ваш коментар. Так, погода така мінлива і така непередбачена. Може бути теплою з яскравою сонячною усмішкою. А може лютувати, як обурений звір...
Мені було б дуже приємно, якби Ви додали і оціночку цьому твору.
Аліна Ємельяненко: Щиро дякую Вам,пане Артуре, за Ваш теплий коментар.
Для мене цей вірш є дуже особливим. Бо,я не тільки вперше написала вірш естонською мовою, яку я ще вчу, але цей вірш ще є присвяченням... усім, кого, нажаль, зараз немає зі мною поруч. За ці два роки у кожного з нас багато чого змінилось: хтось щось чи когось втратив, а хто-то здобув. Нехай віра ніколи не згасає в наших серцях.
Аліна Ємельяненко: Дякую Вам за коментар. В творі описуються привиди жахіття війни, геноциду, який ведеться супроти України... Кожен читач почує щось своє. Я пам'ятаю розповіді своєї бабусі, яка пережила голодомор 32-33 рр., тільки тоді я не знала, що на собі доведеться відчути присмак голодомору, перебуваючи в окупації.
Аліна Ємельяненко: Дякую, пані Ніно. Так хочеться тепла та світла навколо, бачити усміхнених та щасливих людей. Інколи граєшся з дітками та згадуєш себе маленьким. Тоді все здавалося таким безтурботним та зрозумілим. Нехай дітки разом з батьками читають цей твір із задоволенням та усмішкою.🙂🙂🙂
Аліна Ємельяненко: Дякую Вам, пані Ніно, за теплі слова. Я від щирого серця вітаю Вас з наступаючими святами. Нехай Святий Миколай завітає до кожної родини та обігріє своїми дарунками кожного з нас.🙏🙏🙏
Аліна Ємельяненко: Дуже влучно сказано. Життя у тебе лише одне і тільки ти обираєш свій шлях. Треба вміти знаходити у собі сили аби відпускати зайве та бути там, де ти потрібен саме для себе, в першу чергу.
Але , нажаль, не кожен може віднайти у собі сили на такий крок.
Аліна Ємельяненко:
І я знайду... ті сили відшукаю,
щасливу мить я поверну собі.
І лелечата в небі закружляють,
і знову всі зрадіють, як тоді. Щиро дякую Вам за твір. Так гірко...Але завжди поруч з нами є надія на блакитне небо та золоте сонце під мирним небом.
Аліна Ємельяненко: Щиро дякую Вам за коментар. Стільки у серці тепла, яким хочеться поділитися з дітками.
Мені дуже приємно, що мої твори знаходять свого читача, що я маю можливість знайомитися з новими друзями-письменниками.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Мені дуже сподобався Ваш поетичний твір. Філософська думка. Дякую. 
