Svetoviya: Пані Галинко, безмежно вдячна, що знайомитесь з моїм світом та творчістю. Вірш написаний до повномасштабного вторгнення, коли й подумати не могли, що таке буде відбуватися. Геть війні! Дорогу миру, вірі, свободі, коханню!
Svetoviya: Пані Галинко, щиро вдячна Вам за прочитані вірші. А цей вірш мій один з улюблених, бо асоціюється з моєю маленькою Батьківщиною. Доречі мої однокласники теж це відчули. А це сама найбільша похвала.
Щиро дякую 🥰
Svetoviya: Ритмічно, змістовно. Такі вірші повинні друкуватися у шкільній літературі, а не те, що ми зараз маємо (пишу зі знанням ситуації, як мама учениці 7 класу). 😉
Svetoviya: Так, намагалася передати ті відчуття, які виринули в моїй голові прочитавши оповідання Елеонора. Там дійсно почуття на грані божевілля. Дякую за Ваші теплі слова.🎀
Svetoviya: Дуже важлива різностороння підтримка для наших захисників. Як ділом, так і словами!
Перемоги нашій країні! А кожного захисника та захисницю хай всі небесні Ангели охороняють, дають сили та надії.
Як завжди, неперевершено!🌼🙏
Svetoviya: Життя - театр. У кожного свій сценарій та відповідно роль. Комусь випадає головна, комусь другорядна. Сцени прописані кожному своя.
Ось такі роздуми виникли в голові після знайомства з Вашим твором.
Дякую, що надихаєте на роздуми!🌺