Глянцев Сергій: Наше дивовижне місто, що увінчане, намистом з архітектурно – історичних перлин, за три з половиною століття, запорошилося сивими легендами та байками. Пропоную до вашої уваги одну з таких легенд - байок, що розповідає історію про, нібито знайдені, три торби з золотом.
Глянцев Сергій: Одна з давнішніх байок міста Суми, що зібрала в собі легенди різноманітних народів світу, розповідає про безжальну розбійницю, котра зі своєю ватагою орудувала в місцевих лісах, грабуючи обози, що жваво курсували Бакаєвим та Муравським шляхами. За класикою довільного жанру, панна, з ім’ям Марія, ніби то була рідною сестрою вельми впливового, та відомого місцевого полковника Герасима Кондратьєва.
Об’єктивну інформацію подає першоджерело, а саме опубліковані Миколою Добротворським витяги з рукопису льговського поміщика Д. Деменкова «Описания достопамятных вещей» 1830-х років. У них містяться відомості про двох поміщиць – «М. и Б.» (у рукопису приведені лише ініціали), що мешкали наприкінці XVIII ст. неподалік м. Миропілля Суджанського повіту. Останні «специально занимались тем, что выезжали на большую дорогу грабить проезжающие обозы. У одной был отряд вооруженной дворни из 70 человек, у другой – до 100. Район их похождений был весьма обширен. Они разъезжали по всем дорогам, начиная от Курска до Сум и от Белгорода до Белополья. Одну из них правительственные войска захватили со всей шайкой близ г. Сумы — людей ее всех перевешали, она же спаслась при посредстве денег. Ей велели только считаться умершей и никуда не выезжать из своего имения».
Уявіть собі, залиту місячним сяйвом, лісову галявину, посеред диких хащів. На котрій, зграя душогубів, бенкетує перед вогнищем, та травить байки, після кривавої справи.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
