Рія: Дякую Вам❤️Я знову переконуюсь, що у світі купу різних людей, котрі готові підтримати і зробити щось просто так, бо живі і мають серце😄Ви також праві і я ні в якому разі не зачиняю двері, бо знаю, що рано чи пізно знову сюди прийду. Бо на то і є люди, щоб помилятися і починати знову🙈Послухаю вашої поради і спообую себе в інших напрямках, точніше вже активно починаю😄Дякую Вам ще раз☺️Ви найкращі❤️
Рія: Так, так, ви праві. Я оприлюднила наступний текст у якому пишу, що не відрікаюсь від цього акаунту, і згодом повернусь.
Як Ви кажете:"йду, щоб повернутись" 😄
Рія: Ви впораєтесь😋Продовжуйте творити, надихатись і надихати❤️
Я просто думаю, що для того, щоб вийти на новий рівень спілкування з собою і розуміння себе, треба чимось знехтувати, щоб чогось досягти. Сьогодні це Клуб Поезії. Але з часом я нехтуватиму людьми, котрі тягнуть мене вниз і повернусь сюди, до Вас😋
Рія: Дуже Вам вдячна☺️
Моє натхнення вичерпалось, і ось уже якийсь період нічого не пишеться. Бувають такі занепади, я знаю, тому треба дати собі павзу, щоб відпочити, назбирати нові ідеї, познайомитись з новими людьми. Якщо я буду тут, то перечитуватиму свої колись написані вірші і триматимусь за минуле, що не дозволить мені йти вперед😄Дякую за розуміння❤️
Рія: Я дуже рада, що мене читають такі чудові люди 🙈Дякую Вам ❤️
Декотрі ситуації не заслуговують, щоб через них припинити щось робити. Якщо в мені живе ще не розбурхане натхнення, то я обов\'язково повернусь, так само феєрично, як і йду😄А от задля таких, як Ви варто повертатись☺️
Рія: А мені от здається, що Ви порівнюєте всіх до однієї мірки. Не всі можуть писати справжні вірші. Може це взагалі не моє. Я розумію, що над віршами треба працювати, але я не знаю як це можна робити правильно. Коли починаю виправляти, то він втрачає попереднє значення і та основна думка кудись зникає. В кінцевому результаті немає що викладати.
Оцей я допрацюю. Та все одно не бачу логіки в тому, що Ви комусь щось намагаєтесь довести. Сьогодні кожен має свою межу і право викладати недоодягнуті вірші. А те, що думаєте Ви, то лише Ваша думка.
Рія: Ви трохи перебільшуєте з мільйонною авдиторією. Тут і півсотні людей немає. Повторююсь, я не роблю це, щоб когось здивувати.
Між Вами і мною є одна відмінність. Я — не Ви.
Хоч я теж повертаюсь до них через місяць, перечитую знову і тоді змінюю, якщо щось не так. Нікого не заставляю читати ці несправжні вірші.
Навмисно їх залишаю саме тут на місяць. Знаєте чому? Бо тут можуть щось підказати протягом місяця щодо граматики чи звучання. Тут якраз ключове слово \"підказати\", але не вказати на те, що той вірш несправжній.
Рія: Я не спорю, можливо. Та я не називаю себе поетом, щоб писати \"справжні вірші\". У мене виходять звичайні.
Я не роблю щось, щоб когось здивувати. Я роблю щось, щось мені подобається. Розумієте?
Якщо б це було так дуже серйозно, то так, ви праві, треба над тим працювати. Та цей несправжній вірш тут лише тому, що я більше не маю куди його викласти. То, знаєте, як невдалий лист написати і спалити, а тут він просто зберігається. Завтра буде інший, можливо кращий.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
