Вітрисько: Ну не те щоб помиляємось) щоб щось вміти чи знати - потрібно вчитись. Тому ми вчимось і отримуємо досвід, а те що часто спішимо робити щось недовчившись( то просто треба мати щастя)
Вітрисько: Ну я ж про себе писав що плагіатор)
Теж щось таке чув але з іншим підтекстом) там все добре і по ранках у квартирі пахне лате а він запарює чай, автора не чув( тому не вказую
Вітрисько: Хм, а чи так вже й хочеться відпустити? Ненависть таке ж сильне почуття як і кохання( Я відпускаю лише коли нема ні того ні іншого, коли не хочеться ні обняти поміцніше, ні опинитись якнайдалі, коли без уваги лишається як присутність людини... Так і її відсутність( є таке російське слово \"безразличие\"
Вітрисько: Прошу пробачення я не за те що було...
А лиш за те - чого не відбулося
Чого не зміг, чого не доробив
Звязать старався!!! Але якось не зрослося(
Вітрисько: Треба) треба у вині топити) Прокидаєшся зранку - в роті сушняк, голова розколюється і одна єдина думка \" чи ж то варто так через когось своє здоров\'я гробити))) та ну то все)\"
Вітрисько: О) комплекс тут ні до чого) принаймні в мене) і дивним я бути не боюсь))) просто іноді дивишся і тебе наче струмом пронизує і мозок відключається)))) а тоді ЧУЖОГО МЕНІ НЕ ТРЕБА, АЛЕ СВОЄ Я ЗАБЕРУ - ХТО Б ЙОГО СОБІ РАНІШЕ НЕ ПРИСВОЇВ)))
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
браво)