Таня Світла: Коли читаєш і вивчаєш ті матеріали - стає моторошно- невже це люди робили, невже люди на такі звірства здатні? Звірі добріші. А зараз з полоненими як? Не будемо мовчати...
Таня Світла: Гарно, як завжди. Дякую. Я ще в молоді роки читала:
Нет,
У седой реки
Все то же буйство,
Все та же быстрина
И глубина…
О, как меня подводит седина,
Не избавляя
От земного чувства
В Федоров.
Та по-справжньому зрозуміла ці рядки тільки зараз.
Таня Світла: Гарно написали, Ярославе. Жаль, що ті, хто наважився прийти на наші землі зі зброєю ніколи не читають віршів, та й людей не чують, може щось би здригнулося в душі, але про що я - у них якраз душ то й немає...
Таня Світла: Історичні події вражають. Гарно написали. Гірко усвідомити, зрозуміти для чого це все робилося тоді: страти, розстріли, винищення заради \"світлого майбутнього\" і зараз у 21 столітті розв\'язувати війни... Все, що ми можемо зробити для них - пам\'ятати і не мовчати. Дякую.
Таня Світла: Я була вражена цією світлиною. Подивіться, які гарні, молоді а потрапили в таке горе. Які погляди, очі! В мене немає таланту описати їх думки у цей час: як вона дивиться вбік і думає, мабуть, про майбутнє з такою втомою - коли все скінчиться? А він дивиться на неї, хоче чимсь зарадити, заспокоїти, з ніжністю і любов'ю. Життя гартує, може й так, але ми не знаємо як все складеться для них особисто. Хай допомагають усі світлі сили. Хай буде справедливість, життя і мир.
Таня Світла: Дякую, дуже дякую. пишеш, перечитуєш і не помічаєш, неначе очі не бачать. Ваші зауваження цінні! Мені б ще лозиною, чи ременем, щоб уважніше була...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Приємно отримати такий коментар.
