Любов із Землі
Через пагінці
Тече по лозі.
Любов у плоді.
Через коріння
Та до листочків.
Після цвітіння
До дочок й синочків.
Було все як в казці,
Сльоза ж на щоці.
Усіх колисала на власній руці.
Усім я пекла запашнії млинці.
Знизу угору по капіляру,
З старого до младу
З раннього ранку і до упаду.
Немає тут правди, усе тут до ладу .
Капає, капає зверху все вниз.
Щоб рясно зійшло,
Кохання вкладаєм у власне зерно.
Щоб розцвіло.
Людям на заздрість,
Їм на добро.
Вони наша радість,
Любові стебло.
Передаємо у спадок
Батьківське тепло.
Вони не просили, ми просто любили.
Барвисто, яскраво поглянь розцвіли.
Я так їх любила.
На спинці носила.
Підросли, стали батьки,
Своїм дітям мами тепло віддали.
Можливо згадають якими були.
Засіяли ж рясно власні лани.
Можливо і ми такими були.
Забули якими, були ми дітьми.
Пасха.
Сонечко сяє високо в небі,
Радість приходить в кожну оселю.
Всім сонце світить, все по потребі.
Очі сіяють, вогник чекають.
Вогонь благодатний
В небі сіяє.
Бог православний
В вогні воскресає.
Сонця тепло
То є світло душі.
Люди радіють,
Співають пісні.
-Христос Воскрес!
Дзвінко лунає.
Яєчко ближче цей спів наближає.
-Воістину, Христос Воскрес!
Одне розбилось,
А друге, ясне залишилось.
Сонце в небі ожило,
Нас у поле позвало.
З яйця дивись
Щось проросло.
Сягнуло в вись.
Поглянь - росточок, стебло.
Землю люди наші люблять,
Руки їхні у зерні.
Пасха символ трударя,
Рано в ранці - посівна.
Мирне небо,
Світлі зорі.
Слава лунає,
Бог Воскресає!
Зерно в землі
В теплі зростає.
Життя в природі Оживає.
Христос на Небі ярко сяє.
Каміння віри
Хрести воскрешає.
Вогонь благодатний
Віру вселяє.
споконвічна проблема батьків і дітей...душевно...образно...будить емоції...дуже хороший твір ...пишу з цього профілю, бо той лиш створено і там іще діють обмеження на переписку...так що, на жаль і відповісти там Вам не можу... заблокована така функція...
...пишу з цього профілю, бо той лиш створено і там іще діють обмеження на переписку...так що, на жаль і відповісти там Вам не можу... заблокована така функція...
Дуже гарні вірші! 
