Бийте рвіть кайдана доки дух ще не вмер,
Хлопці,ми ще боротися взмозі.
Бо не буде життя на землі
і тепер краще разом ми вмрем
або ж переможем
Хай нам молотом буде надія жагуча,
ну а кліші знайдем у жорстокій борьбі
і вогонь у печі запалае
з палкої любові до ненашого краю,
але рідної нам сторони.
Дай же,Бооже, нам сили востати з печалі,
піднятись з затікших колін,розправити плечі,
встряхнутись і... встати,
й кайдани на дужих руках
розтрощить на друзки,
а з них вже склепати звитяги майбутної стяг...
Ми боремся, Боже,і свято клянемся,
що ніколи не втратим наш путь.
Перемога близька, хоч й по наших кістках
пройде війн кровожерливий дух.
Що ж,ми вмрем,але прийда ще час- пом'януть
нас "незлим, тихим словом"сини...Краще згинуть в бою,
аніж правду свою очорнить
і кинуть конать на сміх ворогам,
вражій зграї під куці носи.
Ой чути вже жар, що від горна іде,
і коваль бере в руки свій молот,
і біліють тріски, і працюе коваль,
бо кується то меч перемоги.
Буде плач на землі і розруха лиха,
але стануть братами всі люди,
а рівність й любов проживуть до кінця,
і краю вже тому не буде.
Хто сказав,що не має раю на землі,
бо він має бути,бо він має бути...
ID:
971411
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.01.2023 17:46:21
© дата внесення змiн: 08.02.2023 10:17:57
автор: Журавель Константин
Вкажіть причину вашої скарги
|
