Моя прекрасна, рідна, Україно,
За тебе я Всевишнього молю,
За твою долю, нелегку, страждальну.
Тебе всім серцем я одну люблю.
Моя ти нене, цвіте мій прекрасний.
Не знаю я ріднішої землі -
Де чебрецем, рум'янком пахнуть трави,
А у садах щебечуть солов'ї.
Синіють небом у лугах волошки.
Лани пшениці - в щедрих врожаях.
Ліси, поля, бурхливі річки, гори -
Земля героїв, перемог й звитяг.
Та недруг зазира на Україну.
Хоче спаплюжити, розбити на шматки.
Принизити, щоб впала на коліна.
Йому пиха затьмарила думки.
Ворог не спить, а вже біля кордонів.
На нашу землю зазіхає, на святе.
І прапор заплямований свій кров'ю,
Віками проклята орда несе.
Я вірю в Бога, в силу українців,
Де дух Бандери і Мазепи ще живе.
І згинуть вороги немов роса на сонці
І Україна знову розцвіте!
Прекрасний вірш про Україну! 
Патріотично! 
