Мої стежки 3
Там, край села росла стара осика,
А під горою - яблуневий сад.
Я пішки йшла у світ такий великий,
Щоразу озираючись назад.
Прощайте, мої верби біля млИна,
Прощай, ставок і мій Південний Буг!
Висока липа, мамина калина,
Кудись відбігли, аж за виднокруг...
Мене березка з двору не пускала,
Сплітала в килим буйні спориші.
А я маленьку квіточку зірвала,
Й поклала в книжку - пам'ять для душі.
І яблучка неспілі, аж вклонялись,
Впадуть додолу - вже не підніму.
...А я ішла й сама себе питалась -
Чому я маю йти кудись?.. чому?...
...Що приготує день мені прийдешній,
Тривога в серці, сповненім жалю.
Моя Стовбовка, і мої черешні,
Якби ви знали, як я вас люблю!
Спинюсь під лісом, від душі заплачу,
Мов сліз моїх відкрилось джерело...
Коли я знов? коли ж я знов побачу,
Моє найкраще на землі село?..
Гарно.Розумію.Близьке...Мабуть, треба "берІзка(одруківка?)."Куди я знов,коли ще раз побачу"(якось так -- для збереження ритму).
PS:шукав Стовбовку.Знайшов в Чернігівській
обл.-- Стовпівка,Столпівка,але у Вас це село десь біля П.Бугу...?
majra відповів на коментар Mikl47, 26.08.2021 - 21:43
Сердечно Вам дякую за такий детальний коментар! Березка - це трава, бур'ян,який стелеться, в'ється. Ще кажуть на нього - повитиця, цвіте біленько, такі кругленькі квіточки... Стовбовка - це наша місцева дорога, обсаджена черешнями... Колись була. Зараз черешень вже нема, назва збереглася. Це ще за панських часів, там був стовбовий тракт... В останньому куплеті - виправила. Творчих Вам успіхів!
Mikl47 відповів на коментар majra, 26.08.2021 - 22:12