Стихія і поет
(продовження,2)
8.
Для країни найголовніше зараз —
змінити застарілий світогляд і створити світогляд
найвищого рівня узагальнення: світового.
Як цього досягти?
Новою картиною знань природи людини і світу, що
змінюються, і новим місцем людини в світі.
Чого саме не було в змісті і застарілій формі матеріалізму?
Принципово змінюється питання духу і духовності,
безсмертя душі. Дух так чи інакше розумівся раніше як
містика. Духовність — як ідеальна форма кристалізації
суспільного досвіду і практики, виражена з допомогою
оперування знаками в системах значень (наука, література,
мова і ін.) в результаті людської свідомої діяльності.
Іншими словами, була духовність — розумова річ,
виціджена на практиці з п’яти людських почуттів і
виражена знаками (те, що намальовано, надруковано і ін.).
Значить, духовність — це бездуховність (без духу).
Значить, живого духу нема.
В останньому двохтомному труді «Ленінська теорія
відображення в світлі розвитку науки і практики»
(Софія, 1981 р.) нема головного — переходу кількості
в якість: нема природи духу і духовності, стихій, людини
і Космосу. Цікаво подивитись, як явища відірвані від
природи і відсунені на загальні епітетні місця. Яке вже
тут спільне благо?!
Дух і духовність, безпосереднє формування стихій
природи, що визначає саме життя, — без грунту! Та це ж
неперевершена трагікомедія всіх часів!
Чудовий час і місиво для духу.
Тепер я зауважу вам, великі носії духу, безсмертні
дослідики і поети, що результат вашої праці як бачите, —
сьогоднішнє виродження.
Те, що ви створили шедеври і говорили, що чули Бога
і записали, — обдурення. Те, що ви виростили для цього
наймогутніші енергоінформаційні сфери, свій
геній-дух, — містика.
Псевдопоети, псевдоінтелігенція і псевдоепоха
дивляться: чого це Шевчук перероблює все? І не можуть
зрозуміти, в якому вони становищі. Що жоден науковець,
літератор, селянині робітник не створять свій геній,
якщо не переродити думку і життя. Не створить —
в знущанні над землею і духом. І чому поет, якщо вже він
«помилково» вирішив допомогти людям і спустився
з висот поезії, перероджує думку, ігноруючи переробку
особистого складу ЦК Компартії чи інститутів.
Рано ще сміятися, небесні мої, колись наївні! Ось,
виявляється, як: « Ленінська теорія відображення грає
еврістичну і прогностичну роль в розвиткові сучасної
науки і соціальної практики. Ця роль здійснюється
як свідомо, так і стихійно: дослідники «відчувають»
дух діалектики».
Дослідники зворушливо «відчувають» дух діалектики.
Не відчувають безпосередньо весь духовний діалог
світобудови, а «відчувають» абстрактний продукт!
Звідки ж взятися геніям! Ха-ха! Нехай обмежений
розум і підпадає під власну програмацію, під помилки.
Природа навчить. О, все глибоке! Дух — не вигнати
з народу, як і з мови.
Не гармонійному генію, а обмеженому розуму
віддано совість! А життя? Справжня стихійність,
особливе безпосереднє чуття світового духу — поза
життям і його орієнтацією в світовій стихії. І хто
орієнтує, ви подумайте! Ось це — трагікомедія.
Прекрасний матеріал.
І Шевчук «опускається з Неба на землю» — оновлює
думку: чому так ось розуміти духовність — це пітьма.
Це і є першопричина потемніння живої духовності
і всенародної деградації.
Тепер ви зрозуміли, безсмертні, що є життя?
Духовність є здійснення діалогу в єдиному взаємозв’язку,
взаємовпливові і взаємоперетворенні всієї матерії
на всіх рівнях організації, в тому числі і на рівнях
органічного світу і духовного.
Далі. Ствердженням духовності, об’єктивно існуючої
в природі, є відкриття природознавством єдиного поля
фундаментальної взаємодії матерії. Духовність
необхідно поширюється і на попереднє тваринне, що
існує донині в людині, на тваринно-рослинний світ,
на всю природу.
Кажучи просто, духовність є безпосереднє знаходження
в єдиній поступвій висхідній градації матерії,
від інерційної — до духовної. Світовий дух — єдність
взаємознаходження всіх рівнів природи з їх станами,
властивостями, і законами взаємовпливу: вищими
(Світлий дух) і нижчими (темний дух). На кожному
рівні — відповідний закон взаємоведіння природи
(своя поведінка).
(Людьми в о д и т ь — чим же вони винуваті?)
Як йшла наука до відкриття єдиного поля взаємодії матерії?
Пропускаю великий ряд відкриттів єдності матерії.
Перехід фізики від сил далекодії до полів був
революційним кроком до прозріння картини світу.
Після нових підходів виникла теорія єдиної матерії,
саморегулювання і самооптимізації матерії.
Відкриття природознавством єдиної фундаментальної
взаємодії і наступне розуміння сил природи, котрі
вважались різними силами (гравітація, електромагнетизм,
сильні і слабкі взаємодії), як різних виявів одного і того ж
єдиного поля взаємодії матерії, вимагали експериментальних
підтверджень — в усіх ланках взаємодії.
Експериментальні підтвердження слабких і
едектромагнітних взаємодій отримані недавно в Женеві
(W-частинки в 1982 р., Z-нуль в 1983 р.), електромагнетизму
і біополів живих об’єктів — значно раніше, гравітації
і біополів людей — також. Строгій науці недостатньо.
А вичерпаності експериментів не існує. Зупиняєтесь?
Матеріалізм отримує нову картину світової природи
і нове місце людини в Космосі. Матеріалізм змінює свою
форму в зв’язку з новим змістом, іманентно вбираючи,
ущільнюючи і піднімаючи на якісно вищий рівень і
подоланий гегельянізм, і печерний матеріалізм. Все і всі
теоретично розставляються на свої місця, відповідно духові,
згідно природному розвитку.
Змінюється метод: з розумової діалектики перероджується
у вищий — універсальний.
Кажучи просто, підтверджено народне знання, розлите
по всьому народові: «Всі під Богом ходимо.» Тобто,
життя і діяльність кожної людини в кожну мить залежить
від того, як думають і почувають себе всі інші і вся природа,
що вже є і має бути. Народ передчуває майбутнє своїм
великим тілом і душею, впливає на майбутнє і готує його вид.
Народ несе на собі все, а кожна думка, не будучи навіть
сказана вголос, діє на все так, як і сказана вголос.
Підсвідомість — на підсвідомість. Клітина — на клітину.
Ось чому важлива к о ж н а л ю д и н а.
Важливий
стійкий резонанс в с і х на світлий дух.
Все залежить від к о ж н о ї л ю д и н и,
бо сьогодні кожний кривий крок — до катастрофи.
Народ чи етнос гинуть тоді, коли втрачають шосте чуття —
чуття духом Бога і природи. Що і відбувається зараз.
Тому реорганізація життя Союзу (Радянського – І.Ш.)
неминуча.
Буде новий світогляд — будуть нові, справжні цінності
і добровільне, усвідомлене спрямування людей до них, тобто,
цілком нове ненасильницьке життя, високий дух,
справжній вихід в Космос — душами.
Майбутнє народу залежить від спільного поля духу.
Зібраний і піднятий дух чи ні — ось що вирішить долю світу.
Пробудження спільної психічної енергії людей — така ж
стихія, що й будь-яка інша, але еволюційно вирішальна.
Перемагає не химера історії, темний Мамай, пангерманізм,
сіонізм і ін., а перемагає свідоме. Високий дух чи ні —
ось що вирішить все. Усвідомити — перемогти.
Об’єднаний світлий дух людей і думка їх творять майбутнє,
а воно — їх. Це дійсна жива соціальність — щомиті твориться
майбуття духом. Знаряддя спільного духу, спільної
психічної енергії, гармонія її з вищими організаціями матерії —
те вирішальне знаряддя, яким все перетвориться. До вищого
світу є перехід тільки через духовну революцію. До її
перемоги перевагу буде мати тваринне.
Де нині вищий світогляд?
Філософія нині — жебрачка, жалюгідна сестра-вампір поезії,
колись повнокровної. Сучасна філософія наукоуподібнюється.
Новий світогляд — планетарний — вже попадає, як світло,
до носіїв геніїв.
Що сьогодні роблять філософи? Що вони можуть робити?
Негеніальні мислителі ніколи нічого важливого не створять,
вони не в природі таких речей. Вищі розуми йдуть шляхами,
які недоступні в духові для нижчих. Філософи не працюють
в високому духові, працює — поет. Це принципово різні рівні
і різні речі.
Найважливіше для вдосконалення кожної людини — не
проміжні істини духу, а сама праця, процес праці, що привів
до них, все те подолання незнань, що пройде
в найрізноманітніших областях. Бо тільки величезна власна
праця, тільки цей власний хід в муках і радощах дає людині
оригінальний аромат особистості, наповторні особливості і
врешті свої навички, а навички несподівано відкривають шлях
до плодів значно вищих, аніж думають попередньо. І дух
піднімається до вищого!
І загартовується, стає безстрашним.
Ось в такому ростові й дозрівання кожного й всіх — зміст
життя людини і всіх. Зміст життя людини — піднімання в
духові до космічного розуму і піднімання з собою людства.
Людина, отримуючи з підйомом духу тонку психічну
організацію, сьогодні найшвидше може бути знищена старим
оточенням, низькою темною інерцією. Особливо зараз. Поезія
в підпіллі, мистецтво придурюється, бо приречене, наука
загальмована стоянням соціальних наук і соціуму, матінка-лінь,
люди обдурюють самих себе, знищують землю і світлий дух.
Чи здійснюють сьогодні філософи величезну всеосяжну роботу
в живій поезії, в науці, в мистецтві і філософії, в фізичному труді?
Ні.
Який же їх власний процес подолання перешкод?
Обмежений.
Які навички? Мізерні. Який приклад подають іншим? Не на благо.
Збіднені філософи сьогодні — міщанство, паразити на тілі й душі
народу. І паразити не проти, щоб велике життя народу, велику
пам’ять і великий досвід вкласти в обмежену ложу науки —
в одну з багатьох форм суспільно свідомості — і в офіційну систему,
тобто в малу пам’ять і малий досвід. І духовність вони визначили,
як формальну, тобто мертву. Яких же геніїв духу вони могли
створити? Вони дійсно низькі духом і знаннями.
Далі. Чому ви, вузькі спеціалісти, войовничі і милі діячі з окремих
областей, такі немічні? Ви в природному принципі організації
неправильні. і якби знали більше, то не захотіли б і не змогли б
зоставатися в окремому — у вузькому.
Чому ж ви всі тягнетесь до «самодержця» Шевчука? —
Тільки філософи, тільки літератори, тільки політики, тільки науковці,
тільки творці мистецтва, тільки робітники, тільки землероби, —
тільки вузькі.
З якої такої причини Ви, пане Сол Кріпке, займаючись філософією
на службі в буржуазії США, боїтесь остатися філософом-
посередністю? Ви займаєтесь філософією — і вже цим визначено.
Аналітична філософія не буває живою поезією, живим духом
і багато чим іншим в одночасному живому зчепленні (синтезові),
як живий метод пізнання, — якщо не хочете, освоєння
перетворенням себе і світу в бік високої духовності. І внутрішнє,
і зовнішнє звільнення людини для ось такого, об’ємного,
найзначнішого мистецтва освоєння життя — це і є звільнення
людини в бік високого духу.
Бо всякі звільнення людини — політичні, економічні, наукові,
емоційно-вольові, мислительні, психічні — це все задля
звільнення душі і духу людини, для переходу до вищих духовних
взаємин між душею і Космосом (отже, й Богом).
Я знаю, що над Вами, як таким , що не знайшов справжньої
точки, сміється буржуазія-хаос. Ви зрозумієте, що це справедливо.
Сміється над Вашою неволею, незнанням. Сама вже вона —
сміх ніби Божий, а над Вами сміється. Не знайшли Ви знань,
головної точки.
Слов’янський етнос вигодував поета, не розуміючи.
Але це є єдиним способом самовираження всіх людей.
Ним вони взнають, що вони хочуть сказати, і всі і все.
9.
Буде духовна революція.
Першими під її очисну дію підпадуть Україна і Індія.
Духовна революція буде планетарним потрясінням
людського духу. Підготовка її вже практично розпочалась
з вивченням природи людини — як вона є.
Наукова революція стала на перехід до духовної.
Природознавство надто повільно,але все-таки дало
відкриття, з яким матеріалізм неминуче змінить свою форму.
Необхідною умовою переростання наукової революції в
духовну стало стояння філософії обмеженого матеріалізму,
що закріпачувало всі науки, всі культури і все життя.
Достатньою умовою революції духу стане утворення
планетарного духовного світогляду із справжніми
інтересами всіх людей, коли вивчать природу людини
і світу, зберуть світлий дух і висвітлять атмосферу
випромінювань Землі, всіх психік.
Без духовної революції (як відповідності еволюції з її
спрямуванням до космічного розуму) зупинити
потемніння атмосфери психічних випромінювань
Землі неможливо.
Для цього необхідна депрограмація психік від застарілого,
від самих себе застарілих, попередніх. Вищий,
духовний шлях — це просто еволюційний шлях,
тому єдино доцільний і правильний. Без революції духу
зупинити розпад єдності людської і космічної
неможливо.
Тому прикрашати застаріле недоцільно — жодному
народові. Без планетарної духовної революції діяльність
будь-де буде розпадною. Без переходу до культури, до
духовної революції всі попередні діяння йдуть не на
благо: якщо не еволюція, то інволюція.
Розвинена людина будь-якої нації все своє життя жертвує
собою задля нижчих за розвитком. Майже весь час її
купає купіль брудного темного духу, — людина тільки
інколи стає сама собою, душею чистою і високою,
ніби згадує — хто вона.
Все це є різні стани матерії з різними законами поведінки
на відповідних рівнях духу.
Люди атрофувались духовно настільки, що стали небезпечними
для правильності розвитку в с ь о г о.
Розвинені люди знають тепер — що з ними можуть зробити.
Духовна революція направляється на вивчення природи людини,
на первісність духу і духовності, на зібраність світлого духу,
на подолання ним темного інерційного духу, який поневолює
людей, на просвітлення атмосфери випромінювань Землі.
Тобто, на подолання світу-тюрми, що навалюється на тих,
хто виривається в творчість в будь-якій сфері діяльності.
Перед багатодосвідченою в своїй темноті буржуазією і
псевдокомуністами стоїть і гине думка в її сьогоднішньому
вигляді. Так чи інакше, проте скрізь молодих носіїв геніїв
знищує дух старого життя, старе поле.
Буржуазія має право
посміхатися, дивлячись на всезростаючу повсюди
посередність.
Народ каже: святі люди світлі не аскезою, а недопусканням
анархії в духовній ході, тобто дисципліною духу. Сьогодні
не дивна розумова анархія, в киданнях і безвиході котрої
весело утверджується неминучість Страшного суду.
Самовикриваються — поспішаючи в старе.
Дивно: покалічені руки біля Богом поставленої поетичної
руки. Дивно: виродження літератури в форму меча і роз’єднання
ним себе і своєї думки з думкою інших народів. Творці інерції,
пітьма. Метушня через незнання. Невже нікому не ясно,
в Чиїх руках зберігається неформальний порядок?
Всі моделювання вибухових критичних процесів —
неправильні: вони не поширюються на духовність, для них
невідомий дух, душа, Космос.
Вся пошлість сьогоднішнього життя, апаратів управління,
літературного, філософського, а за їх прикладом і неправди
інші — до катастрофи.
Пошлість — світове міщанство і буржуазія. А над всіма
народами розповзається не «бездуховність», ні,
а темний дух — пляма в психобіосфері, РАК КЛІМАТУ.
Духовна революція і реорганізація життя — або катастрофа.
Або ПОМРЕ ПОМИЛКА — або молодь.
Проти посередності в народу є одні зцілювачі — носії
геніїв, а в природи — переведення на НИЖЧИЙ РІВЕНЬ.
Дійсно, нехай прийдуть до духовної революції і старші,
й молодші, старих молоді поважають, але від майбутнього
не відмовляться.
В природи є єдино правильний шлях, всяке відхилення від
якого недоцільне і регулюється природою нещадно і без
умовностей.
Є в природі пряма, проста правда.
Потрібно не атрофувати людей в духові, а загартовувати
й розвивати дух заля чуття ним правди.
Духовність існує задля чуття шляху правильності —
відповідності природі. Шлях людський — в світлій спільній
духовності як етапові еволюції до вищої форми життя.
Відступитися від правди духовності — значить, стають
можливими всякі звірства, вмертвлення людей і народів,
землі і душ: все так, як в нижчій організації матерії.
Масове вмертвлення людей стає тоді необхідним для
виправлення ухилу.
Люди поза високою духовністю — поза життям,
поза законом високості і цілком божевільні щодо
правильності в с ь о г о. Запам’ятайте: не зачіпайте низького
своїм духом, думкою і словом, бо забруднить і засмокче.
Недосяжні для інерційної пітьми тільки носії високого духу.
Ось — крок до Бога і поезії, що є ще в незіпсаваних дітях.
Це слово — тільки маленька підготовка.
Варвари, яскраві кров’ю Сонця, буде новонародження в
Слові.
Не плюйте в джерела небесні — не підривайте джерела
статтями: джерела ваші слабкі.
Прости, Велика Природо, що опускався. І тим, що освячував
теорії водогону, захиляв Красу. Я з собою забираю
серце і найвище Джерело. Дар Бога.
Грудень 1984,
січень, лютий 1985 р.,
м. Київ
Так духом бачу, в зв'язку з оновленням вселенної в кожні 8 років, річ ця виходитиме вперед
в потребах для оновлення духу в Сині Божім, Слові Отцевім...то через Нього все...16/07/2021
ID:
922421
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші
дата надходження: 17.08.2021 09:06:12
© дата внесення змiн: 17.08.2021 09:06:12
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|
