Візьми мене за руку
В світ,Боже, поведи,
Де не буває муки,
І втішно жить завжди...
І воєн де немає,
І вірусів нема,
Природа вся буяє,
Блищить ранком роса...
Я раю не шукаю,
А білий світ люблю,
Свою роботу знаю,
Й з охотою роблю...
А ще люблю я правду,-
І нею я живу...
І зло, минаю, й кривду,
І білий світ люблю...
Працюю, як співаю,
Наснагу дістаю...
Хоч сил уже немаю,
Та все таки роблю...
На жаль уже до храму-
Не можу я дійти...
Молитви добре знаю,
Замолюю гріхи...
Гріхи, на жаль, я маю,
То ж прощення прошу,
Дітей благословляю,
Вірші й казки пишу...
Онуків гарних маю,
Й правнученьку одну,
Для них Бога благаю,
Навік спинить війну...
Я вірю в справедливість,
І Божу благодать...
Прошу дати можливість,
Гріхи спокутувать...
Цей світ хоч і величний,
Бува і злим, на жаль,
Та ж, Боже, ти всесильний,
Всю віджени печаль...
І світ стане світліший,
Людей не буде злих...
І буде дух утішний,
В дорослих і малих...
І заживуть всі люди,
У правді і без зла,
Буде утіха й дружба,
І Віра у Дива!!!
Я раю не шукаю,
І в пекло не спішу,
Гріхи повиганяю,
Допоки ще живу!..
Дякую, Катюшо!Так уже надоїли і ця пандемія, і влади негожії дії, що сил вже немає терпіть...Змінить ми, на жаль, нічого не можем, то хочеться не тільки писати, а еавіть й кричать...
