Вірші, народжені від каркання ворон.
Налетіло, чорне вороння
Заклювали, журавку до крові.
Стала, ніч серед білого дня
Збирають, посів жнива нові.
Стогне земля, і плаче душа
Чорна зграя кряче і скрегоче.
Їм, лиш би наситити живота
ласі, на чуже...та ще й хіхоче.
Господь , дозволив крилатим все
І не писані закони для них.
В маківку, вітрисько дме
Вони , не чують голос святих.
Розпинають, журавку на хрест
І сичать, немов би ядовиті змії.
Панове, зробіть на людяність тест
Не рвіть, чужі плоди на гіллі.
М .Чайківчанка.