UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Квiтка: Я сильна - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Квiтка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікаву інтерпретацію)Поки що не зрозуміла, подобається мені чи ні)) Хоча важку музику люблю. Запрошую вас на рок-фестиваль "Вільне місто" у Жовтих Водах у вересні цього року https://www.facebook.com/groups/vilnemistofest/ Може, познайомимося 
Fritz Inferno відповів на коментар Fritz Inferno, 31.05.2017 - 16:31
Залюбки) А оргів фесту Ви часом не знаєте щоб зв*язатися з ними?
Квiтка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Перепрошую, пропустила Вашу відповідь (дуже рідко тут буваю))Вам краще звернутися до Артема Глиняного https://www.facebook.com/profile.php?id=100002144241337&fref=ts Я з ним особисто не знайома. Руський, 30.01.2016 - 18:12
 «...Красива, Щаслива, Відверта,...» Квітка рядки тобі і Україні милій Пробач і Квітни далі, Пробач, що романтично я не відповім. Кличу у Всесвіт знов і знов, як кликав у тринадцятому році Я на чумацький шлях –найбільше «скупчення зірок...» ... Роки, чи рок?, - роки мої! Он ще бабуся –молода вдова, кива на небо: «Он моя зоря, а поруч дідуся Павла, а ти для себе обирай свою. Виходь щоночі і лічи ... ти зорі і осяйнеш-збагнеш свій шлях до України Майбуття... ... Учора знов розверзлись небеса... вогник мобілки увімкнув І від Майдану до Майдану я йшов... Чумацьким шляхом знов і знов Усіх згадав, хто вже не з нами – Вчинок Українця здійснили вони Гідно завершили свою частину шляху І сотнею знялися в Небеса .... Ми ж ...не дійшли до нього, ще блукаєм Мій шлях, шлях бабусин і дідів... Шлях У країну Русь. Шлях по зимовому тяжкий На нього впали крижані віки і він слизький, А «кулелобі» поруч ... Не обдурили б знову вони нас Руський 21.І.2016 Віхола, 22.01.2016 - 17:18
Чудовий вірш! Квітко, маю до Вас ділову пропозицію! Відгукніться, будь ласка: 093 110 87 07!
НеГа, 10.10.2015 - 11:47
я... нескромно, проте вiдверто=) Я – собі шлях, я – щастя, я – отрута, Пекельній біль. Я – терен на чолі, Духмяний перець і червона рута. Я – мудрість і я – думи злі. Я – біль в серцях, що спробуй не відчути... Я – сіль в очах, я – радощі малі. Я – тіло, що бажанням скуте. Я чистий промінь у нічній імлі. Я – мить, я – вічність, я – кохання. Я повний місяць, я – розбиті ліхтарі. Твоє безсоння я, твої нічні зітхання. Я – під ногами твій надійний шмат землі. © Copyright: Галина Недашковская, 2011 Квiтка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вибачте, тiльки побачила коментар. Цитуйте на здоров'я 
Окрилена, 03.03.2013 - 19:15
У Вашого вірша надзвичайно сильний вольовий голос  Знайшла Ваш вірш в VK. а потім тут 
Квiтка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То скоріше прагнення)... Але дякую 
Квiтка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вiд щирого серця! Вам також щастя та натхнення! 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
