Гілок сплетіння ранньої весни
Усе прокинулось, зазеленіло:
Береза, клен, верхівочки сосни,
Оновлені, сіяли і дзвеніли.
Маленький сірий дивовижний птах
В зеленому мереживі яскравім
У тихий шелест листя уплітав
Трель заворожливу свою і жваву.
Звучала в пісні радісній весна,
Вона, мов срібний передзвін, лунала,
У ній любов, захоплення життям, –
Заслухаєшся й клопіт забуваєш.
Під ранок зарості в рясній росі
У відповідь на солов’їні трелі,
Немов від лоскоту, здригались всі,
Обтрушувались, – чисті і веселі.
А я, коли почую навесні
Трель чарівну розкішну солов’їну,
Надовго збережу в душі пісні,
Як заповітну і таємну мрію.
12.02.2014