Час мина, життя триває,
Осінь плечі розправляє,
Білий світ й людей дивує,
В кольори усе малює...
Осінь гарна, квітнуть квіти,
Все вкриває кольорами...
А я згадую знов літо,
З колосистими житами...
Безперечно осінь - диво,
І тепло ще зберігає...
Та за нею зима прийде,
Це найбільш мене лякає...
Хоч я ніби й не злякливих,
І люблю зимові шати,
Та морози як і зливи
Не дають спокійно спати...
Дивовижні осінь й літо,
Хоч у них і різні квіти,
Та усе ж все більше в літі,
Люди радість відчувають...
Й птахи в літі розмаїті
Пісні весело співають...
Зрілі всі, старі і діти
Трудяться й відпочивають...
Йду в природу, щоб відчути
Всю красу рідного краю...
Прислухаюсь щоб почути
Спів птахів, що лине з гаю...
Дуже хочу ще побачить
Гори й сині води моря...
І тії пори діждатись,
Як не стане в людей горя...
Осінь вже в права вступила,
Час пливе, життя триває...
І живе в мене надія,-
Добро все перемагає...
Вже в уяві бачу літо,
І у снах часом буває,
Ось приїдуть внуки й діти,
Я ще з ними й поспіваю...
Літо й осінь пречудові,
І принад в них вистачає,
Будьте, люди, всі здорові,
Хай вам Бог допомагає...
У Вас так тепло і затишно! 
А головне - ОПТИМІСТИЧНО! 
