Ти сильна, ти встанеш і знову підеш,
Під сонцем знайдеш свою нішу,
Ти зможеш і знову на гору зійдеш,
Щоб сміхом наповнити тишу.
Красою розквітнеш, кохатимеш знов,
Злетиш, наче птах над полями,
Ти станеш щаслива без зайвих розмов,
Душа забринить з ручаями.
Ти ніжна, жіноча і сповнена мрій,
Ти мудрість життя випиваєш,
А воля, мов жмуток бурхливих стихій,
Повір, ти усе подолаєш.
Довірся хорошим і світлим думкам,
Палай, наче промінь крізь хмари,
Бо врода твоя не підвладна рокам,
Та сама фігура і чари.
Дивись, ти змогла, над полями летиш,
В грозу під дощами стрибаєш,
Від щастя, неначе травинка тремтиш,
Ти знову кохана й кохаєш.
Ти наче богиня, що з неба зійшла,
Під сонцем знайшла свою нішу,
Ти встала і знову на гору зійшла,
І сміхом наповнила тишу.
***
Цікаво, цілісно, ідейно... 
