… бо в неї красивий профіль,
хтось намалює хвилясто
По контуру… пальці в попіл
Зітліли… кутастий хлястик
стягує душу на крижах –
одну одежу - наопаш,
серце – між полами грижа,
сміється Єгова: «То-то ж!
Тримай його, напівбоже!...»
А в неї – красивий профіль
Та ні на кого не схожа…
Пальці – поламаний попіл
Зітлілої сигарети…
А, може, поли – то крила?...
То де ти, Єгово?! Де ти?!
Зубами стиснути жили –
Махнути! Злетіти!... Хлястик…
Спустив би-сь, бо я – каліка,
Безрукий, безкрилий аспид,
Півбога, півчоловіка,
Півсвіту, півночі, тижня,
Півсвітла, півдня, півслова,
і савану біле, й крижма…
спустись до мене, Єгово…
Бо в неї красивий профіль
І губи, і вигин спини…
Злетів би, хоч пальці – в попіл,
Та… хлястик… напівлюдини…
Ну, принаймні, одну реінкарнацію знаю Але - не суть. Якби не моя феноменальна пам'ять, то й ви б загубилися десь у глибинах моєї підсвідомості разом із сонмами інших миттєвостей (приємних і не дуже). Щодо вибачень - приймаю. Добрий