Любов і мандри
Ми втечемо в інший світ,
зустрічати там світання,
що осяє щастям цвіт
квітів нашого кохання.
Ми втечемо від журби
і від метушні міської
до самотньої верби,
що на річкою вузькою.
Там забудемо про біль
в тихім шепоті вітрів,
щоб без будь-яких зусиль
кожен радістю прозрів.
Там забудемо про час,
хай минає день за днем,
як життя нове для нас,
від кохання є вогнем.
Вже не знайде нас ніхто,
мов провалимось крізь землю,
бо приймаємо авто,
за ту затишну оселю.
В ній нам добре буде вдвох,
бути разом під вербою
у епоху всіх епох
залишатися собою.
Утечемо в наший світ,
хай вже нас ніхто не знайде,
щастю скажемо: “Привіт”
разом будемо там завжди.
Там лиш мрії чарівні
і надії наші сильні,
як маршрути мандрівні,
від яких в житті ми вільні.
Віктор Цвіт 13.08.18
