* * *
Стигнуть вишні в саду
Ніби кольору крові.
Де ж тебе я знайду,
Щоб зізнатись в любові.
То ж в минулім було,
Вишня лиш розквітала.
Нас кохання знайшло,
Ти ж мені не призналась.
В літо все перейшло,
Мов весни не бувало.
День дарує тепло,
А для серця все мало.
Літо теж промине,
Лист вишневий опаде.
Чи кохаєш мене,
Бо ж прийдуть снігопади.
Стужа землю скує,
Білий сніг закружляє.
Хай кохання моє
Лиш тебе зігріває.
Знов розквітнуть сади,
А в них ягоди кольору вишні.
Любов була завжди
Й не кажи, що вона вже колишня.
4.07.13 (Михайло Чир)
