Між хтивістю й любов'ю не тонка межа,
А прірва. Бо ці речі зовсім протилежні.
Живе любов'ю безкорислива душа,
Необумовлена, свободна, незалежна,
А хтивість мучить тих, в кайданах хто живе
На себе зосередженого егоїзму,
Хто в ньому, у мілкій калюжі мов, пливе
В брудних потоках гедонізму й мазохізму,
Хто стиснутий своїм маленьким, хворим я,
Що відокремлене, відірване від Бога,
Тобто від дійсного, від справжнього життя,
Яке щасливе, вільне, чисте і глибоке.
02.04.2017
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html