Мені б хоч день не думати про тебе
Частинки пазлів скидати в одне
Мені б хоч день не мати за потребу
Не бити мрією, що, майже, не живе
Мені б тебе, а там все якось буде
Без ігрищ, до яких всі звикли вже
Мені тебе одну на свої груди
Мені б тебе, мені б одну тебе
Мені б слова, що в унісон з душею
Твоїх невтомних оченят у погляд
Я так же марю однією нею
За неї я молюся Богу
Мені б хоч день, щоб вільно і без суму
Хоч день при тямі, але в забутті
Без неї я, мов робот, що без струму
Не здатен ні на що в житті
Мені б її, не ту, що болем криє
А ту мою, що мріяв був тоді
Всі кажуть, поки є іще надія
То все можливе в нашім ще житті?
Мені б одну... І тепло і приємно
Щось рідне поряд так навіки назавжди
Без неї я живу даремно
Мені б її, мені б одну її...